Міжнародне публічне право

для студентів юридичного факультету

Львів 2012

В.А. Гринчак – доцент кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права ЛНУ імені Івана Франка.

Міжнародне публічне право. Програма курсу та методичні рекомендації для студентів юридичного факультету – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. – 2010. – 36 c.

Схвалено кафедрою конституційного, адміністративного та фінансового права Львівського національного університету імені Івана Франка.

Протокол № від лютого 2010р.

Авторські права застережені

Курс “Міжнародне публічне право” є самостійною навчальною дисципліною. Предметом вивчення даного курсу є принципи та норми, які регулюють відносини між державами, міжнародними організаціями та іншими суб’єктами міжнародного права.

Розширення участі України в міжнародних відносинах, насамперед внаслідок інтеграційних європейських та євро-атлантичних напрямків зумовлює необхідність вивчення та впровадження в життя сучасних міжнародних стандартів через вдосконалення національних механізмів та створення сприятливих умов для імплементації.

Системний і комплексний підхід до вивчення дисципліни дає можливість розуміти суть і зміст міжнародно-правових явищ, давати їм правильну кваліфікацію.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Тема І. Поняття, значення та особливості міжнародного права

1. Поняття, суть і значення міжнародного права. Визначення міжнародного права. Особливості міжнародного права.

2. Історія міжнародного права і його науки: виникнення міжнародного права та основні етапи його історії. Україна і міжнародне право. Роль і значення Київської Русі у розвитку міжнародного права. Міжнародно-договірна та дипломатична діяльність козацької держави. Міжнародні відносини і «українське питання» в ХХ столітті. Українська Народна Республіка та Західно – Українська Народна Республіка. Міжнародно-правова діяльність Радянської України. Припинення існування СРСР і створення Співдружності Незалежних Держав. Міжнародно-правові проблеми діяльності незалежної України, проблема правонаступництва.

3. Співвідношення міжнародного і внутрідержавного права (специфічний предмет регулювання, суб’єкти міжнародного права; процес створення норм та забезпечення їх дотримання). Вплив внутрідержавного права на розвиток міжнародного права. Роль прогресивних норм внутрідержавного права у виникненні норм міжнародного права. Вплив міжнародного права на внутрідержавне право в сучасних умовах. Суверенітет держави і необхідність відповідності внутрідержавного права міжнародному праву. Проблема безпосереднього застосування норм міжнародного права в діяльності органів держави. Національно-правова імплементація норм міжнародного права: трансформація, інкорпорація, відсилання та ін. Законодавство і практика України в цьому питанні.

4. Міжнародне право та інші соціальні норми.

5. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного права. Інкорпорація міжнародного права.

6. Система сучасного міжнародного права, його галузі та інститути.

7. Глобальні проблеми людства, пріоритет загальнолюдських цінностей і міжнародне право. Примат міжнародного права в міжнародній політиці. Проблема ефективності норм міжнародного права. Шляхи подальшого підвищення ролі міжнародного права в регулюванні міжнародних відносин.

Тема 2. Основні принципи міжнародного права

1. Поняття принципів міжнародного права. Значення принципів як імперативного регулятора міжнародних відносин.

2. Класифікація основних принципів міжнародного права. Система принципів сучасного міжнародного права:

а) юридична природа;

б) умови функціонування;

в) сфера дії;

3. Становлення і розвиток основних принципів міжнародного права. Кодифікація принципів міжнародного права в статуті ООН, Декларації про принципи міжнародного права, Заключному акті Загальноєвропейської наради з питань безпеки і співробітництва. Основні принципи міжнародного право: історичний розвиток, зміст, конкретні способи застосування.

4. Основні принципи міжнародного права в галузі забезпечення миру і міжнародної безпеки.

5. Основні принципи міжнародного права в галузі забезпечення міжнародного співробітництва.

6. Основні принципи міжнародного права в галузі дотримання прав людини та основних свобод.

Тема 3. Джерела міжнародного права

1. Поняття і сутність джерел міжнародного права. Форми правотворчої діяльності в міжнародному праві.

2. Міжнародний договір – головне джерело сучасного міжнародного права. Соціальна і юридична природа міжнародного договору. Форми угод суб’єктів міжнародного права.

3. Міжнародний звичай як джерело міжнародного права. Значення міжнародного звичаю в сучасному міжнародному праві. Засоби формування міжнародних звичаїв. Особливості реалізації міжнародних звичаїв. Класифікація міжнародних звичаїв. Співвідношення міжнародного звичаю і міжнародного договору.

4. Значення актів міжнародних органів і організацій для формування норм міжнародного права. Сучасна міжнародно-правова доктрина про акти міжнародних органів і організацій як джерела міжнародного права. Міжнародне право про юридичну силу рішень міжнародних організацій.

5. Загальні принципи права в системі джерел міжнародного права: питання визнання в теорії і практиці.

6. Міжнародні судові рішення і їх значення для формування норм міжнародного права.

7. Вплив на міжнародну правотворчість доктрин міжнародного права та праці видатних юристів-міжнародників. Г.Гроцій – один із основоположників науки міжнародного права. Академік В.М.Корецький – видатний український юрист-міжнародник.

8. Вплив національного законодавства і рішень національних судових установ на формування міжнародно-правових норм.

Тема 4. Суб’єкти міжнародного права

1. Види суб’єктів міжнародного права. Поняття міжнародної правосуб’єктності.

2. Держава – основний суб’єкт міжнародного права. Поняття і ознаки державного суверенітету. Міжнародна правосуб’єктність складних держав, проблема міжнародної правосуб’єктності членів федерації. Визначення держави, юридичні наслідки і значення. Теорії визнання (конститутивна і декларативна). Види і форми визнання. Визнання уряду: критерії, форма, засоби. Участь держав у міжнародних організаціях і їх визнання.

3. Проблеми правонаступництва держав:

а) в результаті соціальних революцій;

б) у випадку деколонізації;

в) при об’єднанні, розділі держав, інших територіальних змінах.

4. Права і обов’язки держав в сфері правонаступництва. Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо міжнародних договорів 1978 року. Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів 1983 року. Правонаступництво колишніх радянських республік в результаті розпаду СРСР.

5. Міжнародна правосуб’єктність націй і народів, що боролись за свою незалежність. Проблема визнання організацій опору і національно-визвольних рухів. Способи реалізації права на самовизначення і міжнародна правосуб’єктність.

6. Особливості міжнародної правосуб’єктності міжнародних організацій, правові основи. Роль Міжнародного Суду ООН в питаннях правосуб’єктності міжнародних організацій. Проблеми правонаступництва міжнародних організацій.

7. Проблема міжнародної правосуб’єктності фізичних осіб, суб’єктів федерацій, транснаціональних корпорацій та інших інституцій.

Тема 5. Територія і міжнародне право.

1. Значення територіальних питань в міжнародних відносинах. Види територій у міжнародному праві: територія державна, з міжнародним режимом, із змішаним режимом. Територія і правонаступництво у міжнародному праві.

2. Поняття територіального верховенства. Юридична природа і склад державної території. Об’єкти, що прирівнюються до державної території. Проблема анклавів. Правові основи та способи зміни, втрати та набуття державної території.

3. Державні кордони та їх правовий режим. Законодавство України про територіальне верховенство і режим державних кордонів. Міжнародні договори про режим кордонів.

4. Державні сервітути. Поняття, види та порядок їх встановлення.

5. Міжнародні ріки. Міжнародно-правовий режим рік Європи (Дунай). Господарське використання міжнародних рік.

6. Міжнародні канали.

7. Міжнародні простори як об’єкт загального користування.

8. Правовий статус полярних просторів Арктики і Антарктики. Особливості діяльності держав в цих районах.

Тема 6. Населення і міжнародне право.

1. Поняття населення держави і його склад. Громадянство і його значення в сучасних міжнародних відносинах. Правове положення громадян держави, іноземців та осіб без громадянства. Регулювання питань громадянства в національному законодавстві України та інших держав. Проблема подвійного громадянства. Міжнародне співробітництво з питань подвійного громадянства.

2. Право притулку. Вирішення питання дипломатичного притулку на сучасному етапі. Правовий статус біженців. Міжнародне співробітництво з питань біженців. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців і проблеми захисту біженців в сучасних умовах.

3. Міжнародне співробітництво з питань дотримання прав людини і основних свобод. Основні універсальні акти з питань дотримання прав людини і основних свобод. Регіональні угоди з питань дотримання прав людини і основних свобод. Співробітництво з питань дотримання прав людини і основних свобод. на європейському континенті. Питання співвідношення прав людини і права нації, народу.

4. Проблема імплементації угод з питань дотримання прав людини і основних свобод.Норми міжнародного права з питань дотримання прав людини і проблема втручання у внутрішні справи держави. Роль міжнародних організацій у налагодженні міждержавного співробітництва в питаннях дотримання прав людини і основних свобод (спеціалізовані установи ООН. Регіональні організації), їх функції і повноваження.

5. Міжнародно-правовий контроль за дотриманням прав людини і основних свобод на універсальному (в рамках ООН) та регіональному рівнях.

6. Міжнародно-правовий захист прав людини і основних свобод на універсальному (в рамках ООН) та регіональному рівнях. Комітет ООН з прав людини. Європейський суд з прав людини і основних свобод.

7. Міжнародне співробітництво в боротьбі з масовими і грубими порушеннями прав людини. Основні міжнародно-правові документи. Міжнародних захист прав жінок і дітей.

Тема 7. Право міжнародних договорів

1. Роль договору в сучасних міжнародних відносинах. Поняття права міжнародних договорів. Кодифікація права міжнародних договорів.

2. Суб’єкти міжнародних договорів. Договори між державами. Договори міжнародних організацій. Питання про правоздатність міжнародних організацій у міжнародних договорах.

3. Класифікація міжнародних договорів. Види договорів за їх об’єктами. Особливості об’єктів договорів за участю міжнародних організацій.

4. Форма договору. Його структура. Питання мови договору.

5. Укладення договору. Повноваження щодо укладення договорів. Етапи (стадії) укладення міжнародних договорів.

6. Порядок набуття чинності міжнародного договору. Питання застережень до міжнародних договорів, юридичні наслідки застережень.

7. Дія міжнародного договору. Порядок виконання міжнародних договорів. Договір і треті держави чи міжнародні організації. Колізія міжнародних договорів. Проблема співвідношення міжнародного договору і національного законодавства. Імплементація міжнародних договорів. Забезпечення виконання міжнародних договорів.

8. Чинність міжнародних договорів.

9. Припинення і призупинення міжнародних договорів: юридичні підстави і правові наслідки. Вплив збройних конфліктів чи катаклізмів на долю міжнародних договорів.

10. Тлумачення міжнародних договорів. Об’єкти та джерела тлумачення міжнародних договорів. Суб’єкти тлумачення міжнародних договорів.

Тема 8. Дипломатичне і консульське право

1. Зовнішня політика, дипломатія і міжнародне право. Розширення сфери дипломатії в сучасному світі.

2. Поняття дипломатичного і консульського права. Міжнародні конвенції з дипломатичного і консульського права: Віденські конвенції 1961, 1963, 1969 та 1975 рр. Двосторонні консульські конвенції. Національне законодавство України про зовнішні зносини.

3. Органи зовнішніх зносин держави: внутрішні (глава держави, парламент, уряд, відомство зовнішніх зносин) та зовнішні (дипломатичні та консульські представництва, тимчасові органи). Роль інших державних органів в сфері зовнішніх зносин.

4. Дипломатичні представництва. Їх склад, структура і функції. Порядок призначення та відкликання дипломатичних представників. Класи дипломатичних представників і дипломатичні ранги.

5. Дипломатичні привілеї і імунітети дипломатичного представництва. Привілеї і імунітети дипломатичного персоналу, адміністративно-технічного персоналу та обслуговуючого персоналу. Обов’язки персоналу щодо країни перебування. Постійні представництва держав при ООН та інших міжнародних організаціях. Правові основи дипломатичної служби на Україні.

6. Правове регулювання організації і діяльності консульських установ. Відмінність консульських представництв від дипломатичних. Функції консульських установ. Класи консулів. Консульський патент і екзекватура. Консульські привілеї і імунітети.

7. Торговельне представництво. Поняття, порядок формування та функції торговельного представництва.

Тема 9. Мирні засоби вирішення міжнародних протиріч.

1. Мирні засоби — єдиний правомірний шлях вирішення спорів між державами. Зміст, становлення розвиток принципу мирного вирішення міжнародних спорів і його значення в сучасному світі. Головні міжнародно-правові акти, які відображають його зміст. Конвенція про мирне вирішення міжнародних спорів 1907 р. Статут 00Н. Декларація про принципи міжнародного права 1970 р., Заключний акт 1975 р. Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі тощо.

2. Поняття "спір”, "ситуація", "конфлікт" щодо міжнародного життя. Види міжнародних спорів. Поняття і види мирних засобів вирішення міжнародних спорів в історичному розвитку. Системи засобів мирного вирішення спорів між державами. Міжнародні спори політичного і юридичного характеру і відповідні засоби їх вирішення.

3. Консультації як особлива форма переговорів між державами. Консультації факультативні та обов'язкові.

4. Безпосередні переговори як головний початковий засіб встановлення і регулювання відносин між державами і як головний засіб вирішення міжнародних справ. Класифікація дипломатичних переговорів. Переговори двосторонні і багатосторонні. Значення переговорів на вищому рівні і на міжнародних конференціях.

5. Добрі послуги і посередництво. Спільне і відмінне між ними. Міжнародна слідча та примирна процедура. Слідчі та узгоджувальні комісії. Порядок їх формування, характер прийнятих рішень. Міжнародні угоди про примирну процедуру.

6. Міжнародні третейські суди (арбітражі). Історія розвитку і процедура діяльності третейських судів. Види міжнародних третейських судів. Постійна палата Третейського суду в Гаазі. Арбітражна процедура і правила арбітражного процесу.

7. Міжнародний судовий розгляд. Загальні положення, юрисдикція міжнародних судових установ: факультативна і обов'язкова. Джерела права і процедура розгляду справ. Постійна палата Міжнародного правосуддя. Міжнародний суд ООН. Компетенція і організація Міжнародного суду 00Н. Юрисдикція Міжнародного суду. Процедура розгляду справ. Рішення, консультативні висновки і постанови Міжнародного суду 00Н. Конвенція з примирення і арбітражу в рамках ОБСЄ. Ставлення України до міжнародних судових процедур.

8. Особливості вирішення міжнародних протиріч в рамках міжнародних організацій.

Тема 10. Міжнародно-правова відповідальність.

1. Поняття і види міжнародних правопорушень. Міжнародні злочини і міжнародні делікти.

2. Поняття і юридична природа міжнародно-правової відповідальності: підстави, принципи, цілі. Кодифікація і прогресивний розвиток норм про міжнародно-правову відповідальність. Роль інституту відповідальності в функціонуванні міжнародного права.

3. Міжнародно-правова відповідальність держави. Відповідальність держави за поведінку її органів і посадових осіб. Відповідальність держави за шкідливі наслідки правомірної діяльності. Обставини, що виключають відповідальність держави. Особливості відповідальності держави за міжнародні злочини. Процесуальні питання реалізації відповідальності держави.

4. Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій. Спільні і особливі риси в порівнянні з відповідальністю держави.

5. Види і форми міжнародно-правової відповідальності. Система міжнародно-правової відповідальності (реституція, компенсація та сатисфакція (поняття, співвідношення та взаємодія).

6. Поняття, суть та сучасна система контрзаходів (контрмір) у міжнародному праві Місце контрзаходів в механізмі міжнародно-правового регулювання.

7. Кримінальна відповідальність фізичних осіб за міжнародні злочини. Основні міжнародно-правові акти про кримінальну відповідальність фізичних осіб. Особливості порядку притягнення до відповідальності.

Тема 11. Право міжнародних організацій.

1. Значення міжнародних організацій в сучасну епоху. Історія міжнародних організацій, її основні етапи.

2. Міжнародна міжурядова організація: основні ознаки та класифікація. Членство в міжнародних організаціях.

3. Юридична природа міжнародних організацій. Статут організації як міжнародний договір особливого виду. Проблема юридичної сили актів міжнародних організацій. Особливості міжнародної правосуб’єктності.

4. Організаційний механізм міжнародних організацій, основні тенденції його розвитку.

5. Загальна характеристика окремих міжнародних організацій, що відіграють важливу роль як на всесвітньому так і на регіональному рівні (ООН, її спеціалізовані установи, Рада Європи тощо).

6. Питання діяльності міжнародних конференцій (поняття, коло учасників, порядок роботи, види і правове значення актів конференцій.

7. Роль міжнародних неурядових організацій в міжнародних відносинах.

Тема 12. Міжнародне право в період збройних конфліктів

1. Поняття міжнародного гуманітарного права. Міжнародні збройні конфлікти і збройні конфлікти не міжнародного характеру.

2. Міжнародно-правові акти, що регулюють дії держав під час збройних конфліктів. Обов’язковість норм міжнародного права, що стосуються збройних конфліктів, для всіх учасників цих конфліктів.

3. Початок ведення війни і його правові наслідки. Засоби і методи (способи) ведення війни, критерії їх оцінки. Нейтралітет у війні, його поняття і види.

4. Правовий статус учасників збройних конфліктів. Комбатанти і не комбатанти. Режим військового полону.

5. Міжнародно-правовий захист жертв війни. Питання захисту цивільного населення і невоєнних об’єктів.

6. Проблема захисту культурних цінностей під час збройного конфлікту.

7. Закінчення війни і її міжнародно-правові наслідки.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Тема 13. Міжнародне морське право.

1. Поняття і кодифікація міжнародного морського права. Женевські конвенції по морському праву 1958 і 1960 рр. ІІІ конференція ООН з морського права 1973-1982 року, її значення. Конвенція ООН з морського права 1982 року, загальна характеристика, основні нові положення. Національне законодавство і морське право.

2. Види морських просторів. Поняття і склад.

3. Міжнародно-правовий режим територіального моря. Питання про ширину територіального моря. Територіальні води держав-архіпелагів. Юрисдикція прибережної держави в територіальному морі. Мирний прохід іноземних кораблів.

4. Поняття і правовий режим прилеглої зони.

5. Поняття відкритого моря. Принцип свободи відкритого моря як загальновизнаний принцип сучасного міжнародного права. Правове регулювання промислів у відкритому морі. Правові питання регулювання судноплавства у відкритому морі. Принцип реального зв’язку між судном і державою прапору.

6. Режим виключної економічної зони. Національне законодавство з питань виключної економічної зони.

7. Основні питання міжнародно-правового режиму континентального шельфу. Регламентація ширини континентального шельфу.

8. Правовий статус міжнародного району морського дна (“Району”) за Конвенцією ООН з морського права 1982 року. Діяльність міжнародних органів з морського дна.

9. Роль міжнародних організацій в сфері використання Світового океану.

10. Вирішення спорів у міжнародному морському праві. Механізм, який передбачається Конвенцією 1982 року.

Тема 14. Міжнародне повітряне право.

1. Поняття міжнародного повітряного права. Його основні принципи. Основні конвенції, міжнародні правила, які приймає ІКАО. Двосторонні авіаційні угоди. Міжнародні сполучення та міжнародні перевезення. Національне законодавство України про міжнародні сполучення.

2. Міжнародні польоти і режим повітряного простору. Правила польотів. Повітряний простір держави. Свободи повітряного простору. Міжнародний повітряний простір.

3. Проблеми регулювання міжнародних перевезень та комерційної діяльності авіапідприємств.

4. Роль міжнародних організацій в галузі цивільної авіації і в питаннях забезпечення безпеки польотів.

5. Співробітництво держав у боротьбі з незаконним втручанням в діяльність цивільної авіації.

Тема 15. Міжнародне космічне право.

1. Поняття міжнародного космічного права. Роль ООН в формуванні норм міжнародного космічного права. Правові аспекти співробітництва у використанні космічного простору в мирних цілях.

2. Міжнародно-правовий режим космічного простору (вакууму і небесних тіл). Обмеження військової діяльності в космосі. Проблема висотної межі державного суверенітету. Правовий режим використання геостаціонарної орбіти.

3. Міжнародно-правовий режим космічних об’єктів і космонавтів. Право власності на космічні об’єкти. Порядок реєстрації космічних об’єктів (апаратів)

4. Правовий режим космонавтів.

5. Міжнародно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об’єктами. Держави та міжнародні організації як суб’єкти правовідносин відповідальності.

6. Діяльність міжнародних організацій в космічному просторі.

7. Міжнародно-правові проблеми використання космічної техніки.

Тема 16. Міжнародне співробітництво з окремих питань.

1. Загальна характеристика співробітництва держав з окремих питань

2. Поняття міжнародного співробітництва з економічних питань. Особливості міжнародного економічного права як галузі міжнародного права. Роль міжнародного публічного і міжнародного приватного права в регулюванні міжнародних економічних відносин. Принципи міжнародного економічного права. Міжнародні економічні організації.

3. Необхідність міжнародного співробітництва в галузі охорони навколишнього середовища. Поняття міжнародного екологічного права. Міжнародне екологічне право (право навколишнього середовища) і національне законодавство. Роль міжнародних органів в інституційному механізмі міжнародно-правової охорони навколишнього середовища.

4. Співробітництво держав у боротьбі з міжнародною злочинністю. Видача злочинців.

Список рекомендованої літератури.

1. Ашавский Б.М. и др. Под ред. А.А. Ковалева, С.В. Черниченко. Международное право.-М.: Онега-Л, 2007.- 832 с.

2. Ануфриева Л.П., Бекяшев Д.К., Устинов В.В. Международное публичное право. З-е изд.перер.и доп.- М.:ТМ ВЕЛБИ, узд-во Проспект, 2004 – 928 с.

3. Бекяшев К.А., Волосов М.Е. Международное публичное право. 2-е изд.,перер.и доп.- М.:ТК Велби, Изд-во Проспект,2004.- 464с.

4. Бирюков П.Н. Международное право. 3-е изд.перер.и доп. - М.: Юристъ, 2006.- 658 с.

5. Блатова Н.Т., Мельков Г.М. Международное право в документах. 5-е изд., перер.и доп. - М. 2004.- 880 с.

6. Буткевич В.Г.(ред.). Мицик В.В., Задорожний О.В. Міжнародне право: Основи теорії. – К., Либідь, 2002. – 606 с.

7. Буткевич В.Г.(ред.). Мицик В.В., Задорожний О.В. Міжнародне право: Основні галузі. – К., Либідь, 2004.– 816 с.

8. Василенко В.А. Основы теории международного права. –Киев. Высшая школа. 1988. – 287с.

9. Вступ до міжнародного права за Ейкхерстом. – Пер. П.Маланчук. – Харків, Консум, 2000. – 592с.

10. Глебов И.И. Международное право.- М.: Дрофа, 2006.- 367 с.

11. Дмітрієв А.І. Муравйов В.І. Міжнародне публічне право. К., 2000. - 486 с.

12. Зимненко Б.Л. О применении норм международного права судами общей юрисдикции.- М.: Статут, 2005.- 539 с.

13..Игнатенко Г.В.,проф.Тиунов О.И. Международное право. 3-е изд.,перер.и доп. - М.:Норма, 2005.- 624 с.

14. Каламкарян Р.А. Философия международного права.- М.: Наука, 2006.- 207 с.

15. Карташин В.А., Лукашева Е.А. Международные акты о правах человека.2-е изд.,доп.- М.:Изд-во НОРМА, 2002.- 944 с.

16. Колосов Ю.М. и Э.С.Кривчикова Действующее международное право. В 3-х томах. Том 2, М.: Издательство Московского независимого института международного права,1999.- 832 с.

17. Колосов Ю.М. и Э.С.Кривчикова Действующее международное право. В 3-х томах. Том 3.- М.: Издательство Московского независимого института международного права, 1999.- 832 с.

18. Курс межлународного права в 7-ми томах. – М., Наука, 1989-93 г.г.

19. Лукашук И.И. Современное право международных договоров. В 2 т.Т 1.Заключение международных договоров.- М.:Волтерс Клувер, 2004.- 672 с.

20. Лукашук И.И. Современное право международных договоров. Том 2 Действие международных договоров. М.: Волтерс Клувер, 2006.- 496 с.

21. Мережко А.А. История международно-правовых учений.- К.: Таксон, 2006.- 492 с.

22. «Международное право».под ред. Бирюкова П. – М., Юрист., 2001. – 416с.

23. «Международное право».сост. Н.Блатова, М.Мелков. – М. – 2000. – 834с.

24. «Международное право».под ред. Кузнецова В. – М.,Юрист,2001. – 672с.

25. «Международное право». Тимченко Л. – Харків, Консул, 1999. – 528с.

26. «Международное право».под ред. Тиунова О. – М., Изд. НОРМА, 2001. – 584с.

27. Нгуен Куок Динь Международное публичное право. Т.1. К. Сфера: 2000 – 440 с.

28. Нгуен Куок Динь Международное публичное право. Т.2. К.Сфера:2001 – 410 с.

29. Права людини: основні міжнародно-правові документи. –Київ. Наукова думка. 1989. – 145 с.

30. Словарь международного права. –2 изд., -М., Международные отношения. 1986. – 245с.

31. Словарь международного морского права. –М., Международные отношения. 1985. – 253с.

32. Словарь международного воздушного права. – М., Международные отношения. 1988. – 190с.

33. Тузмухамедов Б.Р. Международное право в конституционной юрисдикции.- М.: Юристъ, 2006.- 463 с.

34. Тункин Г.И. Теория международного права - М.: Изд-во "Зерцало", 2006.- 416 с.

35. Шумилов В.М. Международное право.- М.: ТК Велби, 2007.- 488 с.

Семінарські заняття з міжнародного права

Тема 1. Поняття, особливості та значення міжнародного права

1. Поняття, суть та особливості міжнародного права. Функції міжнародного права та його роль в регулюванні міжнародних відносин. Система міжнародного права.

2. Історія становлення міжнародного права. Роль Французької буржуазної революції в розвитку основних інститутів національного права.

3. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного права.

4. Співвідношення міжнародного і внутрідержавного права.

Нормативні акти:

1. Блатова Н.Т., Мельков Г.М. Международное право в документах. 5-е изд., перер.и доп. - М. 2004.- 880 с.

2. Действующее международное право. Т.1 – М. 1996. – с.7-65.

3. Конституція України від 28 червня 1996 р. // ВВРУ, 1996. – №30. – Ст..141.

4. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року.// ВВРУ, 1990, №31,с.429

Література:

1. Баскин Ю.Я., Фельдман Д.И. История международного права. –М., Международные отношения. 1990. – 205 c.

2. Блищенко И.П., Саянцева М.М. Мировая политика и международное право. – М.; Международные отношения, 1991. – 143с.

3. Буткевич В. Декрет Гроціана: кодифікація, що поєднала дві формації і чотири системи права // Український часопис міжнародного права, 2001. №1,с.3-10.

4. Василенко В.А.. Основы теории международного права. – Киев; Выща школа, 1988. – 287с.

5. Дмитреева Г.С. Мораль и международное право. М; 1991.

6. Кияниця І. Внутрішньодержавне значення джерел міжнародного публічного права // Український часопис міжнародного права, 2001. №1,с.19-24.

7. Колосов Некоторые современные вопросы международного права. // Советское государство и право. 1990. №11.

8. Курс международного права в 7-ми томах. – т.1. М. 1989.

9. Лукашук И.И. Сфера действия международного права // Сов. Ежегодник международного права. 1985. – М. 1986. – с.83-101.

10. Марочкин.Ю. Проблемы эфективности норм международного права. – Иркутск.; Издательство Иркутского университета 1988, – 148с.

11. Мингазов Л.Х. Эффективность норм международного права. – Казань: Издательство Казанского университета, 1990. – 207с.

12. Мюллерсон Р.А. Международное публичное и международное частное право: соотношение и взаемодействие // Советский ежегодник Международного права. 1985. – М. 1986. – с. 64-83.

13. Пушмин Э.А. Николаев А..Е. Объект международного правоотношения: (к определению понятия) // Сов. Ежегодник международного права.1984. – М.; 1986. – с.104-115.

14. Ушаков Н.А. Проблемы теории международного права. – М.: Наука, 1988. – 188с.

15. Фельдман Д.И. Система международного права. –Казань. Изд-во Казанского университета. 1983. – 119с

Тема 2: Основні принципи міжнародного права.

1. Поняття та система основних принципів сучасного міжнародного права.

2. Нормативно-правовий зміст принципів міжнародного права в галузі забезпечення миру і безпеки.

3. Нормативно-правовий зміст принципів міжнародного права в галузі міжнародного співробітництва.

4. Нормативно-правовий зміст принципів міжнародного права в галузі дотримання прав людини та основних свобод.

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // ВВРУ, 1996. – №30. – Ст..141.

2. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року.// ВВРУ, 1990, №31,с.429

3. Статут ООН// Международное право в документах. М.: Юрид.лит. 1982.

4. Декларация о принципах международного права, касающихся дружественных отношений и сотрудничества между государствами в соответствии с Уставом ООН от 24.09.1970г. Там же. Або Дейсвующее международное право. Т.1. – М. 1996. – с.65-73.

5. Заключительный акт Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе от 1.08.1975г.//Там же. Або Дейсвующее международное право. Т.1. – М. 1996. – с.73-79.

6. Декларация о недопустимости интервенции и вмешательства во внутренние дела государств. Резолюция 36/103 ГА ООН от 9 декабря 1981г.//Действующее международное право. Т.1. – М. 1996. – с.99-102.

7. Декларация об усилении єффективности принципа отказа от угрозі силой или ёё применения в международніх отношениях. Резолюция 42/22 ГА ООН от 18 ноября 1987г.//Там же. –с.103-110.

Література:

1. Курс международного права в 7-ми томах. Т.2. – М.: Наука, 1989.

2. Волова Л.И. Нерушимость границ – новы принцип международного права. – Ростов н/Д., Изд-во Ростов. ун-та, 1987. – 144с.

3. Волова Л.И. Принцип териториальной целосности и неприкосновенности в современном международном праве. – Ростов н/Д.: Из-во Ростов.ун-та. 1981. –192с.

4. Журек О.Н. Самоопредиление народов в международном праве.// Советское государство и право. 1990. №10.

5. Каламкарян Р.П. Принцип добросовесности в современном международном праве. – М.: Наука, 1991. – 167с.

6. Каламкарян Р.А. Эстоппель как отдельный принцип международного права.//Государство и право.№4, 2001 г. – М., Наука.2001. – с.75 – 83.

7. Кунчишин А.М. Основные принципы международного права//Вест.Киев.ун-та. Сер. Международные отношения и международное право. 1979. Вип.8. –с. 20-27.

8. Кузнецов В.И. Отказ от применения силы – закон международной жизни. – М.: Междунар.отношения, 1973. – 53с.

9. Клименко Б.М., Ушаков Н.А. Нерушимость границ – условие международного права. – М.: Наука, 1975. – 168с.

10. Левин Д.Б. Принцип мирного разрешения международных споров. –М.: Наука. 1977. –112с.

11. Тиунов О.И. Принцип соблюдения международных обязательств. – М.: Международ.отношения, 1979. – 184с.

12. Шестаков Л.Н. Императивные нормы в системе современного международного права. – М.:Изд-во Москов.ун-та. 1981. – 120с.

13. Сендуца Г.И. Применение общепризнанных принципов и правовых норм в правовой системе России. // Международное публичное и частное право, № 3, 2001 г. – М., 2001.с. – 8 -19.

Тема 3. Джерела міжнародного права

1. Поняття джерел міжнародного права. Процес створення норм міжнародного права.

2. Міжнародний договір як основне джерело міжнародного права.

3. Міжнародно-правовий звичай. Взаємозв’язок договірних і звичаєвих норм.

4. Загальні принципи права і міжнародне право.

5. Роль резолюцій міжнародних організацій у створенні норм міжнародного права.

6. Доктрина міжнародного права та праці видатних юристів – міжнародників як джерело міжнародного права.

Нормативні акти:

1. Стаття 38 Статуту Міжнародного Суду ООН – Действующее международное право. Т.1. – М., 1996. – с.58.

2. Конституція України від 28 червня 1996 р. // ВВРУ, 1996. – №30. – Ст.141.

Література:

1. Даниленко Г.М. Обычай в современном международном праве. – М.:Наука. 1988. – 191с.

2. Даниленко Г.М. Соотношение и взаимодействие международного договора и обычая.// Советский ежегодник международного права.1983. – М.: Наука, 1984. – с. 12-25.

3. Курс международного права в 7-ми томах. Т.1. – М.: Наука, 1989. –С.182-219.

4. Корецкий В.М. «Общие принципы права» в международном праве. – К. 1957.

5. Касьяк Н.Ф. Консенсус в современных международных отношениях: Международно-правовые вопросы. – М., Международ.отношения, 1983. – 117с.

6. Лихачев В.Н. Пробелы в современном международном праве. – Казань: Изд-во Казан.ун-та, 1985. – 86с

7. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – с.73-135.

8. Рачков И.В. Односторонние акты государств: международно-правовые вопросы. // Государство и право. № 8. 2001 г. – М., Наука.2001. – с.73-88.

9. Х.де Аречага. Современное международное право. – М.: Прогресс, 1983. – 351с.

10. Шестаков Л.Н. Императивные нормы в системе современного международного права. – М.: Изд-во МГУ, 1981.

Тема 4: Суб’єкти міжнародного права

1. Поняття суб’єкта міжнародного права та зміст міжнародної правосуб’єктності. Класифікація суб’єктів міжнародного права.

2. Держава як основний суб’єкт міжнародного права: Правонаступництво держав.

3. Правосуб’єктність народів і націй які борються за самовизначення.

4. Правосуб’єктність міжнародних організацій.

5. Державоподібні утворення.

6. Проблема правосуб’єктності інших інституцій в міжнародному праві.

Нормативні акти:

1. Действующее международное право в 3-х томах. Т.1. – М.: МНИМП, 1996. – с.121-161.

2. Блатова Н.Т., Мельков Г.М. Международное право в документах. 5-е изд., перер.и доп. - М. 2004.- 880 с.

Література:

1. Буткевич В.Г. Актуальная проблема современного международного права // Вестн. Киев. ун-та. Сер. Междун. отношения и междунар. Право. 1976. Вып.3. – с.82-86.

2. Вельяминов Т.М. Международная правосубьектность.// Советский ежегодник международного права. 1986. – М., 1987. – с.77-97.

3. Курс международного права в 7-ми томах. Т.1. – М.: Наука, 1989. – с.159-181.

4. Курдюков Т.И. Государства в системе международно-правового регулирования. – Казань, Из-во Казан.ун-та, 1979. – 174с.

5. Каламкарян Р.А. Признание как односторонний юридический акт государства // Международно-правовые основы межгосударственного сотрудничества. – М., 1983. – с.53-69.

6. Калинкин Г.Ф. Малые государства – полноправные субьекты международного права // Советское государство и право. №2, 1973. – с.75-80.

7. Каргополовс.Г., Юшкарев И.Ю. Человек – субъект не только международного частного, но и международного публичного права.// Международное публичное и частное право. № 3(7). 2002 г. – М.,2002. – с.20 -26.

8. Лукашук И.И. Суверенная власть государства в механизме международно-правового регулирования. // Советский ежегодник международного права, 1977. -М., 1979. – с.127-146.

9. Лавров В.С. Швейцарский нейтралитеит. // Вопросы истории. №12, 1984. – с.44-62.

10. Пустогаров В.В. Международная деятельность субьектов федерации. // Московский журнал международного права.№2, 1992. – с.3-18.

11. Титов В.Г. Некоторые особенности политики нейтралитета Швеции //Советский ежегодник международного права, 1983. – М., 1984. – с.219-233.

12. Федоров В. Признание де-юре и де-факто. // Международная жизнь. №2, 1983. – с.155-156.

13. Хонин В.Н. О специфике субьектов международно-правового регулирования // Вестн.Киевс.ун-та. Сер.Междунар.отношения и международное право. 1975. Вып.1. – с.26-38.

14. Черниченко О.С. Конкурентная юрисдикция государств и порождаемые ею проблемы межгосударственных отношений.// Международное публичное и частное право. № 4(8). 2002 г. – М.,2002. – с.20 -28.

Тема 5. Територія і міжнародне право.

1. Поняття, значення і види територій в міжнародному праві.

2. Державна територія, її склад. Способи набуття та зміни державної території. Державні кордони.

3. Правовий режим міжнародних рік.

4. Правовий режим міжнародних каналів.

5. Правовий режим полярних просторів.

Нормативні акти:

1. Закон України “Про державний кордон України” від 4.11.1991р. з доповненнями від 18.06.1996р. //ВВРУ. 1992, №2. – ст.5.

2. Договор об Антарктике от 1.12.1959г.// Международное право в документах. -М., 1982.

3. Конвенция о режиме судоходства по Дунаю //Там же.

4. Конвенция об обеспечении свободного пользования Суэцким каналом от 1888г.// Там же.

Література:

1. Голицин В.В. Антарктика: тенденции развития режима. – М.: Междунар.отношения, 1989. – 335с.

2. Трофимов В.М. Правовой статус Антарктики. – М.:Прометей. 1990. – 152с.

3. Корбут В.М., Баскин Ю.Я. Международно-правовой режим рек: история и современность. – М.: Наука, 1987. – 160с.

4. Клименко Б.М. Государственная територия. Вопросы теории и практики в международном праве. – М., 1974.

5. Курс международного права в 7-ми томах. – Т.3. – М., Наука 1990.

6. Вылегжанин А.М. Подземный предел распространения суверенитета государства.// Государство и право. № 8, 2001 г. – М., 2001. – с.68 -74.

Тема 6. Населення і міжнародне право.

1. Громадянство і міжнародне право.

2. Правове становище іноземців та осіб без громадянства.

3. Правове становище біженців та осіб, які шукають притулку.

4. Міжнародно-правовий механізм контролю за дотриманням прав людини і основних свобод.

5. Міжнародно-правовий захист прав людини і основних свобод.

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // ВВРУ, 1996. – №30. – Ст. 141.

2. Блатова Н.Т., Мельков Г.М. Международное право в документах. 5-е изд., перер.и доп. - М. 2004.- 880 с.

3. Права человека. Сборник международных документов. – М., 1990.

4. Права людини. Міжнародні договори України. – К., 1992.

5. Дейстующее международное право. Т.2. – М., 1997.

6. Международная защита прав и свобод человека // Сб. Документов. – М., 1990.

7. Документы Копенгагенского Совещания по человеческому измерению // Международная жизнь. – 1990., №9.

8. Документы: Человеческое измерение СБСЭ // Московский журнал международного права. – 1991, №3-4.

9. Текст: Европейская конвенция о защите прав человека и основных свобод 1950 г. // Государство и право. – 1993, №4.

Література:

1. Зубрилин В.И. Суверенитет государства и сотрудничество в области прав человека // Международное право в современном мире. – М., 1991.

2. Картошкин В.А. Всеобщая Декларация и права человека в современном мире // Права человека в истории человечества и в современном мире. – М., 1989.

3. Качуренко Ю. Міжнародний захист прав людини // Радянське право. 1984.

4. Лукашук І.І. Міжреспубліканські угоди і права людини // Український часопис міжнародного права. К., – 1992. №1.

5. Мелешников А. Права человека и международно-правовая ответственность за их нарушение // Советское государство и право, 1992. №3.

6. Мартенсон Я.М. Навстречу Всемирной конференции по правам человека. // Московский журнал международного права. – 1992, №1. – М.,1993.

7. Мюллерсон Р.А. Права человека: идеи, нормы, реальность. М., 1991.

8. Орзих М. Міжнародно-правові стандарти і права людини в Україні // Право України, – 1992, №4.

9. Павлик Л. Договори про правову допомогу – надійний засіб захисту інтересів і прав громадян // Радянське право. – 1990, №3.

10. Петранов Б. Правова держава і міжнародне співробітництво в області прав людини // Радянське право, – 1990, №12.

11. Подуфалов В.Д. К вопросу о понятии «международная защита прав человека» // СЕМП 1985. – М., 1986.

12. Тахонов А.А. Совет Европы и права человека: нормы, институты, практика // Советское государство и право. – 1990, №6.

13. Рисдал Р. Проблемы защиты прав человека в объединённой Европе // Государство и право. – 1993, №43.

14. Э. Жильбер. Процедура приема беженцнв и лиц в поисках убежища.// Московский журнал международного права. № 1, 1998 г. – М.,1998. – с.92 -103.

15. Олауссон Мари. Беженцы и вынужденные переселенцы в странах СНГ. // Московский журнал международного права. № 1, 1998 г. – М.,1998. – с.103 -117.

16. Э.Фелнер. Конвенція 1951 г. О статусе беженцев и современность.// Московский журнал международного права. № 1, 2001 г. – М., 2001. – с.18 -35.

17. Урум Д.И. Особенности формирования в международном праве норм защиты прав человека.// Международное право. № 5 (14), 2001 г. – М.,2001. – с.138 -152.

Тема 7. Право міжнародних договорів

1. Поняття та правова природа міжнародного договору. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р.

2. Порядок та стадії укладення міжнародного договору.

3. Дія міжнародного договору (в часі, просторі, щодо третіх сторін). Чинність і не чинність міжнародного договору.

4. Підстави припинення та призупинення дії міжнародних договорів.

5. Тлумачення міжнародних договорів.

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // ВВРУ, 1996. – №30. – Ст..141.

2. Закон України “Про міжнародні договори України” від 22 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. 1994, №10, ст.45.

3. Закон України “Про правонаступництво України” від 12 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. 1991, №46, ст.617.

4. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р. // Советский ежегодник международного права. 1977. – М.: 1979. –с.396-416., або Действующее международное право. Т.1, М., 1996,с.343-371.

5. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1986 р. // Действующее международное право. Т.1, М., 1996,с.372-409.

Література:

1. Венская конвенция о праве международных договоров. М.:Юрид. лит. 1997.- 336 с.

2. Дружков М.Й. Заключение многосторонних договоров в рамках и под эгидой международных организаций. – К.: Наук. думка, 1986. – 114.

3. Захарова Н.В. Выполнение обязательств, вытекающих из международного договора. – М.: Наука, 1987. – 140с.

4. Курс международногоправа в 7-ми томах – т.4 – М, 1990. –с.5-90.

5. Колесник В.В. Кодификація правил об оговорках к международным договорам.// Международное публичное и частное право.№ 3 (7).2002 г. – М.,2002. – с.27 -34.

6. Макаревич М. Віденська конвенція про право міжнародних договорів // Радянське право, 1986, №11.с.84-93.

7. Малининс.А., Ковалева Т.М. Договорная правоспособность международных организаций. // Правоведение, 1988-, №4. – с. 72-77.

8. Мюллерсон Р., Чалый А. Проблема действительности договора, заключенного в нарушение норм внутригосударственного права.//.СЕМП, 1986. –М., 1987.

9. Талалаев А.Н. Международные договора в современном мире. – М.: Междунар. отношения, 1973. – 247с.

10. Талалаев А.Н. Право международных договоров: действие и применение. – М., 1985. – 294с.

11. Талалаев А.Н. Право международных договоров: Договоры с участием международных организаций. – М., 1989. – 271с.

12. Талалаев А.Н. Право международных договоров: Общие вопросы. –М., 1980.– 302с.

13. Ульянова Н.Н. Общие многосторонние договоры в современных международных отношениях. – Киев, 1982. – 46с.

14. Шатров В.П., Шилтах В.Х. Неправомерные договора и международное право. – М. – Из-воУДН, 1986.59с.

15. Шуршалов В.М. Право международных договоров. – М., 1979. – 82с.

16. Шульгас.В. Значение договора в регулировании международных отношений.// Международное публичное и частное право.№ 1.2001 г. – М.,2001. – с.11 -13.

Тема 8. Дипломатичне і консульське право.

1. Органи зовнішніх відносин держави і їх система. Кодифікація норм дипломатичного права.

2. Порядок призначення, структура і персонал дипломатичного представництва. Функції дипломатичного представництва. Класи і ранги дипломатичних представників.

3. Привілеї і імунітети дипломатичного представництва.

4. Поняття і кодифікація норм консульського права. Встановлення і припинення консульських відносин.. класи консулів. Функції консульських установ.

5. Торговельне представництво.

Нормативні акти:

1. Конституція України.// ВВРУ, 1996. – №30. – Ст. 141.

2. Венская конвенция о дипломатических сношениях от 1961 г. // Международное право в документах. – М., Юрид.лит. – 1982.

3. Указ Президента України “Про положення про дипломатичне представництво України за кордоном” від 22 жовтня 1992р. // Голос України, від 28 жовтня 1992р.

4. Указ Президента України “Про положення про дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав в Україні” від 10.06.93 р. // Голос України, від 26.06.93 р.

5. Консульський Статут України. 2 квітня 1994 р. // Інформаційно-довідковий бюлетень з консульських питань. – Київ, 1996. Вип.1,с.68-86.

Література:

1. Аваков М.М., Ильин Ю.Д. Венская конвенция по консульским сношениям // Советский ежегодник международного права, 1963. – 1965. –с.271-290.

2. Блищенко И.П. Дипломатическое право. – М., 1990. – 267с.

3. Гуменюк Б.І. Основи дипломатичної та консульської служби. – К., 1998. – 145с.

4. Бобылёв Г.В., Зубков. Основы консульской службы. – М., 1986. – 319с.

5. Ильин Ю.Д. Основные тенденции в развитии консульского права. –М., 1975.

6. Ильин Ю.Д. К вопросу о почётных (нештатных) в современном международном праве. – М., 1964.

7. Машев Д. Дипломатическое и консульское право. – София, 1986.

8. Петренко Н.И. Основы консульского права. – М., 1986. – 83с.

9. Сандровский К.К. Право внешних сношений. – Киев, 1986. – 328с.

10. Соловьев Э.Я. Основы дипломатического права.- М.:Ось-89, 2005.- 144 с.

11. Соловьев Э.Я. Основы консульского права - М.:Ось-89, 2005.- 160 с.

Тема 9. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів.

1. Зміст, становлення і розвиток принципу мирного вирішення міжнародних спорів і його значення у сучасному світі.

2. Поняття та види міжнародних спорів

3. Безпосередні переговори – як головний засіб вирішення міжнародних спорів.

4. Добрі послуги і посередництво.

5. Слідча та примирна процедури.

6. Міжнародний арбітражний (третейський) та судовий розгляд.

Нормативні акти:

1. Устав ООН // Действующее международное право. – М., 1996. –с.7-33.

2. Устав Международного Суда ООН. // Действующее международное право. – М., 1996. –с.797-810.

3. Манильская декларация о мирном разрешении международных споров от 15 ноября 1982 г.// Там же,с.811-816.

4. Общий акт о мирном разрешении международных споров от 26 сентября 1928г.// Действующее международное право. – М., 1996. –с.788-796.

Література:

1. Лазарев С Л. Международный арбитраж. –М., 1991. – 150с.

2. Худойкина Т.В. Мирное урегулирование и разрешение споров..//Московский журнал международного права, 1998., № 3. –с.52-60.

3. Шатуновский С.В. Развитие средств и методов мирного урегулирования споров. // Московский журнал международного права, 1996., №1. –с.198-204.

4. Шинкарецкая Г.Г. Международная судебная процедура. –М.. 1992. – 231с.

5. Энтин М.А. Суд Европейских сообществ. – М., 1987. – 98с.

6. Ясносокирский Ю.А. Миротворчество: некоторые концептуальные аспекты политического урегулирования конфликтов и крупных ситуаций..//Московский журнал международного права, 1998., № 3. –с.46-52.

Тема 10. Відповідальність у міжнародному праві.

1. Поняття, суть та особливості міжнародно-правової відповідальності.

2. Підстави міжнародно-правової відповідальності.

3. Види та форми міжнародно-правової відповідальності.

4. Санкції та контрзаходи у міжнародному праві.

Нормативні акти:

1. Блатова Н.Т., Мельков Г.М. Международное право в документах. 5-е изд., перер.и доп. - М. 2004.- 880 с.

2. Международное право в документах. – М., Юрид.лит., 1982. Раздел ХVІІІ, VІІІ.

Література:

1. Вадапалас В.Д., Василенко В.А., Курис П.М. Ответственность в международном праве. Курс международного права. –М., 1990. Т.3.

2. Вадапалас В.Д. Осуществление международно-правовых санкций. СЕМП, 1988. –М., Наука, 1989. – с. 71-86.

3. Вадапалас В.Д. Развитие института международно-правовой ответственности. Международное право в современном мире. М., М/О, 1991.

4. Василенко В.А. Международно-правовые санкции. – Киев. 1982. – 230с..

5. Каламкарян Р.А. Юридические последствия некоторых видов правомерного поведения государств.// Советское государство и право. 1986

6. Каламкарян Р.А. Юридические последствия правомерного поведения государств. М., Наука. 1987.

7. Курис П. Международные правонарушения и ответственность государства. Вильнюс 1973. – 279с.

8. Лукашук И.И. Концепция права международной ответственности.// Государство и право. № 4, 2003 г. – М., 2003. – с. 79-87.

9. Манийчук Ю.В. Последствия международного правонарушения. Киев. Высшая школа. 1987.

10. Мельников О.В., Пушмин Э.А. Международно-правовая ответственность: понятие, процесуальные вопросы реализации.// Советское государство и право. 1988 №8.

11. Раскалей С Б. Объективная ответственность государств в международном праве. Киев.Наукова думка. 1985. – 120с.

12. Решетов Ю.А. Борьба с международными преступлениями против мира и безопасности. М., М/О. 1983.

13. Сперанская Л.В. Международно-правовая ответственность государств за загрязнение мирового океана. М., Наука 1984. – 112с.

14. Ушаков Н.А. Основания международной ответственности государств. – М.,М/О 1983. – 181с.

15. Щукин А.В. Ответственность государств за международно-противоправные деяния: механизм реализации.- Минск, Белорус. Наука, 2006.- 162 с.

Тема 11. Право міжнародних організацій.

1. Поняття, суть та особливості міжнародних організацій.

2. Історія утворення ООН. Цілі та мета діяльності ООН.

3. Головні органи ООН:

а) Генеральна Асамблея;

б) Рада Безпеки;

в) Економічна і Соціальна Рада;

г) Секретаріат ООН;

4. Особливості діяльності ООН в сучасних умовах.

Нормативні акти:

1. Блатова Н.Т., Мельков Г.М. Международное право в документах. 5-е изд., перер.и доп. - М. 2004.- 880 с.

Література:

1. М.Захер. ООН и всемирная торговля.// Международное право, – № 3/2001/12. – М.,2002. – с.134 -146.

2. Козырев А.В. Организация Объединённых наций: достижения и трудности // Вопросы истории. – 1986, №5. –с.3-20.

3. ООН и современные международные отношения. – М., 1966.

4. Кривчикова Э.С. Главные органы ООН. – М.: МГИМО., 1989.

5. Крылов Н.Б. Принципы участия государств в системе ООН. – М., 1986.

6. Крылов Н.Б. Правотворческая деятельность международных организаций. – М.,1988.

7. Международные организации./ Под ред. И.П.Блищенко. М.,1994.

8. Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. Нове тенденции в международно-правовом регулировании. – М., 1998.

9. Федоров В.В. К вопросу о повышении эфективности ООН // Советский ежегодник международного права 1985. – М., 1986. –с.196-202.

Тема 12. Міжнародне право в період збройних конфліктів

1. Міжнародно-правова регламентація збройних конфліктів.

2. Правовий режим учасників збройного конфлікту.

3. Закони і звичаї ведення збройних конфліктів.

4. Міжнародно-правовий захист жертв війни і цивільних об’єктів

а) правовий режим захисту військовополонених;

б) захист цивільного населення в період збройних конфліктів;

в) правовий режим військової окупації;

г) міжнародно-правовий режим культурних цінностей

5. Нейтралітет під час війни.

Нормативні акти:

1. Женевские конвенции от 12 августа 1949 года и Дополнительные протоколы к ним. – М., 1994.

2. Международное гуманитарное право в документах. – М., 1996.

3. Международные акты ограничения и гуманизации средств ведения войны и защиты жертв // Международное право в документах. – М., 1982.

Література:

1. Батырь В.А. Международное гуманитарное право.- М.: ЗАО Юстицинформ, 2006.- 336 с.

2. Буше-Сольные Ф. Практический словарь гуманитарного права. М.:Изд-во "МИК", 2004.- 552 с.

3. Стокгольмская декларация о предотвращении случайной ядерной войны // Международная жизнь. – 1991, №1.

4. Арцибасов И.Н., Егоровс.А. Вооруженный конфликт: право, политика, дипломатия. – М., 1989.

5. Богданов О.В. Запрещение оружия массового уничтожения. Международно-правовые проблемы. – М., 1985.

6. Гассер Х.П. Международное гуманитарное право. Введение. – М., 1995.

7. Ісакович С.В. Проблеми міжнародної безпеки в концепції нової Конституції України // Український часопис міжнародного права. К., 1992, №1.

8. Кальсховен Ф. Ограничения методов и средств ведения войні. – М., 1994.

9. Мелков Г.М. Нейтралитет в войне // СЕМП, 1978. – М., 1980.

10. Мюррей К. Применение дополнительного материала протокола №1 к Женевским конвенциям в ЮАР // Московский журнал международного права.№ 3, 1994

11. Пикте Ж. Развитие и принципы международного гуманитарного права. – М., 1993.

12. Фуркало В.В. Гумманизация вооруженных конфликтов // Критерии запрещения и организации применения средств ведения войні. – Киев, 1990.

13. Фуркало В.В. Международно-правовая защита гражданского населения в условиях вооруженных конфликтов. – Киев, 1981.

14. Эмин В.Г. Региональные конфликты и международное право // Советское государство и право. – 1988, №11.

15. Трибунский А.В. Защита гражданского населения во время вооруженных конфликтов.// Московский журнал международного права. – № 1/98/29. – М.,1998. – с.119-131.

16. Ганюшкин Б.В. Вооруженные конфлыкты нового поколения.// Международное право. – № 3/2001/12. – М., 2001. – с.215-228.

Тема 13. Міжнародне морське право.

1. Поняття і кодифікація міжнародного морського права. Конвенція ООН з морського права 1982 року.

2. Правовий режим територіальних вод (територіального моря). Поняття і правовий режим прилеглої зони.

3. Правовий режим відкритого моря. Свободи відкритого моря.

4. Режим виключної (морської) економічної зони.

5. Правовий режим континентального шельфу.

6. Правовий статус міжнародного району морського дна (“Району”) за Конвенцією ООН 1982 року.

Нормативні акти:

1. Конвенция ООН по морскому праву 1982 г. Действующее международное право. В 3 т.М., 1997.Т.3.Разд. ХХ.

2. Закон „Про виключну (морську) економічну зону України”.// ВВРУ,!995, № 21. – Ст.152.

Література:

1. Авраменко И.М. Справочник. Международное морское право в документах. – Ростов-на-Дону, «Феникс», 2001, – 320с.

2. Аджаров К.А. Мировой океан: правовой режим. – Краснодар, 1983. – 95 с.

3. Аношкина И.А. Правовой режим территориального моря на примере законодательства ряда государств Балтийского и Черноморского регионов.// Московский журнал международного права. № 4/2001/44. – М., 2001. – с.188-199.

4. Баймуратов М.А., Досковский В.Г Международно-правовой режим континентального шельфа - О.: Юридична література, 2001.- 72 с.

5. Василенко В.А., Высоцкий А.Ф., Рыбальчик Д.Э. Международное морское право. – Киев. 1988. – 186с.

6. Гаврилин Д.А. Теоретические проблемы имплементации Конвенции ООН по морскому праву 1982 года в правовой системе РФ.// Московский журнал международного права. № 4/2001/44. – М., 2001. – с.179-187.

7. Головатыйс.П. 200 – мильная экономическая зона и Мировой океан. (международно-правовые проблемы). – К., Наукова думка, 1984. – 167с.

8. Лазарев М.И. Теоретические вопросы современного международного морского права. –М., Наука, 1983. – 301с.

9. Молодцовс.В. Международное морское право. – М., М/О, 1987. – 271с.

10. Прусс В., Боевич В., Короткий Т. Международно-правовые аспекты безопасности мореплавания. – Одесса, ЛАТСТАР, 2001. – 132с.

11. Сокиркин В.А., Шитарев В.С. Международное морское право.- М.: Изд-во РУДН, 2006.- 300 с.

12. Шинкарецкая Т.Т. Международно-правовые аспекты делимитации морских пространств.// Советский ежегодник междунардного права. 1984. – М.,1986. – с.172-190.

13. Яковлєв И.И. Международный орган по морскому дну. – М., М/О, 1986. – 157с.

14. Шем’якін О., Короткий Т. Про делімітацію континентального шельфу між Україною і Румунією.// Право України. – 1998. – №9.

Тема 14. Міжнародне повітряне право.

1. Поняття міжнародного повітряного права

2. Міжнародні польоти і режим повітряного простору.

3. Роль міжнародних організацій в галузі цивільної авіації в питаннях забезпечення безпеки польотів. ІКАО – міжнародна організація цивільної авіації.

4. Співробітництво держав у боротьбі з незаконними втручаннями в діяльність цивільної авіації.

Нормативні акти:

1. Чиказька конвенція цивільної авіації 1944 р. Действующее международное право в 3 томах. – М., 1999г.

Література:

1. Бордунов В.Д. Правовой механизм деятельности международной авиационной организации. – М., Наука, 1989. – 169с.

2. Даниленко Г.М. Граница между воздушным и космическим пространством в современном меджународном праве.//Советское государство и право.№ 9.1984. – с. 71-79.

3. Дежкин В.Н. Правовое регулирование международных воздушных сообщений. М., Ю/Л, 1987. – 191с.

4. Малеев Ю.Н. Международное воздушное право: Вопросы теории и практики. М., М/О, 1986. – 239с.

5. Международное воздушное право. Кн.. 1-2./ Отв. Ред А.П.Мовчан. М., 1980 -1981. – Кн., -1980 – 351с., Кн.. 2 – 1981 – 366с.

6. Мезенцев А.В. Современные международно-правовые вопросы управления воздушным движением.// Московский журнал международного права. №2. 1997.

7. Словарь международного воздушного права. – М., М/О, 1988. -190с.

8. Товмасян М.Д. Международно-правовые вопросы национальной принадлежности (национальности) воздушного судна.// Московский журнал международного права. №3/2001/43. – М., 2001. – с.178-182.

Тема 15. Міжнародне космічне право.

1. Загальна характеристика та джерела міжнародного космічного права.

2. Міжнародно-правовий режим космічного простору та небесних тіл.

3. Міжнародно-правовий режим космічних об’єктів.

4. Правовий режим космонавтів.

5. Діяльність міжнародних організацій в космічному просторі.

Нормативні акти:

1. Договор о принципах деятельности государств по ииследованию и использованию космического пространства, включая Луну и другие небесные тела 1967 г.//Международное публичное право. Сб.документов. Т.2. – М., 1996.

2. Конвенция о регистрации обьектов, запускаемых в космическое пространство. 1974 г. Там же.

3. Действующее международное право в 3 томах. – М., 1999г.

4. Космічне право України. Збірник національних і міжнародних правових актів. – К.Юрінком Інтер.2001. – 352с.

Література:

1. Даниленко Т.М. Граница между воздушным и космическим пространством в современном международном праве// Советское государство и право. – 1989, №9. – с.71-79.

2. Деказонов Р.В. Юридическая природа космического пространства небесных тел и их ресурсов// Космос и право. – М., 1980. – с.46 -61.

3. Жуков Г.П. Космос и мир. – М., Наука, 1985. -86с.

4. Международное космическое право. – М., М/О, 1985. – 205с.

5. Остин А. Мердэн. Международная стандартизация космических систем святи.// Московский журнал международного права. – 1992, №1.

6. Постышев В.М. Освоение космоса и развивающиеся страны. (Международно-правовые проблемы). – М., Наука, 1990. – 189с.

7. Зотова О.В.. Колосов Ю.М. Правовой режим космического пространства как важнейший элемент поддержания международного мира и безопасности. // Московский журнал международного права. – № 2/2001/42. – М.,2001. – с.204-209.

Навчальне видання

Поиск по сайту: