Саморозвиток і самореалізація сучасної молоді в сфері дозвілля

Саморозвиток - це усвідомлений і керований особистістю процес, в

результаті

якого відбувається удосконалення фізичних, розумових і моральних

потенцій людини, розгортання її індивідуальності. Процес саморозвитку не

має меж, як немає меж досконалості людини.

Важливою умовою, первинною сходинкою саморозвитку особистості є

внутрішня потреба у його здійсненні та самопізнання себе. Самопізнання -

це вивчення себе як частини природи, виявлення своїх біологічних

особливостей і* потреб, це розуміння себе як частини соціуму, це

усвідомлення себе і як морального та духовного феномену. Адекватно

пізнати себе, вгадати свою силу - справа непроста.

Самореалізація особистості.

Відомо, що найбільш повне розкриття здібностей людиниможливо лише в суспільно значущої діяльності. Причому важливо, щобздійснення цієї діяльності детермінувалася не тільки ззовні
(суспільством), але і внутрішньою потребою самої особистості. Діяльністьособистості в цьому випадку стає самодіяльністю, а реалізація їїздібностей у даній діяльності здобуває характер самореалізації. З. Фрейд був одним з перших, хто спробував побачити в домінантнихінстинктах людини потреба в самореалізації. Самореалізація, по
З. Фрейда, локалізується в несвідомому шарі людської психіки іпроявляється в «прагненні до задоволення", властивій людині з народження.
Цією інстинктивної потреби в самореалізації протистоять нав'язанісуспільством імперативні вимоги культури (норми, традиції, правила іт.д.), основна функція яких складається в цензурі за несвідомим, упридушенні інстинкту подібних потреб.

Чимало сторінок присвячує характеристиці потреби в самореалізації
Е. Фромм. Він зв'язує її з потребами людини в Ідентизація іцілісності. Людина, відзначає Фрейд, відрізняється від тварини тим, що вінпрагне вийти за межі безпосередніх утилітарних запитів, хочезнати не тільки те, що необхідно йому для виживання, але і прагнепізнати сенс життя і сутність свого "Я". Ця самореалізація досягаєтьсяіндивідом за допомогою вироблюваної їм системи орієнтацій у спілкуванні зіншими людьми. Ідентизація і є те «відчуття», яке дозволяєіндивіду з повною підставою сказати про себе як про «Я», і соціальне середовищеактивно впливає на цю потребу. Потреба в самореалізації, за Фроммом,є екзистенціальна потреба - психічний стан, вічне інезмінне у своїй основі. Соціальні умови здатні змінити лишеспособи її задоволення: вона може знайти вихід у творчості й уруйнуванні, у любові й у злочині і т.д.

Поиск по сайту: