ТА АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОЗАСТОСОВЧ І ПРОЦЕДУРИ

ПРИНЦИПИ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРОЦЕДУР

Розглядаючи питання про принципи адміністративних процедур, студентам необхідно знати, що принципи, на яких базуються адміністративні процедури є не чим іншим, як особливою сукуп­ністю об'єктивних і суб'єктивних засад, керуючих ідей та пізна­них закономірностей, що закріплені або потребують нормативно­го закріплення, спрямовані на досягнення оптимальних результа­тів управлінської діяльності з прийняття нормативних актів чи розгляду адміністративних справ.

До основних принципів адміністративних процедур відносять: верховенство права; законність; рівність учасників адміністратив­ної процедури перед законом; використання повноважень з належною метою; обґрунтованість; безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; добросовісність; розсудливість; пропор­ційність; гласність та відкритість; своєчасність та розумний строк; ефективність; презумпцію правомірності дій і вимог особи; гаран­тування права особи на участь в адміністративному провадженні; гарантування правового захисту та ін.

АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОТВОРЧІ

ТА АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОЗАСТОСОВЧ І ПРОЦЕДУРИ

Найбільшу теоретичну та практичну цінність має поділ адміні­стративних процедур за змістом (залежно від того, яку з форм управлінської діяльності вони опосередковують — адміністратив­ну правотворчість чи правозастосування) на адміністративні пра-вотворчі та адміністративні правозастосовчі процедури.

Адміністративні правотворчі процедури також можна поділити за декількома критеріями — залежно від суб'єкта правотворчос-ті, форми нормативного акта тощо.

Адміністративні правозастосовчі процедури, у свою чергу, за­лежно від змісту поділяються на адміністративно-організаційні процедури та адміністративно-юрисдикційні процедури. Перша група адміністративних правозастосовчих процедур пов'язана з вирішенням органами публічного управління адміністративних справ безспірного характеру і залежно від їх змісту поділяється на: дозвільно-ліцензійні; реєстраційні; пов'язані із забезпеченням ви­конання обов'язків громадянами та юридичними особами; контро­льно-наглядові; заохочувальні тощо.

Друга група адміністративних правозастосовчих процедур пов'я­зана з вирішенням органами публічного управління адміністратив­них справ, що так чи інакше пов'язані з публічно-правовими спорами, і залежно від їх змісту поділяється на: процедури про_: вадження у справах про адміністративні проступки, дисциплінар­ні адміністративні процедури, процедури адміністративного оскар­ження тощо.

3.

Більшість адміністративних процедур складаються з достатньо великої кількості процедурних дій. При цьому такі дії групують­ся по стадіях адміністративних процедур. Значення стадій адміні­стративних процедур полягає у тому, що вони відбивають логіч­но-функціональну послідовність розвитку адміністративної проце­дури. Ця послідовність відображає хід. діяльності із прийняття нормативно-правового акта управління чи розгляду адміністратив­ної справи у відповідності з виокремленням окремих, логічно пов'язаних цільових пріоритетів.

Стадія адміністративної процедури — відносно самостійна сукупність послідовно здійснюваних процедурних дій, що по­ряд із загальними цілями має притаманні тільки їй цілі, а також особливості, що стосуються суб'єктів адміністративної процедури, їхніх прав і обов'язків, строків здійснення проце­дурних дій і характеру оформлюваних правових документів.

Характерні риси стадій адміністративних процедур:

- кожна із стадій адміністративних процедур має свої конк­ретні цілі, які є властивими тільки їй і які сприяють досягненню загальних цілей процедури щодо вирішення і розв'язання адміні­стративної справи та реалізації (захисту) прав та свобод у сфері публічного управління, прийняттю нормативних управлінських актів та відповідно врегулюванню відносин у сфері публічного управ­ління. Наявність таких цілей служить одним з найважливіших критеріїв відособлення певної сукупності процедурних дій в окрему стадію адміністративної процедури. З іншого боку, виокремлен­ня за цим критерієм стадій адміністративної процедури служить правильному їхньому розумінню, нормативному закріпленню та реалізації;

- на різних стадіях адміністративних процедур склад учасни­ків може варіюватися, крім того, частина їхніх процедурних прав і обов'язків реалізується лише на певних стадіях процедури;

- кожна стадія адміністративних процедур, як послідовність дій, здійснюється у часі. Поділ адміністративних процедур на стадії

- стадійність — є логіко-часовою характеристикою адміністратив­них процедур. Законом встановлені (повинні бути встановлені) кон­кретні процедурні строки, у межах яких вчиняються процедурні дії, що належать до певної стадії;

- стадії адміністративних процедур закінчуються (повинні за­кінчуватися) оформленням певного правового документа -- процедурного рішення, іншого процедурного документа (наприклад, про­токолу) чи безпосередньо рішення в адміністративній справі або нормативного акта, в якому закріплюються результати, що досяг­нуті при здійсненні процедурних дій на певній стадії чи при здійсненні адміністративної процедури в цілому. Прийняттям про­цедурних рішень забезпечується прийняття кінцевого правового управлінського акта та його виконання (для нормативних адміні­стративних актів - - оприлюднення).

Таким чином, стадії адміністративних процедур характеризують­ся власними безпосередніми цілями, колом процедурних дій, здій­снюваних у межах встановлених процедурних строків, та їх уча­сників, а також своїми підсумковими рішеннями та їх процедур­ним оформленням.

Студентам необхідно мати на увазі, що перелік стадій у різ­них адміністративних процедурах може різнитися. Це обумовлено у першу чергу особливостями тієї чи іншої процедури. До того ж стадії конкретної адміністративної процедури далеко не завжди виокремлено у відповідних нормативно-правових актах і виокремити їх можна лише шляхом аналізу правових норм, які вміщують такі акти. Тому досить часто навіть щодо кількості й найменування стадій тієї самої адміністративної процедури правники висловлю­ють різні точки зору.

Залежно від суттєвих змістовних відмінностей між адміністра­тивними правотворчими процедурами та адміністративними правозастосовчими процедурами відрізняється і перелік стадій адміністративних процедур, які належать до двох названих груп.

Докладна характеристика стадій адміністративних правотворчих процедур надається при вивченні теми "Правотворчі (нормотворчі) адміністративні процедури".

Надаючи характеристику стадіям адміністративних правозастосовчих процедур, можна виокремити найбільш характерні для багатьох з них стадії (хоча перелік та назви стадій конкретних адміністративних правозастосовчих процедур можуть варіюватися):

— стадія відкриття адміністративного провадження;

— стадія підготовки адміністративної справи до розгляду;

— стадія розгляду та вирішення адміністративної справи;

— стадія виконання індивідуального адміністративного акта. Розподіл адміністративних процедур на стадії не виключає

можливості поділу окремих стадій адміністративних процедур, що складаються із значної кількості процедурних дій, на етапи. Етап — це сукупність процедурних дій, об'єднаних власною внутрішньо-стадійною ціллю. Наприклад, стадія розгляду і вирішення справи у процедурах провадження у справах про адміністративні проступ­ки складається з таких етапів: підготовки справи до розгляду, розгляду справи по суті, винесення постанови по справі про адміністративний проступок.

5.3. СТАДІЯ ВІДКРИТТЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ*) ПРОВАДЖЕННЯ

Стадія відкриття адміністративного провадження має своєю безпосередньою ціллю формальну перевірку підстав для початку діяльності з вирішення адміністративної справи. Такі підстави розрізняються для заявних (заява та скарга) та втручальних (рішення органу публічного управління, реалізація якого потребує здійснення заходів, які стосуються прав і законних інтересів окремих осіб; порушення прав і законних інтересів фізичних та/ або юридичних осіб, або інше порушення законності чи публіч­них інтересів, виявлене органами публічного управління; інші випадки, передбачені законом) адміністративних процедур.

На цій стадії перевіряються: відповідність підстав встановленим вимогам (наприклад, відповідність заяви встановленим вимогам до її змісту); правосуб'єктність особи, що ініціює адміністративну процедуру; повноваження її представника і т.ін. Іноді здійснюються також й інші процедурні дії - - перевірка поширення компетенції органу публічного управління на конкретну адміністративну спра­ву та направлення ЇЇ за належністю тощо.

Поиск по сайту: