Закон зовнішнього доповнення

Закони і закономірності менеджменту

Менеджмент як наука і сфера діяльності людини створюється, діє і розвивається відповідно до власних законів і принципів.

Закон — категорія, що відображає істотні, загальні істійкі відносини залежності між предметами і явищами об'єктивної дійсності, які повто­рюються і випливають з їх сутності.

Кількість законів менеджменту має бути обмеженою, інакше організації не в змозі будуть дотримуватися їхніх вимог.

Закони менеджменту

Закон спільності цілей

Його сенс полягає ось у чому. Ефективна спільна діяльність людей в організації можлива тільки за наявності спільної мети. І навпаки, відсутність спільної мети ро­бить працю людей безглуздою.

Що лежить в основі цього закону?

Як відповідь на поставлене запитання наведемо такі аргументи:

1. Колективна праця буде ефективною тоді, коли отриманий результат задовольняє потреби кожного з учасників. Якщо отриманий результат не задовольняє кого-небудь із членів організації, то ефективність його праці знижується, або ж ця люди­на припиняє свою колективну діяльність.

2. Спільна мета є основою створення організації. Саме мета визначає основний напрям діяльності організації.

3. Спільна мета визначає ступінь залежності організації від зовнішнього середо­вища як джерела ресурсів і умов її діяльності. Отже, спільна мета відображає не лише бажа­ний результат організації, а й умови, за яких він може бути досягнутий.

4. Якщо система не відповідає меті, вона має переорієнтува­тися (стати іншою системою) або припинити своє існування

Закон поділу праці

Цей закон відображає сутність менеджменту як виду діяльності людини. До змі­сту цього закону входить така категорія, як спеціалізація управління.

Яка сутність цього закону?

Цілі організації можуть бути досягненні тільки за умови колективної праці. Продуктом процесу поділу праці є виробничі (поділ фізичної праці) й управлінські функції (поділ розумової творчої праці).

Хто що робить або повинен робити у системі управління в процесі досягнення спільної мети.

Закон зовнішнього доповнення

Сутність цього закону можна сформулювати таким чином. Будь-яка організація по­винна мати потенціал, здатний компенсувати наслідки, зумовлені різного роду зовнішні­ми збурюваннями, вплив яких на організацію не може бути завчасно передбачений.

Як розуміти дію цього закону?

1. Зовнішнє доповнення варто розглядати з двох боків:

· вплив чинників зовнішнього середовища на діяльність організації;

· вплив вищих рівнів управління на нижчі рівні всередині самої організації.

У всякій організації, що функціонує нормально, зовнішні й внутрішні впли­ви чітко пов'язані: посилення зовнішнього впливу відповідно ініціює поси­лення заходів внутрішнього впливу і навпаки.

Отже, розвиток організації визначається співвідношенням і характером зов­нішніх і внутрішніх збурень, що порушують умови її нормального функціону­вання. Під впливом збурень організація змушена удосконалювати свій потен­ціал. Оскільки збурення мають постійний характер, то й організація повинна дотримуватися принципу постійного вдосконалювання.

2. Наявність рівнів управління в організації зумовлює властивість зовнішнього доповнення. Один рівень управління стосовно іншого являє собою своєрід­не зовнішнє середовище.

Поиск по сайту: