Лекція 6. Комбіновані небезпеки. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі

План лекції:

1.Комбіновані небезпеки та їх наслідки.

2.Місто - як джерело небезпеки.

3.Заходи та засоби для попередження та запобігання небезпечних факторів.

Рекомендована література: [5] с. 154-160; [б] с. 28-35; [7] с. 60-67.

Основні теоретичні положення Комбіновані небезпеки виникають у наслідок сукупної взаємодії природних, соціальних і техногенних небезпек. Комбіновані небезпеки прийнято поділяти на природно-техногенні, природно-соціальні та соціально-техногенні. Наслідком природно-техногенних небезпек бувають кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель, зсуви, сели, землетруси та інші тектонічні явища. Природно-соціальні небезпеки породжують наркомафію, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД. Наслідком соціально-техногенних небезпек є професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість та підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами, токсикоманія.

Мешканці розвинутих країн •- це в основному міські жителі, користуючись благами цивілізації, дуже часто опиняються в небезпечних ситуаціях. Щоб захистити себе від них, вони повинні:

-передбачити небезпеку;

-по можливості уникнути її;

-при необхідності діяти.

Небезпечні випадки завжди неповторні. Отже, щоб у кожному конкретному разі діяти правильно, треба знати, яка небезпека підстерігає і чому вона виникає. Вулиці - один з найнебезпечніших об'єктів сучасного міста. Кожен рік в Україні гине під колесами автомашин понад ЗО тис. осіб. Велике скупчення людей сприяє злочинності. Мешканці міста стають джерелом небезпеки один для одного в екстремальних умовах (наприклад, при виникненні пожежі у приміщеннях магазину, кінотеатру тощо). Сучасне виробництво часто не може обійтися без використання отрутохімікатів, кислот та інших речовин. У різних обставинах на заводі може статися аварія, і небезпечні речовини можуть загрожувати життю людини. Сучасні досягнення науки та техніки значно полегшили використання багатьох домашніх робіт, але, з іншого боку, побут став значним джерелом небезпеки для здоров'я і навіть для життя людини. Серед факторів, які є небезпечними для людини у побуті, особливої уваги потребують засоби побутової хімії, отруєння газом, ліками. Неуважність і недбалість мешканців, аварія трубопроводів, засмічення каналізаційної системи можуть закінчитися затопленням приміщень, витоком газу, вибухом. Внаслідок землетрусу, вибуху, іноді через недоліки будівництва може статися руйнування помешкання.

Для запобігання та попередження негативної дії небезпечних факторів застосовують відповідні заходи та засоби. Для боротьби з шумом використовуються колективні (шумопоглинаючі перегородки, екрани) та індивідуальні (беруші, навушники) засоби захисту. Основними методами боротьби з вібрацією є використання пружинних та гумових прокладок, спеціальних основ під обладнання. Технічні засоби захисту від дії електричного струму: ізоляція, заземлення, занулення, мала напруга, знаки безпеки, засоби індивідуального захисту та ін. Забезпечення безпеки працюючих з радіоактивними речовинами здійснюється шляхом: встановлення гранично допустимих доз опромінення різними видами іонізуючих випромінювань; застосування захисту часом, відстанню; проведення загальних заходів захисту; використання засобів індивідуального захисту. Найбільш ефективним методом захисту від електромагнітних випромінювань є встановлення відбиваючих або поглинаючих екранів. Щоб виключити можливість отруєння, виникнення професійних та виробничо-обумовлених захворювань, санітарними нормами передбачені гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

Комплекс запобіжних заходів підвищення епідеміологічної безпеки направлений на:

■ усунення чи зменшення дії хоча б одного з наступних чинників:

-джерела інфекції,

-шляхів передачі та розповсюдження інфекції;

■ підвищення стійкості людей до інфекції.

Людина є частиною виробничого колективу. Створення комфортних умов праці, автоматизація та механізація технологічних процесів підтримання сприятливого соціального і морального клімату, психологічна сумісність всіх членів колективу -запорука успішної діяльності та вирішення всіх поточних і перспективних завдань.

Лекція 7. Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація дій для усунення їх негативних наслідків

План лекції:

1. Надзвичайні ситуації, їх класифікація та причини виникнення.

2. Заходи та засоби захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій.

3. Організація і проведення рятувальних та невідкладених робіт у районах лиха.

4. Організація рухомих пунктів харчування, речового та продовольчого забезпечення.

Рекомендована література: 4 ст. 2; 5 с. 224-237; б сі20-155; 7 сі20-125, 184-185, 195-200.

Основні теоретичні положення

Закон "Про цивільну оборону України" (1993 р.) визначає надзвичайну ситуацію (ст. 2) як порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, що викликана аварією, катастрофа, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, пожежею, використанням засобів масового враження, яке призвело або може призвести до людських чи матеріальних втрат.

Ознаками надзвичайної ситуації є:

- небезпека для життя і здоров'я значної кількості людей;

- суттєве порушення екологічної рівноваги;

- повне або часткове припинення господарської діяльності;

- значні матеріальні та економічні збитки.

За сутністю та причинами виникнення надзвичайні ситуації поділяють на природні, соціальні та техногенні. За масштабом та глибиною надзвичайні ситуації (НС) поділяють на:

- локальні, об'єктові, місцеві,

- регіональні,

- національні, глобальні.

Локальна НС: загроза її виникнення та розповсюдження наслідків обмежена виробничим приміщенням. Об'єктова НС обмежена територією об'єкта. Місцева НС обмежена територією населеного пункту, району чи області. Регіональна НС обмежена територією декількох областей, краю чи суміжних країн. Національна НС: наслідки охоплюють великі території держави, але не виходять за її кордони. Глобальна НС: загроза її виникнення та поширення наслідків - континент або значна його частина чи планета в цілому. В кожному конкретному випадку надзвичайні ситуації виникають через ряд причин.

Для природних надзвичайних ситуацій такими причинами можуть стати закономірні природні процеси, негативний антропогенний вплив на розвиток природних процесів, випадковість у розвитку природних процесів; для соціальних надзвичайних ситуацій -політичні, економічні, національні, регіональні конфлікти; для техногенних надзвичайних ситуацій - недодержання правил безпеки та необережність, недосконалість у проектуванні, кримінальні елементи та тероризм, військові дії, природні явища.

В умовах надзвичайних ситуацій здійснюється комплекс заходів, які мають забезпечити укриття населення в захисних спорудах, евакуацію та медичну допомогу, радіаційний та хімічний захист.

Організаційні заходи по захисту населення:

1. Будівництво сховищ та укриттів для населення.

2. Забезпечення всього населення індивідуальними засобами захисту.

3. Загальне обов'язкове навчання населення способам захисту від небезпечних факторів та правильним діям в умовах надзвичайних ситуацій.

4. Своєчасне повідомлення населення про небезпеку.

5. Розосередження робітників та службовців підприємств міста та евакуація в сільську місцевість не зайнятого у виробництві населення, медичних, дитячих та інших установ.

6. Захист продовольства та води, створення запасів продовольства, медичних препаратів та предметів першої необхідності в місцях евакуації та розосередження.

7. Організація радіаційного, хімічного і бактеріологічного спостереження, розвідки і лабораторного контролю.

8. Проведення санітарно-гігієнічних, профілактичних і проти епідеміологічних заходів.

Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт полягає у виконанні заходів, передбачених чинним законодавством з питань ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій, що створюють загрозу життю і здоров'ю населення. До проведення рятувальних та інших аварійних невідкладних робіт залучаються невоєнізовані формування ЦО, військові частини і підрозділи, медичні організації.

Заходи, що відносяться до рятувальних робіт:

- розвідка маршрутів для формувань ЦО;

- локалізація та гасіння пожеж;

- пошук і рятування людей з-під завалів та зруйнованих захисних споруд;

- надання першої медичної допомоги та евакуація потерпілих;

- санобробка людей та знезараження їх одягу;

- знезараження місцевості, споруд, техніки.

Невідкладні роботи в осередках ураження:

- прокладення шляхів на заражених територіях і проїздів у завалах; локалізація аварій;

- ліквідація або укріплення аварійних споруд; знешкодження боєприпасів, вогне- та вибухонебезпечних предметів;

- відновлення та ремонт пошкоджених захисних споруд.

Рятувальні роботи в осередках надзвичайних ситуацій потребують організації рухомих пунктів харчування, речового і продовольчого забезпечення. Підрозділи громадського харчування (пересувні пункти харчування) призначені для забезпечення гарячим харчуванням особового складу формувань в районах розміщення та при проведенні рятувальних і невідкладних аварійних робіт, а також потерпілого населення в загонах першої допомоги. Підрозділи торгівлі продовольчими товарами (пересувні пункти продовольчого постачання) призначені для забезпечення особового складу формувань продуктами харчування (сухим пайком) при відсутності можливості приготування гарячої їжі. Підрозділи торгівлі промисловими товарами (пересувні пункти речового постачання) призначені для забезпечення санітарних пунктів та загонів першої медичної допомоги одягом, білизною та взуттям.

Лекція 8. Надання першої долікарської допомоги потерпілому

План лекції:

1. Загальні поняття про долікарську допомогу.

2. Долікарська допомога а) при ураженні електричним струмом;

б) при різних видах травм;

в) при ушкодженні суглобів і кісток;

г) при утопленні і задушенні.

Рекомендована література: [5] с.237-261; [6] с. 88-90.

Основні теоретичні положення Перша допомога включає:

1. Тимчасову зупинку кровотечі на 1,5-2,0 год. за допомогою джгута.

2. Накладання стерильних пов'язок на рани.

3. Фіксацію кінцівок при переломах за допомогою шин.

4. Введення протибольового засобу.

5. Прийом радіозахисного засобу.

6. Проведення штучного дихання.

Послідовність надання першої допомоги:

1. Усунути дію на організм ушкоджуючих факторів, які загрожують здоров'ю та життю потерпілого, - звільнити від дії електричного струму, винести з отруєної атмосфери, загасити палаючий одяг. Витягти з води і т.ін., оцінити стан потерпілого.

2. Визначити характер та тяжкість травм, найбільшу загрозу для життя потерпілого та послідовність дій його рятувальника.

3. Виконати необхідні дії з рятування потерпілого у порядку терміновості - відновити проходження дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, мобілізувати ушкоджені частини тіла, накласти пов'язку.

4. Підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття лікаря.

5. Викликати швидку медичну допомогу тел. 03 чи вжити заходів щодо транспортування потерпілого у найближчий лікувальний заклад.

При електричній травмі в першу чергу слід звільнити потерпілого від дії електроструму, а потім надавати допомогу згідно із станом потерпілого. Існує три стани людського організму внаслідок дії електроструму. І стан - потерпілий при свідомості. Слід забезпечити повний спокій, 2-3 годинне спостереження, виклик лікаря. П стан -потерпілий непритомний, але дихає - людину покласти горизонтально, розстебнути комір і пасок, дати нюхати нашатирний спирт, викликати лікаря. Ш стан - потерпілий не дихає, або дихає з перервами, уривчасто, як вмираючий. Роблять штучне дихання і непрямий масаж серця.

Нещасні випадки часто супроводжуються утворенням на тілі людини різних ран. Перші заходи при пораненні спрямовані на зупинку кровотечі та захист рани від забруднення. Через небезпеку інфекції рятівник не повинен доторкатися до рани руками, промивати її водою чи ліками, присипати порошками, а повинен обробити шкіру довкола рани розчином йоду, спирту, зеленки і накласти стерильну пов'язку. Артеріальна кровотеча - пряма загроза життю людини. її можна зупинити накладенням тугої пов'язки, притисканням артерії до кістки, накладенням джгута або закутки, згинанням кінцівки в колінному та тазостегновому суглобах.

Опік - це пошкодження тканин, яке виникає під дією високої температури, хімічних речовин, електроструму, сонячних і рентгенівських променів. Вторинні опіки - результат займання одягу та охоплення тіла полум'ям. При термічних опіках накладають стерильну пов'язку, обмотують людину простирадлом, забезпечують тепло, дають теплий чай, солодку каву, обтирають спиртом, одеколоном, горілкою чи змащують ними пов'язки і бинти. При шоку дають пити 20 крапель валер'янки чи краплі Зеленіна, 2-3 чарки вина чи горілки. При хімічних опіках 10-20 хвилин промивають обпечене місце струменем проточної води. При опіку лугом накладають пов'язку з марлі, змочену розчином борної кислоти (1 грам на склянку води). Забороняється відривати пухирі, а також відривати від них одяг, сургуч, каніфоль, бо це може призвести до інфекції та затягнути термін гоєння ран. Заборонено змащувати рани маслом, мазями, засипати порошками.

При обмороженні, яке наступає внаслідок дії низьких температур потрібно негайно зігріти потерпілого, особливо обморожену частину тіла за допомогою теплових ванн при температурі води від 20 до 40°С. Потім уражені місця висушують, закривають стерильною пов'язкою і тепло накривають. Заборонено розтирати уражене тіло льодом; можна вовною, хутром.

Перелом - порушення цільності костей. Відкриті переломи тим небезпечні, що вони можуть інфікувати відламки і розвинути остеомеліт. Заходи долікарської допомоги при переломах костей: фіксація кісток в області перелому, протишокові заходи, транспортування в медпункт. При транспортуванні шину надійно закріплюють, щоб добре зафіксувати область перелому; під шину вкладають вату, тканину; фіксують 2 суглоби вище і нижче

перелому. Правильна фіксація - це профілактика шоку. Слід утеплити потерпілого, йому дають випити горілки, вина, гарячого чаю або кави, вводять морфій.

У разі нещасного випадку на воді потрібно витягнути потерпілого з води й очистити ротову порожнину від сторонніх тіл, видалити воду з дихальних шляхів, пригнувши голову потерпілого, - покласти на спину, максимально відкинути його голову назад, підклавши під лопатки згорнутий одяг. Нижню щелепу потерпілого слід висунути уперед і, натискаючи на підборіддя, відкрити йому рот. На відкритий рот покласти хусточку, затиснути потерпілому ніс і, зробивши глибокий вдих, щільно притискаючи свій рот до рота потерпілого, вдихнути весь об'єм повітря в легені потерпілого. Повітря потрібно вдихати до відновлення самостійного дихання. Якщо штучне дихання проведено правильно, то грудна клітка потерпілого повинна піднятися. Для проведення непрямого масажу серця потерпілого слід покласти на тверду поверхню і натискати долонями обох рук, покладених одна на одну на нижню частину грудної клітки. Повторювати це натискання потрібно кожної секунди. Проведення штучного дихання та непрямого масажу серця чергується з 4-5-разовими натисканнями на грудну клітку з одним вдуванням повітря в легені.

*\ ^Лекція 9. Організація і управління безпекою життєдіяльності

План лекції:

1. Правові, нормативні та організаційні основи безпеки життєдіяльності.

2. Принципи і методи забезпечення життєдіяльності.

3. Система державних органів по управлінню та нагляду за безпекою життєдіяльності населення.

4. Служби охорони громадського порядку.

5. Пропаганда знань з питань створення та дотримання здорових і безпечних умов існування людини.

Рекомендована література: [1] ст.43, 49, 50, 66, 68; [2]; [3]; [4] ст.2, 6; [6] с. 9-10; [7] с. 37-57.

Основні теоретичні положення

Головним законодавчим актом України є Конституція, цілий ряд статей якої стосується питань безпеки життєдіяльності, зокрема:

Стаття 43: "Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці... Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється".

Стаття 49: "Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування".

Стаття 50: "Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди".

Стаття 66: "Кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей".

Ці положення Конституції конкретизуються в цілому ряді законодавчих та нормативних актів, які є підвалинами та базою побудови державної системи охорони праці і безпечної життєдіяльності населення. Основні закони - це законодавчі акти трудового та екологічного права - Закон України "Про охорону праці", "Про працю", "Про освіту", "Про охорону здоров'я", "Про пожежну безпеку", "Про дорожний рух", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про колективні договори і угоди", "Про адміністративні порушення",

Поиск по сайту: