|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Змістовий модуль 2. ФІЛОСОФСЬКА ОНТОЛОГІЯ, ГНОСЕОЛОГІЯ ТА АНТРОПОЛОГІЯ. ЛЮДИНА В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІФілософська онтологія: проблема буття. Феноменологія. Філософія розвитку. Категорія буття, її зміст і специфіка. Основні форми буття. Уявлення про субстанцію. Філософське розуміння матерії. Рух як спосіб існування матерії. Основні форми руху, їх специфіка і взаємозв’язок. Простір і час як атрибути і форми буття матерії. Свідомість – властивість високоорганізованої матерії, вища форма відображення дійсності. Генезис свідомості, матеріальні передумови її виникнення. Природа відображення, Розвиток форм відображення, відображення в неживій і живій природі. Специфіка біологічної форми відображення. Соціальна обумовленість свідомості, її залежність від суспільних відносин. Роль праці, спілкування і мови в формуванні і розвитку свідомості. Структура свідомості: почуття, знання, емоції, воля. Концепція «життєвого світу» Е. Гуссерля. Свідомість і самосвідомість. Місце інтуїції в структурі свідомості. Свідомість і форми психічної діяльності – мислення, пам’ять, мова. Активний характер свідомості і її творчі функції. Діалектика розвитку людини і суспільства. Філософія пізнання (епістемологія). Характеристика знання й пізнання. Проблема пізнання в контексті історії філософської думки. Теорія пізнання (гносеологія) як розділ філософії. Суб’єкт й об’єкт пізнання. Почуттєве пізнання: специфіка й основні форми. Раціональне пізнання: специфіка й основні форми. Інтуїтивне пізнання: специфіка. Ірраціональне в пізнавальній діяльності. Загальні рівні пізнання. Система методів пізнання. Істина як філософська проблема: основні філософські теорії істини, її властивості й критерії. Проблема пізнаванності буття як гносеологічний аспект основного питання філософії (гносеологічний оптимізм та гносеологічний скептицизм). Співвідношення знання та віри. Філософія науки. Аксіологія: цінність буття і стратегія майбутнього. Специфіка наукового пізнання. Наука як соціальний інститут. Форми і методи наукового пізнання.Поняття культури та її сутнісні начала. Проблема кризи сучасної культури. Роль науки в сучасному інформаційному суспільстві. Визначення цінностей. Класифікація цінностей. Система духовних цінностей, їх роль у житті людини і суспільства. Функції цінностей. Глобальні проблеми сучасності та майбутнє людства. Соціальна філософія: людина й історичний процес. Філософська концепція людини як методологічна основа наук про людину і її місце в системі філософського знання. Філософські дискусії про природу, сутність, призначення людини. Співвідношення біологічного і соціального в людині. Характеристика понять: людина, індивід, індивідуальність, особистість. Самоцінність і смисл людського життя. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства. Особистість і суспільство. Свобода і відповідальність особистості. Взаємовідношення особистості і суспільства. Місце людини у Всесвіті. Зміст людського буття та його основні версії в історії філософії. Творчість як категорія буття людини і культура як антропологічний феномен. Лінійна філософія історії. Нелінійна філософія історії.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.) |