Тема 2. Становлення філософської думки в добу Античності

Семінарське заняття час – 2 години

Питання для обговорення:

1. Загальні риси та етапи античної філософії;

2. Антична філософія до класичного періоду (мілетська школа Фалеса і його послідовників; елейська філософія: Ксенофан, Парменід, Зенон; атомістичний матеріалізм Левкіппа-Демокріта; Геракліт Ефеський);

3. Антична філософія класичного періоду (Сократ, Платон, Арістотель);

4. Філософія епохи еллінізму.

В процесі підготовки до семінарського заняття необхідно засвоїти зміст наступних понять і категорій: антропологізм, апорія, атомізм, елеати, еманація, метафізика, неоплатонізм, пірапатетіка, піфагореїзм, скептицизм, софізм, стоїцизм, гедонізм.

Теми рефератів:

1. Становлення давньогрецької філософії.

2. Мілетська школа.

3. Античний атомізм: від Левкіппа до Навсіфана.

4. Сократ: проблема людини та діалогічної природи філософського знання.

5. Платон – засновник та класик об’єктивного ідеалізму.

6. Проблема знання у філософії Аристотеля.

7. Поняття душі у філософії Аристотеля і сучасність.

Питання для самостійної роботи та самоконтролю:

1. Чому перших грецьких філософів – Фалеса, Анаксімандра, Анаксімена, піфагорійців, Геракліта, Емпедокла називали “фізиками”?

2. Назвіть філософів-атомістів.

3. В чому полягає сутність «сократичного повороту» в античній філософії?

4. Поясніть, у чому полягає головна відмінність філософії Платона від філософії Аристотеля?

Тема 3. Розвиток філософської думки у Середні віки та Новій час.

Семінарське заняття час – 2 години

Питання для обговорення:

1. Філософія Середньовіччя (загальні риси, патристика, схоластика, дискусія про універсалії).

2. Філософія епохи Відродження (гуманізм, натурфілософія, соціально-політичні вчення).

3. Філософія Нового часу (емпіризм та раціоналізм).

4. Загальна характеристика німецької класичної філософії:

а) критична філософія І. Канта (основні етапи формування філософії, теорія пізнання та етичні ідеї);

б) ідеалістична діалектика Г.В.Ф. Гегеля (логіка, філософія природи і філософія духу).

В процесі підготовки до семінарського заняття необхідно засвоїти зміст наступних понять і категорій: апологети, креаціонізм, містицизм, номіналізм, патристика, реалізм, схоластика, телеологія, теоцентризм, томізм, універсалії, пантеїзм, гілозоїзм, субстанція, геоцентризм, геліоцентризм, раціоналізм, емпіризм, сенсуалізм, гуманізм, механіцизм, реформація, монада, картезіанство, деїзм, дуалізм, природні права, суспільний договір, апріорі, трансцендентальне, агностицизм, антиномія, категоричний імператив, діалектика.

Теми рефератів:

1. Філософська система Ф.Аквінського.

2. А.Блаженний – засновник християнської антропології.

3. Віра і знання: проблема розмежування.

4. Релігія в системі культури.

5. Наука і релігія: протистояння і точки дотику.

6. Наукова революція ХVI – XVII ст.: проблеми і набутки.

7. Концепція нової науки Ф. Бекона.

8. Емпіризм: сутність та проблема.

9. Принцип універсального сумніву Р. Декарта і сучасна наука.

10. Вчення про субстанцію у філософії Б. Спінози.

11. Соціологічні та етичні погляди Б. Спінози.

12. Сутність деїзму Т. Гоббса й Дж. Локка.

13. Сутність монадології Г. Лейбніца.

14. Пантеїстична трансформація середньовічного філософствування в ренесансне у творчості Миколи Кузанського.

15. Методологія і релігійно – містична філософія людини у Б. Паскаля.

16. Філософія І. Канта як перехідна ланка між раціоналізмом Просвітництва і романтично забарвленою філософією XIX ст.

17. Проблема активності суб’єкта пізнання у філософії І. Канта.

18. Проблема моралі у філософії І. Канта.

19. Діалектика як тип світогляду у філософії Г. Гегеля.

Питання для самостійної роботи та самоконтролю:

1. Хто першим із філософів зробив спробу привести до системи християнські догмати, і на їх основі створити вчення про людину?

2. Поясніть в чому полягає суттєва відмінність поглядів на людину філософії Відродження від античної етики?

3. Чому для епохи Відродження характерним є культ краси та в чому він знайшов своє відображення?

4. До якого філософського напряму можна віднести наступну думку: „Нема нічого в розумі, чого б раніше не було у почуттях”. Кому належить ця думка?

5. Які ідеї Н. Макіавеллі використав Т. Гоббса у своєму вченні про людину? Виходячи з цього, які дві стадії виділив Т. Гоббса у розвитку суспільства?

6. Вкажіть основну суперечність гегелівської філософії.

7. Вкажіть зміст кантівських антиномій чистого розуму.

8. Що, на погляд Канта, повинно стати предметом теоретичної філософії? Як називає свою філософію сам Кант?

Тема 4. Сучасні філософські течії

Семінарське заняття час – 2 годин

Питання для обговорення:

1. Некласична філософія кінця XIX – початку XX ст.: основні тенденції та напрямки.

2. Сциєнтичні школи сучасної філософії (перший та другій позитивізм; неопозитивізм, постпозитивізм, філософія науки; марксизм і неомарксизм, прагматизм, неокантіанство, неогегельянство).

3. Антісциєнтичні школи сучасної філософії (“філософія життя”: Ф. Ніцше, А. Бергсон, В.Дільтей, О. Шпенглер; екзистенціалізм; релігійна філософія; герменевтика).

4. Феноменологія і психоаналіз.

В процесі підготовки до семінарського заняття необхідно засвоїти зміст наступних понять і категорій: позитивізм, сцієнтизм, емпіріокритицизм, конвенціоналізм, неопозитивізм, верифікація, постпозитивізм, аналітична філософія, герменевтика, структуралізм, прагматизм, інструменталізм, біхевіоризм, феноменологія, ірраціоналізм, волюнтаризм, філософія життя, психоаналіз, соціалізація, лібідо, сублімація, екзистенціалізм, філософська антропологія, неотомізм.

Теми рефератів:

1. Загальне та особливе у неопозитивізмі і постпозитивізмі.

2. Антитеза “раціоналізм-ірраціоналізм” в історії філософії і на сучасному етапі.

3. Структурализм у гуманітарному пізнанні.

4. Аналіз свідомості у феноменологічній філософії.

5. Сучасна філософська герменевтика: основні проблеми й етапи розвитку.

6. Істина як користь у філософії прагматизму.

7. Класика і сучасність: дві епохи в розвитку філософії.

8. К’єркегор: страх як домінанта, рушійна сила буття людини.

9. Ірраціоналістичне вчення про світову волю А. Шопенгауера.

10. Філософія Ф. Ніцше і її історична доля.

11. Концепція переоцінки цінностей у філософії Ф. Ніцше.

12. Проблема раціонального та ірраціонального у філософії XX ст.

13. Людина як предмет філософії в раціоналістичних та ірраціоналістичних вченнях західноєвропейської філософії.

14. Фрейд: теоретичні та світоглядні аспекти вчення.

15. Проблеми людини та її свободи у філософії екзистенціалізму.

16. Свобода і вибір людини і екзистенціалізмі.

17. Людина та історія в екзистенціальній філософії К. Ясперса.

18. Філософія Е. Фромма: бути чи мати?

19. Екзистенціаналізм М. Хайдеггера.

Питання для самостійної роботи та самоконтролю:

1. Поясніть, чому сцієнтизм є опонентом антропологічного (гуманістичного) світогляду?

2. Які течії є показником антропологічної тенденції у філософії наприкінці XIX-XX ст.?

3. В чому полягає сутність концепції еволюції Герберта Спенсера? На яких трьх важливих моментах еволюції він наголошував?

4. Попередником якої сучасної науки вважають Г. Спенсера?

5. Що спричинило виникнення “другої хвилі”, “другого” позитивізму (емпіріокритицизму) Е. Маха та Р. Авенаріуса?

6. В чому полягає сутність біхевіоризму? Вплив якого напряму у філософії простежується в ньому?

7. Що таке інтенціональність? Хто впровадив у філософію ідею інтенціональності свідомості?

8. Які етапи своєрідної еволюції пройшов у своєму розвитку психоаналіз?

9. У книзі “Мати чи бути” Е. Фромм намагається показати дегуманізуючий вплив сучасного західного суспільства на людину. З якими напрямами і течіями в історії філософії перекликаються основні ідеї Е. Фромма? В чому вони схожі?

10. Поєднання яких течій є один із варіантів персоналістської філософії – “діалогічний персоналізм”? Хто є представником цієї течії?

Поиск по сайту: