Змістовий модуль 1. ФІЛОСОФСЬКА ПРОПЕДЕВТИКА ТА ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

МІНІСТЕРСТВО освіти і науки УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ національний університет

ФІЛОСОФІЯ

Програма

Нормативної навчальної дисципліни

Донецьк

Рік

ВСТУП

Предметом вивчення навчальної дисципліни є система найзагальніших (універсальних) теоретичних поглядів на світ, місце в ньому людини, різноманітні форми ставлення людини до світу.

Міждисциплінарні зв’язки: «Психологія», «Логіка», «Соціологія», «Історія України», «Етика та естетика», «Політологія».

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Філософська пропедевтика та історія філософії.

2. Філософська онтологія, гносеологія та філософська антропологія. Людина і право у сучасному суспільстві.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “ФІЛОСОФІЯ” є формування знань про предмет філософії, основні етапи та напрямки розвитку філософського знання та вмінь застосовувати основи філософської методології.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “ ФІЛОСОФІЯ” є

- надання знань з філософії як світогляду людини;

- засвоєння змісту основних тематичних розділив системи філософського знання та формування базових засад філософської світогляду;

- засвоєння базового категоріального апарату філософії;

- вдосконалення етичної свідомості та здатності свідомого морального вибору.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

- сутність і специфіку філософії як форми суспільної свідомості;

- основні етапи розвитку філософії, характер і зміст її основних теорій і течій;

- історичні умови виникнення і теоретичні джерела вітчизняної філософії;

- сучасне філософське і природничо-наукове розуміння буття і свідомості, їх структури і закономірностей розвитку;

- зміст та ідеологічну спрямованість сучасних концепцій людини, її зв’язків з природою і суспільством;

- світоглядні та методологічні засади соціального і духовного буття людини.

вміти:

- формулювати основні світоглядні проблеми;

- самостійно осягати суть філософських творів, з’ясовувати їх методологічні настанови та соціальні наслідки;

- проводити методологічний аналіз різноманітних концепцій суспільного розвитку;

- застосовувати знання принципів, законів і категорій філософії в пізнавальній і практичній діяльності.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 години/3 кредити ECTS.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. ФІЛОСОФСЬКА ПРОПЕДЕВТИКА ТА ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

Сутність філософії, її предмет та функці ї. Світогляд, його сутність і суспільно-історичний характер. Історичні типи світогляду. Культурно-історичні передумови виникнення філософії. Проблема основного питання в сучасній філософії. Предмет філософії, його структура та основні філософські дисципліни. Функції філософії. Філософія і наука, орієнтація філософії на суспільні цінності, на пізнання людини. Значення філософії в житті суспільства і людини.

Історія розвитку філософської думки. Антична філософія як соціальний і духовний феномен. Особливості формування й розвитку філософії в стародавньої Греції. Основні риси давньогрецької філософії. Мілетська школа (Фалес, Анаксімандр, Анаксімен). Стихійна діалектика Геракліта. Елейська школа (Парменід, Зенон). Піфагорейська школа. Атомістична теорія Левкіппа та Демокрита. Класична філософія. Філософські погляди Сократа. Філософська система Платона. Правові погляди Платона. Філософія Аристотеля.

Філософія Середньовіччя як специфічне духовне явище, її зв'язок з розвитком християнської релігії. Християнство як ідейна основа філософії середньовічній Європи. Особливості формування й розвитку середньовічній філософії. Загальні світоглядні риси філософіїсередніх століть. Апологетика, патристика як ранній етап розвитку середньовічної філософії (грецька патристика – Григорій Ніський, латинська патристика – Августин Аврелій). Схоластика як етап найвищого розвитку середньовічної європейської філософії. Філософія Відродження. Соціально-історичні передумови виникнення Відродження. Антропоцентризм. Гуманізм Д. Аліґ’єрі, Ф. Петрарка, Дж. Піко делла Мірандола. Пантеїзм як специфічна риса філософії Ренесансу. Формування геліоцентричної концепції. Погляди Д. Бруно, М. Коперніка, Г. Галілея. Соціальні теорії М. Макіавеллі.

Філософія Нового часу та її головні риси. Історичні обставини виникнення нової філософії. Перша наукова революція. Критика середньовічної схоластики, релігії, догматизму. Проблема методу і теорії пізнання. Емпіризм і раціоналізм. Ф. Бекон – засновник англійського матеріалізму Нового часу. Дж. Локк і розвиток емпіризму. Раціоналізм Р. Декарта, вчення про метод та вроджені ідеї.

Німецька класична філософія як духовно-теоретичне явище та її зв'язок з розвитком попередньої філософії. І. Кант. Докритичний і критичний періоди філософії Канта. Проблема пізнання в філософії І. Канта. Проблема антиномій. „Річ-у-собі”. Етика Канта. Категоричний імператив. Моральне трактування права І. Кантом.

Діалектичний метод Гегеля. Людина як суб’єкт духовної діяльності, що створює світ культури. Гегель про закономірності становлення сутності людини. “Філософія права” Гегеля.

Світовий філософський процес. Характерні риси сучасного суспільно-політичного життя і духовноїкультури ХІХ – ХХ ст. і їх відображення в філософській думці. Основні напрями пост-класичної філософії: позитивізм, “філософія життя” (Фрідріх Ніцше); феноменологія (Едмунд Гусерль, Мартін Гайдеггер); екзистенційна філософія (Серен К`еркеґор, Карл Ясперс, Жан-Поль Сартр, Альбер Камю); психоаналітична філософія (психоаналіз Зиґмунда Фрейда, аналітична психологія Карла Юнга, гуманістичний психоаналіз Еріха Фромма). Проблеми пошуку філософського синтезу поглядів різноманітних шкіл і течій.

Українська філософія в контексті світової культури. Основні етапи розвитку філософії в Україні: докласичний (ІХ-ХVІІ ст.) і класичний (ХVІІІ-ХІХ ст.), сучасна філософська думка в Україні (ХХ-ХХІ ст.). Особливості становлення і розвитку філософської думки в Україні. Духовна культура Київської Русі – джерело української філософської думки. Роль Києво-Могилянської академії в розвитку та розповсюдженні філософських знань (Ф. Прокопович, С. Яворський, Г. Кониський та ін.). Філософсько-соціологічні та етико-гуманістичні погляди Г.С. Сковороди. Філософські погляди П. Юркевича. Учення В. Вернадського про ноосферу. Українська філософія в контексті сучасної світової культури (В. Шинкарук, М. Попович, В. Горський).

Поиск по сайту: