Заліковий модуль 3. Українська академічна соціологія

1. Переважно під впливом якого соціологічного напрямку перебували ранні вітчизняні академічні соціологічні штудії?

- позитивізму;

- марксистської теорії;

- феноменологічної соціології.

2. У рамках якої наукової організації протікала діяльність численних українських діаспорових соціологів?

- Соціологічної асоціації України;

- Наукового товариства імені Шевченка;

- Академії наук України (свого часу – АН УРСР)

3. Як радянські представники марксистського напрямку соціології у кінці 20-х років ХХ ст. сприймали інші напрямки академічної соціології?

- загалом як буржуазні - ідеологічно чужі, ворожі, ненаукові і тому - шкідливі;

- як такі, що доповнюють марксистську науку;

- толерантно – як рівноправні альтернативні напрямки соціологічної науки.

4. Під проводом якої наукової академічної установи почали проводитися у СРСР конкретні соціологічні дослідження на початку 1960-х років?

- Наукового товариства імені Шевченка (НТШ)

- Інституту філософії АН СРСР

- Українського соціологічного інституту (УСІ)

5. Що є типовим “тлом” для сучасних вітчизняних соціологічних досліджень?

- трансформаційні суспільні процеси пострадянського і (або) глобального рівня;

- надбання вітчизняних соціологів, які працювали у еміґрації;

- масив теоретичних підходів, який був напрацьований зарубіжними науковцями.

6. Чи виконувала вітчизняна гуманітарна наука і соціологія зокрема, націотворчу функцію?

- ні, вона їй не властива в принципі;

- виконувала і продовжує виконувати завжди;

- ця доволі невластива науці функція активізувалася під час іноземної ідеологічної, релігійної, культурної експансії.

7. У XVII – початку ХІХ століття українська суспільно-наукова думка була почасти спрямована на:

- пошук якісних відзнак автохтонних культурних процесів від “великорусских” – не у плані протиставлення, а для пошуку причин занепаду перших;

- віднайдення особливостей, які відрізняють вітчизняні традиційні культурні, політичні процеси від існуючих у католицькому і мусульманському світах;

8. Для гуманітарної науки XVII – ХІХ століть був характерний:

- пошук найоптимальнішої державної форми і визначення стратегічних векторів політичної спрямованості руху Російської імперії;

- активний збір ентузіастами етнографічних матеріалів і різних жанрів народного фольклору – соціально-побутових, історичних, козацьких, чумацьких пісень, дум, міфів, легенд, апокрифів, казок, магічних культів, прислів’їв, казок і т.ін., що допомагало відстоювати національну самобутність;

- обидва названі варіанти;

9. Передумови для виникнення самобутньої вітчизняної соціологічної традиції виникли:

- у середині ХІХ ст.;

- на початку ХХ ст.;

- у кінці ХХ ст;

- існували завжди.

10. Українська соціологія від європейської відрізняється тим, що базується на здобутках:

- філософії, політології;

- економіки, правничих наук;

- історіографії, культурознавства.

11. Українська соціологія у кінці ХІХ – на початку ХХ сторіччя:

- розвиває традиційну культурознавчу та історіографічну тематику;

- здебільшого потрапляє під потужний вплив позитивізму та марксизму і аналізує традиційні для європейських соціологів теми (прогресу, суспільної еволюції, норм, стратифікації, мобільності тощо);

12. Сучасними дослідниками вітчизняної історії соціології вказується, що поняття “соціологія” перший з українських соціологів застосував:

- М.Драгоманов;

- М.Грушевський;

- Ф.Прокопович.

Кожна вірна відповідь на окреме запитання оцінюється у 3,6 бали

Поиск по сайту: