Додаток. Програма дисципліни і методичні

рекомендації.................................................................................. 99

ПЕРЕДмова

Ставлення до вітчизняних культурних і, зокрема, наукових надбань сьогодні нарешті зазнає ґрунтовних змін. На відміну від радянської і ранньої пострадянської гуманітарної науки, які гальмували поступ національної культурної автентичності, широке коло вчених поступово починає усвідомлювати, що для повноцінного аналізу і, тим більше, прогнозування соціокультурних, економічних процесів конкретної країни чи народу необхідно детально дослідити його спадщину, під якою слід розуміти широкий спектр унікальних ідейних і матеріальних надбань.

Це повною мірою стосується царин вітчизняної гуманітарної і, зокрема, соціологічної науки, яка сьогодні доволі жваво розвивається. Але куди рухається наша наука у своєму розвої? Які її загальні вектори? Чи має вона якусь специфіку і унікальність? Чи вирізняється на тлі світової українська соціологія і якщо так, то чим ця відмінність обумовлена? Саме ці питання були головними при формуванні пропонованого навчального курсу “Історія вітчизняних соціологічних теорій і вчень”.

Разом з цим, якщо ми припускаємо існування специфічності вітчизняної соціологічної науки, то якої саме, бо, зрозуміло, стверджувати про наявність окремих, ізольованих “українських” соціологічних законів принаймні наївно.

Потенційна можливість відповіді на цю проблему криється у тому, що, подібно до будь-якої гуманітарної дисципліни, соціологія завжди відбивала і продовжує відбивати культурну специфіку конкретного історичного періоду розвитку народу - у цій науці віддзеркалюється стан соціуму, його духовні, культурні, політичні рухи і проблеми. Іншими словами, особливість вітчизняної соціології має бути, принаймні, тематичною.

Розмірковуючи таким чином, ми ставимо задачу у рамках цього посібника розглянути українські соціологічні теорії і вчення, висвітлити ідейні, соціально-фактажні дані з найдавніших часів, які стосуються певних екзистенційних граней вітчизняного соціуму.

Таким чином, у поле нашої уваги неодмінно будуть потрапляти соціальні факти, філософсько-гуманітарні і власне соціологічні ідеї вітчизняних науковців, серед яких нас у першу чергу цікавитимуть ті, що намагалися науково вивчати українське суспільство, його інституції, закономірності розвитку культурних процесів.

Інакше кажучи, до предметної сфери дисципліни "Історія вітчизняних соціологічних теорій і вчень" будуть включені ті ідеї вітчизняних вчених-гуманітаріїв, які стосуються сфери соціального буття.

Крім цього, як вже зазначено, у центрі уваги також перебуватимуть численні соціальні факти, які стосуються сутнісних сторін становлення українського соціуму - починаючи з найдавніших часів. Ці факти (історичні події, матеріальні продукти діяльності, характеристики політичного устрою, звичаїв тощо) є потужним гносеологічним джерелом, цінність якого важко переоцінити тоді, коли мова йде про вітчизняну протосоціологію.

Торкаючись структури навчально-методичного посібника, зазначимо, що викладання даної дисципліни у ВНЗ України за новітніх освітніх вимог робить логічною його побудову з двох головних розділів – “Українська протосоціологія” і “Українська академічна соціологія”.

Кожна з тем цієї книги відповідає змістовим модулям навчальної дисципліни, а наприкінці лекційного матеріалу подані контрольні питання і перелік додаткових джерел інформації. Крім рекомендованого посібника при вивченні матеріалу курсу слід користуватися першоджерелами, підручниками, тематичними фільмами, аудіоматеріалами тощо.

Пропонована робота є навчально-методичним комплексом, який має суттєво полегшити сприйняття студентом навчального матеріалу. Крім тексту лекцій у ньому міститься програма дисципліни, плани семінарських занять з контрольними питаннями і темами рефератів, наведена схема оцінювання знань за кожним модулем дисципліни, містяться загальні рекомендації для самостійного оволодіння дисципліною, список літературних джерел, тестові питання.

Підсумовуючи викладене, висловлюємо надію, що курс не буде складним для засвоєння студентами, розширить їх ерудицію, стимулюватиме самостійний науковий пошук, сприятиме зростанню професіоналізму і формуванню в них комплексної та фахової соціологічної рефлексії.

Поиск по сайту: