АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Концептуальні положення реформування податкової системи в Україні

Читайте также:
  1. I. Загальні положення
  2. I. Загальні положення
  3. III. Вправи з початкового положення стоячи.
  4. VІ. Назвіть юридичні строки, які слід застосувати у наведених положеннях (усього – 9 балів: по 3 бали за кожну правильну відповідь):
  5. А)Ранній гуманізм в Україні
  6. Автономія в Україні. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
  7. Аналіз та оцінка екологічної складової регіональної системи
  8. АРХІВНА СПРАВА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ, НА БУКОВИНІ ТА ЗАКАРПАТТІ У 1920-1930-Х РР.
  9. Архівна справа в Україні в роки другої світової війни
  10. Біоетика і становлення національної системи охорони здоров’я в Україні.
  11. Болонський процес і перспективи розвитку вищої освіти в Україні
  12. В Україні

ЛЕКЦІЯ 13

Розвиток податкової системи України

1. Концептуальні положення реформування податкової системи в Україні

2. Роз’яснення структурних проблем податкової системи

Концептуальні положення реформування податкової системи в Україні

Аналіз накопичених у фіскальній сфері суперечностей свідчить про те, що вітчизняна податкова система не склалася як єдиний організм, у якому узгоджені всі функціональні підсистеми. Реалії українського сьогодення у сфері оподаткування, як було доведено вище,– це:

– внутрішня неузгодженість складових системи;

– нестабільність, складність;

– порушення принципів економічної, соціальної справедливості та рівномірності;

– незадовільне вирішення фіскальних завдань;

– негативний вплив на стан національної економіки;

– низький рівень податкової дисципліни.

У результаті загальної дії перерахованих факторів податкова система об’єктивно не може реагувати на класичні для ринкової економіки регулюючі впливи. Віднайти шляхи подолання аномалій, характерних для сучасного вітчизняного оподаткування, не можна без відповідного узагальнення причин, що їх спричинили. На основі цього стануть очевидними проблеми, які гальмують глибинні перетворення в Україні, і з’являться можливості окреслити шляхи переходу до нової моделі розвитку. Позитивна та ефективна трансформація українського суспільства можлива лише на основі комплексного використання усіх фундаментальних факторів суспільного прогресу.
Названі суперечливі тенденції, породжені дією об’єктивних та суб’єктивних чинників. Незважаючи на тісний діалектичний зв’язок, їх розмежування виявляється надзвичайно суттєвим для визначення практичних кроків на шляху реформування податкової системи. В іншому разі зменшується ймовірність досягнення позитивних результатів.

До найбільш характерних рис недосконалості діючої податкової системи, що склалися з об’єктивних причин, необхідно віднести:

– порівняно низьку можливість акумулювати законодавчо встановлений обсяг податкових доходів. Це відбулося внаслідок підриву об’єктивних можливостей реального сектора економіки як основного сукупного платника податків за рахунок збитковості підприємств, загального розладу фінансових обігів та падіння частки “живих” грошей;

– переміщення податкового тягаря на все більш вузький сектор та коло платників податків. У результаті безпрецедентної нерівномірності фіскального навантаження на різні групи суб’єктів господарювання створюється суттєвий податковий тиск, а в суспільстві виникають думки про надмірність рівня оподаткування з подальшими неадекватними вимогами щодо його зниження. Усе це супроводжується масовим наданням податкових пільг, що, в свою чергу, формує масове небажання інших суб’єктів господарювання сплачувати податки;

– перетворення податкової системи у чинник пригнічення економічного зростання та інвестиційної активності, стимулювання ухилення від сплати податків та відтік капіталів за кордон. Основне податкове навантаження припадає на найбільш життєздатну частину рентабельних підприємств, які працюють у легальному секторі.

Серед чинників суб’єктивного походження слід виділити:

– глибокі протиріччя системи заходів і дій держави при розробці податкової політики та реформуванні податкової системи. Суб’єктивні наміри збільшити податкові надходження наштовхуються на підірвану пільговим оподаткуванням, прямими та непрямими субсидіями, взаємозаліками та іншими заходами з боку держави податкову базу;

– відсутність наукових основ оподаткування, недосконалість експертизи, незадовільна передбачуваність та оцінка законодавства і конкретних заходів у здійсненні податкових реформувань;

– недооцінку факторів системності та часу в проведенні реформувань, у першу чергу податкової системи, відсутність послідовності, стабільності в реалізації обраного курсу та чіткого протистояння тиску різних лобістських і зацікавлених груп;

– недостатню ефективність діючої системи податкового адміністрування і системи відповідальності фінансових та кредитних органів за виконання вимог з нарахування, обчислення і своєчасного перерахування податкових надходжень до відповідних бюджетів.

 

Методологія ефективних трансформацій податкової системи диктує необхідність:

– уточнення цілей податкової політики;

– поглиблення концептуального забезпечення податкових реформувань;

– обрання відповідних пріоритетів;

– розробки конкретних заходів, які повинні бути функцією обраної мети, а не навпаки, як це має місце у сучасній практиці;

– удосконалення механізму функціонування окремих елементів податкової системи.

 

Зважаючи на багатогранність цієї методологічної конструкції, на перший план виступає проблема взаємозв’язку, взаємодії, співвідношення, єдності та протиріч податкових відносин з усією системою суспільних відносин. Цей напрям теоретичного пошуку повинен зайняти чільне місце в сучасній теорії оподаткування та слугувати основою практичних кроків у цій сфері.
Продовжуючи дану тезу, слід одразу зазначити, що у даному випадку досить обґрунтованим можна вважати постулат про необхідність ранжування цих відносин. На наш погляд, рушійну силу та джерело суспільного прогресу становлять не просто їх координація, а субординація. Тобто вихідною умовою успішності та ефективності подальших перетворень виступає обов’язкова підпорядкованість податкової політики курсу соціально-економічних перетворень, враховуючи при цьому їх двосторонню взаємозалежність.

Теоретично кардинальна реформа податкової системи доцільна у випадку, коли існує велика ймовірність отримання таких результатів:

– реальне зниження податкового навантаження;

– високий ступінь вірогідності того, що кошти, які отримають суб’єкти господарської діяльності внаслідок зменшення податкових виплат, будуть використані на виробничі потреби;

– реформа не призведе до суттєвого зменшення доходів Державного бюджету;

– існує можливість нівелювання негативних психологічних факторів у свідомості платника податку, пов’язаних з реалізацією податкової реформи, оскільки стабільність – вагома складова податкової політики;

– мінімізація можливостей ухилення від сплати податків та штучного обмеження бази оподаткування.

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)