Фізіологія м'язів

ЛЕКЦІЯ 5

ФІЗІОЛОГІЯ СКЕЛЕТНИХ І ГЛАДКИХ М'ЯЗІВ.

Фізіологія м'язів

М'язи людини поділяються на три групи: посмуговані скелетні, посмуговані серця і непосмуговані. Для всіх м'язів характерні збудливість (здатність відтворювати ГІД), провідність (здатність до проведення збудження уздовж м'язового волокна) і скоротливість (здатність змінювати свою довжину й напругу).

Види м'язових скорочень

Поодиноке скорочення виникає у відповідь на одне окреме подразнення. У ньому розрізняють такі періоди: латентний (прихований), період скорочення і період розслаблення. Амплітуда скорочення м'яза не підпорядковується закону "все або нічого", тобто зі збільшенням сили подразнення вона збільшується, оскільки в такому разі до процесу скорочення долучається усе більше волокон, що входять до складу м'яза. Окреме м'язове волокно підпорядковується цьому закону, амплітуда його скорочення завжди є максимальною.

Тетанічні скорочення виникають у результаті дії ритмічного подразника. Підґрунтям тетануса є сумація двох скорочень, що виникають у разі дії двох послідовних подразників. З відносно малої частоти подразнень, коли кожний наступний подразник діє у період розслаблення попереднього скорочення,

розвивається зубчатий тетанус. Якщо збільшити частоту подразнення, коли подразник потрапляє у період скорочення, виникає суцільний тетанус.

Ізотонічними називаються скорочення, під час яких довжина м'яза зменшується, а напруга не змінюється. Чисто ізотонічних скорочень за звичайних умов не існує. У разі ізометричних скорочень довжина м'яза не змінюється, а напруга його зростає (наприклад, скорочення м'яза, у якого нерухомо закріплено обидва кінці). Концентричними називаються скорочення, за яких м'яз скорочується, і ексцентричними, якщо м'яз подовжується (наприклад, у разі опускання вантажу).

Скорочення литкового м'яза жаби за умови різної частоти подразнення складається з:

1 - поодиноке скорочення; 2 - зубчастий тетанус; 3 - суцільний тетанус; 4 - позначки нанесення подразнення

Рухові одиниці. Рухове нервове волокно (аксон мотонейрона) у м'язі розгалужується та іннервує групу м'язових волокон, які одночасно скорочуються під час надходження нервового імпульсу до м'яза по аксону. Мотонейрон і група м'язових волокон, які він іннервує, називаються руховою (моторною) одиницею (РО). Розрізняють швидкі і повільні РО, які наявні в різних м'язах у неоднакових пропорціях. Повільні РО порівняно зі швидкими скорочуються на триваліший період, мають меншу швидкість скорочення, розвивають меншу м'язову силу і втома в них розвивається пізніше.