 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Характеристика впливу токсичних речовин на організм людини
| Речовина | Джерело забруднення | Шляхи надходження в організм | Наслідки впливу |
| Залізо | Промислове виробництво | З водою, їжею | Цироз печінки, захворювання кровоносної системи |
| Оксид карбону ІІ (чадний газ) | Промисловість, автотранспорт, енергетика | З повітрям | Карбоксигемоглобінемія і зниження здатності крові переносити кисень, ураження центральної нервової системи, порушення жирового, вуглеводного, фосфоліпідного обміну, вітамінного балансу, напади стенокардії, інфаркт міокарду |
| Оксиди нітрогену | Енергетика, автотранспорт | З повітрям | Гостре подразнення легенів і дихальних шляхів та виникнення в них запальних процесів, утворення метгемоглобіну, зниження кров’яного тиску, головокружіння, втрата свідомості, блювання, задуха, нежить, підвищене слиновиділення |
| Кадмій | Виплавляння кольорових металів | З водою, їжею, повітрям | Хвороби нирок (протеїнурія), хвороба ітай-ітай, анемія, остеопороз (ламкість кісток), підвищений кров’яний тиск, інсульти, атеросклероз, мутагенна та канцерогенна дія, рак передміхурової залози |
| Марганець | Виплавляння металів, добрива, рідке паливо, лінолеум, сірники, піротехнічні вироби | З повітрям | Прогресуюче ураження центральної нервової системи, летаргія, синдром Паркінсона, пневмонія |
| Мідь | Промислове виробництво, спалювання вугілля, добрива, барвники | З водою, їжею | Пневмонія, гепатити, інтоксикація |
| Молібден | Ґрунти. Природні води, виплавляння металів, сплави, барвники, скло, мастила | З повітрям, водою, їжею | Порушення центральної нервової системи, подагра, ендемічна атаксія |
| Нікель | Промислове виробництво, нікелювання виробів | З їжею, повітрям | Бронхіальний рак, рак легенів, рак слизових оболонок носа, дерматити (екзема), інтоксикація, алергія |
| Нітрити, нітрати | Добрива, відходи тваринництва, стічні води | З водою, їжею | Порушення транспортування кров’ю кисню, ураження органів травлення, центральної нервової системи |
| Ртуть | Виробництво ртуті, пестициди, спалювання органічного палива | З водою, повітрям, їжею | Хвороба Мінамата, параліч, розлад зору, втрата слуху, ураження спинного мозку |
| Свинець | Виплавляння металу, пестициди, двигуни внутрішнього згорання, дорожній пил | З водою, повітрям, їжею | Ураження центральної нервової системи, печінки, нирок, мозку, статевих органів, інтоксикація, анемія, у дітей – сповільнення росту, відставання в навчанні |
| Аміак | Виробництво аміаку | З повітрям | Катар верхніх дихальних шляхів, запалення слизових оболонок очей, зниження імунітету |
| Миш’як | Промислове виробництво, пестициди, пивоваріння | З водою, їжею, пивом | Рак легенів та шкіри, порушення функції шлунка, периферичні неврити, перфорація перегородки носа, ураження шлунково-кишкового тракту, інтоксикація, меланоз шкіри |
Екологічні проблеми індустріальних міст України.
Київ. Основними джерелами забруднення атмосферного повітря (до 70 %) є автомобільний транспорт. Негативний вплив на стан атмосферного повітря чинить розташований порівняно неподалік від центральної частини міста аеропорт «Жуляни», що являє собою також джерело підвищеного шумового впливу.
Існуючі потужності очисних споруд у декілька разів нижчі, ніж потрібно. Приблизно половина міських стічних вод скидаються у водні об'єкти недостатньо очищеними, із них близько 15 % — узагалі без очищення. У металургії та теплоенергетиці для складування відходів використовується до 40 % території підприємства.
Різкий негативний вплив на загальну екологічну обстановку міста та прилеглих територій спричинила катастрофа на Чорнобильській АЕС, яка розташована на відстані 80 км від північної околиці міста. Середній радіоактивний фон становить близько 18 мкР/год, забрудненість території Цезієм-137 — від 1 до 3 Кі/км2. Найбільш забруднені північна та північно-східна частини міста.
Певна кількість радіонуклідів у період паводків надходить у Дніпро по правобережному притоку р. Прип'ять, який протікає через чорнобильську зону, що безпосередньо відбивається на прилеглих до Дніпра знижених територіях.
Харків. Важливою екологічною проблемою, як, зрештою, і для всіх великих міст, є розміщення побутових і виробничих відходів. Існуючі звалища давно переповнені. Зі збільшенням відстані вивозу відходів усе частіше відбувається їх викидання з автомобілів у невідведених місцях. Забруднюються узбіччя доріг, береги річок, галявини лісів. Спроба розв'язати проблему утилізації побутових відходів шляхом створення мережі сміттєспалювальних заводів (10-12 у різних частинах міста) виявилася невдалою. Побудований у 1980-х роках експериментальний сміттєспалювальний завод сьогодні нерентабельний, має дуже низьку ефективність утилізації відходів і, незважаючи на наявність повітроочисного обладнання, є джерелом забруднення атмосферного повітря.
Проблема охорони атмосферного повітря є для Харкова також достатньо гострою. У більшості підприємств, зосереджених у кількох промислових зонах міста, відсутні санітарно-захисні зони. Підприємства розташовуються в безпосередній близькості від житлових кварталів.
Дніпропетровськ. Над ним постійно нависає смог, що формується викидами двох потужних металургійних, двох трубопрокатних, коксохімічного, шинного та лакофарбного заводів, а також великих машинобудівних підприємств.
Підприємства Дніпропетровська скидають у р. Дніпро значний об'єм неочищених і недостатньо очищених стічних вод.
Серйозні екологічні проблеми виникають у Дніпропетровську у зв'язку з утилізацією та складуванням відходів металургійного, шинного, коксохімічного та хімічного виробництв. Частина побутових відходів утилізується на сміттєспалювальному заводі.
У Дніпропетровську спостерігаються небезпечні геологічні процеси, пов'язані з наявністю лесових товщ і розвитком техногенного підтоплення. Особливо ці процеси проявляються на Правобережжі. Площа підтоплення становить до 20 % міської території, що створює передумови розвитку просадок у лесових породах та зсувів, призводить до деформації та руйнування будівель.
Донецьк. Гострою проблемою міста є водозабезпечення. Розташування міста на вододілі басейнів р. Сіверський Донець та Азовського моря географічно визначає маловодність цієї території. Видобуток вугілля, який проводиться в цьому районі майже два століття, призвів до водного дефіциту через порушення природного руху підземних вод. Це стало неминучим наслідком масштабного розвитку гірничодобувної промисловості. Під час прокладання шахт або облаштування кар'єрів для видобування корисних копалин відбувається перетин підземних водоносних горизонтів. Потік підземних вод спрямовується в утворену порожнину. Порушений гірничою виробкою підземний водоносний горизонт поступово виснажується. Як наслідок настає виснаження поверхневого водотоку, гідравлічно пов'язаного з порушеним водоносним горизонтом.
Зі зростанням видобутку вугілля, інтенсивним розвитком підприємств металургійного, хімічного та машинобудівного комплексів проблема водозабезпечення в Донбасі загострювалася все сильніше. Забезпечити водою Донецьк та інші міста й населені пункти Донбасу можливо тільки за рахунок надходження води по каналу Дніпро-Донбас.
У той же час на багатьох підприємствах Донецької агломерації вода використовується вкрай нераціонально. У річки скидається велика кількість неочищених та недостатньо очищених стічних вод, які можна було б багаторазово використовувати в системах оборотного водопостачання.
Особливо актуальною для Донецька є переробка твердих виробничих відходів, яких за двохсотрічну історію промислового розвитку міста накопичилося сотні мільйонів тонн.
У Донецьку в результаті порушення гідрогеологічного режиму під час вугледобування та просідання поверхні на опрацьованих ділянках під впливом додаткового статичного навантаження від твердих виробничих відходів відбулося підтоплення й часткове заболочування приблизно 1/3 міської території. Окрім того, на певних ділянках спостерігаються провали земної поверхні. Такі процеси характерні для міст і селищ усього Донбасу.
Запоріжжя. Над ним, як і над Донецьком та Дніпропетровськом, постійно нависає темно-фіолетовий серпанок смогу, що формується викидами промислових підприємств, сконцентрованих на порівняно невеликому просторі.
Розвиток Запоріжжя складався таким чином, що великі промислові підприємства опинялись у безпосередній близькості від житлової забудови. Багато житлових будинків знаходяться в межах санітарно-захисних зон промпідприємств.
Підприємства Запоріжжя скидають у Дніпро велику кількість неочищених та недостатньо очищених стічних вод. Загальноміські очисні споруди перевантажені. На промислових майданчиках накопичилася велика кількість відходів у вигляді мулу з високою концентрацією токсичних речовин.
Наявність Дніпровського водосховища в межах міста створює для Запоріжжя специфічні екологічні проблеми, пов'язані з підтопленням прилеглих територій. Ці проблеми характерні для всіх міст, розташованих уздовж берегів водосховищ. Підтоплення території, зумовлене фільтрацією води в прилеглу до водосховища територію, порушує стійкість будівель і споруд, затоплює та руйнує підземні комунікації, може викликати зсувні явища. Наявність на території Запоріжжя лесових товщ потужністю до 20 м сприяє в умовах техногенного підтоплення зсувоутворенню та розвитку просадок земної поверхні до 1,5-2 м.
Поиск по сайту: