Вплив хімічних забруднювачів на здоров’я людини

Усі забруднювачі навколишнього середовища можна розділити на дві групи – фізичні і хімічні. До фізичних забруднювачів належать радіоактивне випромінювання, шум, вібрація, електромагнітна енергія. Хімічні забруднювачі бувають неорганічної та органічної природи – солі важких металів, кислоти, нітрати і нітрити, феноли, пестициди, детергенти та багато інших.

Реакція організму на забруднення залежить від індивідуальних особливостей: віку, статі, стану здоров’я. Як правило, найбільш уразливими є діти, люди похилого віку та хворі.

Накопичуючись в організмі, хімічні забруднювачі викликають різні порушення: зміну діяльності ферментативних систем, що регулюють процеси обміну, порушення нормальної роботи окремих органів і їх систем.

Систематичне чи періодичне надходження в організм порівняно невеликих кількостей токсичних речовин викликає хронічне отруєння. Ознаками хронічного отруєння є порушення нормальної поведінки, звичок. А також поява нейропсихічних відхилень і швидкого стомлення або відчуття постійної втоми, сонливості чи, навпаки, безсоння, апатії, послаблення уваги, розсіяності, сильних коливань настрою.

Біологічно високоактивні хімічні сполуки можуть викликати ефект віддаленого впливу на здоров’я людини: хронічні запальні процеси в різних органах, зміни в нервовій системі, відхилення внутрішньоутробного розвитку плоду, що призводить до різних патологій у новонароджених.

Основні причини смертності людей пов’язані з такими сучасними патологіями, хворобами цивілізації, як атеросклероз, гіпертонічна хвороба, ожиріння і діабет, серцево-судинні захворювання, різні види імунодефіциту, злоякісні новоутворення. Зростає кількість уражень бронхолегеневої системи, хронічні пневмонії і бронхіти, бронхіальні астми та ін. Стали частіше зустрічатися випадки розладів психіки, зростає алкоголізм і наркоманія.

У ході перетворення людиною навколишнього середовища постійно відбувається процес пристосування до умов навколишнього середовища, що змінюється, не тільки самої людини, але й збудників інфекційних хвороб. Збудники хвороб втрачають або змінюють своїх носіїв, пристосовуються до паразитування на людині, змінюють ареали свого існування. Зростання щільності населення сприяє передачі збудника хвороби від людини до людини, минаючи всі інші ланки.

Антропогенні зміни середовища, його забруднення викликають еволюцію хвороб і їх збудників. Еволюція інфекційного паразитизму може відбуватися значно швидше, ніж еволюція середовища. Так, у північно-західних районах Росії спостерігається зростання захворюваності на хворобу Лайма, збудник якої передається людині через укус кліща. Встановлено, що забруднення місцевості важкими металами сприяє розповсюдженню заражених кліщів, які в свою чергу поширюють цю хворобу серед людей.

У нових умовах з’являються нові форми збудників, більше пристосовані до них. Змінюються темпи розмноження мікроорганізмів. Їх еволюція викликається також зміною сприйнятливості та стійкості самої людини. Пригнічення імунобіологічних функцій, алергізація і в результаті зміна реакції організму є наслідком певних негативних впливів навколишнього середовища.

Антропогенні зміни середовища викликають не тільки появу нових форм і видів збудників, але й змінюють характер протікання звичайних інфекційних хвороб.

У результаті забруднення з’являються нові, невідомі раніше хвороби, викликані хімічними речовинами. Причини їх інколи досить важко встановити (хвороба Юшо, бериліоз та ін.). Інформація про вплив деяких токсичних неорганічних речовин наведена в табл. 1

Поиск по сайту: