І. Економічно розвинуті країни

Тема: Типологія держав

Типологія держав

Міжнародні організації.

Типологія країн залежить від того, які ознаки покладено в основу визначення. Найчастіше за критерій беруть рівень розвитку і особливості структури господарства. Структуру господарства країн визначають або за галузевою структурою зайнятості населення, або за структурою ВВП (вартість усіх товарів та послуг, вироблених у господарстві країни за певний період.) Користуючись таким порівняно простим методом, можна виділити: аграрні,індустріальні, постіндустріальні, аграрно-індустріальні, чи індустріально-аграрні. Аграрні - провідною галуззю є сільське господарство. У ньому зайнята більшість населення і воно дає найбільший національний доход. У такій країні переважає сільське населення, промисловість і невиробнича сфера відіграють другорядну роль.

Індустріальні - основою економіки є потужна обробна або гірничо -добувна промисловість яка не тільки задовольняє потреби країни, а є також основою їі експортної спеціалізації. В такій країні багато промислових міст.

Постіндустріальні країни -розвивають високотехнологічні галузі промисловості, розвинута наука та вища освіта, розвинуті інформаційні технології, високе технічне оснащення сільського господарства, сервісу, капіталу. Міста таких країн уже не є індустріальними монстрами, а набувають більш комфортних умов життя. Індустріально-аграрні та аграрно-індустріальні країни - проміжні типи на шляху тієї чи іншої країни від відсталості

Але наведена вище типізація не дає повного уявлення про те, "хто є хто" В сучасному світі. Тому для визначення типу країн крім рівня економічного розвитку, особливості структури господарства враховують рівень сформованості управлінських структур, галузевих і територіально - господарських структур. Виходячи з цих критеріїв, виділяють п'ять типів країн світу:

І. Економічно розвинуті країни.

До числа економічно розвинутих країн ООН відносить приблизно 60 країн. Загальні ознаки цих країн:

- усі країни цієї групи індустріальні або постіндустріальні;

- багато галузева структура економіки з високим рівнем розвитку промисловості й інтенсивного сільського

господарства;

- високий рівень економічного розвитку. На Їх долю припадає 3/5 промислової продукції світового

господарства, утому числі 2/3 продукції машинобудування;

- ці країни володіють величезними фінансовими ресурсами. На Їх долю припадає 90% іноземних інвестицій

світу, ВВП із розрахунку на душу населення складає в них від 20 до 30 тис. дол.;

- для цих країн характерне поєднання діяльності держапарату з націонадьним і транснаціональним капіталом.

Вони контролюють світовий фінансовий ринок;

- країни цієї групи мають високий соціальний рівень розвитку;

- економіка країн мілітаризована, великі витрати йдуть у ВПК (військово-промисловий комплекс);

- деякі країни цієї групи мають у своєму розпорядженні колонії;

- монополістичні угруповання цих країн прямо або побічно контролюють основну частину

продуктивних сил світового господарства, а також світові політичні й економічні процеси.

До них відносяться:

1. Головні країни, або "Велика сімка".

Це - США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада.

2. Менш значні країни Західної Європи:

Нідерланди, Бельгія, Швеція, Швейцарія, Фінляндія, Норвегія, Данія, Австрія.

ІІ. Середньорозвинуті країни перехідної економіки ­

це країни, у яких сформувалися ринкові відносини, але їх економічні показни;ки скромні порівняно з

економічно розвинутими країнами і не зовсім сформовані господарські структури. Тут дві підгрупи країн:

1. Країни. що із запізненням стали на шлях капіталістичного розвитку.

Це Іспанія, Португалія, Греція, Туреччина та ін. В останнє десятиліття у цих країнах відбуваютьсян

айбільш динамічні процеси економічної перебудови.

3. Проми:слово розвинуті країни Південної півкулі, або позаєвропейські країни:

Австралія, Нова Зеландія, ПАР. До цієї групи зараховують і Ізраїль.до прогресу.

2. Країни нової індустріалізації:

Республіка Південна Корея, Тайвань, Сянган, Сінгапур, Малайзія. до тк "дру

гої хвилі" відносять Таїланд, Аргентину, Уругвай, Чилі, Індонезію. У цих країнах

прискорено йдуть процеси перебудовигосподарства, чому сприяють:

- значні іноземні інвестиції;

- використання передових технологій розвинутих країн; - дешева робоча сила;

- вигідне ЕГП;

- проведена економічна реформа й утворені сучасна управлінська і галузева структури

господарства.

ці країни наблизилися до економічно розвинутих країн за показником ВВП на душу

населення. Вони мають широку і різноманітну структуру економіки, включаючи сектор обслуговування,

що швидко зростає, беруть активну участь у світовій торгівлі.

Поиск по сайту: