АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Література. Анохин М.Г. Политические системы: адаптация, динамика устойчивость

Читайте также:
  1. II. Спеціальна література
  2. Англійська література ІІ половини ХХ століття
  3. Давньоримська література
  4. Джерела та література
  5. Додаткова література
  6. Додаткова література
  7. Додаткова література
  8. Додаткова література
  9. Додаткова література
  10. Додаткова література
  11. Додаткова література
  12. Додаткова література

Анохин М.Г. Политические системы: адаптация, динамика устойчивость. М., 1996.

Акуреев С.С. Политические системы и политические организации общества // Соц.-полит. наука. – 1992. - №1.

Шабров О.Ф. Политическая система, демократия и управление обществом // Государство и право. – 1994. - №5.

Шабров О.Ф. Политичекая система: структура, типология, устойчивость, М., 1993.

Політична система України: вірогідні тенденції реформування на сучасному етапі //Трибуна. – 2001. – №5 – 6.- С. 8-10.

Темшун С. Формування якісно нової політичної системи в Україні: влада, партії, суспільство //Трибуна. – 2000. - №3-4. – с. 13 – 15. (Класифікація політичних партій, зміни в структурі керування суспільством, перспективи “малих партій”, еволюція законодавства про вибори).

Скакун О.Ф. Теорія держави і права – Харків: 2001.

Конституции буржуазных государств: Сб. текстов. – М., 1982.

Конституція України. – К., 1996.

Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. – К., 1997.

Основи конституційного права України: Підручник // за ред. В.В. Копейчикова. – К., 1997.

Параметры мира. – М., 1992.

Тарасов Ч.Н. Государство как институт политической системы // Соц.-полит. журнал. – 1994. - №12.

Українська державність у ХХ столітті. – К., 1996.

Якушик В. Проблеми типології правової держави // Філософська і соціологічна думка. – 1993. № 9 – 10.

Бистрицький Е., Білик О. Державотворення в Україні: шляхи легітимізації // Політична думка. – 1996. - №1.

Ленин В.И. Государство и революция / Полн. собр. соч. – т. 33.

Энгельс Ф. Происхождение семьи, чистой собственности и государства // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2 - е изд. – т. 21.

 

Словник термінів.

1. Громадянське суспільство - багатозначність неопосередкованих державою взаємовідносин вільних і рівноправних індивідів в умовах ринку і демократичної правової державності. Громадянське суспільство - продукт буржуазної соціально-економічної системи, результат перетворення індивідів із підданих держави у вільних громадян-власників.

2. Держава - специфічна політична організація з системою установ, яка володіє верховною владою на певній території. Держава - основний інститут політичної системи суспільства.

3. Правова держава - тип держави, що втілює принципи конституціоналізму, обмежена у своїх діях правом, яке захищає свободу, безпеку і гідність особи і підпорядковує владу волі суверенного народу. В основу правової держави закладена правова рівність перед законом влади, громадянина, суспільства і права.

4. Унітарна держава - форма територіального устрою держави, що становить собою політично однорідну організацію, яка складається із рівних між собою адміністративно-територіальних одиниць, рівновіддалених від центру і не володіючих власною державністю.

5. Федерація - союзне державне утворення, яке складають автономіі, основою якого є конституція.

6. Конфедерація - союз самостійних держав, основою якого є договір для здійснення конкретних спільних цілей. Конфедерації зазвичай еволюціонують у федерацію або розпадаються.

7. Суверенітет - незалежне від будь-яких сил, обставин і осіб верховенство. Суверенітет держави передбачає у внутрішньому житті верховенство уряду і формованих ним адміністративних структур, а в зовнішньополітичних справах - визнання міжнародним співтовариством права даного уряду на юридично вільних підставах вступати у взаємовідносини з іншими урядами.

 

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)