Англійська література ІІ половини ХХ століття

Значна кількість європейських митців післявоєнної доби поділяли принципи популярної тоді філософії екзистенціалізму. Одначе екзистенціалізм письменники розуміли не як філософську доктрину, а як поширений умонастрій. Так, англійський прозаїк Джон Фаулз влучно відзначив, що ставиться до екзистенціалізму як до «набору інструментів, якими кожний майструє по-своєму». По-своєму «майстрували» ними французи Андре Жід і Жан Ануй, англійці Вільям Голдінг і Айріс Мердок, німці Ганс Ерік Носсак і Гюнтер Грасс, американець Норман Мейлер і японець Кобо Абе...

Відлуння екзистенціалістських настроїв звучить у повісті-притчі Вільяма Голдінга (1911-1993) «Володар мух»(1954). Твір був однією з перших спроб філософського осмислення недавньої війни. Будучи її учасником, Голдінг переконався в тому, що в людині «більше зла, ніж можна пояснити одним тільки тиском соціальних механізмів, — ось головний урок, що принесла війна моєму поколінню». У «Володарі мух» письменник наголошував на тому, що те зло, яке зародилося у вигляді фашизму, може прокинутися знов.

У своєму творі Голдінг полемізує із просвітницькою та романтичною робінзонадою, яка ідеалізувала можливості людини, що вирвалася з-під ярма цивілізації («Робінзон Крузо» Д. Дефо, «Кораловий острів» Р. Баллантайна). Він показав, що влада цивілізації над людиною набагато тривкіша, і слідом за літературою екзистенціалізму досліджує людину в її соціальних зв´язках і з´ясовує проблему свободи. Англійські хлопчики віком від 6 до 12 років залишились у результаті авіакатастрофи без дорослих на безлюдному острові. Вони «скидають» із себе свою цивілізацію і дичавіють, вироджуються в дике плем´я. Відбувається їхня духовна деградація, серед них запанував культ грубої сили і жорстокості, а полювання на звіра перетворюється в полювання на дітей. У душах юних англійців починає переважати диявольське начало, символом якого є образ Володаря мух (дослівний переклад імені Вельзевула, тобто диявола), обліпленої мухами свинячої голови, що втілює звіряче у людині.

В англо-американській фантастиці 40-50-х років оформлюється новий літературний напрямок — «фентезі» (тобто чарівна, героїчна фантастика), який, зародившись у надрах «наукової фантастики», поступово виділився в окреме і надзвичайно перспективне літературне відгалуження. Твори у стилі фентезі дуже часто створюються з опорою на міфологічні та казкові образи, сюжети. Вони не акцентують уваги читача на наукових досягненнях, на описі науково-технічного прогресу — це швидше світла фантастична казка для дорослих, інколи героїчна, інколи лірична або філософська, але завжди сповнена неймовірних чудес, казкових пригод у часі і просторі, карколомних пригод, що не вкладаються в жодні обмежувальні рамки реальності і, як правило, з щасливим кінцем у фіналі твору.

Кінець 50-хпочаток 60-х років позначені в зарубіжній фантастиці новою кризою. Проте в середині 60-х років фантастична література знаходить своє нове обличчя. Наслідком кардинального перегляду фантастами власних уявлень про місце та роль фантастики в сучасному світі стало об´єднання навколо журналу «Нові світи», художнім редактором якого став Майкл Муркок, та формування літературної течії, яка пізніше отримала назву «нової хвилі». У фантастику проникали елементи містики, мотиви екзистенціалізму і філософії абсурду. Спад «нової хвилі» припадає на 70-80-ті роки XX ст., але в історії фантастики вона залишила дуже помітний слід. Серед її американських представників помітно виділяється Роджер Желязни, творець своєрідних фантастичних світів, автор оригінальних романів «Цей безсмертний» (1966), «Володар снів» (1966), «Бог світла» (1967), «Творіння світла і темряви» (1969), «Острів мертвих» (1969) та інших. Окремим і, без перебільшення, безпрецедентним явищем у зарубіжній фантастиці XX ст. стала творчість відомого англійського письменника, філолога, знавця західноєвропейської міфології Джона Рональда Руела Толкіна (1892-1973). В історію світової фантастики Толкін увійшов як автор знаменитої романної фентезі-трилогії «Володар перснів», з якою тематично поєднуються ще два його твори — повість-казка «Гоббіт, або туди й назад» і збірка міфологічних переказів під назвою «Сільмарілліон».

Поиск по сайту: