Платон і Сократ

Ранні роки

Платон походив з аристократичної сім'ї, що брала активну участь у політичному житті Афін (рід його батька Аристона походив від міфічного царя Кодра^[2]; серед пращурів матері, Периктіони, законодавець Солон, один з «семи мудреців»)^[3]; після перемоги спартанців у Пелопонеській війні дядько Платона, Хармід, став одиним із десятьох ставлеників Лісандра в Піреї у 404—403 роках^[4], Критій — один із «тридцятьох» тиранів у Афінах) в розпал Пелопоннеської війни, коли Стародавні Афіни вели суперництво з аристократами Спарти за гегемонію над еллінськими державами. При народженні названий Аристоклом на честь діда. Своє прізвисько отримав вже у зрілому віці, що перекладається з давньогрецької мови як «широкий». За однією з версій, Платону дали таке ім'я як синонім широких поглядів на світ, що вирізняли великого афінянина^[5].

Хлопчиком Платон навчався у найкращих афінських вчителів: риторику він осягав з Діонісієм, музику — з Драконтом, гімнастикою займався з Аристоклом із Аргоса^[6]. Деякий час слухав софістагераклітівської орієнтації Кратила. Крім того навчався у живописців і трагіків, оскільки останні вважались наставниками всієї Еллади. В юні роки і сам Платон складав дифірамби богові Діонісу, захоплювався комедіями Аристофана і Софрона, навіть складав на них епіграми. В 408 до н. е. 20-річний Платон в Афінах, де збирався брати участь у змаганнях авторів трагедій, випадково перед театром Діоніса на схилі Акрополя почув Сократа, який вів бесіду з афінянами. Ця зустріч перевернула його світогляд: витончені мистецтва відійшли на другий план, поступившись місцемфілософії (він навіть спалив усі свої ранні поетичні твори), відмовився від політичної кар'єри. Платон став одним з найвідданіших учнів Сократа і до самої його страти залишався в числі постійних співбесідників. Хоча сучасники відзначають, що Платон усе життя відрізнявся крайньою сором'язливістю і замкнутістю.

Платон і Сократ

Після смерті Сократа в 399 до н. е. Платон їде в Мегари до Евкліда, в якого тепер збирались афінські сократові учні (Socratici viri). Пізніше відправився у довгу подорож^[7]. Спочатку 387 до н. е.відвідує Південну Італію, Локри Епізефірські — батьківщину найдавніших записаних законів Залевка (з Локр походить піфагорієць Тімей, ім'ям якого названий знаменитий діалог Платона, подорож взагалі замислювалася насамперед заради знайомства з піфагорійцями). На Сицилії в Сіракузах він знайомиться з Діоном, наближеним тирана Сіракуз Діонісія I. Після повернення із Сицилії 387 до н. е. побував у Північній Африці, в Кірені, звідки походив математикФеодор, який свого часу навчав математиці Сократа; відвідав також Єгипет, де вів бесіди із жрецями, навчився магії у фінікян, в Іудеї познайомився із давніми вченнями, у Вавілоні вивчав астрономію. Мандруючи, Платон не раз наражався на небезпеку. Одного разу навіть майже був проданий в рабство — його викупив і звільнив один з мешканців Егіни.

Поиск по сайту: