 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
географічне зазначення
|
Читайте также: |
Тема № 8. Право інтелектуальної власності на
ПЛАН
8.1. Поняття права інтелектуальної власності на географічне
зазначення.
8.2. Нормативна база з охорони прав на географічне
зазначення.
8.3. Суб'єктивні права інтелектуальної власності на
географічне зазначення.
8.4. Правова охорона простого зазначення походження товару.
8.5. Види кваліфікованого зазначення походження товару.Обсяг
правової охорони географічного зазначення.
8.6. Умови надання правової охорони назві місця походження товару та
географічне зазначення походження товару.
8.7. Обмеження у наданні правової охорони кваліфікованому зазначенню
походження товару.
8.8. Порядок реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару.
8.9. Правомочності власника свідоцтва про реєстрацію права на
використання кваліфікованого зазначення походження товару.
8.10. Підстави для припинення права на використання
зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару.
8.11. Порушення прав власника свідоцтва про реєстрацію права
на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення
походження товару.
8.12. Способи захисту права інтелектуальної власності на географічне
зазначення.
8.1. Географічне зазначення є одним із засобів індивідуалізації товарів. Але якщо товарні марки вирізняють товари конкретного виробника (оператора) від товарів його конкурентів на відповідному ринку, то функцією географічних зазначень є відображення зв'язку товар ↔ географічне місце його походження. В комерційному обороті іноді виникає стійкий підвищений попит на товари певного місця походження і саме географія їх походження обумовлює їх визначальну споживчу привабливість. У цих випадках висока чи специфічна якість товару (головним чином спиртні напої та мінеральна вода) зумовлена виключно чи головним чином природними, кліматичними чи іншими географічними властивостями певного місця його походження або людським фактором цього місця (кваліфікацією, навичками виконавців тощо) чи їх поєднанням. Товари певного місця походження з високим споживчим попитом є цінним нематеріальним активом для їх виробників (продуцентів), оскільки цей актив є вигідним об’єктом економічної експлуатації. Тому можливості для використання цього нематеріального активу визначаються правом інтелектуальної власності.
Право інтелектуальної власності на географічне зазначення означає гарантовану можливість перешкоджати неуповноваженим особам використовувати у прямій чи непрямій формі географічні зазначення щодо виробів, які не мають походження із конкретного географічного місця або виробів, які не відповідають встановленим стандартам якості для товарів походженням з цього місця.
В Україні способи охорони прав на географічні зазначення розрізняються у залежності від визначених законодавством категорій цих зазначень.
Крім розрізняльної функції географічні зазначення товарів виконують також інформаційну, рекламну, гарантійну та стимулюючу функції.
8.2. До кола основних міжнародно-правових документів з охорони прав на географічне зазначення відносяться Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, Лісабонська угода про захист місць походження виробів та їх міжнародної реєстрації від 31 жовтня 1958 року, Угода з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (ТРІПС) від 15 квітня 1994 року та Угода про заходи щодо попередження та припинення використання неправдивих товарних знаків та географічних зазначень від 4 червня 1999 року, підписана в м. Мінську.
В Україні норми про охорону прав на географічні зазначення містяться у Главі 45 ЦК (статті 501-504) та Законі України від 16 червня 1999 року № 752-ХІV «Про охорону прав на зазначення походження товарів» з подальшими змінами (далі - Закон про зазначення походження товарів). Окремі норми про охорону прав на географічне зазначення містяться також в Господарському кодексі України (статті 160, 161).
8.3. Географічне зазначення визначається як назва будь-якого географічного місця, тобто географічного об'єкта із офіційно визначеними межами, зокрема: країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо, якщо назва географічного місця використовується для позначення товару, якість чи особливі властивості якого зумовлені виключно чи головним чином природними, кліматичними чи іншими властивостями цього місця походження або людським фактором цього місця (кваліфікацією, навичками виконавців тощо) чи їх поєднанням.
Правами інтелектуальної власності на географічне зазначення є:1) право на визнання позначення товару (послуги) географічним зазначенням; 2) право на використання географічного зазначення; 3) право перешкоджати неправомірному використанню географічного зазначення, в тому числі забороняти таке використання.Географічне зазначення є ємним поняттям, яке у Законі про зазначення походження товарів розкривається значеннями терміну зазначення походження товару. Складовими цього терміну є такі терміни:
- просте зазначення походження товару;
- кваліфіковане зазначення походження товару.
8.4. Просте зазначення походження товару - будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару. Ним може бути і назва географічного місця, яка вживається для позначення товару або як складова частина такого позначення.
Правова охорона простого зазначення походження товару надається на підставі його використання. Просте зазначення походження товару не підлягає реєстрації.
Правова охорона простого зазначення походження товару полягає у недопущенні використання зазначень, що є неправдивими (фальшивими) чи такими, що вводять споживачів в оману щодо дійсного географічного місця походження товару.
8.5. Правова охорона надається кваліфікованому зазначенню походження товару, що вказує на конкретне географічне місце, з якого походить товар. Терміном кваліфіковане зазначення походження товару охоплюються такі його види:
- назва місця походження товару;
- географічне зазначення походження товару.
Види кваліфікованого зазначення походження товару поділяються «…залежно від способу взаємодії природного та людського фактору у створенні товару за місцем його походження».[1]
Назва місця походження (далі - НМП) товару - назва географічного місця, яка вживається для позначення товару, що походить із зазначеного географічного місця та має особливі властивості, виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами або поєднанням цих природних умов з характерним для даного географічного місця людським фактором.
Географічне зазначення походження (далі - ГЗП) товару - будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару, який має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора.
Обсяг правової охорони географічного зазначення визначається характеристиками товару (послуги) і межами географічного місця його (її) походження, зафіксованими державною реєстрацією права інтелектуальної власності на географічне зазначення.
8.6. Правова охорона надається НМП товару, щодо якої виконуються такі умови:
а) вона є назвою географічного місця, з якого даний товар походить;б) вона вживається як назва даного товару чи як складова частина цієї назви; в) у вказаному цією назвою географічному місці об'єктивно існують характерні природні умови чи поєднання характерних природних умов і людського фактора, що надають товару особливих властивостей порівняно з однорідними товарами з інших географічних місць; г) позначуваний цією назвою товар має відповідні властивості,
що виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи поєднанням цих умов з характерним для даного географічного місця людським фактором; д) виробництво (видобування) і переробка позначуваного цією
назвою товару здійснюються в межах зазначеного географічного місця. Незалежно від вказаних умов назва географічного місця вважається НМП товару у разі, коли сировина для виробництва товару походить з іншого географічного місця, ніж географічне місце виробництва товару, якщо географічне місце виробництва (видобування) сировини визначене, існують спеціальні умови виробництва такої сировини та встановлено контроль за їх дотриманням. Правова охорона надається ГЗП товару, щодо якого виконуються такі умови: а) воно є назвою географічного місця, з якого даний товар
походить;
б) воно вживається як назва даного товару чи як складова
частина цієї назви; в) у вказаному цією назвою географічному місці наявні
характерні умови та/або людський фактор, що надають товару певних
якостей чи інших характеристик; г) позначуваний цією назвою товар має певні якості, репутацію чи інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами та/або людським фактором; д) хоча б основна складова позначуваного цією назвою товару виробляється та/або переробляється в межах зазначеного географічного місця. Правова охорона може бути надана однаковим зазначенням походження товару, що використовуються для позначення різних за властивостями однорідних товарів, за умови забезпечення при використанні цих зазначень відмінностей, достатніх для запобігання введенню в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товарів. Правова охорона надається омонімічним зазначенням походження товару за умови забезпечення запобігання введенню в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товару, географічного місця походження товару або його меж. 8.7. Не надається правова охорона кваліфікованому зазначенню походження товару, що: а) не відповідає умовам її надання; б) суперечить публічному порядку, принципам гуманності та моралі; в) є видовою назвою товару, тобто якщо застосовувана в назві товару назва географічного місця, в якому спочатку товар цього виду вироблявся, яка згодом стала загальновживаною в Україні як позначення (назва) певного виду товару безвідносно до конкретного місця його походження; г) правильно вказує на географічне місце виготовлення товару,
але створює у споживачів помилкове уявлення про те, що товар
виготовлено в іншому географічному місці; д) є назвою сорту рослини чи породи тварини і тому здатне
ввести в оману споживачів щодо дійсного походження товару; е) є тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати із
знаком для товарів і послуг, права на який визнані в Україні, якщо
зважаючи на репутацію, відомість і тривалість використання цього знака така правова охорона може ввести в оману споживачів щодо ідентичності товару. У цих випадках реалізується принцип: «перший у часі, перший у праві». Не надається правова охорона кваліфікованому зазначенню походження товару, пов'язаному з географічним місцем в іноземній державі, якщо права на це зазначення або інше позначення, що за своїм змістом відповідає поняттю кваліфікованого зазначення походження товарів, не охороняються у відповідній іноземній державі. 8.8. Право подавати заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару мають: а) особа чи група осіб, які в заявленому географічному місці виробляють товар, особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики якого пов'язані з цим географічним місцем; б) асоціації споживачів; в) установи, що мають безпосереднє відношення до вироблення
чи вивчення відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць. Право на використання зареєстрованої назви місця походження товару або зареєстрованого географічного зазначення походження товару мають виробники, які в географічному місці, зазначеному в Реєстрі, виробляють товар, особливі властивості, певні якості чи інші характеристики якого відповідають тим, що внесені до Реєстру. Ці виробники мають право подавати заявки на реєстрацію права на використання вже зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару. Якщо заявка на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару подається до Установи особами, що виробляють товар, для якого заявляється зазначення, заявка вважається одночасно і заявкою на реєстрацію права на використання цього зазначення. Разом із заявкою подаються документ, який підтверджує, що заявник виробляє товар, для якого просить зареєструвати його НМП чи ГЗП товару та/або право на використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого зазначення походження товару, а також висновок спеціально уповноваженого органу про те, що особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару, зазначені в заявці, об'єктивно зумовлені чи пов'язані з природними умовами та/або людським фактором вказаного географічного місця виготовлення товару та його меж. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року № 149-р повноваження спеціально уповноважених органів покладено на Мінагрополітики щодо товарів сільськогосподарського виробництва, Мінкультури щодо виробів художніх народних промислів, Мінекоресурсів щодо визначення меж географічних місць, з якими пов’язані особливі властивості, певні якості та інші характеристики товарів, МОЗ щодо продуктів харчування, продовольчої сировини та мінеральних природних вод. Датою подання заявки є дата одержання Установою заяви про реєстрацію кваліфікованого зазначення походження та/або права на використання вже зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару. За подання заявки сплачується збір. Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до Закону про зазначення походження товарів та правил, затверджених Міністерством освіти і науки України. Якщо за результатами експертизи визначено, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони назви місця походження товару чи географічного зазначення походження товару або заявнику не може бути надано право на використання раніше зареєстрованої назви місця походження товару чи раніше зареєстрованого географічного зазначення походження товару, то Установа приймає рішення про відмову в реєстрації. Рішення про відмову в реєстрації надсилається заявникові. Якщо за результатами експертизи визначено, що заявка відповідає встановленим вимогам, відомості про заявку публікуються в офіційному бюлетені Установи. Протягом шести місяців від дати опублікування офіційних відомостей про заявку будь-яка особа може подати до Установи заперечення проти реєстрації заявленої назви місця походження товару або заявленого географічного зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого зазначення походження товару. За подання заперечення сплачується збір. У разі відсутності заперечень або визнання їх необгрунтованими Установа приймає рішення про реєстрацію даного кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого даного кваліфікованого зазначення походження товару. Заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку, а також до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи. Якщо рішення Установи за заявкою оскаржено у судовому порядку після реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання кваліфікованого зазначення походження товару, то суд вирішує разом і питання щодо дійсності відповідної реєстрації. На підставі прийнятого Установою рішення про реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару здійснюється відповідна реєстрація. Реєстрація здійснюється шляхом внесення до Реєстру необхідних відомостей щодо кваліфікованого зазначення походження товару та/або осіб, які мають право на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару. До Реєстру вносяться такі відомості: заявлене зазначення походження товару; кваліфікація зазначення: назва місця походження товару або
географічне зазначення походження товару; назва товару, опис його особливих властивостей, певних якостей, репутації або інших характеристик; дата прийняття рішення про реєстрацію назви місця походження товару або географічного зазначення походження товару; відомості про осіб, яким надається право на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару, і дата прийняття рішення про надання цього права. Свідоцтво про реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження товару видається Установою протягом місяця від дати реєстрації цього зазначення або від дати внесення до Реєстру відомостей щодо осіб, яким надано право на використання раніше зареєстрованого цього кваліфікованого зазначення походження товару за умови сплати державного мита в розмірі та порядку, визначених законодавством.Заявка на реєстрацію в іноземній державі кваліфікованого зазначення походження товару, пов'язаного з географічним місцем на території України, може бути подана тільки після його реєстрації в Україні.
8.9. Право інтелектуальної власності на кваліфіковане зазначення походження товарів є чинним з дати, наступної за датою державної реєстрації, і
охороняється безстроково за умови збереження характеристик товару
(послуги), позначених цим зазначенням.
Власник свідоцтва має право:
а) використовувати зареєстроване кваліфіковане зазначення походження товару; б) вживати заходів щодо заборони використання кваліфікованого зазначення походження товару особами, які не мають на це права; в) вимагати від осіб, що порушили його права, припинення цих порушень і відшкодування матеріальної та моральної шкоди у встановленому законом порядку. Використанням зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару визнається: а) нанесення його на товар або на етикетку; б) нанесення його на упаковку товару, застосування у рекламі; в) запис на бланках, рахунках та інших документах, що супроводжують товар. Власник свідоцтва має право наносити поряд із кваліфікованим зазначенням походження товару попереджувальне маркування для інформації про те, що це зазначення зареєстровано в Україні. Для попереджувального маркування назви місця походження товару застосовується обведена овалом абревіатура (НМП). Замість цього маркування або разом із ним може наноситися текст: "Зареєстрована в Україні назва місця походження товару". Для попереджувального маркування географічного зазначення походження товару застосовується обведена овалом абревіатура (ГЗП). Замість цього маркування або разом із ним може наноситися текст: "Зареєстроване в Україні географічне зазначення походження товару". Суб'єкти господарювання, які здійснюють посередницьку діяльність, можуть використовувати свою торговельну марку поряд з географічним зазначенням товару виробника не інакше як на підставі договору з ним. Власник свідоцтва не має права видавати ліцензію на використання кваліфікованого зазначення походження товару і зобов'язаний забезпечувати відповідність якості, особливих властивостей та характеристик товару, щовиробляється, їх опису в Реєстрі. Тому він не може забороняти (перешкоджати) спеціально уповноваженим органам здійснювати контроль за наявністю в товарі особливих властивостей та інших характеристик, на підставі яких зареєстровано кваліфіковане зазначення походження товару та/або право на його
використання.
8.10. Реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару може бути визнано недійсною судом у разі його невідповідності умовам надання правової охорони.Реєстрація права на використання кваліфікованого зазначення походження товару та свідоцтво, що посвідчує право на використання кваліфікованого зазначення походження товару, можуть бути визнані судом недійсними, якщо реєстрація була здійснена з порушенням вимог, встановлених Законом про зазначення походження товарів. Визнані недійсними реєстрація кваліфікованого зазначення походження товару або права на використання цього зазначення та свідоцтва, які посвідчують ці права, вважаються такими, що не набрали чинності. Правова охорона кваліфікованого зазначення походження товару припиняється на підставі припинення дії реєстрації цього зазначення. Дія реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару може бути припинена судом у разі втрати характерних для даного географічного місця умов і можливостей виготовлення товару, описаного в Реєстрі, а також визнання цього зазначення видовою назвою товару. Положення про Перелік видових назв товарів затверджено на підставі розпорядження Уряду України наказом Міністерства освіти і науки України від 12 грудня 2000 року № 583. Дія реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі, припиняється також у зв'язку з припиненням правової охорони цього зазначення в країні походження. Право на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару може бути припинено: а) за рішенням суду у зв'язку з втратою товаром особливих властивостей або інших характеристик, описаних у Реєстрі, від дати, встановленої судом; б) у разі ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, що є власником свідоцтва; в) у разі подання власником свідоцтва заяви до Установи про відмову від права на використання цього зазначення.Будь-яка особа має право звернутися до суду з позовом про визнання недійсними реєстрації та свідоцтва або про припинення їх дії, про уточнення описаних у Реєстрі характеристик товару чи уточнення відповідності кваліфікованого зазначення походження товару його географічному місцю, а також про визнання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару видовою назвою. На підставі рішення суду Установа вносить відповідні зміни до Реєстру чи Переліку видових назв товарів, про що публікується в офіційному бюлетені Установи. 8.11. Порушенням прав власника свідоцтва про реєстрацію права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару є: а) використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару особою, яка не має свідоцтва про реєстрацію права на його використання; б) використання зареєстрованого зазначення географічного походження товару, якщо цей товар не походить із зареєстрованого для цього зазначення географічного місця, навіть якщо справжнє місце походження товару або географічне зазначення його походження використовується у перекладі або супроводжується словами: "вид", "тип", "стиль", "марка", "імітація" тощо; в) використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару або подібного до нього позначення для відмінних від описаних у Реєстрі однорідних товарів, якщо таке використання вводить в оману споживачів щодо походження товару та його особливих властивостей або інших характеристик, а також для неоднорідних товарів, якщо таке використання завдає шкоди репутації зареєстрованого зазначення або є неправомірним використанням його репутації; г) використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару як видової назви. Не вважається порушенням прав власника свідоцтва: а) використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товарe будь-якою особою, яка на законних підставах придбала позначений цим кваліфікованим зазначенням походження товар у власника свідоцтва і повторно вводить його в обіг (вичерпання права власника свідоцтва); б) використання кваліфікованого зазначення походження товару особою, яка не має свідоцтва про реєстрацію права на його використання, але добросовісно його використовувала до дати реєстрації (право попереднього користувача). Якщо попередній користувач протягом дванадцяти місяців від дати реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару не подасть до Установи заявки на одержання права на використання цього зазначення, подальше його використання вважається порушенням прав власника свідоцтва. 8.12. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з реалізацією права інтелектуальної власності на географічне зазначення. Способами захисту цього права є, зокрема, вимоги про правомірність реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару; встановлення факту використання кваліфікованого зазначення походження товару; порушення прав власника свідоцтва про реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження товару, стягнення компенсації.
Охорона простого зазначення походження товару здійснюється шляхом вимоги про припинення незаконного використання географічного зазначення, відшкодування матеріальної шкоди, викликаної таким використанням.
Джерела за темою: Нормативно-правові документи: 1. Паризька конвенція про охорону промислової власності (1883 рік). 2. Лісабонська угода про захист місць походження виробів та їх міжнародної реєстрації від 31 жовтня 1958 року 3. Угода з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (ТРІПС) від 15 квітня 1994 року. 4. Мінська Угода про заходи щодо попередження та припинення використання неправдивих товарних знаків та географічних зазначень від 4 червня 1999 року. 5. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV з под. змінами. 6. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV з под. змінами. 7. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року № 1798-XII з под. змінами. 8. Закон України від 16 червня 1999 року N 752-XIV «Про охорону прав на зазначення походження товарів» з под. змінами. 9. Закон України від 7 червня 1996 року № 236/96-ВР «Про захист від недобросовісної конкуренції» з под. змінами. 10. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 липня 1998 року № 1025 «Про заборону використання назв відомих джерел мінеральних вод при виробництві та реалізації штучно мінералізованої води». 11. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2001 року № 412 «Про затвердження Положення про порядок реєстрації та переміщення через кордон України товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності» з под. змінами. 12. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 «Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності» з под. змінами. 13. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2000 року № 411-р «Про перелік видових назв товарів». 14. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року № 149-р «Про спеціально уповноважені органи для визначення та контролю особливих властивостей та інших властивостей товарів» з под. змінами. 15. Наказ Міністерства освіти і науки України від 12 грудня 2000 року № 583 «Про затвердження Положення про Перелік видових назв товарів». 16. Наказ Міністерства освіти і науки України від 17 серпня 2001 року № 598 «Про затвердження Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару». 17. Наказ Міністерства освіти і науки України від 13 грудня 2001 року № 798 «Про затвердження Положення про Державний реєстр України назв місць походження та географічних зазначень походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів. 18. Наказ Міністерства освіти і науки України від 22 квітня 2005 року № 247 «Про затвердження Інструкції про порядок ознайомлення будь-якої особи з матеріалами заявки на об’єкт інтелектуальної власності». Судова практика: 1. Господарське судочинство в Україні: Суд. практика. Захист прав інтелектуальної власності / Упоряд.: В.С.Москаленко (кер.) та ін.; Відп. Ред.. Д.М.Притика. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – 904 с. 2. Господарське судочинство в Україні: Судова практика. Захист прав інтелектуальної власності / Відп. ред.. В.С. Москаленко. – К.: Праксіс, 2007. – 408 с. 3. Захист прав інтелектуальної власності в господарському судочинстві / Вищ. Госп. Суд України; за заг. ред.. В.С. Москаленка. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 384 с. Наукова, довідкова та навчальна література: 1. Андрощук Г. Защита знаков и других обозначений в сети Интернет: позиція ВОИС. // Юридическая практика, 29 июля 2003 года, № 30 (292), С.13-14. 2. Афян А. «Тавровані» послуги (проблеми у застосуванні географічних зазначень) // Юридичний вісник України, 11- 17 серпня 2007 року, № 32, С. 8. 3. Боденхаузен Г. Парижская конвенция по охране промышленной собственности. Комментарий. – Пер. с фр. Н.Л.Тумановой. – Издательство «Прогресс», 1975. 4. Дроб'язко В.С., Дроб'язко Р.В. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 512 с. 5. Захист прав інтелектуальної власності: досвід Сполучених Штатів Америки. – Зб. документів, матеріалів, статей / За аг. ред.. О.Д. Святоцького. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2003. – 368 с. 6. Інтелектуальна власність: словник-довідник / За заг. ред.. О.Д.Святоцького. – У 2-х т.: Том 2. Промислова власність / За ред. О.Д.Святоцького, В.Л. Петрова. – Уклад.: Г.П. Добриніна, А.В. Кочеткова, Н.І. Мова та ін. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2000. – 272 с. 7. Основи інтелектуальної власності. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999. – 578 с. 8. Основи правової охорони інтелектуальної власності в Україні / О.А.Підопригора, О.Д.Святоцький (заг. ред) – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 236 с. 9. Право інтелектуальної власності: Академ. курс: Підручник для студентів вищих навч. закладів / За ред.. О.А.Підопригори, О.Д.Святоцького. – 2-ге вид., переробл. та допов. - К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. – 672 с. 10. Право інтелектуальної власності Європейського Союзу та законодавство України / За редакцією Ю.М.Капіци: кол. авторів: Ю.М.Капіца, С.К.Ступак, В.П.Воробйов та ін.. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2006. – 1104 с. 11. Прахов Б.Г. Интеллектуальная собственность: Слов.- справ. – К.: Вища шк., 1999, - 256 с. 12. Савич С. Охорона географічних зазначень за законодавством Польщі та України (порівняльно-правова характеристика з точки зору відповідності вимогам Європейського Союзу) // Право України. – 2012. - № 6. – С. 314-321.[1] Савич С. Охорона географічних зазначень за законодавством Польщі та України (порівняльно-правова характеристика з точки зору відповідності вимогам Європейського Союзу //Право України. – 2012. - № 6. – С. 314.
Поиск по сайту: