Склад регіону та його економіко-географічне положення

Загальна площа цієї частини Європи — близько 3,7 млн км². Тут виділяють такі три великі райони: 1) Північна Європа (Іс­ландія, Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія); 2) Середня Єв­ропа (Німеччина, Великобританія, Франція, Бельгія, Нідер­ланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія, Ліхтенштейн, Ірлан­дія); 3) Південна Європа (Італія, Іспанія, Португалія, Андорра, Ватикан, Мальта, Монако, Сан-Марино, Греція).

Ще недавно вважалося, що до Західної Європи належать ті держави, які не входили до складу так званого соціалістич­ного табору. Нині у поняття «Європа» закладається дещо ін­ший зміст. До Західної Європи все частіше починають відно­сити територію, зайняту країнами Європейського Союзу, яка швидко розширюється. Україна, Білорусь і Молдова потрап­ляють до своєрідної «буферної зони» між євразійською Росією і об'єднаною Європою.

Природні умови і ресурси. Рельєф Західної Європи доволі складний. Рівнини й низовини чергуються з високими горами і середньогір'ям. Значна частина Нідерландів лежить нижче рівня моря і відгороджена від нього дамбами. В Ісландії та Се­редземномор'ї поширене явище вулканізму. На заході регіону клімат помірний морський, а на сході — помірно континен­тальний. На північних островах клімат арктичний і субарк­тичний. Південна частина Західної Європи лежить у зоні се­редземноморського клімату. Оцінюючи природнокліматич­ні умови Європи загалом, їх, очевидно, не можна вважати

ідеальними, але ці умови є цілком задовільними для госпо­дарської діяльності.

Європа багата на природні ресурси; розміщені вони не­рівномірно. Є нафта, газ, вугілля, руди чорних металів, гідро­ресурси, ліси, родючі землі тощо.

Населення. У Західній Європі мешкає понад 400 млн жи­телів. Це одна тринадцята населення планети.

Упродовж кількох століть Європа була осередком міграції населення до інших частин земної кулі. Тепер, навпаки, до Європи прибувають вихідці з інших регіонів. Нині у Західній Європі налічується 12-13 млн лише іноземних робітників.

Більшість європейських народів належить до індоєвро­пейської мовної сім'ї. Поряд з мононаціональними, у Європі є також країни зі строкатим національним складом. Європі притаманний найвищий на планеті рівень урбанізації: у міс­тах проживає понад 70 % населення. Загальні особливості релігійного складу населення такі: на півночі переважає про­тестантство, а на півдні — католицизм. У центрі Європи като­лицизм і протестантство збалансовані, а на сході переважає православна віра.

Господарство. Більшість держав регіону належать до роз­винених. Найвищого економічного розвитку досягли країни, що входять до «сімки» найрозвиненіших країн світу, — Німеч­чина, Великобританія, Франція та Італія. Господарство Захід­ної Європи на сучасному етапі орієнтується на випуск масової продукції середнього рівня складності: автомобілів, верстатів, морських суден, виробів електротехніки, а також іншої високотехнологічної продукції.

Промисловість. Третина промислової продукції Захід­ної Європи та 2/3 її експорту припадає на машинобудування.

Високим розвитком відзначається автомобілебудування. За­хідна Європа є також найбільшим у світі виробником верста­тів, оптики, металомістких машин і конструкцій тощо. Малі країни Західної Європи за рівнем використання досягнень НТП нерідко випереджають великі.

Хімічна промисловість за своїм значенням посідає у За­хідній Європі друге місце після машинобудування. Галузь тя­жіє до районів добування нафти або до місць її надходження (ФРН, Великобританія, Франція, Італія).

У виробництві електроенергії переважають теплові станції, їх розміщення орієнтується на джерела вугілля та привізного палива. Важливу роль у деяких країнах відіграє

атомна енергетика. Чорна металургія орієнтується на басейни вугілля і залізної руди та на імпортовану сировину й паливо (ФРН, Франція, Великобританія, Італія).

Алюмінієва промисловість тяжіє до джерел електроенер­гії (Норвегія, Німеччина, Швеція), а також запасів сировини (Франція, Італія).

Розміщення підприємств мідної промисловості пов'язане із ввозом сировини з країн, що розвиваються. Лісова промис­ловість розвинена у країнах, багатих на ліси (скандинавські та альпійські країни).

Легка промисловість Західної Європи традиційно добре розвинена. У Великобританії, Італії, Франції є старі текстиль­ні райони, а в Португалії виникли нові.

У Західній Європі налічується близько 100 промислових районів. У старих промислових районах переважають базові галузі. Прикладом може бути Рур (мал. 50). Немало в Західній Європі й відносно відсталих районів, населення яких займається переважно сільським господарстом. Це південь Італії, захід Франції, центр Іспанії та Португалії. переважає інтенсивне молочне тваринництво. У другому, крім розведення великої рогатої худоби, важливу роль відіграють свинарство, птахівництво та рослинництво. У південно-європейському типі рослинництво переважає гірськопасовищне тва­ринництво.

Транспорт. Західна Європа — регіон високорозвиненого автотранспорту. Західноєвропейця неможливо уявити без автомобіля. Проте залізничний транспорт усе ще основний за обсягом перевезень. Добре розвинений і річковий транс­порт. З Північного моря можна потрапити до Чорного моря річками Рейн, Майн, Дунай. Роль морського транспорту ве­лика й досі, особливо в острівних та напівострівних державах. У Великобританії він забезпечує 90 % вантажообігу. Регіон має густу мережу повітряних ліній та трубопроводів.

Країни Західної Європи доволі різні за своїми розмірами, чисельністю населення та рівнем життя. Найбагатшими є Люк­сембург, Швейцарія і Ліхтенштейн: кожна з цих країн має ВНП 40 тис доларів США на душу населення. Цікаво, що всі ці держави невеликі за площею, населенням, майже не мають корисних копалин і навіть безпосереднього виходу до моря.

Від 23 до 27 тис. доларів США на душу населення стано­вить ВНП в інших країнах Західної Європи (Бельгія, Нідер­ланди, Німеччина, Франція, Ірландія, Австрія, Фінляндія, Італія).

Лише у південній частині Західної Європи є країни, які мають ВНП на душу населення менший 20 тис. доларів США. Це Греція (15 тис), Іспанія (19 тис.) і Португалія (17 тис). Для порівняння: в Україні цей показник —близько 1200 до­ларів США (2000 р.).

Державний устрій та форма правління. Федеративна Рес­публіка Німеччина (ФРН) — федерація у складі 16 земель (мал. 51). Глава держави — федеральний президент, який ви­конує представницькі функції. Глава уряду — федеральний канцлер — є першою особою в країні. Законодавчий орган — бундестаг. Органи представництва земель — бундесрати. Ні­меччина — четверта за обсягом ВНП країна світу.

Природно-ресурсний потенціал. Північна частина Німеччини, через яку протікають Везер, Ельба та інші річки, роз­міщена на Північноєвропейській рівнині. Цю частину рівнини часто ще називають Північно-німецькою низовиною. Це — край річок і озер. На південь від низовини — височини та середньовисотні гори. У басейні Рейну знаходиться один з най­кращих у Європі районів виноградарства. На схід від басейну простягаються моренні горби з досить родючими ґрунтами.

Понад чверть території Німеччини займають ліси. Ко­лись їх було значно більше. У багатьох німецьких географіч­них назвах зустрічаємо слово «вальд», тобто «ліс». На півдні середньо-німецькі височини переходять у Центральні Альпи; їх ще називають Баварськими Альпами. Найвища гора Цюг-шпітце досягає майже трикілометрової позначки (2962 м). На заході Німеччини знаходиться Рурський кам'яновугіль­ний басейн, а на сході містяться великі родовища лігнітів. Шварцвальд та Швабська Юра багаті на соснові ліси й такі мінерали, як поташ, сіль таін.

У Баварії, розташованій на півдні країни, у рельєфі пере­важають височини та низькі гори. Тут поширені альпійські пасовища та озера. На сході Баварії — глибока долина річки Дунай.

Клімат Німеччини помірний, перехідний від морського до континентального. Найбільше відчувається вплив океану на клімат північно-західної частини країни. Зима тут м'яка і вітряна. На рівнинах середні температури січня — від 0 до З градусів тепла. У гірських місцевостях січень холодніший, там середньомісячна температура становить 5 градусів морозу. Середня температура липня — на рівнинах 16-20, а в горах — 12-14 градусів тепла. Середньорічна кількість опадів 500-800 мм. У горах, зрозуміло, показник вищий — до 1000 мм. Отже, природнокліматичні умови Німеччини цілком задовільні для ведення господарської діяльності й комфортного життя її

мешканців. Населення. За кількістю жителів Німеччина посідає в Європі перше місце. Більшість населення проживає в містах і працює в різних галузях промисловості. Найбільшими міста­ми є Ессен, Франкфурт, Берлін, Гамбург, Мюнхен, Кельн. По­чинаючи з 50-х років XX ст. до Німеччини в пошуках роботи емігрувало багато турків, італійців, вихідців з колишньої Юго­славії. Після цього етнічний склад населення набув такого ви­гляду: німці — 93,2 %, турки — 2,3 %, югослави — 0,9 %, італійці — 0,8 %. У Німеччині більшість населення — віруючі. У південній Німеччині переважають католики, у північ­ній — протестанти.

Господарство. Німеччина є високорозвиненою країною з ринковою економікою. Возз'єднання обох Німеччин, яке від­булося в жовтні 1990 р., та пов'язані з ним значні затрати на реструктуризацію економіки колишньої Німецької Демокра­тичної Республіки не підірвали міць єдиної країни, хоча дещо затримали її розвиток.

Промисловість. За видобутком бурого вугілля ФРН посі­дає перше місце у світі. Добувають також кам'яне вугілля, наф­ту, природний газ, поліметалеві руди, калійну та кухонну сіль.

Основним виробником електроенергії є теплові електро­станції. Атомні електростанції забезпечували свого часу чверть її виробництва. У ФРН прийнято рішення про ліквіда­цію ядерної енергетики, і через кілька десятиліть її не стане.

У Німеччині добре розвинені чорна і кольорова металургія та машинобудування. Випускають верстати, електротехнічні та радіоелектронні вироби, прилади, автомобілі, судна. Якість німецьких автомобілів найкраща в світі. Автомобільні фірми, які випускають автомобілі марок «Фольксваген», «Ауді», «Опель», «Мерседес», «Порше», відомі в усіх куточках плане­ти (мал. 52).

Здавна Німеччина має розвинену хімічну промисловість. Згодом у неї з'явилася і нафтохімія, яка в основному працює на привізній сировині.

Високого розвитку досягли деревообробна, легка, харчова та інші галузі промисловості.

ЗАВДАННЯ

За економічною картою атласу визначте центри хіміч­ної і нафтохімічної промисловості, приладобудування, суднобудування, автомобілебудування, деревообробної та легкої промисловості Німеччини.

Економіка Німеччини — це ЗО % економіки Європейсько­го Союзу. Великими промисловими центрами ФРН є Гамбург, Берлін, а промисловими районами — долина Рейну, узбереж­жя Балтійського і Північного морів, земля Баварія.

Сільське господарство. Традиційно Німеччина вва­жається країною, жителі якої люблять вдосталь і смачно по­їсти. Тому країна приділяє значну увагу виробництву продо­вольства і має інтенсивне сільське господарство. Тваринниц­тво відіграє в ньому провідну роль. Основна його спеціаліза­ція — свинарство та розведення великої рогатої худоби молоч­ного напрямку.

Продукцією рослинництва є зерно (пшениця, ячмінь та ін.), цукрові буряки, картопля. Середня врожайність зерно­вих — близько 65 ц/га. Німеччина славиться своїм пивоварін­ням. Основою цього виробництва є ячмінь і хміль. Відома країна і своїм виноробством. Найбільшого розвит­ку воно набуло в долинах річок Рейну та Мозелю.

До землі німці ставляться дбайливо. Охайність німецьких нив можна помітити навіть з літака, коли він пролітає над тери­торією цієї країни. Під час Великої Вітчизняної війни німці на окупованій ними Україні знімали поблизу залізниць родючий шар чорнозему, транспортували його до себе і розкидали на полях як добриво.

Сільське господарство задовольняє потреби свого населен­ня в продуктах харчування більш як на 90 %.

Рибу виловлюють переважно в Північному та Балтійсько­му морях.

Транспорт. У Німеччині добре розвинені всі види транс­порту (мал. 53). Довжина залізничної мережі становить понад 90 тис. км (федеральні залізниці перебувають у власності дер­жави, їх протяжність — близько 41 тис. км), автодоріг —при­близно 500 тис. км. Німеччина — велика морська держава. Тоннаж її морського флоту наближається до 6 млн т дедвейту (дедвейт — це повна вантажопідйомність судна). Головні порти: Гамбург, Бремен, Бремергафен, Вільгельмсгафен, Росток. Розвинений і трубопровідний транспорт. Повітряне сполучення встановлено з усіма частинами світу. Величезним аеропортом світового значення є Франкфурт-на-Майні.

Використовуючи карти атласу, визначте найбільші транспортні вузли Німеччини. У чому їх господарське значення?

Зовнішня торгівля. Туризм. Німеччина експортує маши­ни, обладнання, хімічні продукти, вироби легкої промисловості, продукцію деревообробної промисловості та радіоелектроніки, продовольство, оптику. Імпортує вироби промислово­го призначення, продукцію машинобудування, продовольство та напої, транспортне обладнання, паливо та інші товари. Ос­новними зовнішньоторговельними партнерами є країни Євро­пейського Союзу, а також США та Росія.

Поиск по сайту: