Розміщення населення і його склад

Тест 2

1. Виділяють таку кількість етапів формування політичної карти світу: а) п'ять; б) три; в) чотири.

2. Новий етап творення політичної карти світу тривав до: а) ЮО-літньої війни; б) Першої світової війни; в) Другої світової війни.

3. Другий період новітнього етапу формування політичної карти світу тривав до:

а) Другої світової війни; б) виникнення СРСР; в) кінця 80-х — по­чатку 90-х років XX ст.

4. Домінуючою ознакою у виділенні різних типів країн нині є: а) національний склад населення; б) рівень забезпечення природ­ними ресурсами; в) рівень соціально-економічного розвитку країн.

5. До країн «великої сімки» належать: а) Франція; б) Швеція; в) Росія; г) Канада; ґ) Італія.

6. До середньорозвинених країн належать: а) Нідерланди; б) Швейцарія; в) Греція; г) Чилі; ґ) Чехія.

7. Багатими країнами, які накопичили це багатство за рахунок при­родних ресурсів, є:

а) Японія; б) Науру; в) Кувейт; г) Сінгапур; ґ) Бахрейн.

8. Підопічні території — це:

а) незалежні держави; б) країни, що мають на своїй території іно­земні військові бази; в) країна, яку ООН тимчасово передала пев­ній країні для здійснення управління її внутрішньою і зовнішньою політикою.

9. Міждержавний договір про вільну торгівлю (НАФТА) підписали: а) Бразилія, Аргентина і Болівія; б) США, Канада і Мексика; в) Ал­жир, Лівія і Єгипет.

10. До конституційних монархій належать такі країни: а) Іспанія; б) Бруней; в) Японія; г) Польща; ґ) Єгипет.

11. Республіканську форму державного правління мають: а) Італія; б) Бахрейн; в) Марокко: г) Норвегія; ґ) Кенія.

12. Нині у світі налічується така кількість міжнародних організацій: а) понад 10 тис; б) близько 1 тис: в) понад 4 тис

13. Інтеграційне об'єднання НАФТА існує в: а) Південній Америці; б) Північній Америці; в) Африці.

14. Об'єднання МЕРКОСУР виникло в: а) Південно-Східній Азії; б) Африці; в) Південній Америці

15. Найбільше бажаючих вступити до таких міжнародних органі­зацій:

а) СНД; б) ОАЄ; в) ЄС.

16. Штаб-квартира НАТО дислокується в: а) Брюсселі; б) Парижі;

в) Вашингтоні,

17. Вплив чинників географічного середовища на політику держав вивчає наука:

а) географія; б) історія; в) геополітика; г) філософія.
18. Рушієм усіх процесів у природі й суспільстві є:
а) воля керівництва держав; б) комуністична ідея; в) нерівність і
нерівномірність

НАСЕЛЕННЯ ЗЕМЛІ

Розміщення населення і його склад

Нині на Землі живе понад 6 млрд людей. Розміщені вони по ній дуже нерівномірно. Це пов'язано з різними чинниками — природними, історичними, економічними, екологічними, політичними. Досить значні за площею регіони мають серед­ню густоту населення понад 1000 чол. на 1 км². Водночас значні території суходолу (близько 16 %) практично не засе­лені. Якщо територія не заселена, то вона і не освоєна еко­номічно. Живучи будь-де на Землі, людина обов'язково пра­цює. Тому скрізь помітні наслідки людської діяльності (оброб­лено землю, прокладено шляхи, збудовано будинки тощо). Щоправда, працюють не всі. Одні не можуть знайти роботу, інші не хочуть працювати.

Середня густота населення світу перевищила 40 чол. на 1 км² суходолу. За цим показником окремі материки і частини світу істотно відрізняються. Найгустіше заселені Європа й Азія, найменше Австралія. По країнах контраст у чисельності населення і його густоті ще разючіший. Більш як п'ята частина населення планети сконцентрована в Китаї

(близько 1,3 млрд жителів). Понад 1 млрд людей живуть в Індії. Третьою за кількістю населення країною світу є США (280 млн чол.). Більш як 200 млн людей живуть в Індонезії. У Бразилії, Росії, Паки­стані, Японії, Бангладеш, Нігерії живе понад 100 млн чол. у кожній.

Найвища у світі густота населення — у Бангладеш (близь­ко 750 чол. на 1 км²). У цій невеликій за площею країні, яка майже в 5 разів менша за Україну, мешкає близько 130 млн жителів. Висока густота населення також у Японії, Індії, Шрі-Ланці, Лівані, на острові Ява в Індонезії. Це все в Азії.

У Європі найгустіше заселені Нідерланди, Німеччина, Ве­ликобританія, Бельгія (мал. 5), в Африці — Руанда і Бурунді, в Америці — Ямайка і Сальвадор. Рідко заселені Північна Євро­па (Фінляндія, Ісландія, Норвегія), країни пустельних районів (Саудівська Аравія, Монголія, Намібія, Лівія, Мавританія). Низька середня густота населення в Канаді й Австралії, а най­нижча — в Гренландії.

Процес народження і смерті людей на Землі триває безпе­рервно багато тисяч років. Покоління змінює покоління.

Співвідношення між кількістю народжених і кількістю померлих на певній території називається природним прирос­том. Природний приріст може бути додатним, якщо кіль­кість народжених перевищує кількість померлих, нульовим, коли цей показник в обох випадках однаковий, і від'ємним, коли смертність перевищує народжуваність. Останнє явище називається депопуляцією.

У далекому минулому населення Землі зростало повільно. Хоча народжуваність була високою, але високою була й смертність. У другій половині XX ст. умови життя людства в цілому поліпшились. В азійських, латиноамериканських та африканських країнах з їх високою народжуваністю скороти­лася смертність. Почалося бурхливе зростання населення (див. додаток 6). У 1960 р. чисельність населення Землі досягла З млрд. Швидкі темпи його зростання дістали назву демо­графічного вибуху. Проте в середині 80-х років щорічний приріст населення планети знизився майже до 1,5 %. Його де­далі більше стали визначати соціально-економічні чинники.

Який же прогноз природного приросту населення на май­бутнє? Це видно з таблиці 2. Згідно з розробленим ООН про­гнозом, до 2050 р. зростатиме населення в країнах Азії, Африки, Південної і Центральної Америки. На середину XXI ст.

Зростання кількості населення світу млн. чол

найбільшу кількість населення (понад 1,7 млрд) матиме Індія. Друге місце посяде Китай (1,6 млрд). На третє місце (понад 380 млн) вийде Пакистан. Він відтіснить на четверте місце США. П'яте місце належатиме Нігерії.

Зовсім інша доля чекає країни Європи. Майже в половині з них кількість населення істотно зменшиться. Кількість жи­телів Німеччини знизиться більш як на 17 млн, Італії — на 14 млн, Іспанії — на 8 млн чол. Але найбільші втрати (до 20 млн чол.) чекають євразійську Росію. Деякі вчені вважа­ють, що це призведе до нового переселення народів. Китайці заселять весь Сибір, африканці, індійці й пакистанці — Євро­пу, мексиканці — США.

Для суспільства велике значення має віковий склад (структура) населення як співвідношення кількості різних йо­го вікових груп. Для будь-якої держави особливо цінні люди в працездатному віці. Важливо також мати «критичну масу» молодих. Справа в тому, що літні люди переважно консерва­тивні. Вони не сприймають прогресивних змін у житті. Це є небезпечним для будь-якої країни світу.

Найбільшою є частка дітей у населенні Африки, Азії, Ла­тинської Америки. Вона досягає тут 40 % і навіть більше. А от людей похилого віку мало (2-9 %). Інша ситуація в розвине­них країнах. Тут частка дітей становить 20 %, а частка літніх людей — 15 % (мал. 7).

Важливе практичне значення для будь-якої країни має і статевий склад (структура) населення, тобто співвідношення між чоловіками і жінками. Відомо, що є «чоловічі» й «жіночі». У галузі господарства. В цілому у світі чоловіків більше. Чо­ловіки переважають у Китаї, Південній Азії, деяких мусуль­манських країнах. Навпаки, в країнах Європи, в Японії, США, Канаді й Австралії більше жінок.

Різними є співвідношення між чоловіками й жінками в містах і селах. У Європі, США, Канаді й Австралії в сільській місцевості переважають чоловіки, у країнах, що розвивають­ся, — жінки.

Усе людство належить до трьох основних рас: європеоїд­ної, монголоїдної та негроїдної. Дехто з учених виділяє ще американську й австралоїдну раси. До першої вони відносять індіанців Америки, до другої — аборигенів Австралії та деякі народи Океанії, Південної і Південно-Східної Азії. Людство поділяється не лише на раси, а й на окремі нації. Нація — стійке поєднання людей на певній території, які мають спільні походження, звичаї, історію, мову. Тепер нація стоїть вище від раси. Так, американська нація США об'єднує представників усіх людських рас. Нині на Землі проживає 5лизько 5 тис. народів і племен. Близько 1,1 млрд чол. налічує китайська нація, майже 250 млн хіндустанців в Індії, понад 200 млн американців у США. До великих націй належать і українці. Всього їх на планеті понад 70 млн.

ТЕМА ДЛЯ РОЗДУМІВ

Пригадайте, які причини розкидали українців по всьому світу. Чому в цьому відношенні доля українців і євреїв виявилася близькою?

Населення Землі поділяється не лише за національною, а за мовною ознакою. Близько 2,5 тис. основних мов об'єдну­ються за певними ознаками близькості у мовні групи, а ті, у звою чергу, в мовні сім'ї. Найбільші мовні сім'ї — індоєвропейська китайсько-тибетська та семітсько-хамітська.

Близькість мови не завжди означає близькість генетичного походження народів чи навіть їхньої раси. Так, дуже близькі між собою за мовами тюркські народи належать навіть до різних рас. Наприклад, азербайджанці — до європеоїдної, а каза­хи і киргизи — до монголоїдної. Слов'яномовні росіяни мають угро-фінське походження, а найближчі до них за мовою болга­ри — тюркське.

Великий вплив на життя багатьох народів і країн має релігія. Релігія — це віра людини в те, що її життя на Землі не є випадковим. Воно має певний сенс і визначається надпри­родними силами. Найпоширенішими у світі є три релігії: християнство, іслам, буддизм. Багато віруючих сповідують індуїзм, конфуціанство і синтоїзм. В Ізраїлі та загалом серед євреїв усього світу панівна релігія — іудаїзм.

Релігійний склад населення в багатьох країнах доволі строкатий. Так, Німеччина — протестантсько-католицька дер­жава, Індія — індуїстсько-мусульманська, Росія — православ­но-мусульманська, Україна — православно-католицько-протестантська тощо. Напевно, найстрокатіші в релігійному відно­шенні Сполучені Штати Америки.

Запитання і завдання

1. Які чинники визначають характер розміщення населен­ня? Значення яких з них зростає, а яких — зменшується?

2. Знайдіть на карті найбільш і найменш заселені регіони світу.

3. Що таке природний приріст населення? Які його регі­ональні відмінності?

4. Що таке віковий і статевий склад населення? Які географічні їх особливості вам відомі?

5. Назвіть основні людські раси. Як вони поширені по нашій планеті?

6. Як поділяється людство за мовною ознакою?

7. Який релігійний склад населення Землі?

8. За «німою» політичною картою на першому форзаці підручника знайдіть Німеччину, Індію, Росію, Україну і СІЛА.

§ 6 Система розселення. Міграція населення і його зайнятість

Розміщені на певній території населені пункти разом з ус­таленими зв'язками між ними утворюють систему розселен­ня. Такі системи почали формуватися в межах окремих країн. Розвиток господарства, інтеграція країн у різні регіональні Утворення зумовлюють процес об'єднання систем розселення. Цьому сприяє і розвиток транспорту.

В усьому світі відбувається процес урбанізації, тобто зростання міст і підвищення їх ролі в житті суспільства.

Визначальна роль у формуванні систем розселення нале­жить містам-мільйонерам (див. додаток 7). Нині їх на планеті близько 300. Навколо них переважно і формуються великі скупчення населених пунктів різної величини. Так утворю­ються міські агломерації. Найбільші у світі міські агломерації сформувалися навколо Мехіко (понад 25 млн чол.), Сан-Паулу (близько 24 млн чол.) і Токіо (18 млн чол.). їх наздоганяють Калькутта, Шанхай, Нью-Йорк та ін.

Пригадайте, яка чисельність населення в найбільших агломераціях України: Київській, Харківській, Донецько-Макіївській.

У густонаселених районах світу великі міські агломерації починають зливатися. Такі їх поєднання називають мегалополі­сами. Вони найчастіше формуються на узбережжі океанів. Най­більші з них (мал. 9) виникли вздовж Тихоокеанського узбе­режжя Японії (понад 60 млн чол.) і північно-східного узбереж­жя США від Бостона до Вашингтона (близько 50 млн чол.).

Нині вже понад 50 % населення світу живе в містах. їх функції різні. Найбільше міст, в яких поєднуються промис­лові, торговельні, транспортні, адміністративні функції. Але є й такі, що спеціалізуються на якомусь одному виді діяльності. Наприклад, порт Суец — великий транспортний вузол; міста Гейдельберг, Кембридж, Дубна — науково-освітні центри; Ял­та, Карлові Вари, Ніцца — міста-курорти. Можна ще назвати міста — військові бази (Севастополь, Гібралтар, Тулон), релі­гійні центри (Єрусалим, Мекка, Київ). Майже всі міста вико­нують політико-адміністративні функції. Серед них виділя­ються міста, спеціально побудовані як столиці (Бразиліа, Кан­берра).

Рівень урбанізації в різних країнах неоднаковий. Найви­щий він у Великобританії та Кувейті (близько 90 %) і в Авст­ралії (понад 85 %). Високоурбанізованими також є Японія, Ізраїль, Уругвай, Німеччина (мал. 10).

У сільських населених пунктах нині проживає менш як 50 % населення планети. Чисельність сільського населення продовжує зростати, але оскільки міста розвиваються швид­ше, частка селян постійно скорочується.

Міграції населення — це переміщення людей по тери­торії, пов'язані здебільшого зі зміною місця проживання Зростання кількості найбільших міст світу назавжди або на тривалий період. Міграції поділяються на внутрішні й зовнішні. Внутрішні міграції — це переїзд людей з однієї частини країни (області, провінції, штату) в іншу. Зовнішні — це переміщення людей з однієї країни в іншу. Зовнішні міграції поділяються на еміграцію і імміграцію. Емі­грація — це виїзд людей зі своєї країни в чужу на постійне чи тимчасове проживання. Імміграція — це в'їзд до країни громадян інших країн.

Міграції відбувалися на нашій планеті завжди. Саме по­ширення людства по Землі пов'язане з міграційними процеса­ми. Для того щоб людина зрушила з місця, покинула батьків­щину, потрібні вагомі причини. Ще вагомішими вони повинні бути для великої кількості людей. У наш час міграційні потоки викликані переважно економічними і політичними причинами. Так, пошук кращих умов життя, роботи й освіти викликає великий наплив мексиканців до США. У країнах Західної Європи живуть і працюють близько 14 млн іноземних робітників. Вони прибули сюди в основному з Туреччини і Пів­нічної Африки.

У різних куточках світу постійно виникають збройні конфлікти. Рятуючи життя, мільйони людей покидають свої домівки і вирушають до інших країн (мал. 11). Наприкінці XX ст. масові міграції були спричинені збройними конфлікта­ми в колишніх республіках Югославії та СРСР, африканських країнах, Афганістані, Туреччині, Палестині.

Дуже поширена також політична еміграція. Тоталітарні режими змушували мільйони людей шукати притулку за кор­доном. Такі міграції були характерні для комуністичних і фа­шистських держав — колишнього СРСР, Куби, В'єтнаму, Камбоджі, НДР, нацистської Німеччини. Немало людей по­кидає рідну землю і за принципом: де б не жити, аби нічого не робити.

Загалом основні міграційні потоки спрямовані тепер з Центральної і Південної Америки до СІЛА і Канади. Велику притягальну силу для жителів країн Африки та Азії має Західна Європа. Триває еміграція з країн Східної Європи до СІЛА, Канади, держав Західної Європи. Євреї виїжджають до СІІІА, Ізраїлю і Німеччини.

Зростають і внутрішні міграції. Одні люди переїжджають із села в місто, інші переселяються з міст у приміську зону. В окре­мих країнах, наприклад Аргентині та Бразилії, продовжується

Таблиця 3. Найбільші хвилі міграції XX ст.

освоєння нових земель. Відбуваються і так звані маятникові міграції. Щодня мільйони людей у різних країнах світу вранці їдуть з приміських зон у міста, а ввечері повертаються назад. Наймасовіші внутрішні міграції відбуваються у США. Чима­ло американців узагалі живуть у пересувних автофургонах. На спеціально обладнаних стоянках до автофургонів підклю­чають електроенергію, воду, каналізацію. Якщо робота й оп­лата праці не задовольняють, люди знімаються з місця і їдуть далі. У США також набула поширення міграція в «теплі» шта­ти — Каліфорнію, Флориду, Техас. Щодня майже 25 млн аме­риканців літає на роботу в інші місцевості.

Трудові ресурси — це та частина населення, яка перебуває в працездатному віці. В різних країнах працездатний вік ви­значається по-своєму. В середньому це період життя людини від 15 до 65 років.

Не всі працездатні мають можливість чи бажання працю­вати. А для суспільства передусім важливі не потенційні, а ре­ально працюючі. Тому виділяють ще й економічно актив­не населення — людей, які в даний час працюють у госпо­дарстві. У цілому вони становлять близько 75 % усіх трудових Ресурсів на Землі. Частка економічно активного населення в Розвинутих країнах вища, ніж у країнах, що розвиваються.

Люди працюють у різних галузях господарства. Одні — у промисловості, інші — в сільському господарстві, на транс­порті, у сфері послуг: крамницях, ресторанах, школах, лікар­нях, туристичних фірмах. Є армія, поліція, наукові установи тощо. Кожна сфера діяльності важлива для суспільства. Але з його розвитком відбувається перерозподіл зайнятих у різних сферах господарства. Так, у багатьох країнах світу постійно скорочується частка зайнятих у сільському господарстві на користь промислового виробництва. В економічно розвинутих країнах дедалі більше людей вивільняється із виробничої сфе­ри. Вони переходять у сферу обслуговування, управління, планування і розробки проектів.

Частина економічно активного населення періодично втрачає роботу. Ці люди стають безробітними і починають шу­кати нове місце роботи. У кожній країні з ринковим господар­ством існує і ринок праці (мал. 13). Це форма перерозподілу трудових ресурсів між різними сферами зайнятості, цивілізо­ваний спосіб включення робочої сили у господарську діяль­ність. У різних країнах світу ринок праці діє неоднаково. Так, у США відсутня централізована система наймання робочої си­ли. Кожний штат по-своєму регламентує рівень зайнятості, допомогу безробітним, страхові фонди.

Своєрідна модель ринку праці існує у Швеції. Тут держава активно втручається в його формування і функціонуванні за допомогою законів, податків, урядових вкладень у ті ч інші сфери господарства вона вирішує проблему зайнятості навіть визначає рівень оплати праці.

Інакше в Японії. Там діє так званий довічний найм роботу, який гарантує працевлаштування на фірмі до досягнення пенсійного віку. При цьому розмір платні й усіх додаткових нових виплат (премій, заохочень тощо) залежить від віку стажу роботи.

Запитання і завдання

1. Що таке система розселення?

2. Дайте визначення понять «міські агломерації» та «мегалополіси». Знайдіть на карті найбільші з них.

3. Які функції виконують міста?

4. Поясніть, що таке міграції населення і чим вони викликані.

5. Що таке трудові ресурси?

6. Яке населення належить до економічно активного?

7. Як і чому відбувається перерозподіл зайнятих між різни
ми сферами людської діяльності?

8. Що таке ринок праці і які його моделі ви знаєте?

Поиск по сайту: