 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Безсполучникові складні речення
§214. Загальнівідомості
Поряд із складними реченнями, в граматичній організації
яких найважливішу роль відіграють сполучники, у мовленні
широко представлені також складні речення, предикативні
частини яких поєднуються між собою без використання спо-
лучників і сполучних слів. Це так звані безсполучникові
складні речення, в яких основним засобом поєднання пре-
дикативних частин в одне синтаксичне і семантичне ціле є
інтонація, що нерідко супроводжується також іншими засо-
бами, зокрема співвідношенням видочасових форм дієслів-
присудків, семантичним зв’язком і порядком розташування
предикативних частин (хоча для деяких різновидів цих ут-
ворень останній і не має синтаксичного значення), парале-
лізмом синтаксичної структури поєднуваних частин, а та-
кож деякими лексико-граматичними засобами, зокрема
спільними для предикативних частин членами, що їх об’єдну-
ють, співвідносними вказівними і пояснювальними словами
тощо.
Таким чином, безсполучникові речення — це такі складні
речення, предикативні частини яких об’єднуються в одне
синтаксичне і семантичне ціле не за допомогою сполучників
і сполучних слів, а ритмомелодійними засобами, інтонацією,
поряд з якими можуть виступати і деякі інші засоби.
Безсполучникові складні речення тривалий час розгляда-
лися як різновиди відповідних сполучникових речень. Зокрема,
безсполучникові речення з однотипними частинами розгля-
далися як один з різновидів складносурядних речень, а без-
сполучникові речення з різнотипними частинами — як склад-
нопідрядні. Лише останнім часом у синтаксичній науці по-
ступово утвердився погляд на безсполучникові складні ре-
чення як на самостійний структурно-семантичний тип склад-
них речень, що існують незалежно від сполучникових утво-
рень — складносурядних і складнопідрядних речень, хоч і
співвідносяться з ними.
Основним засобом зв’язку предикативних частин безспо-
лучникового складного речення є інтонація, в якій, як відомо,
розрізняють чотири різновиди: 1) перелічувальна; 2) проти-
ставна; 3) зумовленості; 4) пояснювальна.
Залежно від характеру інтонації, за допомогою якої по-
єднуються в одне синтаксичне і семантичне ціле преди-
кативні частини цих складних утворень, безсполучни-
кові складні речення поділяються на чотири основні типи:
1) перелічувальні; 2) протиставні; 3) зумовлені; 4) поясню-
вальні.
Поряд із класифікацією безсполучникових складних ре-
чень за характером інтонації в науковій літературі існує і
ширше використовується класифікація цих складних син-
таксичних утворень за характером відношень між їхніми
предикативними частинами. Беручи за основу цей принцип,
серед безсполучникових складних речень розрізняють дві
групи: 1) безсполучникові складні речення з однотипними
частинами, тобто безсполучникові складні речення однорідно-
го складу; 2) безсполучникові складні речення з різнотип-
ними частинами, тобто безсполучникові складні речення
неоднорідного, неоднотипного складу.
§215. Складні
безсполучниковіречення
зоднотипнимичастинами
До безсполучникових складних речень з однотипними
частинами належать такі безсполучникові складні речення
однорідного складу, що характеризуються перелічувальною
та протиставною інтонацією, за допомогою якої об’єднують-
ся в одне ціле їхні предикативні частини. Предикативні
частини у цих безсполучникових складних реченнях одно-
рідно незалежні, семантично скоординовані, співвідносні із
частинами складносурядних речень. Та й взагалі своєю бу-
довою і значенням безсполучникові складні речення з од-
нотипними частинами дуже близькі до складносурядних
речень, співвідносні із ними.
З погляду значення, семантики безсполучникових склад-
них речень з однотипними частинами серед них можна ви-
ділити два різновиди: 1) з перелічувальними відношеннями;
2) із зіставно-протиставними відношеннями. Різниця між цими
двома основними різновидами безсполучникових складних
речень із однотипними частинами полягає не лише в їх
семантиці, вони різняться і своєю структурою: безсполучни-
кові складні речення з перелічувальними відношеннями є
реченнями відкритої структури, тобто кількість предикатив-
них частин у їх складі, будучи зумовленою метою висловлю-
вання, обсягом інформації, її вичерпністю, теоретично є не-
обмеженою; безсполучникові складні речення з зіставно-про-
тиставними відношеннями є реченнями закритої структури,
кількість предикативних частин у їх складі обмежується двома
компонентами.
Серед складних безсполучникових речень із перелічу-
вальними відношеннями можна виділити два різновиди:
1) речення, що означають одночасність перелічуваних
явищ; 2) речення, що виражають часову послідовність дій,
явищ.
Складні безсполучникові речення з перелічувальними
відношеннями, що означають одночасність перелічуваних
явищ, характеризуються однотипними формами дієслів-при-
судків в їхніх предикативних частинах та перелічувальною
інтонацією після кожної з них. Дієслова-присудки у преди-
кативних частинах таких складних безсполучникових ре-
чень можуть бути виражені формами теперішнього і мину-
лого часу недоконаного виду, формами минулого часу доко-
наного виду із значенням початку дії чи результативності,
формами теперішнього або минулого часу недоконаного виду,
що вжиті разом з попередніми: Шелестить пожовкле лис -
тя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не
чуть людської мови (Т. Ш.); Ніжно дзвеніла над ним
хвоя смерек, змішавшись з шумом ріки, сонце налляло
золотом глибоку долину, зазеленіли трави, десь курив -
ся синій димок од ватри, із - за Ігриця оксамитовим гу -
лом котився грім (Коц.); порівняйте також випадки, коли
дієслова-присудки виражені формами наказового способу:
Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх
мов, Живи, народу вільне слово, над прахом царських
коругов, Цвіти над нами веселково, як мир, як щастя,
як любові (Рил.).
Складні безсполучникові речення з перелічувальними
відношеннями, що виражають часову послідовність дій, явищ,
крім перелічувальної інтонації, характеризуються також ста-
лим порядком компонентів, а дієслова-присудки їхніх преди-
кативних частин можуть бути виражені формами минулого
або майбутнього часу доконаного виду, хоч іноді виража-
ються й формами теперішнього часу: Настало літо, на -
стали й жнива (Н.-Лев.); Пригріло сонечко, обсохла зем -
ля, потягло орача в поле (Коц.); Сонце сховалось за
зелені хмари, з полудня вітер повіяв, зробилась одлига
(П. М.); Поїзд зупиняється на маленькій станції, друзі
з етюдниками, папером, теками й чемоданами злазять
на перон (Ян.).
Для підкреслення часової послідовності іноді в безспо-
лучникових складних реченнях цього різновиду вживаються
ще й прислівники відповідної семантики: Спочатку при -
мовкли коники, тоді шелеснуло листя, потім знову за -
пала тиша (См.).
Безсполучникові складні речення із зіставно-протистав-
ними відношеннями є поєднанням в одне ціле предикатив-
них частин, протилежних своїм змістом, причому граматич-
ними засобами вираження зіставних і протиставних відно-
шень у таких реченнях виступає звичайно своєрідна інтона-
ція, яка характеризується поступовим підвищенням тону
у першій частині і поступовим його зниженням — у дру-
гій, а також структурний паралелізм частин, що виявляється
в однаковому порядку слів у кожній з них: Думав, доля
зустрінеться — Спіткалося горе (Т. Ш.); Вона до колис -
ки, за дитину — дитина холодна лежить (М. В.); Пан
гуляв у себе в замку — у ярмі стогнали люди (Л. У.);
Учора се була казка — сьогодні дійсність (Коц.); Ще раз
постукала у вікно — в господі нічого не зворухнулось
(Гуц.).
§ 216. Складні
безсполучникові речення
зрізнотипними частинами
До безсполучникових складних речень з різнотипними
частинами належать складні речення неоднорідного складу,
предикативні частини яких поєднуються в одне ціле зумов-
леною та пояснювальною інтонацією, а також такими засо-
бами, як порядок розташування частин, співвідношення видо-
часових і способових форм дієслів-присудків та типізовані
спеціалізовані лексичні елементи.
Предикативні частини у безсполучникових складних ре-
ченнях із різнотипними частинами семантично неоднорідні,
залежні, співвідносні з головною і підрядною частинами склад-
нопідрядних речень, що певною мірою зближує між собою
складнопідрядні речення і складні безсполучникові речення
неоднорідного складу з різнотипними частинами.
Із структурного погляду складні безсполучникові речен-
ня є різнотипними частинами і характеризуються тим, що
вони, творячи замкнутий ряд, належать до речень закритої
структури, тобто складаються завжди лише з двох предика-
тивних частин і не допускають свого поширення третьою і
наступними частинами.
Безсполучникові складні речення з різнотипними части-
нами, як співвідносні із складнопідрядними реченнями, мо-
жуть виражати різні типи відношень: 1) з’ясувально-об’єктні;
2) часові; 3) причинові; 4) умовні; 5) наслідкові та ін.
Безсполучникові складні речення із з’ясувально-об’єктни-
ми відношеннями, як співвідносні із складнопідрядними з’ясу-
вальними реченнями, характеризуються тим, що присудок
першої їх частини виражений дієсловом чи предикативним
прислівником, а іноді й прикметником та іменником певної
семантики, зокрема із значенням мовлення, мислення, почут-
тя, стану тощо: Йдемо вулицею і ще з другого кінця поба -
чили: в хаті світиться (М. В.); / досі сниться: вийшла з
хати веселая, сміючись, мати (Т. Ш.); Знаю: з попелу
сходять квіти. Вірю: з каменю б’є джерело (Мал.). В усіх
наведених безсполучникових реченнях перед другою преди-
кативною частиною можна вставити з’ясувальний сполуч-
ник що і в такий спосіб перетворити безсполучникове ре-
чення у сполучникове.
У безсполучникових складних реченнях із часовими відно-
шеннями час дії другої предикативної частини зумовлює-
ться часом дії першої частини: Зійшла вода — колеса ста -
ли (Гл.); Зійде сонце — утру сльози, ніхто не побачить
(Т. Ш.); Гаї шумлять — я слухаю. Хмарки біжать —
милуюся (Тич.). В усіх трьох реченнях перед першою пре-
дикативною частиною можна поставити сполучне слово коли,
внаслідок чого речення безсполучникове перетвориться на
сполучникове.
До безсполучникових речень з часовими відношеннями
дуже близькі безсполучникові складні речення з умовними
відношеннями, в яких перша предикативна частина виражає
умову, за якої можливе здійснення того, про що йдеться у
другій частині: Вам страшно — геть ідіть з дороги (Л. У.);
Забудеш рідний край — тобі твій корінь всохне, Вселюд -
ське замовчиш — обчухраним зростеш (Тич.). У цих ре-
ченнях для перетворення їх у сполучникові до першої преди-
кативної частини необхідно додати сполучники коли або якщо.
У безсполучникових складних реченнях з причиновими
відношеннями друга їх предикативна частина розкриває при-
чину того, про що йдеться в першій частині: Умовк кобзар
сумуючи: щось руки не грають (Т. Ш.); День обіцяє бути
погожий: на небі ні хмариночки, ні плямочки (П. М.);
В такі ночі довго хвилюється серце косаря: йому зга -
дується літо (Ст.). В усіх цих реченнях перед другою пре-
дикативною частиною можна вставити причиновий сполуч-
ник бо, внаслідок чого вони перетворяться на сполучникові.
У безсполучникових складних реченнях із наслідковими
відношеннями друга предикативна частина означає наслідок
дії чи стану, значення яких міститься у першій частині: За -
щебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Ш.); Продер -
жало з тиждень морозом — земля заклякла, як кістка
(ТІ. М.); Війне вітерець — дзвінка пшениця летить, ки -
дається уплав (Ст.); Змокли хлопці — рубця сухого не
було (Гол.). У кожному з наведених речень з метою пере-
творення їх у сполучникові можна між їхніми предикативни-
ми частинами вставити сполучник так що або що аж.
У безсполучникових реченнях із порівняльними відношен-
нями зміст першої предикативної частини порівнюється із
змістом другої: Погляне — холодною водою обіллє (М. В.);
Подивилась ясно — заспівали скрипки (Тич.). Для пере-
творення цих речень у сполучникові досить вставити перед
другою предикативною частиною один з порівняльних спо-
лучників, зокрема мов, наче та ін.
Бузсполучникові речення з пояснювальними відношення-
ми: Темрява раз у раз освітлювалася сліпучим сяйвом —
то невгавала блискавка.
Безсполучникові складні речення з різнотипними части-
нами широко використовуються у художній літературі; вони
є характерною ознакою розмовного стилю мовлення. У мові
художньої літератури трапляються безсполучникові речен-
ня ускладненого типу, що об’єднують як однотипні, так і різно-
типні безсполучникові складні речення, а також комбіновані
складні сполучниково-безсполучникові речення.
§217. Розділовізнакиубезсполучниковому
складномуреченні
Між предикативними частинами безсполучникових склад-
них речень вживаються такі розділові знаки, як кома, крапка
з комою, двокрапка і тире.
Між предикативними частинами безсполучникових речень
з однотипними частинами, коли вони семантично тісно по-
в’язані між собою і означають одночасність перелічуваних
явищ, часову послідовність дій, перелік їх, звичайно ставить-
ся кома. Якщо ж предикативні частини цих речень зберіга-
ють відносну самостійність і в своєму складі мають ще роз-
ділові знаки, зокрема коми, то між ними ставиться крапка з
комою (приклади див. на с 375).
У складних безсполучникових реченнях з різнотипними
частинами нерідко ставиться двокрапка. Цей розділовий знак,
зокрема, вживається тоді, коли між предикативними частина-
ми цих речень існують з’ясувально-об’єктні, означальні, а
також причинові відношення (приклади див. на с 377).
У безсполучникових складних реченнях з однотипни-
ми частинами із зіставно-протиставними відношеннями між
компонентами ставиться тире (приклади див. на с 377). Ти-
ре ставиться також у складних безсполучникових речен-
нях із різнотипними частинами, що виражають часові, умов-
ні, наслідкові, порівняльні відношення (приклади див. на
с 378).
Поиск по сайту: