Неповні та еліптичні речення

Неповні речення- це речення, в яких пропущено один чи декілька потрібних для його структури членів, що встановлюється з попереднього речення чи ситуації мовлення.

Типи неповних речень:

-Контекстуальне

-Ситуативне

-Еліптичне

Еліптичне -це речення в яких неназваний член не визначається з контексту та обстановки мовлення, а зумовлюється структурою та семантикою самого речення.

Еліптичні речення розглядають як різновид неповних, але їх специфіка полягає в тому що вони семантично повні,а структурно -неповні.

Дехто з учених трактує їх самостійні речення окремого типу, особливістю структури яких є відсутність дієслівного присудка, що не встановлюється з контексту.

Приклад:" Для нього, для Баглая-молодшого, тут епіцентр життя " (О.Гончар)- у цьому двоскладному реченні не вжитий присудок, що засвідчується наявністю обставини тут, який може бути заміщений дієсловом міститься, перебуває, є. Водночас за інформативною семантикою це речення повне.

Нечленовані конструкції. (слова-речення)

СЛОВА-РЕЧЕННЯ. Ці речення виражають різні реакції мовця, які можуть бути:

1) стверджувальними: “Так! Я буду крізь сльози сміятись!” (Леся Українка);
2) заперечними: “Ти моєїматері не знаєш? Ні?!» (П. Мирний);
3) питальними: “Як?Що? Чи правда? Хто казав?»(І. Франко);
4) спонукальними: ‘Г-е-е-ть! — скрикнув Петро»(П. Мирний);
5) емоційно-оцінними: ‘Ай! Як тут гарно! (М. Коцюбинський).
Варто відносити до слів-речень такі слова, що означають мовний
етикет: “Іди додому, синочку. До побачення!”(О. Копиленко).

Поняття про просте ускладнене речення.

Просте ускладнене речення — синтаксична конструкція, у якій наявні однорідні
або відокремлені члени речення, а також вставні і вставлені компоненти, звертання.
Конструкції, які традиційно розглядають як прості ускладнені речення, об’єд­
нують різнорідні у формально-синтаксичному плані явища: однорідні члени речення,
відокремлені другорядні члени речення, вставні і вставлені конструкції, звертання.
Ці структури є перехідними між простими і складними реченнями.
Із семантико-ринтаксичного погляду простими ускладненими є речення з наяв­
ними синтаксемами невапентного характеру, що не зумовлюються семантико-син-
таксичною валентністю предиката. Тому в цьому аспекті ускладнення охоплює шир­
те коло конструкцій.
Із синтаксичного погляду ускладненими є речення, в структурі яких наявні два
основні типи синтаксичних зв’язків: додаткова предикативність і внутрішньорядні
відношення.

Поиск по сайту: