|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Складнопідрядне речення. Особливості класифікації складнопідрядних речень2.1. Загальна характеристика складного речення Із середини ХVІІІ ст. до кінця 20-х років ХІХ ст. учення про складне речення формувалось як самостійний розділ синтаксичної науки. Уже в ряді граматичних студій початку ХІХ ст. функціонують терміни “головне речення”, “підрядне речення”. Термін “складне речення” приходить на зміну терміну “складне мовлення” аж на самому початку ХІХ ст. Л.Г. Якоб підкреслює: “Речення бувають або прості, або складні, залежно від того, чи одне чи багато суджень виражаються в них” [29, 354]. У сучасній лінгвістиці все більше уваги приділяють функціональному синтаксису речення, що вимагає використання трьох основних аспектів: формально-синтаксичного, семантико-синтаксичного й комунікативного. Звичайно, усі вони аналізуються не окремо, а у єдності, тобто здійснюється цілісний підхід до вивчення речення, зокрема, складного. Із формально-граматичного погляду складне речення відзначається тим, що воно будується за певною структурною схемою на основі двох чи більше предикативних одиниць. З погляду граматичної семантики частини складного речення мають ті самі компоненти, що й просте речення: предикат, об’єкт, суб’єкт тощо. Але з погляду лексичної семантики – наявності пропозицій, що виражають певні ситуації, складне речення в багатьох випадках відрізняється від простого. Просте речення – монопропозитивне, складне – поліпропозитивне [18, 283].
2.2. Загальна характеристика складного речення Із формально-граматичного погляду складне речення відзначається тим, що воно будується за певною структурною схемою на основі двох чи більше предикативних одиниць. З погляду граматичної семантики частини складного речення мають ті самі компоненти, що й просте речення: предикат, об’єкт, суб’єкт тощо. Але з погляду лексичної семантики – наявності пропозицій, що виражають певні ситуації, складне речення в багатьох випадках відрізняється від простого. Просте речення – монопропозитивне, складне – поліпропозитивне [18, 283]. (Основна частина. Основна частина науково-дослідницької роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. Основному тексту розділу може передувати коротка передмова з описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає можливість звільнити основні висновки від другорядних подробиць. В основній частині роботи наводиться характеристика джерел для написання роботи та короткий огляд літератури з даної тематики (не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини), окреслюються основні етапи наукової думки за визначеною проблемою, вказуються питання, які залишилися невирішеними; обґрунтовується вибір напряму досліджень, наводиться методика і техніка дослідження; подаються відомості про обсяг дослідження; викладаються, аналізуються та узагальнюються отримані результати, дається їх оцінка. Зміст основної частини має точно відповідати темі роботи та повністю її розкривати.)
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |