|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Предмет синтаксисуСинтаксис (від грецьк. зупіахіз — складання, впорядкування) — це розділ граматики, який вивчає будову простих і складних речень, їх типи і форми та умови вживання. Предметом синтаксису є також словосполучення — синтаксично і за змістом зв'язані між собою об'єднання слів, які характеризуються властивими їм граматичними ознаками і функціями в різноманітних реченнях. В синтаксисі вивчаються і окремі слова, але не як лексичні одиниці (слово як лексична одиниця вивчається в лексиці і в лексикології) і не як морфологічні одиниці (будова слова, ферми словотворення і словозміни вивчаються в морфології), а як одиниці синтаксичні — як елементи словосполучення і члени речення. В курсі сучасної української літературної мови синтаксис є важливим розділом: вивчення його є завершуючим етапом, необхідним для повного осмислення граматичної будови мови.
2) Словосполучення. Види словосполучнь. Різні види зв'язку у словосполученнях. Повнозначні слова в мові об'єднуються насамперед парами і за певними правилами. По-перше, вони повинні підходити одне до одного своїми значеннями. Наприклад, можна об'єднати слова читали і книжку, теплий і ранок, але не поєднуються між собою читати і ранок, зачиняти й очі. По-друге, ці слова повинні граматично пристосовуватися одне до одного. Наприклад, щоб об'єднати прикметник красивий з іменником дівчина, у прикметнику треба змінити рід: красива дівчина. По-третє, між цими словами повинен бути зв'язок "хазяїн" - "слуга", тобто одне слово повинно бути граматично головним, а друге - граматично залежним. Отже, словосполучення - це смислове й граматичне поєднання двох або більше повнозначних слів, пов'язаних підрядним зв'язком. Словосполучення входить до речення як його складова частина, є будівельним матералом для речення і може вичленовуватися з речення. Наприклад, у реченні Дівчина рвала з дерева червоні вишні є два словосполучення: червоні вишні - вишні які? - смислове відношення (предмет і його ознака) означальне; рвала з дерева - рвала де? - смислове відношення (дія і місце) обставинне або рвала з чого? - смислове відношення додаткове. поєднання службового слова (прийменника, сполучника, частки) з повнозначним: біля річки, незважаючи на дощ, майже рік, щоб знав, читай же, окрім цього; складені форми: майбутнього часу: буду писати, будемо грати; вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників і прислівників: менш вдалий, найбільш досконало, більш впевнено; сполука підмета з присудком: дівчина вишиває, річка тече; сполуки слів, утворені наоснові сурядного зв'язку: літо і зима; не друг, а ворог; ні ми, ні вони. Синтаксичні словосполучення слід відрізняти від лексичних та фразеологічних. Лексичні словосполучення є цілісними назвами: броунівський рух, дитячий садок, кручені паничі (квіти), Рава Руса, Верховна Рада. Фразеологічні ж передають одне поняття: накивати п'ятами (втекти) тощо. Лексичні та фразеологічні словосполучення: не членуються на головне і залежне слово; не мають питань між собою; у реченні виступають одним членом речення: Люди зібралися біля Верховної Ради. Доки він байдики битиме? Кожне слово синтаксичного словосполучення є членом речення. Словосполучення, утворене поєднанням двох повнозначних слів, називається простим: читати детектив, їсти смачно. Словосполучення, утворене поєднанням трьох і більше повнозначних слів, називається складним: пробігати дистанцію швидко. Для синтаксичного аналізу складні словосполучення потрібно розкласти на прості: пробігати дистанцію; пробігати швидко. За належністю головного слова до певної частини мови словосполучення поділяються на: Сильним керування буває тоді, коли головним словом є перехідне дієслово, а залежним - іменник (займенник, числівник) у таких відмінкових формах: знахідного відмінка без прийменника (в'язати шкарпетки, мити тарілку); родового іменника без прийменника при заперечному перехідному дієслові (не писати віршів, не співати пісень); родового відмінка частковості (що означає частину від цілого) без прийменника (випити молока, привезти вугілля). Слабке керування наявне у словосполученнях, де головним виступає будь-яке дієслово або інша частина мови, а залежне може стояти у формі будь-якого непрямого відмінка з прийменником чи без нього: Їхати з сестрою, до сестри, за сестрою, від сестри, перед сестрою.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.) |