ЧИСЛІВНИК

(одне) яблуко. Відповідно до форми множинних іменників,
що позначають один предмет, числівник один має також
форму множини: одні двері, одні ножиці, одні сани.

Числівник два також має граматичне значення роду:
два — у зв’язку з іменниками чоловічого і середнього роду
(два роки, два озера) і дві у поєднанні з іменниками жіно-
чого роду (дві сестри, дві руки). Це значення роду виражає-
ться лише у формах називного і знахідного відмінків.

Граматичне значення роду мають також числівники імен-
никового походження: тисяча, мільйон, мільярд, більйон,
трильйон. Ці слова увійшли в систему числівників, але збе-
регли деякі морфологічні особливості: мають значення роду
і змінюються за відмінками як іменники першої відміни (ти -
сяча) або другої відміни (мільйон, мільярд, нуль).

Як і всі інші кількісні числівники, вони не мають грама-
тичних форм числа, виражаючи кількісність лексично.

Якщо слова тисяча, мільйон і мільярд вживаються у
формах множини, то вони виступають як іменники з кількісно-
предметним значенням (тисячі демонстрантів, мільйо -
ни трудящих, порівняйте: сотні рук, десятки заяв). Імен-
ники з кількісно-предметним значенням мають граматичні
значення роду, числа і відмінка, вони можуть означатися при-
кметниками і не належать до системи лічби, а отже, не мо-
жуть бути передані графічно в цифрових позначеннях. По-
рівняйте: п’ять (5) і п’ятірка, десять (10) і десяток, сто
(100) і сотня; ця п’ятірка людей, неповний десяток
літ, добра сотня коней.

Власне кількісні числівники виражають і категорію істот/
неістот: пов’язуючись з іменниками чоловічого роду, назва-
ми істот, у знахідному відмінку мають форму, спільну з родо-
вим (бачив одного тигра, двох слонів, трьох зебр, чо -
тирьох ведмедів, але п’ятьох слонів і п’ять слонів, оди -
надцятьох ведмедів і одинадцять ведмедів).

Власне кількісні числівники синтаксично пов’язані з імен-
никами, що піддаються лічбі.

Числівник один (одна, одно) узгоджується з іменником
у роді, числі і відмінку, наприклад: один студент, одна
річка, одно ребро, одні вила, одним роком, в одну ніч
і т. д.

Із числівниками два (дві), три, чотири називного та
знахідного відмінків у назвах неістот вживаються іменники
у формі називного відмінка множини, але зберігається наго-
лос форм однини, наприклад: два брати, дві руки, три
професори, чотири сестри.

Числівники п’ять, шість і т. д. у формах називного й
знахідного відмінків керують іменниковою формою родово-
го відмінка множини, наприклад: п’ять робітників, шість
книг, сім казок, вісім корів.

У непрямих відмінках (крім знахідного) власне кількісні
числівники узгоджуються з іменником (у відмінку), напри-
клад: до двох учителів, трьом співакам, чотирма засо -
бами, у п’яти містах, на семи машинах.

Неозначено-кількісні числівники познача-
ють загальну, точно не визначену кількість однорідних пред-
метів або неозначену абстраговану кількість. Сюди нале-
жать слова кілька, декілька (якась кількість до десяти),
кільканадцять (якась кількість до двадцяти), кількадесят
(нечітка кількість у межах ста), кількасот (нечітка кількість
у межах тисячі).

Ці числівники пов’язані з іменниками, що позначають кон-
кретні предмети, які підлягають кількісному обліку, напри-
клад: кілька (декілька) осіб, кільканадцять слів,
кількадесят зошитів, кількасот людей.

Наведена група неозначено-кількісних числівників тільки
семантично відрізняється від власне кількісних: позначає не-
чітко виявлену кількість.

Граматичні ознаки неозначено-кількісних числівників
збігаються з тими, що їх мають числівники, починаючи від
п’яти і далі. Числівники кільканадцять, кількадесят, кіль -
касот вживають у розмовній мові, книжним стилям вони
не властиві.

До неозначено-кількісних числівників належать також
слова багато, небагато, омонімні з прислівниками. По-
рівняйте: багато зробив (прислівник), багато книжок (чис-
лівник).

Числівники багато, небагато в основному пов’язані з
іменниками, що означають масу, речовину, збірні й абстрактні
поняття, тобто все те, що підлягає не кількісному обліку, а
іншим вимірам, наприклад: багато / небагато води {солі,
золота, листя, зерна, мудрості, лиха і т. д.). За граматич-
ними ознаками вони подібні до власне кількісних числів-
ників: не мають роду і числа, керують формою родового
відмінка (але однини, оскільки це іменники однинної форми).

Якщо числівники багато, небагато пов’язані з іменни-
ками, що позначають предмети, які підлягають кількісному
обліку, то керують іменниковою формою родового відмінка
множини і змінюються за відмінками. Порівняйте: багато
листя і багато листків; багато квасолі і багато ква -

солин; багатьох листків і багатьох квасолин; бага -
тьом листкам і багатьом квасолинам.

Збірні числівники означають кількість предметів у
сукупності, неподільній єдності їх, наприклад: двоє вікон,
троє дітей, четверо коней, п’ятеро саней.

У поєднанні з власне кількісними збірні числівники вира-
жають сукупність, неподільну єдність і в більших вимірах,
наприклад: сорок п’ятеро, сто п’ятдесят троє і т. д.

Числівники двоє... п’ятеро мають паралельні суфіксальні
утворення двійко, трійко, четвірко і п’ятірко, що мають
відтінок суб’єктивної оцінки — зменшеності, здрібнілості, по-
зитивного ставлення тощо.

До складу збірних входять числівники обоє, обидва, обид -
ві, які також виражають кількість предметів як єдність, су-
купність (обидва лікарі, обидвідівчини, обоє хлоп’яток).

Збірні числівники не мають роду і числа, при відміню-
ванні зберігають свої форми тільки в називному і знахідно-
му відмінках, виступаючи з керованим іменником одним
членом речення — підметом чи додатком. У непрямих
відмінках збірні числівники замінюються формами власне
кількісних числівників (двоє вікон, двох вікон, двом
вікнам, двоє вікон, двома вікнами, у двох вікнах).

У сполученні з іменником — назвою істоти — відбу-
вається заміна збірного числівника і в знахідному відмінку
(зустрів двох хлоп’ят, але побачив двоє дверей).

Із збірними числівниками обидва, обидві вживають імен-
ники в називному відмінку множини, як і з числівника-
ми два, дві (обидва плуги, обидві книжки, але: обоє хло -
п’ят).

Збірні числівники поєднуються: 1) з іменниками, що є
назвами осіб чоловічої статі (троє учнів, четверо коней,
дванадцятеро зайців); 2) з іменниками середнього роду,
що позначають малих істот (двоє курчат, п’ятеро ведме -
жат, восьмеро малят); 3) з іменниками середнього роду,
що позначають неживі предмети (двоє відер, четверо по -
лотен, п’ятеро імен); 4) з іменниками множинної форми,
що позначають конкретні предмети (троє воріт, четверо
саней).

З іменниками, що позначають парні предмети, сполуча-
ються збірні числівники або власне кількісні з іменником
пара: двоє штанів і дві пари штанів.

Збірні числівники поширені в розмовній мові, в художніх
творах, але майже не вживаються у діловому й науковому
стилях.

Дробові числівники позначають дробові величини
або кількість, що складається з певного числа частин оди-
ниці чи одиниць, наприклад: однатретя року, двіп’я -
тих сировини, тричетвертих виробів.

Змішані дробові величини передаються сполученням влас-
не кількісних і дробових числівників: три і одначетвер -
та кілограма, однаідвітретіх доби.

Особливістю дробових числівників є те, що вони можуть
поєднуватися з іменниками, які не піддаються лічбі. Інші
виміри рідин, маси тощо можуть бути виявлені в кількісних
співвідношеннях цілого і його частин, вони (ці кількісні
співвідношення) і виражаються за допомогою дробових чис-
лівників, наприклад: двітретіх морської води, однап’я -
та запасів кам’яного вугілля, тричетвертих земної
атмосфери.

Дробові числівники мають аналітичну будову: назва, що
визначає кількість частин, позначається власне кількісним
числівником (чисельник), а вказівка на загальний вимір по-
дається порядковим числівником (знаменник): одна тре -
тя, дві п’ятих, п’ять сьомих.

Дробовий числівник, виражаючи величини в частинах, у
мовленні не сполучається з словом «частина», воно тільки
мислиться: одна восьма (частина), п’ять сьомих (частин).

Керований іменник, що позначає предмет виміру або оди-
ницю виміру (літр, кілограм, кілометр, година і т. д.), стоїть у
формі родового відмінка однини (якщо виміру підлягає один
предмет чи якась сукупність, неподільна єдність) або мно-
жини (у випадку виміру кількох однорідних предметів, а та-
кож коли числівник керує іменником множинної форми),
наприклад: двіп’ятих Землі (планети) і земель (посівних
площ); чотиридев’ятих урожаю і урожаїв (кількох років);
тричетвертих кілометра, двітретіх Карпат, одна
п’ята саней.

Дробові числівники вживаються в книжних стилях мови,
особливо в науковому та діловому. У розмовній мові, а та-
кож у творах художньої літератури дробові величини мо-
жуть позначатися іменниками з кількісно-предметним зна-
ченням третина (= одна третя), чверть (= одна четвер -
та), половина (= одна друга).

Ці слова мають граматичні ознаки, властиві іменникам,
вони змінюються за відмінками в однині і множині і мають
граматичне значення роду. Однак у сполученні з числівни-
ковими словами можуть виступати як числівники, наприк-
лад: п’ятьзполовиною гектарів, дві з чвертю години.

Такі синонімічні заміни можливі і в науковому стилі, оскіль-
ки в основі одиниць виміру лежать сталі величини, напри-
клад: година дорівнює 60 хвилинам, половина — ЗО хви -
линам, чверть — 15 хвилинам.

До дробових числівників належать також слова півтора,
півтори, півтораста. Числівник півтора поєднується з
іменниками чоловічого і середнього роду, півтори — з імен-
никами жіночого роду (півтора кілограма, півтора відра,
півтори доби).

Ці числівники вживаються в розмовній мові, а звідти по-
трапляють у художній стиль.

Порядкові числівники позначають порядок предметів при
лічбі і відповідають на питання котрий? котра?
котре? котрі?

Порядкові числівники узгоджуються з іменниками у роді,
числі і відмінку і виступають у ролі означень (перший трак -
тор, десятий клас, сота аудиторія, двадцятьдруге
завдання, перші промені).

Віднесення цих слів до числівників спирається на тради-
ційну класифікацію. Порядкові числівники семантично на-
ближаються до кількісних як слова, за допомогою яких пере-
дається кількість, щоправда, в порядковому слідуванні пред-
метів під час переліку, обліку їх.

Порядкові числівники утворюються від кількісних і спо-
ріднені з ними.

За граматичними ознаками порядкові числівники набли-
жаються до прикметників. Це дає підставу вченим розгля-
дати їх у складі прикметників як розряд порядкових прик-
метників. Однак такі самі граматичні ознаки мають окремі
розряди займенників (цей, ця, це, ці, весь, вся, все, всі,
котрий, котра, котре, котрі), які не називають ознак пред-
метів, а лише узагальнено вказують на ознаки.

Порядкові числівники позначають не сталі (статичні) оз-
наки предметів, що властиво прикметникам, а вказують на
кількісність однорідних предметів при обліку їх за поряд-
ком слідування в підрахунках, наприклад: п’ять столів —
перший, другий, третій, четвертий і п’ятий стіл.

Аналіз граматичних ознак числівників показує, що рід
мають ті числівники, які пов’язуються з іменниками у формі
однини. Це власне кількісні числівники один, одна, одно та
всі порядкові. Залишки родової віднесеності мають числів-

ники, основу яких виражає число два, дві, обидва, обидві
та півтора, півтори (з кореневою частиною - втор -, сино-
німічною до два).

Синтаксичні зв’язки числівників з іменниками також бу-
дуються на основі протиставлення одного предмета багатьом:
маємо узгодження форм числівника з іменником, що озна-
чає один предмет і підпорядкування іменникової форми чис-
лівникові у називанні більшої, як один предмет, кількості.

Навіть при числівниках два, три, чотири вибір форми
множини іменника мотивується числівником.

За будовою і особливостями творення числівники поділя-
ються на три групи: прості, складні і складені.

Прості числівники мають непохідну основу, що дорів-
нюється кореню. Сюди належать: 1) назви чисел першого
десятка (один... десять), сорок, сто, тисяча, мільйон,
мільярд і менш уживані більйон, трильйон та нуль; 2) збір-
ні числівники обоє, двоє... десятеро; 3) неозначено-кількісні
числівники кілька, багато, декілька, небагато; 4) поряд-
кові числівники, похідні від простих кількісних (перший...
... десятий).

Складні числівники мають похідну основу, вони ви-
никли внаслідок зрощення колишніх складених числових
назв з відповідними фонетичними змінами. До них нале-
жать: 1) назви чисел другого десятка (одинадцять... дев’ят -
надцять); 2) назви десятків (двадцять... дев' яностó); 3) назви
сотень (двісті... дев’ятсот); 4) збірні числівники обидва,
обидві; одинадцятеро... дев’ятнадцятеро, двадцятеро і
тридцятеро; 5) дробові числівники півтора, півтори,
півтораста; 6) неозначено-кількісні числівники кільканад -
цять, кількадесят, кількасот, стонадцять; 7) порядко-
ві числівники, похідні від складних кількісних (одинадця -
тий... дев’ятнадцятий, двадцятий і т. д.).

Складені числівники являють собою сполучення
кількох числових назв — простих (сто п’ять), складного і
простого (двадцять три) та інших поєднань (дві тисячі
сімсот п’ятдесят дев’ять; три мільйони п’ятсот шість
тисяч сто сімдесят чотири; п’ятдесят двоє курчат;
тисяча дев’ятсот сімдесят другий рік).

До складених числівників можна віднести і дробові
числівники (одна п’ята, три восьмих, дві цілих і одна
друга).

§ 132. Відмінювання числівників

Числівники характеризуються великою системою від-
мінкових парадигм. Кількісні числівники змінюються за
відмінками, а порядкові — за відмінками, родами й чис-
лами.

У системі кількісних числівників можна виділити групу
числівників, що мають особливі форми тільки називного —
знахідного відмінків, а інших форм не утворюють. Це збірні
та окремі дробові числівники (півтора, півтори, півтора -
ста). У інших відмінках числівники півтора, півтори,
півтораста не змінюються; переходять на систему відміню-
вання власне кількісних числівників усі збірні числівники,
крім обоє.

Власне кількісні числівники і дробові числівники та деякі
неозначено-кількісні (кільканадцять, стонадцять, кілька -
десят, кількасот) виступають у формах усіх відмінків.
Можна виділити кілька типів відмінювання їх.

1. Числівники один, одна, одно (одне) відмінюються,
як займенники той, та, те. У непрямих відмінках їхні
закінчення збігаються з закінченнями прикметників твер-
дої групи (крім родового й орудного відмінків жіночого
роду):

Однина Множина

Н. один, одно (одне) одна одні

Р. одного однієї (одної) одних

Д. одному одній одним

3. як Н. або Р. одну як Н. або Р.

одно (одне)

О. одним однією (одною) одними

М. (на) одному (на) одній (на) одних

і (на) однім

2. Числівники два, три, чотири у непрямих відмін-
ках мають однакові закінчення (крім знахідного й оруд-
ного):

Н. два, дві три чотири

Р. двох трьох чотирьох

Д. двом трьом чотирьом

3. як Н. або Р. як Н. або Р. як Н. або Р.

О. двома трьома чотирма

М. (на) двох (на) трьох (на) чотирьох

3. Числівники від п’яти до тридцяти, а також від п’ят -
десяти до вісімдесяти та кільканадцять, стонадцять,
кількадесят становлять один тип відмінювання.

У складних числівниках змінюється тільки друга час-
тина:

Н. п’ять сім одинадцять

Р. п’яти і семи і одинадцяти і

п’ятьох сімох одинадцятьох

Д. п’яти і семи і одинадцяти і

п’ятьом сімом одинадцятьом

3. п’ять і сім і одинадцять і

п’ятьох сімох одинадцятьох

О. п’ятьма і сьома і одинадцятьма і

п’ятьома сімома одинадцятьома

М. (на) п’яти і (на) селш і («а) одинадцяти і

п’ятьох сімох одинадцятьох

Н. вісімдесят

Р. вісімдесяти і вісімдесятьох

Д. вісімдесяти і вісімдесятьом

3. вісімдесят і вісімдесятьох

О. вісімдесятьма і вісімдесятьома

М. («а) вісімдесяти і (на) вісімдесятьох

4. Числівники сорок, дев’яносто, сто у непрямих
відмінках мають флексію -а:

Н. сорок дев’яносто сто

Р. сорока дев’яноста ста

Д. сорока дев’яноста ста

3. як Н. або Р. як Н. або Р. як Н. або Р.

О. сорока дев’яноста ста

М. (на) сорока (на) дев’яноста (на) ста

5. Складні назви сотень двісті, триста... дев’ятсот
змінюються в обох частинах:

Н. двісті чотириста вісімсот

Р. двохсот чотирьохсот восьмисот

Д. двомстам чотирьомстам восьмистам

3. як Н. або Р. як Н. або Р. як Н. або Р.

О. двомастами чотирмастами вісьмастами

і вісьмомастами

М. (на) двохстах (на) чотирьохстах (на) восьмистах

6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відміню-
ються, як іменники в однині: тисяча — за системою відмі-

нювання іменників І відміни мішаної групи; мільйон,
мільярд — як іменники II відміни твердої групи; нуль — як
іменники II відміни м’якої групи.

7. Дробові числівники відмінюються в обох частинах:
чисельникове слово змінюється, як кількісний числівник, а
знаменникове — як порядковий: одна друга, одної другої,
одній другій, одну другу, однією (одною) другою, (на)
одній другій; три п’ятих, трьох п’ятих, трьом п’ятим,
три п’ятих, трьома п’ятими, (на) трьох п’ятих. Керова-
ний іменник при цьому не змінюється: дві третіх гекта -
ра, двом третім гектара, двох третіх гектара, дві тре -
тіх гектара, двома третіми гектара, (на) двох третіх
гектара.

8. З усіх збірних числівників повну систему відмінкових
форм має слово обоє, що змінюється, як числівник два: обоє,
обох, обом, обох і обоє, обома, (на) обох.

За цим же типом відмінюються неозначено-кількісні чис-
лівники кілька, декілька і багато, небагато, якщо вони
поєднуються з іменниками, які означають конкретні предме-
ти, що підлягають лічбі: багато днів, багатьох днів, бага -
тьом дням, багато днів, багатьма днями, (по) багатьох
днях.

У складених кількісних числівниках відмінюється кожне
слово: сто п’ятдесят вісім, ста п’ятдесяти восьми
(вісьмох), ста п’ятдесяти восьми (вісьмом) і т. д.

Порядкові числівники відмінюються за відмінками, родами
і числами. Числівник третій відмінюється, як прикметник
м’якої групи, усі інші порядкові числівники відмінюються, як
прикметники твердої групи.

У складених порядкових числівниках відмінюється тільки
останнє слово.

Н. третій двісті п’ятдесят сьомий

Р. третього двісті п’ятдесят сьомого

Д. третьому двісті п’ятдесят сьомому

3. як Н. або Р. як Н. або Р.

О. третім двісті п’ятдесят сьомим

М. (на) третьому (на) двісті п’ятдесят сьомому

У назвах дати іменник при числівнику ставиться в родо-
вому відмінку: сьомого січня, перед двадцять другим лю -
того.

Поиск по сайту: