ГРАМАТИКА

Термін граматика (від грец. grammatike — письмовий,
gramma — буква) у лінгвістичній літературі вживається:
а) в значенні граматичної будови мови, тобто системи об’єк-
тивно діючих закономірностей, що визначають способи зміни
слів, творення їх та сполучення у реченні; б) у значенні вчен-
ня про граматичну будову мови.

Граматика як наука про граматичну будову мови скла-
дається з двох розділів: морфології — учення про
граматичну природу та будову слова — і синтакси-
су — вчення про сполучення слів у реченні та речення.
Деякі вчені відносять до граматики також розділ словотво-
ру, зокрема питання про способи морфологічного словотво-
рення — афіксацію і основоскладання, — що тісно пов’язу-
ються з ученням про частини мови.

Центральним у граматиці є вчення про граматичні зна-
чення, граматичні форми і граматичні категорії.

Смислова структура повнозначного слова являє собою
єдність лексичного значення (індивідуального) і тих абст-
рактних значень, які характеризують видозміни його у зв’яз-
ках з іншими словами. Ці абстрактні значення, що супрово-
дять лексичне значення повнозначного слова в конкретно-
му випадку його вживання, називаються граматичними зна-
ченнями.

Граматичне значення не є приналежністю одного слова,
воно об’єднує граматично цілі групи або й класи слів. На-
приклад, різні за лексичним значенням іменники стіл, дуб,
килим, солдат, герой мають однакові граматичні значен-
ня: Називного відмінка, числа однини, виражають належність

до чоловічого роду. Ці й усі інші іменники об’єднуються
також в одному класі слів із загальним значенням пред-
метності. Отже, граматичне значення відноситься до лексич-
ного як загальне до окремого.

Граматика оперує тільки загальними, граматичними зна-
ченнями, що формуються в кожному класі слів на основі
можливих видозмін слова в конкретних умовах уживання
його у зв’язному мовленні.

Слова, що не виконують номінативної функції, або так звані
неповнозначні слова, є носіями граматичних значень. На-
приклад, частка би (б) виражає значення умовного способу,
зв’язка бути виступає для вираження особи і числа в дієсло-
вах недоконаного виду майбутнього часу {буду робити, бу -
деш робити, буде робити, будемо робити, будете роби -
ти, будуть робити).

Граматичні значення слова формально виражаються че-
рез афікси, службові слова, зміну наголосу та інші засоби.

Граматична форма слова — це сукупність граматичних
значень і відповідних засобів вираження їх у конкретному
випадку вживання слова. Слово в різних формах здатне
виражати одно або кілька граматичних значень. Кілька гра-
матичних значень можуть виражатися за допомогою яко-
гось одного формального показника. Наприклад, у слові лег -
кий формальний показник - иă водночас виражає значення
роду, числа й відмінка. І навпаки, для кожного граматичного
значення в слові може бути окремий формальний показ-
ник. Наприклад, у дієслівній формі принесли значення ми-
нулого часу виражається суфіксом - л -; значення множи-
ни — закінченям - и; видове значення завершеності дії —
префіксом при -.

Граматичні форми є морфологічні і синтаксичні. Морфо-
логічні форми — це видозміни повнозначного слова для ви-
раження властивих певному класу слів відношень до інших
повнозначних слів або для вираження різних абстракцій
(завершеності/незавершеності дії, інтенсивності виявлення
ознаки і т. ін.). У синтаксичних формах знаходять своє ви-
раження різні типи поєднуваності слів.

Часткові граматичні значення слів, що знаходять своє ви-
раження у відповідних формальних показниках, об’єднують-
ся у граматичні категорії.

Граматична категорія (від грец. kategoria — судження,
визначення) — це найзагальніше поняття, що об’єднує ряд
співвідносних граматичних значень і виражене в певній
системі співвідносних граматичних форм.

Поняття граматичної категорії ґрунтується на розумінні
об'ктивно існуючих взаємозв’язків між мовними системами
і підсистемами. Граматична категорія є поняттям родовим
щодо цілого ряду однорідних граматичних значень. Дієслівна
категорія особи, наприклад, об’єднує ряд співвідносних гра-
матичних значень, що виявляються у відповідних граматич-
них формах 1-ї, 2-ї і 3-ї особи; в категорії відмінка іменників
узагальнюється вся різноманітність значень семи відмінків
і система відмінкових форм.

Отже, граматична категорія є тим загальним, що знахо-
дить свій вияв у частковому — в граматичному значенні, в
конкретних граматичних формах.

У мовознавчій літературі термін «граматична категорія»
має і більш широкий зміст. Так, О. О. Потебня, вперше вжив-
ши цей термін, до складу таких граматичних категорій, як рід,
число, відмінок, зараховував і поняття частини мови.

Однак частини мови (див. § 105) характеризуються не
тільки спільністю співвідносних граматичних значень. Вони
самі визначаються за категоріальними ознаками, тобто по-
няттями родовими, вищого ступеня абстракції.

У сучасній українській літературній мові наявна чітка
система граматичних категорій, що визначаються її грама-
тичною структурою. Це категорії роду, числа, відмінка, сту-
пенів порівняння (компаратив), перехідності/неперехідності,
стану, виду, способу, часу, особи.

Якщо категорія знаходить вияв у морфологічних формах,
вона належить до морфологічних категорій. Морфологічні
категорії властиві змінюваним частинам мови.

Деякі граматичні категорії тісно пов’язані з лексико-се-
мантичними значеннями слів. Семантико-граматичні кате-
горії узагальнюють семантичні ряди слів з граматичними
характеристиками їх, наприклад, категорії істот/неістот, влас-
них і загальних назв, збірності/одиничності, конкретності/
абстрактності тощо.

граматичнихзначеньслова

вукраїнськіймові

В українській мові є три способи вираження граматичних
значень, а отже, і творення граматичної форми слова: синте-
тичний, аналітичний та аналітично-синтетичний.

За синтетичним способом граматичні значення
виражаються в єдності з лексичним значенням у межах

одного й того самого слова афіксальними засобами, наприк-
лад, в іменнику хат - ою значення роду, числа і відмінка ви-
ражається закінченням (флексією). Крім афіксів, граматичні
значення можуть виражатися також у межах того самого
слова чергуванням звуків і перенесенням наголосу, порівняй-
те, наприклад: забрати — забирати, весни — весни.

Граматична форма, утворена синтетичним способом, нази-
вається синтетичною.

Аналітичний спосіб вираження граматичних
значень виступає тоді, коли формальним показником є служ-
бове слово, наприклад: співав би, співала б, співало б,
співали б; вдалий — більш вдалий, найбільш вдалий.

Граматична форма, в якій граматичне значення знаходить
своє вираження поза основним словом у формалізованому
службовому слові, називається аналітичною.

Аналітичні форми майбутнього часу (буду читати, бу -
деш читати і т. д.), так само наказового способу (хай пише,
хай пишуть), виступають поряд із синтетичними в єдиній,
послідовно витриманій системі дієслівних форм. Хоч фор-
мальні показники винесені поза основне слово, граматичне
значення в аналітичній формі сприймається невідчленовано
від лексичного, як і в синтетичній формі слова (порівняйте:
завзятіший і більш завзятий; найуважніший і найбільш
уважний).

Службове слово в аналітичній формі настільки формалі-
зується, що дорівнюється своїм призначенням стандартизо-
ваному (формалізованому) афіксу (порівняйте: частки хай,
нехай та інші службові слова в аналітичних формах з фор-
мотворчими суфіксами -ш-, - іш - у формах ступенів по-
рівняння прикметників і прислівників та ін.).

Граматичні значення можуть також виражатися аналі-
тично-синтетичним способом. Наприклад, у су-
часній українській літературній мові значення місцевого
відмінка виражається водночас і закінченням (флексією) і
прийменником. Без прийменника форма місцевого відмінка
не вживається, а формальний показник його збігається з по-
казником давального відмінка.

Слово як своєрідна одиниця мовної структури є об’єктом
вивчення кількох розділів науки про мову (лексикології, се-
масіології, граматики), різноаспектний аналіз знаходить воно
і в окремих розділах граматики. У морфології вивчаються
слова як частини мови: їх граматичні категорії, граматичні
значення, форми словозміни; у синтаксисі слово аналізує-
ться як член речення (словосполучення).

Поиск по сайту: