Обставина

Обставина — це другорядний член групи присудка,
що виражає характеристику дії чи ознаки з погляду якості,
кількості, різних умов їх вияву: Легко і швидко ішла Ме -
ланін через подвір’я (Гонч.); Крайстолу вже пригасав
забутий самовар (Баж.); Потомились руки, граючи, по -
томились ноги, танцюючи (Н.-Лев.).

Обставини можуть виражатися:

1) прислівником: Довкола спалахували вогники (Панч);
Лиш де - не - де прокинеться пташка, непевним голосом
обізветься зі свого затишку (Коц.);

2) дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом:
Світить річка, блукаючи заплавами, зникаючи у маре -
вах небосхилу (Гонч.); Повернулись ми з полювання, не
зробивши жодного пострілу (36.);

3) іменником у формі орудного відмінка без прийменни-
ка: Я пройшов приморськими стежками з півтисячі кіло -
метрів (Довж.);

4) іменниками у формі непрямих відмінків з прийменни-
ками: Раптом над самою головою небо заграло (Гонч.);
Протягомдня вони кілька разів намагалися перескочи -
ти мур (Нагн.); Здалеку і зблизька, згір, іздолів, зсіл
і містечок сотні людей пливли - напливали до Борислава
(Фр.); Полки стали навідпочинок (Гонч.);

5) інфінітивом: Взяв каганець, пішов дивитись у клас
(Вас); Другого дня притомилась я дуже й сіла спочити
в холодку під вербою (М. В.);

6) синтаксичним або лексичним словосполученням: Все
це Гуртовий охопив однимпоглядом (Д. Тк.); Микола
вийшов на подвір’я шахти з легкимсерцем (Д. Тк.);

7) фразеологічним сполученням: Батько сидить, як гро -
момвражений її вчинком (Гонч.); Зажив тепер Чіпка з
Грицьком душавдушу (П. М.).

За значенням виділяються такі різновиди обставин:

1. Обставини місця — означають місце реалізації дії
чи вияву стану, їх напрям, вихідний чи кінцевий пункт і відпо-
відають на питання де?, куди?, звідки? Обстави-
ни місця можуть означати:

1) місце реалізації дії чи вияву стану: Десьзаселом, на
гонах далеких гасло сонце (Гол.);

2) напрям руху: На прогулянку догаю йдуть веселі
малюки (Н. 3.); Музики встали з призьби і пішли заво -
рота (Н.-Лев.);

3) шлях руху: Лисиця безшумно пробиралася міжка -
мінням (Дон.); Човен плив то посерединіріки, то попід
берегом у тіні дерев (Бойч.);

4) вихідну або кінцеву точку руху: Телефоніст вийшов
з - поміж гіллястих білих дерев (Гонч.); Василина спини -
лася і повернулась довоза (Н.-Лев.); Нашлях вилетіла
бричка (Ст.); Ми їхали тепер відселадосела... (См.).

2. Обставини часу дають часову характеристику дії чи
стану і відповідають на питання коли?, як довго?,
відколи?, доки? Вказівка на час може мати часове
обмеження (вихідний часовий момент і кінцевий): Побурі
тяжкій перемога засяє дзвінка і погідна (Рил.); Ураган
лютував з годину (Тул.). Часова характеристика може не
мати часового обмеження: Урізнічаси по - різному вияв -
ляється героїзм людини (36.); Навесні пташки повер -
тались до рідного лісу (їв.).

3. Обставини міри і ступеня указують на
кількісний чи якісний ступінь дії, стану, ознаки і відповіда-
ють на питання наскільки?, скільки разів?,
в скільки разів?, як багато?, якою
мірою? Вони можуть означати:

1) міру простору: За півроку нелюдських зусиль скелю
протягли не більшеякнап’ятсоткроків (См.); / я
люблю восени поколіна ходити в листі (Ст.);

2) міру кількості: Вся круча посамівінця налита про -
зорим, розплавленим жаром (Гонч.); Лемке двічі був з
візитом в особняку інженера (Д.-М.); Втричібільше
винагороду Ми зняли з земель (Вор.);

3) міру вияву ознаки: Надтогарячий був Саранчук,
недостатньообізнаний з тим, що відбувалося навко -
ло (Гол.); В хаті щебільше потемніло (П. М.);

4) міру вияву дії чи стану: Уже ледьбілієчерепицею
рибальська хата, їхній береговий орієнтир (Гонч.);

5) міру інтенсивності дії: Кров лилася, люди, як і рані -
ше, ходили в буйні атаки покільканадцятьразівна
добу (Гонч.); Разураз Черниш зупинявся перепочити,
тримаючись за скелю руками і ногами (Гонч.).

4. Обставини причини вказують на причину виник-
нення, тривалості або завершення дії чи ознаки і відповіда-
ють на питання чому?, від чого?, через що?,
з якої причини?: Очі відутоми закрилися (П. М.);
Старий Максим плюнув спересердя і подався до воріт
(Коц.); Одхвилювання Тетяна не могла спокійно гово -
рити (Вас); Захопившисьпереслідуванням, вони і не
помітили, як далеко заглибились в ці нетрі (Ле).

5. Обставини мети вказують на мету дії чи стану, яка
виражається пояснюваним членом речення, і відповідають
на питання з якою метою?, для чого?,
нащо?: Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина го -
дувать (Т. Ш.); Година дляпраці настала (Л. У.); Мар -
та взяла відро і пішла поводу (Ю. Ф.).

6. Обставини умови означають умови, при яких може
відбуватися дія чи тривати стан, і відповідають на питання
при якій умові?, в якому випадку?: При
щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії
ніякий риск не страшний (Л. У.); Тільки зацихумов ми
будемо страшні для ворога (Довж.); Та при такій пого -
ді треба ще подумати про купівлю (Ст.).

7. Обставини допустовості вказують на умови чи
факт дійсності, всупереч яким відбувається дія або триває
стан, і відповідають на питання незважаючи на
що?: Незважаючинатравень, душно було, як улітку
(Коц.); Незважаючинасвої молоді роки, він уже керу -
вав солідним трестом (Тют.); Всупереч зовнішній лег -
коважності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таєм -
ниці (Гонч.).

Поиск по сайту: