 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Питальні займенники Відносні займенники
|
Читайте также: |
1. А хто ж там за голов - 1. Хто хоче щастя зазна -
них мисливців? — запитав ти, той повинен свій край
Микола Іванович (О. В.). шанувати (Нар. тв.).
2. Котра з сих двох нам су - 2. Сонце ховалось за межи -
диться дорога? (Л. У.). гірський бір, котрий од
того став ще чорніший
(Н.-Лев.).
| Питальні займенники 1. Ахтож там за голов - них мисливців? — запитав Микола Іванович (О. В.). 2. Котраз сих двох нам су - диться дорога? (Л. У.). | Відносні займенники 1. Хто хоче щастя зазна - ти, той повинен свій край шанувати (Нар. тв.). 2. Сонце ховалось за межи - гірський бір, котрийод того став ще чорніший (Н.-Лев.). |
Питально-відносні займенники хто, що, який, котрий
можуть давати вказівку на невизначену особу, предмет або
якість, наприклад: Василь Іванович зупинився зразу, мов
його хто сіпнув за полу (Вас); Часом несподівано кото -
ра дівчина вбіжить до мене з будинку (М. В.).
Питально-відносні займенники за граматичними ознака-
ми неоднакові: хто, що співвідносні з іменниками, який,
чий — з прикметниками, займенник стільки співвідносний
з кількісними, а котрий — з порядковими числівниками.
Займенники хто, що змінюються за відмінками, не мають
роду і числа, хоча контекстуально така вказівка може бути:
хто такий? хто така? хто такі? що таке? Із займенни-
ком що пов’язуються слова у формі середнього роду: що
упало? що наше?
Займенники який, чий, котрий змінюються за відмінка-
ми, родами і числами. Займенник скільки у називному й
знахідному відмінках пов’язується з іменником у родовому
відмінку {скільки літ}), а в усіх інших відмінках узгоджує-
ться з іменником {у скількох дівчат? скількома мовами
говорить?).
8. Заперечні займенники ніхто, ніщо, ніякий, нічий,
нікотрий, ніскільки утворені від питальних займенників
за допомогою частки ні (ані).
Вони виражають ті самі значення стосовно осіб, предметів,
ознак, кількостей і порядку предметів, що й питальні займен-
ники, але в заперечній формі мають одні й такі самі грама-
тичні ознаки.
Відмінність у формі вираження відношень до осіб, пред-
метів, ознак їх і кількостей у питальних, відносних і запереч-
них займенниках виявляється у тому, що перші вживаються
в питальних реченнях, другі — в розповідних, а треті —
в заперечних реченнях.
Заперечні займенники в українській мові є другою фор-
мою вираження заперечення при основному запереченні, що
здійснюється за допомогою частки не, наприклад: Ніщоне
віщувало дощу (Скл.); Ніяке дитяче товариство хлопця
не приваблювало, найкращою розвагою для нього було
приходити з батьком у цех (Ваш).
9. Неозначені займенники також творяться від питальних
займенників за допомогою часток аби -, де -, будь -, - небудь,
казна -, хтозна -, - сь, що вносять відтінок невизначеності
особи, предмета або його якості чи кількісного вияву: аби -
хто, абищо, дехто, дещо, хто - небудь, що - небудь, казна -
хто, казна - що, хтозна - хто, хтозна - що, хтось, щось; аби -
який, деякий, дечий, який - небудь, чий - небудь, казна - який,
хтозна - який, якийсь, чийсь, казна - скільки, хтозна -
скільки, скількись, котрийсь.
Неозначені займенники мають такі ж граматичні ознаки,
як і відповідні їм питальні займенники.
§135. Відмінюваннязайменників
1. Відмінювання особових займенників:
Однина Множина
Н. я ти ми ви
Р. мене тебе нас вас
Д. мені тобі нам вам
3. мене тебе нас вас
О. мною тобою нами вами
М. (на) мені (на) тобі (на) нас (на) вас
2. Відмінювання особово-вказівних займен-
ників:
Однина Множина
чол. рід середи, рід жін. рід для всіх родів
Н. він воно вона вони
Р. його, нього її, неї їх, них
Д. йому їй їм
3. його, нього її, неї їх, них
О. ним нею ними
М. (на) ньому і (на) нім (на) ній (на) них
Відмінкові форми особових і особово-вказівних займен-
ників творяться суплетивно — від різних основ. Такі
відмінкові суплетивні форми відсутні лише в займеннику
ти (ви).
Особово-вказівні займенники в родовому, знахідному і
місцевому відмінках, коли вживаються з прийменником, ма-
ють початковий звук [ н ]: до нього, до неї; в нього, в неї; на
ньому, на нім, на ній; до них, у них, на них.
Початковий звук [н] постійно виступає в орудному від-
мінку особово-вказівних займенників: ним, нею, ними.
Цей початковий звук [н] з’явився в основі займенників
внаслідок морфологічного перерозкладу сполук орудного і
місцевого відмінків з давніми прийменниками сьн (сънъ
имъ — с ним, укр. з ним) і вънъ (вънъ ихь — в них). Під
впливом цих прийменникових форм утворилися інші форми
займенників з початковим приголосним звуком [ н ] у по-
| н. | я | ти | ми | ви | |||||
| р. | мене | тебе | нас | вас | |||||
| д. | мені | тобі | нам | вам | |||||
| 3. | мене | тебе | нас | вас | |||||
| 0. | мною | тобою | нами | вами | |||||
| м. | (на) мені | (на) тобі | (на) нас | (на) вас | |||||
| Н. Р. д. 3. 0. м. | він воно його, нього йому його, нього ним (на) ньому і (на) нім | вона її, неї їй її, неї нею (на) ній | вони їх, них їм їх, них ними (на) них | ||||||
єднанні з будь-яким прийменником або й без нього (в оруд-
ному відмінку).
3. Зворотний займенник себе відмінюється як особовий
займенник ти, починаючи з родового відмінка: себе, собі,
себе, собою, (на) собі.
У родовому відмінку з прийменником наголос переміщує-
ться наперед, порівняйте: тебе — до тебе, себе — до себе.
4. Відмінювання вказівних займенників:
Однина Множина
чол. рід середи, рід жін. рід для всіх родів
Н. цей це ця ці
Р. цього цієї цих
Д. цьому цій. цим
3. як Н. або Р. цю як Н. або Р.
О. цим цією цими
М. (на) цьому і (на) цім (на) цій (на) цих
За цим типом відмінюються займенники оцей (оця, оце,
оці) і се (ся, се, сі).
Усі інші вказівні займенники відмінюються як прикмет-
ники твердої групи:
Однина Множина
чол. рід середи, рід жін. рід для всіх родів
Н. той те та ті
Р. того тієї (тої) тих
Д. тому тій тим
3. як Н. або Р. те ту як Н. або Р.
О. тим тією (тою) тими
М. (на) тому і (на) тім (на) тій (на) тих
5. Відмінювання присвійних займенників:
Однина Множина
чол. рід середи, рід жін. рід для всіх родів
Н. мій моє моя мої
Р. мого моєї моїх
Д. моєму моїй моїм
3. як Н. або Р. моє мою як Н. або Р.
О. моїм моєю моїми
М. (на) моєму і (на) моїм (на) моїй (на) моїх
За цим типом відмінюються займенники твій, свій. Мно-
жинні форми наш, ваш відмінюються, як прикметники твер-
дої групи, а їхній — як прикметники м’якої групи.
| н.р. д. 3. 0. М. | чол. рід середи, рід цей це цього цьому як Н. або Р. цим (на) цьому і (на) цім | жін. рід ця цієї цій цю цією (на) цій | для всіх родів ці цих цим як Н. або Р. цими (на) цих | ||||||||
| Н. Р. д. 3. 0. М. | чол. рід середи, рід той те того тому як Н. або Р. те тим (на) тому і (на) тім | жін. рід та тієї (тої) тій ту тією (тою) (на) тій | для всіх родів ті тих тим як Н. або Р. тими (на) тих | ||||||||
| Н. Р. д. 3. 0. М. | чол. рід середи, рід мій моє мого моєму як Н. або Р. моє моїм (на) моєму і (на) моїм | жін. рід моя моєї моїй мою моєю (на) моїй | для всіх родів мої моїх моїм як Н. або Р. моїми (на) моїх | ||||||||
6. Відмінювання означальних займенників:
Однина Множина
чол. рід середи, рід жін. рід для всіх родів
Н. весь (увесь) все (усе) вся (уся) всі (усі)
Р. всього всієї всіх
Д. всьому всій всім
3. як Н. або Р. все (усе) всю як Н. або Р.
О. всім всією всіма
М. (на) всьому і (на) всім (на) всій (на) всіх
Означальні займенники сам, самий, кожний, інший від-
мінюються як прикметники твердої групи.
7. Відмінювання питально-відносних займен-
ників:
Відмінювання займенників хто, що
Н. хто що
Р. кого чого
Д. кому чому
3. кого що
О. ким чим
М. (на) кому і (на) кім (на) чому і (на) чім
Відмінювання займенника чий
Однина Множина
чол. рід середи, рід жін. рід для всіх родів
Н. чий чиє чия чиї
Р. чийого чиєї чиїх
Д. чийому, чиєму чиїй чиїм
3. як Н. або Р. чиє чию як Н. або Р.
О. чиїм чиєю чиїми
М. (на) чиєму і (на) чиїм (на) чиїй (на) чиїх
Відмінювання займенника скільки
Н. скільки
Р. скількох
Д. скільком
3. як Н. або Р.
О. скількома
М. (на) скількох
Питально-відносні займенники який і котрий відміню-
ються як прикметники твердої групи.
8. Відмінювання заперечних і неозначених
займенників.
| н.р. Д. 3. 0. м. | чол. рід середи, рід весь (увесь) все (усе) всього всьому як Н. або Р. все (усе) всім (на) всьому і (на) всім | жін. рід вся (уся) всієї всій всю всією (на) всій | для всіх родів всі (усі) всіх всім як Н. або Р. всіма (на) всіх | |||||
| Н. Р. д. 3. 0. м. | хто кого кому кого ким (на) кому і (на) кім | що чого чому що чим (на) чому і (на) чім | ||||||
| Н. Р. д. 3. 0. м. | чол. рід середи, рід чий чиє чийого чийому, чиєму як Н. або Р. чиє чиїм (на) чиєму і (на) чиїм | жін. рід чия чиєї чиїй чию чиєю (на) чиїй | для всіх родів чиї чиїх чиїм як Н. або Р. чиїми (на) чиїх | |||||
Заперечні і неозначені займенники відмінюються за типа-
ми відмінювання питально-відносних займенників: ніхто —
як хто, нічий — як чий, казна - що — як що, скількись —
як скільки і т. д.
У неозначених займенників якийсь і чийсь у родово-
му й знахідному відмінках множини з’являється вставний
(протетичний) [ о ]: якихось, чиїхось; так само утворюється
друга форма орудного відмінка займенників хтось і щось:
кимсь і кимось, чимсь і чимось.
У відмінкових формах заперечних займенників з при-
йменником усі складові частини його пишуться окремо, на-
приклад: ніхто, нікого, але ні до кого; ніким, але ні з
ким; ні на кому; ніякий, ніякого, але ні з якого; ніяким,
але ні з яким, ні на якому.
Займенники ніхто, ніщо в непрямих відмінках можуть
мати різний наголос залежно від значення слова, наприклад:
нікому (означає «нема кому») і нікому (= жодному); ні в
чому (= немає в чому) і ні в чому (= в жодному).
§136. Перехідзайменників
віншічастинимови
Займенники можуть втрачати значення узагальненої вка-
зівки на ознаки або кількість і переходити в іменники.
В основному спостерігається неповна субстантивація за-
йменників, наприклад: Кожен намагався показати свою
силу, вправність, сміливість (Бойч.); Про себе дбай, але
й інших не забувай (Нар. тв.).
Будь-який займенник, співвідносний з прикметником, мо-
же бути субстантивованим словом, якщо його вжити без
іменника. Проте деякі займенники і поза текстом мають
конкретне предметне значення, наприклад: мій у значен-
ні чоловік, коханий, наречений: моя — жінка, кохана, на-
речена; наш (наша, наше, наші) із значенням людей, близь-
ких за соціальним становищем, за переконаннями, почуття-
ми патріотизму і т. ін. Порівняйте, наприклад: Вчора вий -
шов мій (чоловік) на село, вже сонце сідало, коли ска -
че щось верхи. Він на дзвінницю зараз, ударив у дзво -
ни (Коц.).
Окремі займенникові форми перейшли в частки, як от:
тобі (куди тобі нарядилася), собі (Живсобі вовчик),
все (Та все швидше і швидше біжить), це (Де це ти
ходиш?).
§137. Вживанняіншихчастинмови
у ролізайменників (прономіналізація)
У розряд займенників можуть переходити слова і з інших
частин мови. Явище прономіналізації (від лат. pronomina —
займенник) полягає в тому, що окремі слова можуть втрача-
ти своє конкретне значення предметності, ознаки або кількості
і набувати узагальненої вказівки на предмети чи ознаки і
тим самим лексично зближуватися з займенниками.
Найчастіше прономіналізуються числівники один (одна,
одно, одні), другий (друга, другі), що виступають у зна-
ченні займенників той, інший, сам, якийсь. Наприклад: Одні
одно говорили, а другі друге — і з тих розмов спліталась
сітка, в якій ні кінця ні початку (Коц.); Якби одиндру -
гомунедопомагав, тосвітбипропав (Нар. тв.).
Поиск по сайту: