|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Заперечні займенники
Займенники нixтo, нiщо, нiякий, нiчий, нiкотрий утворені вiд питальних за допомогою частки нi. Вони передають заперечення того лексичного змiсту, який позначено вiдповiдним питальним займенником. Заперечнi займенники можуть указувати на: повну вiдсутнiсть особи, предмета (Hixтo цього не знав; нiчого тут не було); повну вiдсутнiсть ознаки предмета (нiякий колiр так не подразнює око). Названі займенники вимагають заперечної форми присудка, але, незважаючи на формальне виникнення в реченнi iз заперечними займенниками подвiйного заперечення, це речення не перетворюється на стверджувальне. Неозначені займенники Неозначенi займенники мають певнi функцiонально–стилiстичнi й експресивно–змiстовi особливостi, зумовленi характером часток, за допомогою яких вони утворюються вiд питальних займенникiв. Так, iз часткою аби– та з казна–, хтозна–, бозна– займенники вживаються переважно в розмовному мовленнi: абихто, казна–що, бозна–який. До просторiччя належать форми iз чортзна –: чортзна–хто. Цi займенники передають здебiльшого погорду, пиху, зневагу, презирство, обурення тощо. Емоцiйного забарвлення можуть набувати й iншi неозначенi займенники (байдужостi, зневаги тощо): Якийсь доцент! Неозначений займенник щось виявляє тенденцiю до переходу в прислiввник чи в частку, його використовують для надання конструкції значення приблизностi (Щось цього матерiалу, мабуть, замало буде; Щось рокiв зо пять тому). Пiд час перекладу з росiйської мови треба зважати на те, що не вci росiйськi неозначенi займенники можна автоматично передавати аналогiчними українськими. Скажiмо, росiйський займенник некоторые, що виконує в реченнi роль пiдмета чи додатка (не означення), варто перекладати українською мовою не як деякi, а як дехто (зрiдка дещо): Некоторые об этом знают. Некоторые из них об этом знают – Дехто про це знає. Дехто з них про це знає. NB! Займенники що, який, котрий стосуються і людей і речей. Вони взаємозамінні. Займенник котрий не властивий науковому і офіційно–діловому мовленню. У складних реченнях з неоднорідними підрядними слід варіювати займенники. NB! Росiйськi займенники любой, другой мають омонiмами в українськiй мові прикметник (любий) i числiвник (другий). Мiжмовна oмонімія є причиною вживання слiв любий i другий у невластивому їм значеннi. Стійкі словосполучення із займенниками, при вживаннi яких у результатi калькування росiйських вiдповiдникiв iнодi трапляються помилки.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |