АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Парадигми третьої відміни

Читайте также:
  1. Методологія педагогіки вищої школи у світлі сучасної парадигми науки
  2. Особливості філософії Нового часу. Формування нової парадигми філософствування
  3. Парадигми другої відміни
  4. Парадигми першої відміни
  5. Розділ 12 Парадигми розвитку науки: класична, некласична, постнекласична.
  6. Розділ 7 Гносеологічні парадигми новочасної філософії

Однина

Н. піч вісь мати

Р. печ - і ос - і матер - і

Д. печ - і ос - і матер - і

3. піч вісь матір

О. пічч - ю вісс - ю матір' - ю

М. (у) печ - і (в) ос - і (на) матер - і

Кл. печ - е ос - е матір

н.р. д. 3. 0. м. Кл. піч печ - і печ - і піч пічч - ю (у) печ - і печ - е   вісь ос - і ос - і вісь вісс - ю (в) ос - і ос - е   мати матер - і матер - і матір матір' - ю (на) матер - і матір

Множина

Н. печ - і ос - і матер - і

Р. печ - ей ос - ей матер - ів

Д. печ - ам ос - ям матер - ям

3. печ - і ос - і матер - ів

О. печ - ами ос - ями матер - ями

М. (у) печ - ах (в) ос - ях (на) матер - ях

Кл. печ - і ос - і матер - і

У родовому, давальному і місцевому відмінках іменники
третьої відміни мають флексію - і (крові, солі, подорожі).
Кореневий звук [í] (з давніх [о], [ є ]) в іменниках третьої
відміни відповідно до історичної закономірності у відкрито-
му складі переходить в [о] чи [ є ] (пічпечі, вісьосі,
річ
речі, осіньосені).

В орудному відмінку однини іменники третьої відміни ма-
ють флексію - у (графічно -ю). Кінцевий приголосний осно-
ви, якщо він стоїть після голосного перед - у (- ю), подов-
жується і на письмі передається у вигляді подвоєння (зу -
стріччю
, осінню, сіллю, памороззю). Якщо основа закін-
чується двома приголосними, подовження у вимові і подвоєння
на письмі немає (радістю, якістю, жовчю). Немає подов-
ження приголосного і в тому випадку, коли основа іменника
закінчується губним приголосним або - р (любов’ю, ма -
тір’ю
).

Клична форма в іменниках третьої відміни твориться в
окремих випадках за допомогою флексії є - за аналогією до
іменників першої відміни м’якої і мішаної груп (тіне, ра -
досте
, мудросте).

Множина

У називному і знахідному відмінках множини іменники
третьої відміни мають флексію - і: ночі, вісті, тіні, ма -
тері
.

У родовому відмінку виступає флексія - ей: доповідей,
печей
, солей, вістей, осей, повістей. Флексію - ів прий-
має іменник мати: матерів.

У давальному, орудному і місцевому відмінках виступа-
ють одні й ті самі флексії, що й у іменників першої та другої
відмін.

н. р. д. 3. 0. м. Кл. печ - і печ - ей печ - ам печ - і печ - ами (у) печ - ах печ - і   ос - і ос - ей ос - ям ос - і ос - ями (в) ос - ях ос - і   матер - і матер - ів матер - ям матер - ів матер - ями (на) матер - ях матер - і

§118. Формиіменниківчетвертоївідміни
Парадигми четвертої відміни

Однина

Н. лош - а шел - я ім’я

Р. лош - am - u тел - ят - u ім - е - ні і ім' - я

Д. лош - ат - і тел - ят - і ім - ен - і

3. лош - а тел - я ім' - я

О. лош - ам тел - ям ім' - ям і ім - ен - ем

М. (на) лош - ат - і (на) тел - ят - і (по) ім - ен - і

Кл. лош - а тел - я ім - ен - е і ім’я

Множина

Н. лош - ат - а тел - ят - а ім - ен - а

Р. лош - ат тел - ят ім - ен

Д. лош - ат - ам тел - ят - ам ім - ен - ам

3. лош - ат і тел - ят і ім - ен - а

лош - ат - а тел - ят - а

О. лош - ат - ами тел - ят - ами ім - ен - ами
М. (на) лош - ат - ах (на) тел - ят - ах (на) ім - ен - ах

Кл. лош - ат - а тел - ят - а ім - ен - а

Однина

Форми називного і знахідного відмінків однини в імен-
никах четвертої відміни творяться флексією - а (графічно
-я): курча, дівча, ягня, порося, вим’я.

У родовому відмінку іменники з суфіксом - ат (- ят) ма-
ють флексію - и (курчати, теляти), а іменники з суфіксом
- єн - виступають з флексією - і (імені, племені) або - а (гра-
фічно - я): ім’я, сім’я, тім’я.

У давальному і місцевому відмінках виступає флексія -t'
(курчаті, хлоп’яті, племені, тімені). У місцевому відмінку
іменники типу тім’я, вим’я можуть виступати без суфікса:
на тім’ї, на вим’ї.

В орудномі відмінку однини іменники втрачають суфікси
- ат - (- ят -). Флексія - ам (- ям) приєднується до кореня:
лошам, хлоп’ям. Іменники із суфіксом - єн - мають пара-
лельні форми: ім’ям і іменем, тім’ям і тіменем.

У літературній мові переважають форми з флексією - ям.

Множина

У називному відмінку множини іменники четвертої відміни
мають суфікси - ат - (- ят -), - єн - і флексію - а (- я): дівча -
та
, гусята; племена, тімена, але вим’я.

н.р. д. 3. 0. м. Кл лош - а лош - ат - и лош - ат - і лош - а лош - ам (на) лош - ат - і. лош - а   тел - я тел - ят - и тел - ят - і тел - я тел - ям (на) тел - ят - і тел - я   ім’я ім - е - ні і ім' - я ім - ен - і ім' - я ім' - ям і ім - ен - ем (по) ім - ен - і ім - ен - е і ім’я
н.р. д. 3. 0. М. Кл лош - ат - а лош - ат лош - ат - ам лош - ат і лош - ат - а лош - ат - ами (на) лош - ат - ах. лош - ат - а   тел - ят - а тел - ят тел - ят - ам тел - ят і тел - ят - а тел - ят - ами (на) тел - ят - ах тел - ят - а   ім - ен - а ім - ен ім - ен - ам ім - ен - а ім - ен - ами (на) ім - ен - ах ім - ен - а  
                   

У родовому відмінку множини іменники мають чисту ос-
нову: хлоп’ят, телят, імен, племен, але вим’їв, тім’їв.

Форми давального, орудного і місцевого відмінків множи-
ни в іменниках четвертої відміни мають ті ж самі флексії,
що й в усіх відмінах.

У знахідному відмінку в назвах істот переважає форма,
спільна з родовим {загнав курчат, кликав поросят, пас
ягнят
і ягнята), а в назвах неживих преметів виступає
форма, спільна з називним {коліщата, племена).

§119. Відмінюванняіменниківмножинноїформи

Множинні іменники (pluralia tantum) мають ті самі відмінкові
форми, що й іменники першої — третьої відмін у множині.

У родовому відмінку множинних іменників виступають
закінчення - еă: саней, курей, людей; - ів (графічно -Ге):
дріжджів, окулярів, зборів або чиста основа: воріт, кані -
кул
, висівок, ножиць.

У давальному, орудному і місцевому відмінках множинні
іменники мають одні й ті самі флексії, що й іменники усіх
чотирьох відмін у формах множини: - ам { - ям); - ами { - ями);
ах {
- ях). В орудному відмінку можлива флексія - има: две -
рима
, плечима, грошима.

У знахідномі відмінку майже всі множинні іменники ма-
ють форму, спільну з називним. Лише назви істот {люди,
діти
, кури) можуть мати форму знахідного відмінка, спільну
з родовим: кличу дітей (курей), але пасу гуси і гусей.

§120. Незмінюванііменники

Окрему морфологічну групу становлять незмінювані імен-
ники: 1) ряд слів іншомовного походження {метро, турне,
меню
, колібрі і под.); 2) українські й іншомовні жіночі пріз-
вища на приголосний звук (Зосич, Харчук), на - енк - о {Ва -
силенко
, Яценко), на - ово {Дурново), - их {Черних, Седих);
3) ініціальні абревіатури {МВС) та абревіатури, в яких дру-
га частина виступає у формі непрямого відмінка {завбази,
помдекана
).

Граматичне значення відмінка виражається в цих іменни-
ках синтаксично. Наприклад, передають по радіо (місце-
вий відмінок); підійшов до метро (родовий відмінок); роз -
мовляла з нашою Коваленко
(орудний відмінок); слухаю
какаду
(знахідний відмінок); передали всім АТС (даваль-
ний відмінок множини).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.011 сек.)