Парадигми третьої відміни
Однина
Н. піч вісь мати
Р. печ - і ос - і матер - і
Д. печ - і ос - і матер - і
3. піч вісь матір
О. пічч - ю вісс - ю матір' - ю
М. (у) печ - і (в) ос - і (на) матер - і
Кл. печ - е ос - е матір
н.р.
д.
3. 0.
м.
Кл.
| піч
печ - і
печ - і
піч
пічч - ю
(у) печ - і
печ - е
|
| вісь
ос - і
ос - і
вісь
вісс - ю
(в) ос - і
ос - е
|
| мати
матер - і
матер - і
матір
матір' - ю
(на) матер - і
матір
| Множина
Н. печ - і ос - і матер - і
Р. печ - ей ос - ей матер - ів
Д. печ - ам ос - ям матер - ям
3. печ - і ос - і матер - ів
О. печ - ами ос - ями матер - ями
М. (у) печ - ах (в) ос - ях (на) матер - ях
Кл. печ - і ос - і матер - і
У родовому, давальному і місцевому відмінках іменники третьої відміни мають флексію - і (крові, солі, подорожі). Кореневий звук [í] (з давніх [о], [ є ]) в іменниках третьої відміни відповідно до історичної закономірності у відкрито- му складі переходить в [о] чи [ є ] (піч — печі, вісь — осі, річ — речі, осінь — осені).
В орудному відмінку однини іменники третьої відміни ма- ють флексію - у (графічно -ю). Кінцевий приголосний осно- ви, якщо він стоїть після голосного перед - у (- ю), подов- жується і на письмі передається у вигляді подвоєння (зу - стріччю, осінню, сіллю, памороззю). Якщо основа закін- чується двома приголосними, подовження у вимові і подвоєння на письмі немає (радістю, якістю, жовчю). Немає подов- ження приголосного і в тому випадку, коли основа іменника закінчується губним приголосним або - р (любов’ю, ма - тір’ю).
Клична форма в іменниках третьої відміни твориться в окремих випадках за допомогою флексії є - за аналогією до іменників першої відміни м’якої і мішаної груп (тіне, ра - досте, мудросте).
Множина
У називному і знахідному відмінках множини іменники третьої відміни мають флексію - і: ночі, вісті, тіні, ма - тері.
У родовому відмінку виступає флексія - ей: доповідей, печей, солей, вістей, осей, повістей. Флексію - ів прий- має іменник мати: матерів.
У давальному, орудному і місцевому відмінках виступа- ють одні й ті самі флексії, що й у іменників першої та другої відмін.
н.
р. д.
3. 0.
м.
Кл.
| печ - і
печ - ей
печ - ам
печ - і
печ - ами
(у) печ - ах
печ - і
|
| ос - і
ос - ей
ос - ям
ос - і
ос - ями
(в) ос - ях
ос - і
|
| матер - і
матер - ів
матер - ям
матер - ів
матер - ями
(на) матер - ях
матер - і
| §118. Формиіменниківчетвертоївідміни Парадигми четвертої відміни
Однина
Н. лош - а шел - я ім’я
Р. лош - am - u тел - ят - u ім - е - ні і ім' - я
Д. лош - ат - і тел - ят - і ім - ен - і
3. лош - а тел - я ім' - я
О. лош - ам тел - ям ім' - ям і ім - ен - ем
М. (на) лош - ат - і (на) тел - ят - і (по) ім - ен - і
Кл. лош - а тел - я ім - ен - е і ім’я
Множина
Н. лош - ат - а тел - ят - а ім - ен - а
Р. лош - ат тел - ят ім - ен
Д. лош - ат - ам тел - ят - ам ім - ен - ам
3. лош - ат і тел - ят і ім - ен - а
лош - ат - а тел - ят - а
О. лош - ат - ами тел - ят - ами ім - ен - ами М. (на) лош - ат - ах (на) тел - ят - ах (на) ім - ен - ах
Кл. лош - ат - а тел - ят - а ім - ен - а
Однина
Форми називного і знахідного відмінків однини в імен- никах четвертої відміни творяться флексією - а (графічно -я): курча, дівча, ягня, порося, вим’я.
У родовому відмінку іменники з суфіксом - ат (- ят) ма- ють флексію - и (курчати, теляти), а іменники з суфіксом - єн - виступають з флексією - і (імені, племені) або - а (гра- фічно - я): ім’я, сім’я, тім’я.
У давальному і місцевому відмінках виступає флексія -t' (курчаті, хлоп’яті, племені, тімені). У місцевому відмінку іменники типу тім’я, вим’я можуть виступати без суфікса: на тім’ї, на вим’ї.
В орудномі відмінку однини іменники втрачають суфікси - ат - (- ят -). Флексія - ам (- ям) приєднується до кореня: лошам, хлоп’ям. Іменники із суфіксом - єн - мають пара- лельні форми: ім’ям і іменем, тім’ям і тіменем.
У літературній мові переважають форми з флексією - ям.
Множина
У називному відмінку множини іменники четвертої відміни мають суфікси - ат - (- ят -), - єн - і флексію - а (- я): дівча - та, гусята; племена, тімена, але вим’я.
н.р.
д.
3. 0.
м.
Кл
| лош - а лош - ат - и лош - ат - і лош - а лош - ам (на) лош - ат - і. лош - а
|
| тел - я
тел - ят - и
тел - ят - і
тел - я
тел - ям
(на) тел - ят - і
тел - я
|
| ім’я
ім - е - ні і ім' - я
ім - ен - і
ім' - я
ім' - ям і ім - ен - ем
(по) ім - ен - і
ім - ен - е і ім’я
| н.р.
д.
3.
0.
М. Кл
| лош - ат - а лош - ат лош - ат - ам лош - ат і лош - ат - а лош - ат - ами (на) лош - ат - ах. лош - ат - а
|
| тел - ят - а тел - ят тел - ят - ам тел - ят і тел - ят - а тел - ят - ами (на) тел - ят - ах тел - ят - а
|
| ім - ен - а ім - ен ім - ен - ам ім - ен - а
ім - ен - ами
(на) ім - ен - ах
ім - ен - а
| | | | | | | | | | | | У родовому відмінку множини іменники мають чисту ос- нову: хлоп’ят, телят, імен, племен, але вим’їв, тім’їв.
Форми давального, орудного і місцевого відмінків множи- ни в іменниках четвертої відміни мають ті ж самі флексії, що й в усіх відмінах.
У знахідному відмінку в назвах істот переважає форма, спільна з родовим {загнав курчат, кликав поросят, пас ягнят і ягнята), а в назвах неживих преметів виступає форма, спільна з називним {коліщата, племена).
§119. Відмінюванняіменниківмножинноїформи
Множинні іменники (pluralia tantum) мають ті самі відмінкові форми, що й іменники першої — третьої відмін у множині.
У родовому відмінку множинних іменників виступають закінчення - еă: саней, курей, людей; - ів (графічно -Ге): дріжджів, окулярів, зборів або чиста основа: воріт, кані - кул, висівок, ножиць.
У давальному, орудному і місцевому відмінках множинні іменники мають одні й ті самі флексії, що й іменники усіх чотирьох відмін у формах множини: - ам { - ям); - ами { - ями); ах { - ях). В орудному відмінку можлива флексія - има: две - рима, плечима, грошима.
У знахідномі відмінку майже всі множинні іменники ма- ють форму, спільну з називним. Лише назви істот {люди, діти, кури) можуть мати форму знахідного відмінка, спільну з родовим: кличу дітей (курей), але пасу гуси і гусей.
§120. Незмінюванііменники
Окрему морфологічну групу становлять незмінювані імен- ники: 1) ряд слів іншомовного походження {метро, турне, меню, колібрі і под.); 2) українські й іншомовні жіночі пріз- вища на приголосний звук (Зосич, Харчук), на - енк - о {Ва - силенко, Яценко), на - ово {Дурново), - их {Черних, Седих); 3) ініціальні абревіатури {МВС) та абревіатури, в яких дру- га частина виступає у формі непрямого відмінка {завбази, помдекана).
Граматичне значення відмінка виражається в цих іменни- ках синтаксично. Наприклад, передають по радіо (місце- вий відмінок); підійшов до метро (родовий відмінок); роз - мовляла з нашою Коваленко (орудний відмінок); слухаю какаду (знахідний відмінок); передали всім АТС (даваль- ний відмінок множини). 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | Поиск по сайту:
|