АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Парадигми першої відміни

Читайте также:
  1. Загальні принципи подання першої медичної допомоги.
  2. Змістовий модуль 1. Література Європи та США першої половини XІХ ст.
  3. Культура України XVI — першої половини XVII ст.
  4. Культурні процеси в Україні в роки Першої світової війни.
  5. Методологія педагогіки вищої школи у світлі сучасної парадигми науки
  6. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
  7. НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ УРАЖЕННІ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ
  8. Організація першої медичної допомоги та особливості обстеження потерпілих із гострою травмою
  9. Особливості філософії Нового часу. Формування нової парадигми філософствування
  10. Парадигми другої відміни
  11. Парадигми третьої відміни

Твердагрупа

Однина Множина

Н. сестр - а рук - а сестр - и рук - и

Р. сестр - и рук - и сестер рук

Д. сестр - і руц - і сестр - ам рук - ам

3. сестр - у рук - у сестер рук - и

О. сестр - ою рук - ою сестр - ами рук - ами

М. (на) сестр - і (на) руц - і (на) сестр - ах (на) рук - ах

Кл. сестр - о рук - о сестр - и рук - и

М’якагрупа

Однина Множина

Н. ткал - я наді - я ткал - і наді - ї

Р. ткал - і наді - ї ткаль надій

Д. ткал - і наді - ї ткал - ям наді - ям

3. ткал - ю наді - ю ткаль наді - ї

О. ткале - ю надіє - ю ткал - ями наді - ями
М. (на) ткал - і (на) наді - ї (на) ткал - ях (на) наді - ях

Кл. ткал - е наді - е ткал - і наді - ї

н.р. д. 3. 0. м. Кл. сестр - а сестр - и сестр - і сестр - у сестр - ою (на) сестр - і сестр - о рук - а рук - и руц - і рук - у рук - ою (на) руц - і рук - о сестр - и сестер сестр - ам сестер сестр - ами (на) сестр - ах сестр - и рук - и рук рук - ам рук - и рук - ами (на) рук - ах рук - и  
Н. Р. д. 3. 0. м. Кл ткал - я ткал - і ткал - і ткал - ю ткале - ю (на) ткал - і ткал - е наді - я наді - ї наді - ї наді - ю надіє - ю (на) наді - ї наді - є ткал - і ткаль ткал - ям ткаль ткал - ями (на) ткал - ях ткал - і наді - ї надій наді - ям наді - ї наді - ями (на) наді - ях наді - ї
                   

Мішана група

Однина Множина

Н. миш - а круч - а миш - і круч - і

Р. миш - і круч - і миш - ей круч

Д. миш - і круч - і миш - ам круч - ам

3. миш - у круч - у миш - ей круч - і

О. миш - ею круч - ею миш - ами круч - ами

М. (на) миш - і (на) круч - і (на) миш - ах (на) круч - ах

Кл. миш - е круч - е миш - і круч - і

Однина

У родовому відмінку однини іменники першої відміни твер-
дої групи мають закінчення - и (школ - и, мух - и) та - і у м’якій
і мішаній групах (стел - і, груш - і). В іменниках, що мають
кінцевий приголосний основи - й, виступає графічно флексія
- ї (наді - ї, мрі - ī).

У давальному відмінку в іменниках усіх трьох груп вис-
тупає флексія - і {школі, стелі, груші), яка в іменниках з
основою на - й графічно передається флексією - ї (Софії).

В іменниках твердої групи, основи яких закінчуються на
- г, - к або - х, перед флексією - і відбувається перехід цих
приголосних у - з, - ц, - с {ноганозі, рукаруці, стрі -
ха
стрісі).

У знахідному відмінку однини в іменниках твердої і міша-
ної груп виступає флексія - у {весну, ружу), яка графічно
передається буквою - ю в іменниках м’якої групи (вишню,
тополю
).

В орудному відмінку іменники твердої групи мають закін-
чення - ою (рибою, липою, смугою); у м’якій та мішаній
групах виступає флексія - ею (вишнею, працею, межею)
або графічно передається (після кінцевого основи -ŭ) бук-
вою є {надією, грацією).

У формі місцевого відмінка виступає та сама флексія, що
й у давальному відмінку (- і або графічно -í), але виражає-
ться відмінкове значення за допомогою прийменників на,
у
(в), по, о (об): на горі, у гаї, по хаті, о п’ятій го -
дині
.

Клична форма твориться від іменників твердої групи
флексією - о {Ганно, весно), від іменників м’якої і міша-
ної груп переважно флексією - є (- є) або в пестливих наз-
вах - у { - ю): Софіє, земле, круче; Полю, бабусюба -
бусе
).

н. р. д. 3. 0. м. Кл. миш - а миш - і миш - і миш - у миш - ею (на) миш - і миш - е круч - а круч - і круч - і круч - у круч - ею (на) круч - і круч - е миш - і миш - ей миш - ам миш - ей миш - ами (на) миш - ах миш - і круч - і круч круч - ам круч - і круч - ами (на) круч - ах круч - і

Множина

У називному відмінку множини іменники твердої групи
мають закінчення - и (дороги, гори), а м’якої і мішаної груп —
закінчення - і або графічно - ї (яблуні, кручі, мрії).

Родовий відмінок множини в основному характеризує-
ться нульовою флексією (верб, тополь, вишень, меж, мрій).
Проте в деяких словах виступає флексія - ів (бабів) або
- ей (статей, мишей).

У формі родового відмінка закономірність чергування
звуків [ о ], [ є ] з [ і ] (див. § ЗО) часто порушується, порівняйте,
наприклад: горагір, особаосіб, але межамеж,
тополя
тополь, лелекалелек і т. д.

Якщо в кінці основи збігається два приголосних, то перед
сонорним з’являється вставний (епентетичний) [о] (пере-
важно в іменниках з кінцевим твердим приголосним):
іскраіскор, соснасосонсосен), крихтакрихот
або [ є (є)]: мітламітел, веснавесен; крапля
крапель
, вишнявишень; війнавоєн, стайня
стаєнь
. У словах іншомовного походження вставного го-
лосного немає: букв, верст, клятв, пальм, фірм, шахт.

У давальному відмінку множини виступає закінчення
- ам (у твердій і мішаній групах: сестрам, мишам, кру -
чам
) або графічно - ям (у м’якій групі: пісням, мріям).

Знахідний відмінок множини в іменниках першої відміни
виражає розрізнення назв істот і неістот: у назвах істот
форма знахідного відмінка збігається з родовим (кличу сес -
тер
), а в назвах неживих предметів форма знахідного відмінка
збігається з називним (кладу книжки). Порушення цих норм
спостерігається у назвах комах та деяких свійських тварин
(пасу овець і вівці, розводив бджіл і бджоли).

В орудному відмінку іменники першої відміни мають закін-
чення - ами (в твердій і мішаній групах: жінками, гру -
шами
) або - ями (як графічне позначення м’якості приго-
лосного основи: землями, лініями). У деяких словах висту-
пає флексія - ми (сльозами і слізьми, свинями і свиньми).

У місцевому відмінку виступає флексія - ах (в іменниках
твердої і мішаної груп: у книжках, на кручах) або - ях
(у м’якій групі: на полицях, на лініях).

§116. Формиіменниківдругоївідміни

У називному відмінку однини іменники другої відміни
чоловічого роду мають чисту основу (кобзар, кінь, край)
або флексію -о (Дмитро, Дніпро). В іменниках середнього
роду виступає флексія - о: добро, світло (тверда група), - є:


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)