Природні комунікаційні канали

Сучасні інформаційні та комунікаційні системи

Доц. каф. Журналістики ХНУ ім. Каразіна В.Н.

Ярох А.І.

Тема 3. Канали комунікації та їх еволюція.

Комунікація є суттю людської діяльності. Тому сучасні можливості комунікації змінюють усі сфери соціального життя. Все чіткіших образів набуває якісно нова форма соціуму - мережеве суспільство або інформаційне суспільство.

Результатом комунікаційної діяльності є розповсюдження освіти, формування громадської думки і суспільних настроїв, процеси управління і таке інше. Для реалі­зації комунікаційної діяльності потрібні матеріально-технічні, технологічні, кадрові, організаційні засоби, в якості яких виступають комунікаційні канали.

Отже, комунікаційні канали — матеріальна сто­рона (засоби) соціальної комунікації. Комунікаційні канали надають суб’єктам комунікації засоби для створення і сприйняття повідомлення, а це знаки, мова, коди, матеріальні носії, технічні пристрої, програмне забезпечення та інше.

Комунікаційний канал — це реальна або умовна „лінія” звязку (контакту), по якій рухаються повідомлення від коммуніканта до реципієнта. Наявність зв'язку — необхідна умова будь-якої комунікаційної діяльності, в якій би формі вона не здійснювалась (інформування, управління, діалог). Комунікаційний канал можемо розглядати ще як і форму, в якій відбувається процес комунікації: усна, письмова, музика, живопис.

Розвиток людства від первісного варварства до постіндустріальної цивілізації супроводжувався по­стійним збільшенням кількості комунікаційних каналів, завдяки доповненню природних каналів, що утворилися в ході антропогенезу, каналами штучними, свідомо створеними людьми. Еволюцію комунікаційних каналів досліджував фахівець в галузі соціальних комунікацій Соколов А. В. Матеріали із його книжки[1] використовуються в цьому розділі.

Поняття „комунікаційний канал” пов’язане з ширшим поняттям „комунікаційна система”. Комунікаційна система це впорядкована певним чином сукупність суб’єктів комунікації, комунікаційних каналів, служб (з матеріально-технічним, технологічним, кадровим, організаційним та іншим забезпеченням) та смисловими повідомленнями, що рухаються.

Природні комунікаційні канали

Природні комунікаційні канали – це канали, що використовують вроджені, притаманні людині від природи засоби передачі смислових повідомлень у фізичному просторі. Таких каналів два: не­вербальний (несловесний) і вербальний (словесний).

Невербальний канал — як найдавніший з комунікаційних каналів, виник у ході біологічної эволю­ції задовго до появи людини. Він існував у світі вищих тварин (зоокомунікації). Зміст зоокомунікації — демонстра­ція емоційних станів, які переживає суб’єкт, — гнів, біль, страх і так далі. Тваринами використовуються звукові сигнали, пози, рухи, що нагадують жести. Наприклад, щеня виляє хвостом, коли воно задоволене, притискує вуха і вишкіряє ікла, коли прикидається сердитим. Невербальний канал активно використовується в процесі комунікації між людьми дотепер.

Вербальний канал доступний тільки людині, що володіє мовною здатністю, здатністю користуватися природною мовою. Формування мовної здатності (і відповідно вербального комунікаційного каналу) відбувалося в процесі антропогенезу. Тому вербальний канал, подібно до невербального каналу, пра­вомірно вважати за природний.

На базі невербального і вербального каналів сформувався канал усної комунікації;

Штучні комунікаційні ка­нали

Потреба в штучних комунікаційних ка­налах виникає тоді, коли комунікант і реципієнт позбавлені безпосереднього контакту, не можуть ні бачити, ні чути один одного, і в той же час існує суспільно важлива інформація, що потребує передачі в соціальному часі і просторі. В прадавні часи використовувалися такі штучні канали комунікації: канал іконічних „документів” - повідомлень; канал символьних „документів” –повідомлень, які розвинулися в сучасні канали документної комунікації.

Канал іконічних документів — графічні зображення (на кістці, на камені, на дереві) і живописні зображення (одноколірні або багатоколірні на стінах печер).

Канал символьних документів — амулети, прикраси, талісмани, статуетки, що мають таємний магі­чний сенс, а також язичницькі ідоли і зобра­ження богів.

Первісні канали дали поштовх для появи нових штучних кана­лів. Це художні канали, а також технічні, що використовують науково-технічну базу.

До художніх комунікаційних каналів відносяться: музика і танець (похідні невербального каналу); поезія і риторика (похідні вербального каналу); театр (синтетичний вид мистецтва, об'єднуючий вербальні і невербальні засоби); графіка і живопис (похідні іконічного каналу); скульптура і архітектура (похідні каналу сим­вольних документів).

Поиск по сайту: