Гіпертекстуальність веб-журналистики

Негіпертекстуальна веб-журналистика ефективно існувати не може. Відсутність гіпертекстуальності - одна із причин неуспіху сайтів, що розміщають клони паперових видань. Проектуючи нове або здійснюючи експертну оцінку існуючого веб-, варто скористатися описаними властивостями гіпертексту як критеріями й проаналізувати видання за критерієм «гіпертекст - лінійний текст».

Чим більше гіпертексту у веб-виданні, тим воно популярніше й успішніше.

В інтернеті читач має більше свободи, ніж при читанні паперового видання. Ви не можете змусити читача зупинитися саме на вашій статті, або клацнути по всіх запропонованих посиланнях, але ви повинні зробити все можливе, щоб читач, що шукає якраз ту інформацію, що є у вашій статті, обов'язково знайшов її. Щоб знайти свій унікальний метод "лову" користувачів, варто знати деякі тонкості організації й структури ГІПЕРТЕКСТУ.

Важливим і унікальним елементом у структурі гіпертексту є ключові слова. Вони тематично поєднують ваш текст з іншими публікаціями в інтернеті, тому часто їх використовують як гіперпосилання. Гіперпосилання може перенаправити користувача до відповідного розділу читаного матеріалу, до інших матеріалів даного сайту або за його межі. Якщо читачу знайоме значення ключового слова або він не бажає отримувати додаткову інформацію, коротко позначену ключовим словом, він може продовжити читання основного тексту статті. В іншому випадку він може навпаки заглибитися в теми і поняття, які здаються йому цікавими і вартими для більш докладного вивчення. Виділимо основні ланки гіпертексту, на які може спиратися читач при обранні подальшого шляху читання вашої.

1 ланка - заголовок;

2 ланка - короткий опис (щось на зразок лід-абзацу в паперовій журналістиці);

3 ланка - основний текст статті;

4 ланка - додаткові публікації в межах сайту видання;

5 ланка - посилання на інші сайти, де можна знайти додаткові матеріали.

Читач може зупинитися на будь-якій із цих ланок. Ваше завдання - повідомити в кожній із них найбільш важливу на цьому этапі інформацію а з іншого боку, зацікавити прочитати усю статтю, просунути читача якомога далі в глибину створеної вами частини гіпертексту.

Треба пам’ятати, що ви пишете не текст, а гіпертекст. Важливо навчитися використовувати посилання на джерела або додаткову інформацію.

Цілком очевидно, что комунікаційна діяльність людини, що постійно має справу з мульти медійними гіпертекстами и штучним інтелектом, буде іншою ніж комунікаційна діяльність интелігента-книжника. Важко пророчити апріорі ці відмінності, але можна зробити висновок що мультимедійна комунікаційна культура запанує тоді, коли з’явиться покоління людей, вихованих у лоні цієї культури.

Використані сайти:

http://www.nir.ru/sj/sj/sj1-2-00kuper.html

Cайт «Электронный лабиринт»

http://spintongues.msk.ru/calvino.html

Поиск по сайту: