АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Раціоналізм і ірраціоналізм

Читайте также:
  1. Емпіризм і раціоналізм
  2. Раціоналізм Р. Декарта
  3. СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ ЯК СИНТЕЗ ХРИСТИЯНСЬКОГО ОДКРОВЕННЯ І АНТИЧНОГО РАЦІОНАЛІЗМУ
  4. Тема 13. Європейський раціоналізм XVII століття.

Раціоналізм (від лат. ratio -- розум) -- філософський метод, згідно якому основою пізнання і дії людей є розум. Філософію Нового часу, особливо ранній її етап часто називають Епохою раціоналізму. У протилежність цим установкам ірраціоналізм наполягає на обмеженості людського розуму в збагненні миру. Ірраціоналізм припускає існування областей світобачення, недоступних розуму, і досяжних тільки через такі якості, як інтуїція, відчуття, інстинкт, одкровення, віра і т.п.

Більшість філософських течій XVII в. слід віднести до раціоналістичного напряму, оскільки основні суперечки велися навколо методів пізнання дійсності, але не заперечували самої можливості такого пізнання.

У середині XVII в. формується альтернативна раціоналізму (у широкому сенсі слова) філософська лінія, яка "в повний голос" зазвучала тільки в 20 в. І виражена ця альтернатива в роботах одного з блискучих учених XVII в., математичні і фізичні відкриття якого зберегли свою цінність і у наш час, французького письменника, природодослідника і філософа Блеза Паскаля (1623--1662).

Саме послідовне проведення раціоналістичних принципів природничонаукового пізнання приводить Паскаля до розуміння того, що логіко-математичний строгий роздум завжди виходить з якихось початкових тверджень (аксіом, початкових принципів, постулатів), які не мають, і у принципі не можуть мати строгого (логічного, математичного) обгрунтування. Такі початкові положення, по Паскалю, людина приймає не "розумом" (він їх логічно не обгрунтовує), а "серцем" (вірою). "У серця є свої підстави, яких розум не знає", -- писав Паскаль. Серце відає всім в людині, що виходить за межі його розуму, логіки, свідомості. У гносеологічному плані "серце" позбавляє розум від "поганої нескінченності" визначень і доказів.

Ця думка, що прозвучала в епоху панування в духовній культурі раціоналізму і абсолютизації природничонаукових методів пізнання, вносила дисонанс, за що згодом Паскаль одержав немало докорів в містицизмі. Але чи правомірно вважати містицизмом спробу філософа подолати односторонній раціоналізм, визнати "достовірність" інтуїтивно-плотського знання? Якщо класичний раціоналізм в особі Декарта при аналізі пізнавальної діяльності апелював головним чином до активності мислення і свідомості, проходячи мимо активності несвідомого, то Паскаль по суті справи звертає увагу на цю останню. Причому "серце" допомагає розуму, а не протистоїть йому, воно є, на думку Паскаля, гуманістичною основою розуму.

Ідея про необхідність обмежити монополію розуму у сфері теоретичного знання була сформульована їм на підставі усвідомлення непридатності природничонаукових методів для вивчення людини. "Коли я почав вивчати людину, я побачив, що ці абстрактні науки йому не властиві..." Цікаво відмітити, що Паскаль в дещо жартівливій формі признавався, що "побоюється " чистих математиків, які ще, чого доброго, "перетворять його на теорему". Всі багаторічні заняття Паскаля "відвернутими науками" ні на крок не просунули його в розумінні "речей людських". Великий учений говорить про обмежену значущість науки для людини і її даремності для вирішення його життєвих проблем. По суті Паскаль звернув увагу на проблему специфіки наук про людину на відміну від природних і математичних наук і на антиномію сциентизма і гуманізму.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)