АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Довгі голосні

Читайте также:
  1. ГОЛОСНІ ТА ПРИГОЛОСНІ.
  2. Мовні норми сучасної української літературної мови. Ненаголошені голосні. Комунікативні ознаки культури мовлення (багатство, різноманітність, логічність)

Фонетичний лад японської мови

Фонетичний лад японської мови має ряд особливостей, яких ми зараз коротко торкнемося:

Розмову про японську фонетику доцільно почати зі способу фіксації на листі звуків японської мови - транскрипції. У нашій країні існують дві системи запису японських звуків: одна побудована на базі латинського, інша - на базі українського алфавітів.

 

У цих уроках буде використовуватися латинський алфавіт, який по-японськи називається "ромадзі" (romaji), і транскрибування японських слів буде проводитися за стандартною системою "Hyoojunshiki", яка, у свою чергу, є варіацією системи Хепберн (Hepburn).

 

Транскрипція, схвалена в даних уроках, має такі особливості.

1. Довгі голосні позначаються двокрапкою ":" після знаку який подовжується: bo: shi, supi: ka:.

2. Подвоєні приголосні звуки передаються подвоєнням відповідного знака, як, наприклад, у словах kitte або ippiki, а також додаванням t або s перед відповідним стилем для подвоєння ch, sh або ts: tch, ssh, tts.

3. У складних словах можна буде зустріти дефіс, хоча, потрібно сказати, поняття "складного слова" в японській мові вельми умовно.

 

Отже, що ж собою являє фонетичний лад японської мови?

 

У сучасній японській мові нараховують 14 приголосних, 2 півголосних та 5 голосних звуків:

 

а) приголосні k, g; p, b; t, d; ts, z; r; s, h; m; n; j.

б) півголосні у, w.

в) голосні a, i, u, е, о.

Приголосні звуки можуть бути глухими і дзвінкими, причому, глухі дуже часто озвончаются, якщо, наприклад, слово, що починається з глухого приголосного, стає другим компонентом складного слова, а h в таких випадках перетворюється в р або b.

Наприклад: уаmа + sakura - yama-zakura, ishi + hashi - ishi-bashi.

 

Голосні звуки [а], [і], [у], [е], [о]

У японській мові є п'ять голосних звуків - [а], [і], [у], [е], [о]. Вони можуть бути короткими і довгими.

Голосний [а] за звучанням близький до української [а] в положенні між твердими приголосними, наприклад, у словах там, сад.

Голосний [і] вимовляється як українське [і]. Всі приголосні перед [і] вимовляються м'яко.

Голосна [у] вимовляється як щось середнє між українськими [у] і [и]. При проголошенні японського [у] губи вперед мені не витягуються і не округлюються, а злегка розтягнуті в сторони, верхня губа піднята.

Голосний [е] вимовляється чітко, попередні приголосні не пом'якшує, цей звук схожий на українське [е].

Голосний [о] завжди вимовляється чітко, не допускається заміна на звук [а] в ненаголошеній положенні. При проголошенні [о] губи злегка округлені, але не витягуються.

 

Довгі голосні

У японській мові довгі голосні відрізняються від коротких тільки кількісно, ​​тобто більшою тривалістю звучання.

 

Довгота голосних грає смислорозрізну роль, тому треба звертати увагу на довготу звуку при проголошенні слова.

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)