Довгі голосні

Фонетичний лад японської мови

Фонетичний лад японської мови має ряд особливостей, яких ми зараз коротко торкнемося:

Розмову про японську фонетику доцільно почати зі способу фіксації на листі звуків японської мови - транскрипції. У нашій країні існують дві системи запису японських звуків: одна побудована на базі латинського, інша - на базі українського алфавітів.

У цих уроках буде використовуватися латинський алфавіт, який по-японськи називається "ромадзі" (romaji), і транскрибування японських слів буде проводитися за стандартною системою "Hyoojunshiki", яка, у свою чергу, є варіацією системи Хепберн (Hepburn).

Транскрипція, схвалена в даних уроках, має такі особливості.

1. Довгі голосні позначаються двокрапкою ":" після знаку який подовжується: bo: shi, supi: ka:.

2. Подвоєні приголосні звуки передаються подвоєнням відповідного знака, як, наприклад, у словах kitte або ippiki, а також додаванням t або s перед відповідним стилем для подвоєння ch, sh або ts: tch, ssh, tts.

3. У складних словах можна буде зустріти дефіс, хоча, потрібно сказати, поняття "складного слова" в японській мові вельми умовно.

Отже, що ж собою являє фонетичний лад японської мови?

У сучасній японській мові нараховують 14 приголосних, 2 півголосних та 5 голосних звуків:

а) приголосні k, g; p, b; t, d; ts, z; r; s, h; m; n; j.

б) півголосні у, w.

в) голосні a, i, u, е, о.

Приголосні звуки можуть бути глухими і дзвінкими, причому, глухі дуже часто озвончаются, якщо, наприклад, слово, що починається з глухого приголосного, стає другим компонентом складного слова, а h в таких випадках перетворюється в р або b.

Наприклад: уаmа + sakura - yama-zakura, ishi + hashi - ishi-bashi.

Голосні звуки [а], [і], [у], [е], [о]

У японській мові є п'ять голосних звуків - [а], [і], [у], [е], [о]. Вони можуть бути короткими і довгими.

Голосний [а] за звучанням близький до української [а] в положенні між твердими приголосними, наприклад, у словах там, сад.

Голосний [і] вимовляється як українське [і]. Всі приголосні перед [і] вимовляються м'яко.

Голосна [у] вимовляється як щось середнє між українськими [у] і [и]. При проголошенні японського [у] губи вперед мені не витягуються і не округлюються, а злегка розтягнуті в сторони, верхня губа піднята.

Голосний [е] вимовляється чітко, попередні приголосні не пом'якшує, цей звук схожий на українське [е].

Голосний [о] завжди вимовляється чітко, не допускається заміна на звук [а] в ненаголошеній положенні. При проголошенні [о] губи злегка округлені, але не витягуються.

Довгі голосні

У японській мові довгі голосні відрізняються від коротких тільки кількісно, ​​тобто більшою тривалістю звучання.

Довгота голосних грає смислорозрізну роль, тому треба звертати увагу на довготу звуку при проголошенні слова.

Поиск по сайту: