АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Природа і поняття судової влади та її ознаки

Читайте также:
  1. I. Поняття й ознаки об'єкта авторського права.
  2. II. Хозяйственная природа науки
  3. IІІ. Проведення перевірок суб’єктів господарювання та органів влади та інших підконтрольних об’єктів органами Держтехногенбезпеки України
  4. Natur und Umwelt - Природа і довкілля
  5. Абиотические ( не живая природа )
  6. Адміністративна відповід-ть: поняття та підстави.
  7. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
  8. Адміністративне стягнення: поняття та види.
  9. Адміністративні стягнення: поняття і види
  10. Акти судової влади
  11. Акти судової влади як одна з форм трудового права
  12. Апам'ятовуючі пристрої комп'ютера. Поняття внутрішньої та зовнішньої пам'яті

Міністерство внутрішніх справ УКРАЇНИ

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

 

Кафедра кримінального процесу

 

Лекція

 

з навчальної дисципліни “Судові та правоохоронні органи України”

 

ТЕМА № 3. СУДОВА ВЛАДА ТА СИСТЕМА СУДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ

 

 

Дніпропетровськ – 2011


Лекцію підготував: кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри кримінального процесу факультету з підготовки слідчих Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Статіва І. І. – Дніпропетровськ: ДДУВС, 2011. – 24 с.

 

Рецензенти:

 

Перший проректор

Класичного приватного університету

доктор юридичних наук, професор,

заслужений юрист України В. Г. Лукашевич

 

Декан юридичного факультету

Академії митної служби України

кандидат юридичних наук, доцент В. П. Гмирко

 

 

Лекція обговорена та

схвалена на засіданні

кафедри кримінального процесу

“26”серпня 2011 р.,

протокол №1


ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

 

1. Природа і поняття судової влади та її ознаки

 

2. Поняття системи судів загальної юрисдикції.

 


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради, 1996. – № 30. – ст.141.

2. Про внесення змін до Конституції України. Закон України від 08.12.2004 // Відомості Верховної Ради, 2005. – № 2. – ст.44.

3. Про Конституційний Суд. Закон України від 16.10.1996 // Відомості Верховної Ради України, 1996. – № 49. – ст.272.

4. Про судоустрій та статус суддів. Закон України від 07.07.2010.

5. Бараннік Р.В. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України. Навчальний посібник. – К.: Дакор, КНТ, 2008.

6. Бойко В.Ф. “Мала” Судова реформа в Україні: необхідність, проблеми та перспективи: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2002.

7. Верховний Суд України: історія і сьогодення, портрети й події / За заг. ред. В.Ф.Бойка. – К.: Вид. Дім “Ін Юре”, 2001.

8. Грошевий Ю.М., Марочкін І.Е. Органи судової влади в Україні. – К., 1997.

9. Марусин И.С. Международные уголовные судебные учреждения: Судоустройство. – СПб.: ИД С.-Петерб. ун-та, 2004.

10. Молдован В.В. Судоустрій і Україна, Великобританія, Російська Федерація, США, ФРН, Франція, судові органи ООН: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2003.

11. Молдован В.В. Судоустрій України: Опорні конспекти: Навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. – К.: Юмана,1996.

12. Попелюшко В.О. Мала судова реформа та захист прав громадян: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2006.

13. Руденко М.В., Говоруха М.М., Рибалко Г.С. Судова влада та правоохоронні органи України: Підручник для студентів вищих юридичних навчальних закладів. – Х.: Харків юридичний, 2007. – 548с.

14. Судебные и правоохранительные органы Украины: Учебник / Под ред. проф. А.М.Бандурки. – Харьков: Ун-т внутренних дел, 1999.

15. Судебные и правоохранительные органы Украины: Учебное пособие / Под ред. А.С.Васильева, Е.Л.Стрельцова. – Х.: Одиссей, 2004.

16. Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи. – Харків: Юрінком Інтер, 2002.

17. Тимченко С.М. Судові та правоохоронні органи України. Навчальний посібник. – К.: “Центр навчальної літератури”, 2004.

18. Фіолевський Д.П. Судова влада і правоохоронна система в Україні: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2006.

19. Фиолевский Д.П. Судебная власть и правоохранительная система Украины: Учебное пособие. – Донецк: Донеччина, 2003.

20. Юзикова Н.С. Система судебных и правоохранительных органов Украины: Учебное пособие. – Днепропетровск: УКО ИМА-прес, 2000.


МЕТА ЛЕКЦІЇ:

Дати майбутнім юристам загальне уявлення про правосуддя та його зміст, визначити місце і значення правосуддя поряд із іншими видами державної діяльності. Познайомитись з основними принципами діяльності правосуддя, дослідити їх класифікацію та розглянути внутрішню, змістовну форму. Розглянути структуру судової системи України.

ВСТУП

Правосуддя — це складне багатогранне явище у громадському житті. Будь-яке поняття, з допомогою якого пізнається сутність того чи іншого явища, покликано в узагальненому вигляді давати поняття про його най­більш суттєві сторони та ознаки.

Поняття правосуддя, як вид людської діяльності, повинно відповідати на такі запитання: ким, яким чином і з якою метою воно здійснюється.

Функція розв’язання суперечок поміж людьми і примушення їх до відмови від таких форм поведінки, які представляли б загрозу загальним інтересам виникла з появою більш чи менш організованого людського сус­пільства. В доправовій формації, якою були різновиди первісного ладу, ці функції могли виконуватися самим родом або найбільш авторитетними представниками (старійшинами).

Значення цієї функції було дуже велике: її відправлення підтриму­вало престиж соціальних норм які зароджувалися — традицій, звичаїв, вносило елементи упорядкованості в стихійно виникаючі суспільні відносини, утверджувало почуття справедливості — цього наріжного каменю суспіль­ної моралі. Розсудити сторони, які ведуть суперечку, осудити порушення — таке призначення цієї соціальної функції і звідси її назва — судова функція.

Природа і поняття судової влади та її ознаки

 

Характеризуючи діяльність держави, мислителі минулого поділяли її на законодавчу, виконавчу, виконання законів (або управління) і правосуддя. При цьому вони підкреслювали, що різні органи держави спеціалізуються на виконанні того чи іншого виду діяльності. Слід відзначити, що однією з владних функцій давнього суспільства була функція судова.

Один з найвідоміших французьких істориків та філософів Шарль Луї Монтеск’є логічно завершив створення теорії поділу влади. Він виділив три гілки влади — законодавчу, виконавчу та судову, підкреслюючи, що йдеться про три частини єдиної влади, яка з метою більш досконалого державного устрою поділена між окремими структурами. Розроблена Монтеск’є концепція поділу влади, що діє на основі права та взаємного стримування її гілок з метою найбільш повного забезпечення прав і свобод людини стала ядром класичної теорії поділу влади.

Влада в цілому — це авторитетна сила, яка має реальні можливості здійснювати свою волю в соціальному житті, використовуючи різні способи та методи, в тому числі і примус. З її допомогою забезпечується нормальне функціонування всіх соціальних суб’єктів, вона забезпечує організованість і порядок, координує дії різних елементів держави і суспільства.

Судова влада є різновидом державної влади, основу якої складає сукупність судових органів наділених різною компетенцією. Головним їх призначенням є вирішення правових конфліктів, що виникають в суспільстві між людьми, між людиною і державою, між різними структурами держави. Таким чином, судовій владі належить особлива роль — роль арбітра в спорах про право. Суб’єктом, який здійснює судову владу. виступає не будь-який державний орган, а тільки суд, з притаманними лише йому можливостями впливу на поведінку людей та соціальні процеси.

Крім цього, владні відносини, як елемент судової влади, характеризуються наявністю правових норм, що надають можливість суду виносити рішення, обов’язкові для виконання, вираженням волі суду до всіх учасників відносин, яке забезпечується застосуванням правових санкцій у разі невиконання цієї волі.

Таким чином, судова влада — це специфічна гілка державної влади, яка реалізується уповноваженнями на те спеціальними органами — судами, її призначенням є вирішення всіх виникаючих у суспільстві правових конфліктів.

Для судової влади характерні наступні ознаки: виключність, повнота, під законність, єдність, незалежність.

Найважливішою ознакою судової влади є виключність. Її наявність свідчить про те, що ніякий інший орган державної влади та управління не має права брати на себе компетенцію судової влади. Винесення рішення з конкретної справи є прерогативою суду, і це положення підкреслює виключність судових рішень.

Держава тільки суду довіряє

— право використовувати примусові повноваження державної влади по застосуванню в установленому законом порядку застосовувати цивільно-правові санкції з цивільної справи;

— визнавати особу винною у вчинені злочину; призначати кримінальне покарання з кримінальної справи.

Рішення суду з конкретної справи є обов’язковим для виконання всіма посадовими особами.

Виключне правове становище суду в системі державних органів визначається Конституцією та іншими нормативно-правовими актами України. Формування системи органів судової влади, порядок їх організації та діяльності належать до відання законодавчої влади. Виключаючи можливість створення надзвичайних судів, Конституція України допускає певну диференціацію судових органів для розгляду різних категорій справ, тобто закріплює можливість спеціалізації судів. Виключність судової влади характеризується також і особливим порядком формування суддів, як носіїв судової влади, притягнення їх до відповідальності. Вимоги, що ставляться до судді, його обов’язки при відправлені правосуддя та позасудової діяльності специфічні і чітко відображені у чинному законодавстві.

Крім цього ця ознака охоплює також виключність правового становища особи у сфері відправлення правосуддя. Саме в стадії судового розгляду права і обов’язки учасників процесу докладно регламентовані та забезпечені відповідними гарантіями. Виходячи з положень Конституції України, визнати особу винною та застосувати до неї заходи кримінального покарання може лише суд. Цьому передує ретельне дослідження судом обставин справи, при якому враховуються як пом’якшуючі так і обтяжуючі вину обставини і тим самим підкреслюється виключність правового становища підсудного.

Самостійність судової влади обумовлена конституційними принципами поділу влади. Кожна гілка влади — законодавча, виконавча та судова — самостійно виконує притаманні лише їй функції, перебуваючи одна щодо іншої у непідлеглому становищі. Судова влада покликана захищати права і свободи громадян, конституційний лад України, забезпечувати відповідність актів законодавчої та виконавчої влади Конституції України. Рішення, що виносяться органами судової влади внаслідок цієї ознаки не потребують будь-якого затвердження іншими гілками влади.

Повнота судової влади — це насамперед межі поширення її компетенції, тобто обсягу, остаточність рішень, що приймаються судовою владою, їх обов’язковість. У межах визначених Конституцією, чинним законодавством України, роль арбітра у вирішенні спорів про право, всіх конфліктів, що виникають у суспільстві, належить тільки судовій владі. У цьому разі судова влада поширюється на коло відносин, що виникають між різними суб’єктами (як поміж громадянами та к і між громадянами і державою). З усіх цих спорів судові органи приймають рішення.

Рішення та інші акти органів судової влади, що набрали чинності, є обов’язковими для всіх без винятку органів державної влади, підприємств, установ, організацій посадових осіб, громадян та підлягають безумовному виконанню на всій території України.

Невиконання вимог суддів, актів постановлених органами судової влади, що набрали чинності, призводить до встановленої законом відповідальності.

Підзаконність судової влади виявляється 1) у відповідності закону судових структур і судових процедур. Тобто судові органи і судді діють на підставі закону, підкоряються тільки Конституції та законам України, 2) а також в тому, що носії судової влади — судді — не мають права відступати в своїй діяльності від вимог закону.

Єдність судової влади в Україні забезпечується сукупністю актів національного законодавства про судоустрій і судочинство, їх єдиним застосуванням судами на всій території України, фінансуванням судів з державного бюджету, єдиним статусом суддів. Законодавчою підставою функціонування судової влади є Конституція України, Закони України “ Про судоустрій та статус суддів”, “Про Конституційний Суд України”, “Про органи суддівського самоврядування”, “Про кваліфікаційні комісії”, “Кваліфікаційну атестацію та дисциплінарну відповідальність суддів судів України” та ін.

У цих нормативних актах встановлюється компетенція, порядок створення, структура та основні функції, а також матеріально-технічне забезпечення судів, докладно регламентують статус носіїв судової влади, вимоги, що ставляться до них, містять гарантії незалежності суддів, а також регулюють процедурні аспекти діяльності відповідних судів.

Незалежність судової влади має два рівні — зовнішній та внутрішній. Зовнішній рівень полягає в тому, що рівень політичної незалежності обумовлений суспільно-політичним становищем, в якому відбувається діяльність суду. При цьому важливо зазначити, що реальна незалежність суду абсолютно виключає будь-який вплив політичних партій, громадських рухів та їх лідерів на судову владу.

Це положення набуває актуальності в умовах багатопартійності та політичного плюралізму. Забезпечення програмних перетворень юстиції потребує і соціально-економічної незалежності судової влади. Цей рівень незалежності гарантується особливим порядком фінансування суддів, їх матеріальним та побутовим забезпеченням, соціальним захистом.

Внутрішній рівень незалежності судової влади гарантується, по-перше, діяльністю власне суду по здійсненню правосуддя; по-друге, статутними гарантіями незалежності суддів. Процедура здійснення правосуддя має бути захищена від будь-якого втручання. Необхідні також належні умови для дійсно незалежного розгляду справ.

Правозабезпечуючими гарантіями режиму незалежного правосуддя є насамперед Закон “Про статус суддів”, чинне цивільне, процесуальне, кримінально-процесуальне та інше законодавство, які передбачають відповідальність за втручання в діяльність суду, таємницю наради суддів та заборону вимагати її розголошення.

Судді, крім цього, не зобов’язані давати будь-які пояснення по суті розглянутих справ або справ, які знаходяться в провадженні, а також надавати їх будь-кому для ознайомлення інакше як у випадках та порядку передбачених процесуальним законом.

Що стосується судоустрійних аспектів незалежності судової влади, то Конституція України закріпила принцип формування судової системи та визначила порядок і строки призначення та обрання суддів. Цей порядок є оптимальним, забезпечує незалежність суддів і дозволяє виключити вплив на них з боку місцевих органів влади, особливо з боку відповідних органів місцевого самоврядування.

Таким чином, суд є єдиним органом судової влади. І як орган держави він охороняє від будь-яких посягань її економічні та політичні основи, права та інтереси громадян шляхом здійснення правосуддя, застосування заходів державного примусу до осіб, що порушили встановлений порядок.

 

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО ПИТАННЯ:

 

Таким чином, правосуддя відрізняється від функцій інших органів влади своєю специфікою. Суб’єктом, який відправляє правосудця, може бути тільки суд (суддя), правосуддя здійснюється у суворо встановленій законом процесуальній формі, акти правосуддя з конкретної справи мають силу закону.

Викладене поняття і ознаки правосуддя з всією визначеністю відрізняють його від інших форм державної діяльності законодавчої, виконавчо-розпорядчої, від прокурорського нагляду. Ці ж озна­ки правосуддя свідчать про таке його різноманіття, яке піднімає правосуддя на вершину всієї правоохоронної діяльності держави.

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)