Поняття системи судів загальної юрисдикції

Для здійснення специфічної форми державної діяльності — відправлення правосуддя, в нашій державі існує судова система загальних судів.

Система судів загальної юрисдикції — це сукупність судів України, об’єднаних між собою єдиною метою, завданнями, принципами організації і діяльності і очолювані одним, загальним для всіх Верховним Судом України.

В цьому визначені можна виділити наступні особливості: суди зага­льної юрисдикції є органічною частиною загальної державної судової сис­теми; ці суди не проста сума судових органів, а цілісний організм, де всі ланки пов’язані між собою точно визначеними в законі повноваженнями (компетенцією); очолює цю систему Верховний Суд України.

Сукупність судів держави утворює їх систему також тому, що суди поєднані між собою організаційними та функціональними зв’язками. Орга­нізаційні зв’язки регулюються законодавством про судоустрій, а функціо­нальні — законодавством про судочинство — кримінальним і цивільним проце­суальним правом.

Відповідно до Конституції України система судів загальної юрисдик­ції будується за принципами територіальності і спеціалізації. В ній утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених від­повідно до закону.

Систему судів загальної юрисдикції складають:

1. місцеві суди;

2. апеляційні суди;

4. вищі спеціалізовані суди;

5. Верховний Суд України.

Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.

Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворюються в округах.

Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, голови та зас­тупника голови суду. У місцевому суді, в якому кількість суддів пере­вищує п’ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови.

Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи віднесені процесуальним законом до його підсудності. Місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення.

Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов’язані з правовідносинами у сфері державного управління та місце­вого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції), крім справ адміністративної юрисдикції у сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди.

Апеляційними загальними судами є: апеляційні суди областей, апеля­ційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим.

Загальний апеляційний суд діє у складі:

1. судової палати у цивільних справах;

2. судової палати у кримінальних справах

3. президії апеляційного суду.

Апеляційні суди мають наступні повноваження:

1. розглядають справи в апеляційному порядку відповідно до процесуаль­ного закону;

2. розглядають по першій інстанції справи, визначені законом (крім апе­ляційних господарських справ);

3. ведуть та аналізують судову статистику, визначають і узагальнюють судову практику;н

4. надають методичну допомогу у застосуванні законодавства місцевими судами;

5. здійснюють інші повноваження, передбачені законом.

Апеляційний суд України розглядає справи, віднесені до його під­судності, в апеляційному порядку, відповідно до вимог процесуального закону.

В апеляційних судах для вирішення організаційних питань діє президія апеляційного суду. До неї входять голова суду, його заступни­ки, а також судді, кількісний склад яких визначається рішенням загаль­них зборів суддів цього суду.

Судді обираються до складу президії загальними зборами суддів цього су­ду шляхом таємного голосування.

Засідання президії апеляційного суду проводяться не рідше одного разу на місяць. Засідання президії є повноважним, якщо на засіданні присутні не менше двох третин її складу. Постанови президії приймаються відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів її членів, які брали участь у засіданні, і підписується головою суду чи його заступником, який головував на засіданні.

Для розгляду справ, визначених процесуальним законом, у загальних апеляційних судах (крім Апеляційного суду України) діють суди присяжних.

Касаційний суд України діє у складі суддів, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступників. У його складі діють:

1. судова палата у цивільних справах;

2. судова палата у кримінальних справах;

Для вирішення організаційних питань в апеляційному суді України діє президія. До президії входять голова суду, його заступники, а також судді, кількісний склад яких визначається рішенням загальних зборів суддів цього суду. Засідання президії провадяться не рідше одного разу на місяць. Засідання президії є повноважним, якщо на засіданні присутні не менше двох третин її складу. Постанови президії приймаються відкритим або таємним голосуванням більшістю членів які брали участь у засіданні і підписується головою суду чи його заступником, який голову­вав на засіданні.

Касаційний суд України має наступні повноваження:

1. розглядає в касаційному порядку справи, віднесені до його підсудно­сті, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним зако­ном;

2. надає методичну допомогу у застосуванні законодавства судам нижчого рівня;

3. веде та аналізує судову статистику, визначає й узагальнює судову практику;

4. здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Розгляд справ у Касаційному суді України здійснюється колегіями у складі не менше трьох суддів.

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є Вищий господар­ський суд України, Вищий адміністративний суд України, а також інші відповідні вищі спеціалізовані суди, що утворюються Президентом України

Вищі спеціалізовані суди складаються з суддів обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступників.

У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за б означеною спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції. Склад судових палат фор­мується за поданням голови суду.

Вищий спеціалізований суд має такі повноваження:

1. розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової юрисдик­ції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним зако­ном;

2. веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову прак­тику;

3. надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики;

4. дає спе­ціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз’яснення з пи­тань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;

5. здійснює інші повноваження передбачені законом.

Розгляд справ у вищому спеціалізованому суді здійснюється колегіально.

У вищому спеціалізованому суді для вирішення організаційних пи­тань діє президія суду у складі голови суду, його заступників, а та­кож суддів кількісний склад яких визначається Пленумом вищого спеціалі­зованого суду. Судді обираються до складу президії загальними зборами суддів цього суду шляхом таємного голосування.

Засідання президії вищого спеціалізованого суду провадяться не рідше одного разу на два місяці. Засідання президії є повноважним за присутності не менше двох третин її складу. Постанови президії приймаю­ться відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів членів президії присутніх на засіданні, і підписуються головою суду чи його зас­тупником, який головував на засіданні.

Для вирішення загальних питань діяльності відповідних спеціалізо­ваних судів у вищому спеціалізованому суді діє Пленум вищого спеціалі­зованого суду, в складі всіх суддів вищого спеціалізованого суду та голів апеляційних спеціалізованих судів.

Пленум вищого спеціалізованого суду має наступні повноваження:

1. дає роз’яснення з питань застосування спеціалізованими судами законодавства при вирішені справ відповідної судової юрисдикції;

2. затверджує склад Науково-консультативної ради при вищому спеціалізо­ваному суді та положення про неї;

3. визначає кількісний склад суддів—членів президії вищого спеціалізо­ваного суду;

4. заслуховує інформацію голови вищого спеціалізованого суду про діяль­ність відповідних спеціалізованих судів, а також повідомлення заступників голови вищого спеціалізованого суду та голів апеляційних і міс­цевих спеціалізованих судів про практику вирішення судових справ;

5. вносить в установленому порядку пропозиції щодо необхідності зміни чинного законодавства;

6. приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з по­данням щодо офіційного тлумачення.Конституції України;

7. розглядає та вирішує інші питання, віднесені законом до його повно­важень.

Пленум вищого спеціалізованого суду скликається не рідше двох ра­зів на рік. Про дату його скликання члени Пленуму повідомляються за десять днів до засідання. У цей же строк надсилаються матеріали щодо питань, які вносяться на розгляд Пленуму.

Засідання Пленуму вищого спеціалізованого суду є повноважним, якщо в ньому беруть участь не менше двох третин складу Пленуму. При розгляді Пленумом питань щодо роз’яснення про застосування законодавства у ро­боті Пленуму беруть участь Генеральний прокурор України та Міністр юстиції України. Постанови Пленуму приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів Пленуму і підписуються головуючим на, його засіданні.

При вищому спеціалізованому суді створюється Науково-консультатив­на рада для опрацювання питань, пов’язаних з роз’ясненням законодавства а також для надання висновків щодо проектів законів та інших нормативно–правових актів, та з інших питань, пов’язаних з необхідністю наукового забезпечення діяльності вищого спеціалізованого суду.

Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Він здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.

Верховний суд України має такі повноваження:

1. переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом;

2. переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом;

3. дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я;

4. звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

5. веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику; знайомиться в судах з практикою застосування законодавства

6. представляє суди загальної юрисдикції у зносинах з судами інших держав;

7. здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Верховний Суд України очолює Голова Верховного Суду України. До складу Верховного Суду України входять судді, обрані на посаду безстроково, кількість яких встановлюється указами Президента України за по­данням Голови Верховного Суду України, погодженим з Радою суддів Украї­ни. До складу судових палат, що здійснюють розгляд справ з питань юрисдикції спеціалізованих судів, призначаються судді, які мають стаж суддівської діяльності у відповідному вищому суді не менше трьох років, або відповідному апеляційному спеціалізованому суді не менше п’яти ро­ків.

У складі Верховного Суду України діють:

1. Судова палата у цивільних справах;

2. Судова палата у кримінальних справах;

3. Судова палата у господарських справах;

4. Судова палата в адміністративних справах;

Для вирішення внутрішніх організаційних питань діяльності Верхов­ного Суду України діє Президія Верховного Суду України. Вона діє в складі Голови Верховного Суду, його заступників — голів судових палат, секретаря Пленуму Верховного Суду України та суддів Верховного Суду України, кількісний склад яких визначається Пленумом Верховного Суду України.

Засідання Президії проводиться не менш як один раз на два місяці. Засідання є повноважним за умови присутності на ньому не менш як двох третин її складу. Постанови Президії приймаються відкритим чи таємним голосуванням більшістю голосів членів Президії, присутніх на засідан­ні, і підписується Головою Верховного Суду України або його заступни­ком, який головував на засіданні. У засіданнях Президії, на яких роз­глядаються питання діяльності спеціалізованих судів, беруть участь голови вищих спеціалізованих судів.

У Верховному Суді України діє Пленум Верховного Суду України, який є колегіальним органом, повноваження якого визначаються Конституцією України та.Законом України Про судоустрій та статус суддів”. До його складу входять усі судді Верховного Суду України, голови вищих Спеціалізованих судів, їх перші заступники, голова Касаційного суду України та голова Апеляційного суду України.

Пленум Верховного Суду України має такі повноваження:

1. відповідно до Конституції України обирає на посаду та звільняє з посади шляхом таємного голосування Голову Верховного Суду України, а також, здійснює призначення та. звільнення судців з інших адміні­стративних посад у Верховному Суді України;

2. утворює судові палати Верховного Суду України, визначає їх кількісний склад, призначає голів судових палат та їх заступників;

3. визначає кількісний склад суддів Президії Верховного Суду України та обирає їх.

4. призначає на посаду з числа суддів Верховного Суду України за по­данням Голови Верховного Суду України та звільняє з посади секре­таря Пленуму Верховного Суду України;

5. заслуховує інформацію Голови Верховного Суду України, голів судо­вих палат Верховного Суду України, голів вищих спеціалізованих судів, Касаційного суду України та апеляційних судів щодо органі­зації роботи судових палат та діяльності відповідних судів;

6. дає роз’яснення судам загальної юрисдикції з питань застосування законодавства, у разі необхідності визнає нечинними відповідні роз’яснення вищих спеціалізованих судів;

7. приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів;

8. відповідно до Конституції України схвалює висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України ознак державної зради або іншого закону, а також ухвалює подання до Верховної Ради України про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я.

9. затверджує регламент Пленуму Верховного Суду України;

10. здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Засідання Пленуму Верховного Суду України є повноважним за умови присутності на ньому не менш як двох третин складу Пленуму. У роботі Пленуму беруть участь Голова Вищої ради юстиції, Генеральний Прокурор України та Міністр юстиції України.

Пленум Верховного Суду України скликається за необхідністю, але не менш як один раз на три місяці. Про час скликання Пленуму та питання, що виносяться на його розгляд, учасники засідання Пленуму повідомляються не пізніш як за десять днів до засідання.

З розглянутих питань Пленум Верховного Суду приймає постанови, які підписуються головуючим на засіданні Пленуму та секретарем Пленуму і публікуються в офіційному друкованому органі Верховного Суду України.

При Верховному Суді України діє Науково-консультативна рада, яка утворюється з числа висококваліфікованих фахівців у галузі права для попереднього розгляду проектів постанов Пленуму Верховного Суду України щодо роз’яснення законодавства, надання висновків щодо проектів зако­нодавчих актів та з інших питань діяльності Верховного Суду України, підготовка яких потребує наукового забезпечення.

З організаційної точки зору суди пов’язані між собою як органи різних ланок судової системи.

Під ланкою слід розуміти сукупність однотипних судів, які мають одинакові повноваження і діють на рівнозначних територіальних утворен­нях.

За цією ознакою загальні суди поділяються на суди трьох ланок:

1-шу ланку утворюють місцеві загальні суди — районні, районні у містах, міські, міськрайонні суди, господарські суди — Автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

2-гу ланку утворюють апеляційні суди — областей, міст Києва та Се­вастополя, апеляційний суд Автономної Республіки Крим.

3-тю ланку утворюють — Вищі спеціалізовані суди з розгляду кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ.

Крім взаємозв’язку між ланками для судової системи характерні також і функціональні зв’язки. Ці зв’язки обумовлені тим, що кожен суд виконує одну чи декілька видів судової діяльності, тобто судових функцій — суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій.

Судом першої інстанції називається суд, який. уповноважений приймати рішення по суті тих питань, які є основними для даної справи.

З кримінальною справи це питання винності чи невинності підсудного в скоєні злочину і про застосування чи незастосування кримінального по­карання і конкретної його міри.

З цивільної справи сутність справи становить питання доведеності чи недоведеності пред’явленого позову і тих юридичних наслідків, які повинні наступити.

Під судом другої інстанції (апеляційної) розуміється суд, який перевіряє законність та обґрунтованість винесеного судом першої інстан­ції вироку, ухвали, постанови чи рішення, які не вступили в законну си­лу.

З метою забезпечення стабільності актів, суд, що виніс рішення чи вирок, не може вам змінити їх чи відмінити. Рішення і вироки більшості судів протягом встановленого строку (15 діб з моменту винесення) не вступають в законну силу і можуть бути оскаржені в апеляційному порядку підсудним, позивачем, відповідачем чи оскаржені прокурором в суд дру­гої інстанції. Апеляційне провадження може бути почате на підставі апеляційної скарги або подання прокурора.

Під судом третьої інстанції (касаційної) розуміється суд, який перевіряє законність, обґрунтованість вироків, ухвал, постанов, рі­шень апеляційного суду постановлених ним в апеляційному порядку і як судом першої інстанції, а також вироків, ухвал, постанов місцевих судів

Касаційні скарги і подання на вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним, як судом першої інстанції, а також постанов­лені ним в апеляційному порядку можуть бути подані протягом одного місяця з моменту проголошення чи оголошення ухвал або постанов, які оскаржуються.

У касаційному порядку також можуть бути перевірені вироки та постанови районного, міського, міськрайонного, військових судів гарнізонів та ухвали апеляційного суду. Касаційні скарги та подання на судові рі­шення цих судів можуть бути подані протягом шести місяців з моменту набрання ними законної сили.

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО ПИТАННЯ:

Таким чином, суди загальної юрисдикції є органічною частиною загальної державної судової сис­теми; ці суди не проста сума судових органів, а цілісний організм, де всі ланки пов’язані між собою точно визначеними в законі повноваженнями (компетенцією); очолює цю систему Верховний Суд України.

Сукупність судів держави утворює їх систему також тому, що суди поєднані між собою організаційними та функціональними зв’язками. Орга­нізаційні зв’язки регулюються законодавством про судоустрій, а функціо­нальні — законодавством про судочинство — кримінальним і цивільним проце­суальним правом.

ВИСНОВКИ ДО ТЕМИ:

Таким чином, підводячи підсумок, ще раз зазначимо, що згідно зі ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судом. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Це Конституційне положення виключає можливість віднесення до правосуддя юрисдикційної діяльності будь-яких інших органів держави чи посадових осіб.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини які виникають в державі. Суд є єдиним і виключним носієм функцій правосудця, входить в систему державних, органів, не розчиняючись при цьому в ній, займає специфічне місце в цій класово-історичній організації.

Поиск по сайту: