Б. Політичні та економічні системи країн

1) Політичною системою суспільства називають сукупність відносин політичних суб’єктів, які пов’язані за характером влади та управління суспільством, організовані на єдиній нормативно-ціннісній основі.

Напрацьований протягом тисячоліть досвід політичної взаємодії у межах держави сформувався в кілька основних систем:

- демократія (найпоширеніша); - теократія;

- тоталітаризм; - авторитаризм.

Демократія – це форма правління в державі, що ґрунтується на визнанні народу джерелом влади, поширена у країнах із ринковою та змішаною економікою: США та країнах Західної Європи. Головними ознаками демократичного всевладдя є:

1. виборність органів влади,

2. поділ державної влади на три гілки – законодавчу, виконавчу та судову,

3. підпорядкування меншості більшості, захист прав меншості, наявність політичних прав і свобод.

Теократія – форма державного правління, при якій політична влада належить духівництву або главі церкви. Класичними прикладами теократії є - Ватикан і Бруней, елементи теократії присутні у держправлінні Ірану.

Тоталітаризм – форма державного правління, що характеризується відсутністю демократичних свобод і повним контролем держави над усіма сферами життя суспільства – економікою, релігією, сім'єю тощо. Тоталітаризм особливо характерний для таких диктаторських режимів XX ст., як гітлерівська Німеччина, сталінський Радянський Союз, франкська Іспанія. У наш час неототалітаризм характерний для Корейської Народно-Демократичної Республіки.

Авторитаризм – форма правління в державі, коли вся влада чи більша частина влади зосереджена в руках однієї особи чи групи осіб. При авторитаризмі роль представницьких органів влади зведено нанівець або занижено. Характерне для абсолютних монархій (Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати), військових диктатур (у різні часи: Аргентина, Уругвай, Чилі, Камбоджа), персональних тираній (у різні часи: Гаїті, Нікарагуа, Сомалі),

вождистських режимів (Лівія, Куба).

2) Економічною системою - називають сукупність економічних процесів, які відбуваються на основі сформованих у суспільстві відносин власності і господарського механізму. Головну роль у будь-якій економічній системі відіграє виробництво разом з галузями розподілу, обміну і споживанням. Розрізняють кілька основних форм економічних систем:

- традиційна, - ринкова,

- планова, - змішана.

Ринкова економіка – форма організації економіки, за якої вироблений продукт стає товаром і продається на ринку.

*Приклади країн з класичною ринковою системою - Саудівська Аравія, Бахрейн, Кувейт.

Сучасна ринкова система має такі ознаки:

- різноманітні форми власності; формування економіки, що ґрунтується на знаннях; активний вплив держави на економіку і соціальну сферу; підвищена увага до проблем довкілля; гуманізація і глобалізація світової економіки.

Традиційній системі властиві примітивні технології, переважання ручної праці, розв’язування економічних проблем за звичаями і рішеннями ради старійшин. *Подібний тип економіки характерний для первісних суспільств, але продовжує зберігатися і до сьогодні в аграрних зонах Азії та Африки.

Плановій (або командно-адміністративній) системі притаманна державна власність на економічні ресурси, монополізація і бюрократизація економіки, централізоване економічне планування. *Такий тип економічної системи характерний для Куби, КНДР.

Змішана система об’єднує елементи ринкової і планової економічних систем. Вона характерна для багатьох сучасних держав, прикладами яких є США, Росія, Китай, Франція, Швеція, Японія, Велика Британія.

! Серед основних форм економічних систем переважає змішана, яка ввібрала найефективніші елементи ринкової і планової системи.

Поиск по сайту: