Б. Одиниці (елементи) сучасної політичної карти світу на суходолі

Основними одиницями ПКС є держава, країна, територія, залежна країна, колонія.

Територія — це частина земної поверхні, що має певні просторові межі та географічне положення. Вона охоплює частину суходолу і частину морської поверхні (територіальні води держав, що мають вихід до моря). Наприклад, Острови Хука — територія, що має внутрішнє самоврядування; Джерсі — залежна територія Великої Британії на однойменному острові в Нормандському архіпелазі.

Країна — це територія з визначеними кордонами і населенням, що представляє собою єдине ціле з точки зору історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад Україна в 1900 р. була країною українців, але поділеною між Російською та Австро-Угорською імперіями (суходіл, територіальні води, повітряний простір, морські економічні зони).

Держава - це суверенне політичне утворення з визначеними територією, господарством і політичною владою, наприклад Україна, Франція, Канада. Кожна держава має свою визначену територію та кордони, проводить власну внутрішню і зовнішню політику на світовій політичній арені, має міжнародне визнання та державну символіку: герб, прапор і гімн. Будь-яку державу можна назвати країною, але не кожну країну можна назвати державою.

Наразі на політичній карті світу нараховується близько 240 країн та територій зі спеціальним статусом.

Залежні країни і території перебувають під політичною та військовою владою суверенних держав. Вони поділяються на:

- колонії, де владарює іноземна держава (метрополія) і які не мають політичної та економічної самостійності, територія, що перебуває під владою іноземної держави (метрополії), не має політичної, економічної самостійності; управління нею здійснюється на підставі спеціального режиму.

- протекторати, що мають відносну державну внутрішню незалежність, це форма колоніальної залежності, що встановлюється нерівноправним договором, за яким держава протектор здійснює зовнішні відносини й вирішує інші найважливіші питання політики протекторату. Формально в Європі протекторатами є: Монако (протектор – Франція), Сан-Марино (протектор – Італія), Ліхтенштейн (протектор – Швейцарія).

- домініон або держава у складі Британської співдружності, які визнали главою англійського короля (королеву): Канада, Австралія, Нова Зеландія та інші країни – колишні колонії Великобританії.
* Найбільша кількість володінь належить країнам:
Франція – 18, Велика Британія – 14, США – 9, Австралія – 3, Нідерланди – 2.

! Особливого територіального статусу має Антарктида і територія на південь від паралелі 50^o південної широти — це нейтральна демілітаризована (без збройних сил і військових об'єктів) територія.

Існуючим договором про Антарктиду від 01.12.1959 р. Антарктиду й Антарктику оголошено територіями, які не належать жодній державі й можуть використовуватися тільки в цілях миру і науки.

Спірні території – це території, на які претендують дві або більше держав. У світі існує до 300 ділянок і територій, які є предметами суперечок, а в 100 з них наявна гостра конфліктна ситуація:

§ території, які ООН визнає юридично і вимагає надання їм незалежності:

- Палестина (частина території окупована Ізраїлем); - Західна Сахара (окупована Марокко);

§ території, які існують фактично, але не визнаються ООН:

- Тайвань (Китай вважає цю країну невід’ємною своєю частиною і вимагає воз’єднання);

- о. Майотта (Маоре) (залежить від Франції і знаходиться в архіпелазі Коморських Островів, ООН визнає право Союзу Коморських Островів на цей острів);

- міста Сеута і Меілья (володіння Іспанії на півночі Марокко, які ця країна вимагає повернути до складу своєї державної території);

§ фактично спірні території:

- Фолклендські (Мальвінські) острови – предмет суперечки між Великою Британією Аргентиною;

- штат Джемму і Кашмір – спірна територія між Індією та Пакистаном.

Наявність спірних територій на планеті зумовлює виникнення осередків міжнародної напруженості, так званих „ гарячих точок”, що сприяють нестабільності політичної карти.

! Головними причинами таких ситуацій є: несправедливі договори про кордони або незадоволеність ними країн; поділ території, на якій мешкає один народ або одна етнічна група; складність встановлення кордонів по природних об’єктах.

ІІ. Територія вод Світового океану на ПКС:

- Територіальні води - морські води, що прилегають до суші або внутрішні води держави, що входять в її склад і знаходяться під її сувернітетом. За міжнародним правом їх ширина не може бути більше 12 морських миль (22 км від берега).

- Морська економічна зона - 200 морських миль - акваторія за межами територіальних вод, що знаходить під контролем прибережної держави (370 км від берега).

- Води відкритого моря, що знаходяться в загальному користуванні всіх держав.

Поиск по сайту: