Композиція газетної полоси

Окремі частини газетного набору мають характерні назви, пов’язані з розташуванням статей або ілюстрацій на полосі:

Газета починається з заголовної частини, яка може займати всю ширину полоси або її частину. Основні її елементи: назва газети, постійний заклик, назва організації (органу), календарні відомості, номер випуска. Назва газети завжди розміщена у верхньому лівому куті або у верхньому рядку першої полоси. Календарні відомості і номер – під назвою газети або в рамці праворуч. Разом назва газети, тип видання, лозунг, назва організації, яка видає газету, календарні відомості, номер, рік, ціна, інтернет-адреса, іноді зазначення періодичності і тиражу становлять логотип видання.

Передовицю поміщають у лівій верхній частині першої полоси. Її набирають на найбільший формат і заверстують в одну або кілька колонок. Її відбивають лінійкою від решти матеріалу або обводять рамкою.

Підбірка – матеріал, однорідний за темою; його разміщують на кілька колонок і об’єднують загальним заголовком-шапкою. В підбірку найчастіше об’єднують невеликі статті інформаційного змісту (замітки, інтерв’ю, репортажі). Її заверстують зверху або знизу полоси і чітко відділяють від решти матеріалу. Кілька підбірок беруть в рамку.

Вікно - стаття або зображення, прямокутно заверстані в верхньому правому куті полоси.

Фонар - стаття (чи зображення), заверстані по центру або знизу полоси на дві-три колонки. Висота такої статти має бути більшою за ширину. Відділяють від іншого матеріалу жирними або фігурними лінійками.

Підвал - стаття, разміщена в кількох або всіх колонках внизу полоси. Висота не больше 1/3 і не менше 1/4 висоти полоси.

Куток - стаття або іллюстрація, заверстані в одном з кутів полоси, за винятком правого верхнього. Його відділяють лінійками.

Горище - великий матеріал, подібний підвалу, але розміщений зверху полоси і заверстаний на всю ширину або на кілька колонок. Відділяють жирними лінійками.

Підверстка - матеріал, яким заповнюють порожнє місце під статтею, тематично з ним не пов’язаною.

Оголошення заверстують на останній полосі.

Колонтитули розміщують або на всю ширину полоси, або внизу у кутку на формат однієї колонки: на парних сторінках – у першій колонці, на непарних – в останній. Колонтитул: назва газети, номер, дата, колонцифра.

Види заголовків:

1. Основний заголовок – дає уявлення про матеріал під ним.

2. Підзаголовок – найчастіше тематичний (пояснює, уточнює, інтригує)

а) службовий підзаголовок вказує на характер, спрямованість матеріалу, його літ.форму або джерело інформації (Репортаж з берегів Дона; Від нашого кореспондента…);

б) внутрішній підзаголовок належить до окремого підрозділу об’ємного матеріалу.

3. Рубрика (надзаголовок) – вказує на розділ або відділ газети (н-д, Панорама новин; Репліка тощо).

4. «Шапка» – заголовок, який об’єднує кілька газетних матеріалів, кожен з яких може мати свій заголовок:

а) лозунгова – звернення до читача,

б) узагальнювальна – виражає основну думку підбірки,

в) інформаційна – повідомлення про подію.

Заголовок «стрічка» розгортається на всю ширину полоси..

Правила розміщення і поділу заголовка на рядки:

1)спол. І, а, але і частки не, ні, прийм. За, з, через, під, в, до не можна відривати від слів, яких вони стосуються

2) правильно розмістити загловок стосовно тексту, щоб було очевидно, якої статті стосується;

3) зупинитися на єдиній гарнітурі для матеріалів, пов’язаних з новинами

4)не використовувати ці шрифти для реклами

5) дотримуватися чіткої субординації між заголовковими компонентами.

Сучасні тенденції оформлення газет:

1. Освітлення полос, відпова від вертикальних лінійок при «світлому наборі тексту» і посилення контрастності безлінійної верстки.

2. Плакатність першої сторінки (це, по суті, обкладинка з багатьма анонсами змісту внутрішніх сторінок, особливо у форматі А3, А4).

3. Мозаїчність структури останньої сторінки, пов’язана з розміщенням там довідкової і рекламної інформації.

4. Посилення ролі ілюстративного матеріалу, яка все потісняє текстовий. Внутрішні полоси мають спокійнішу композицію. Багато видань надають перевагу 4- і 3-колонковій верстці замість 6-колонкової. Комп’ютерна верстка сприяє посиленню тенденції візуалізації періодичних видань – газетні текти стають коротшими, словесна інформація доповнюється або заміняється графічною, посилюється роль абстрактних візуальних елементів.

5. Розвиток заголовкового комплексу: коментар виносять в анонс, врізку, підзаголовок; заголовок, підзаголовок, рубрика.ю врізка, фотозаставка (або фотоілюстрація) утворюють своєрідну композицію, яка виокремлює текст з низки йому подібних.

6. Підвищення шрифтової кільтури.

7. Прагнення до стабільності композиції і графіки, композиційно-графічного моделювання. Модель – зразок, еталон, який вбирає у себе все краще з минулого досвіду (і не лише власного). Нові прийоми виникають у процесі освоєння нового досвіду. Наприклад, маргіналії (рубрики, винесені за формат полоси) – прийом, який прижився у оформленні молодіжних журналів, особливо малоформатних. Також уводять помітки, зроблені нібито «від руки» (галочки, «NВ!») – це оригінальний і сильний графічний акцент, який порушує монотонність видання. Оформлювачі підкреслюють ще одне значення маргіналій: поміткина полях зроблені нібито читачем, який продивляється видання разом з тобою і відміча – «ц цікаво, потрібно прочитати».

Фактори, які визначають особливості оформлення періодичного видання:

А. Внутрішні: типологічні (цільова аудиторія і власник чи орган, який видає; мета і тип видання, авторський склад, жанр матеріалу, обсяг, тираж, періодичність, кваліфікація і майстерність редакторів, дизайнерів поліграфістів тощо); ринкові (видання повинне мати оригінальне обличчя при збереженні основних типологічних рис); естетичні.

Б. Зовнішні: технологічні, рекламні (реклама – один з основних джерел фінансування; сьогодні у виданнях на рівних представлені редакційна і рекламна частини, що потрібно враховувати при верстанні), національно-традиційний і читацький фактори (н-д, культурні особливості. Так, у виданнях мусульманських країн немає зображень надто оголеного тіла, натомість – багато прикрас на жінках).

В. Особистісні. Рівень професійності працівників.

Завд.: конспектувати

Поиск по сайту: