Характерні точки діаграми стану залізо-вуглець

Основними компонентами залізовуглецевих сплавів є залізо і вуглець.

Залізо – це сріблясто-сірий метал з атомним номером 26, атомним радіусом 0,127нм, атомною масою 55,85, густиною 7860 кг/м³ та температурою плавлення 1539±5⁰С. Залізо - поліморфний метал. В інтервалі температур 1539…1392⁰С існує δ –залізо з ОЦК-граткою і періодом 0,293 нм, в інтервалі температур 1392…911⁰С – γ –залізо з ГЦК-граткою і періодом 0,364 нм, а при температурах, нижчих за 911⁰С – α –залізо з ОЦК-граткою з періодом 0,286 нм. При температурі 768⁰С (точка Кюрі) залізо зазнає магнітне перетворення - нижче цієї температури залізо феромагнітно, а вище – парамагнітно.Технічно чисте залізо має такі механічні властивості: σ_в=250МПа; σ_т = 120 МПа; 800НВ; δ = 50% і ψ = 85%.

Вуглець – це неметалевий елемент з атомним номером 6, атомним радіусом 0,077нм, атомною масою 12,011 густиною 2500кг/м³ та температурою плавлення 3500⁰С. Вуглець існує в двох модифікаціях: графіту і алмазу. У звичайних умовах він знаходиться у вигляді графіту, але може існувати і у вигляді метастабільного алмазу. Графіт має гексагональну шарувату гратку, де відстань між шарами становить 0,34 нм, а між атомами у шарі – 0,14 нм. Завдяки шаруватості міцність графіту невелика – σ_в=20 МПа (при 20⁰С). Алмаз має складну кубічну гратку з періодом 0,1545 нм, у якому діють надзвичайно сильні ковалентні міжатомні зв’язки, що обумовлює високу твердість алмазу.

Вуглець розчиняється у залізі в рідкому та твердому станах, а також утворює з залізом хімічну сполуку Fe₃С (цементит), а у високовуглецевих сплавах може існувати і у вигляді графіту.

Основними фазами, які утворюються в залізовуглецевих сплавах, є необмежений рідкий розчин вуглецю в залізі (Р), ферит (Ф), аустеніт (А), цементит (Ц) і графіт (Г).

Ферит – це твердий розчин проникнення вуглецю в α- або d–залізі. Максимальна розчинність вуглецю в d–залізі становить 0,1% при 1499⁰С (т.Н), в α–залізі – 0,02% при 727⁰С (т.Р), а при кімнатній температурі вона зменшується до 0,006%. Така низька розчинність вуглецю в Fe_α(Fe_δ) обумовлена малими розмірами пор в ОЦК гратці. Ферит – м’яка, пластична фаза з такими механічними властивостями: - s_в=250МПа; s_т=120МПа; δ=50% і Ψ=80%; КСU=2,5 МДж/м²; 800…900НВ. Області існування на діаграмі Fe-Fe₃C: чистого δ –фериту – АНN, α –фериту – GPQ.

Аустеніт – це твердий розчин проникнення вуглецю в γ – залізі. Максимальна розчинність вуглецю в γ – залізі значно вище, ніж у Fe_α і становить 2,14% при 1147⁰С, що пов’язано з більшими розмірами пор в ГЦК гратці. При зниженні температури розчинність вуглецю в γ–залізі зменшується і при температурі 727⁰С становить 0,8%. Аустеніт більш тверда (1700…2000НВ) і міцна (s_в = 500…800МПа), ніж ферит, але дуже пластична фаза. Область існування чистого аустеніту на діаграмі Fe-Fe₃C - NJESG.

Цементит – це хімічна сполука заліза з вуглецем, карбід заліза Fe₃C. Температура плавлення приблизно 1260⁰С. Труднощі з визначенням цієї температури пов’язані з нестійкістю цементиту при нагріванні, тобто його розпадом з утворенням аустеніту і графіту. Цементит при температурах нижче 210⁰С має слабкі феромагнітні властивості, а при цій температурі (при нагріванні) втрачає феромагнетизм. Цементит має складну орторомбічну гратку, в елементарній комірці якої розміщені 12 атомів заліза і 4 атоми вуглецю. Цементит має високу твердість (~8000НВ) і крихкість. На діаграмі стану Fe-Fe₃C цементиту відповідає вертикальна лінія DFKL.

Графіт – це вуглець, який виділяється у високовуглецевих сплавах у вільному стані при повільному охолодженні (за стабільною діаграмою стану “залізо – графіт”).

Евтектична суміш аустеніту і цементиту називається ледебуритом. Ледебурит містить 4,3%С, має високу твердість (> 6000НВ) і крихкість. Тому присутність ледебуриту в структурі сплавів, що містять 2,14…6,67%С, обумовлює їх нездатність до обробки тиском і утруднює обробку різанням.

Евтектоїдна суміш фериту і цементиту отримала назву перліт. Назва структури пов'язана з тим, що під мікроскопом на травленому мікрошліфі вона має перламутровий перелив. Перліт містить 0,8%С, найчастіше має пластинчасту будову і є відносно міцною структурною складовою: σ_в=800…900МПа; σ_0.2= 450МПа; δ£ 16%; ~ 2000НВ.

Поиск по сайту: