АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Умови проведення гри

Читайте также:
  1. IІІ. Проведення перевірок суб’єктів господарювання та органів влади та інших підконтрольних об’єктів органами Держтехногенбезпеки України
  2. VIII. Шляхи, умови та очікувані результати реалізації Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  3. Алгоритм проведення санобробки при зараженні БЗ
  4. Бухгалтерські проведення з обліку надходження основних засобів
  5. БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З РОЗРАХУНКІВ ІЗ ПДВ
  6. Бухгалтерські проведення обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами
  7. В нормах Особливої частини кримінального права передбачені умови звільнення від кримінального покарання за окремі види злочинів.
  8. Валютно-фінансові і платіжні умови зовнішньоторговельних угод.
  9. Варіанти опорних схем для проведення аналізу ситуацій
  10. ВИЗНАЧЕННЯ ЗБИТКІВ, ПОРЯДОК ТА УМОВИ СПЛАТИ СТРАХОВИХ ВІДШКОДУВАНЬ
  11. Використання технічних засобів під час проведення слідчих дій: судової фотографії, звукозапису відеозапису тощо.
  12. Вихідні передумови та порядок розробки стратегії управління товарооборотом підприємства

 

Для проведення ділової гри учасники поділяються на чотири підгрупи і виконують наступні функції:

1. Національний банк України — регулює грошовий ринок та контролює діяльність банків.

2. Комерційні банки – приймають вклади від фізичних та юридичних осіб і надають позики.

3. Населення – надає вільні грошові кошти у вигляді депозитів комерційним банкам.

4. Підприємства – отримують від комерційних банків кредити для ведення фінансово-господарської діяльності.

Викладач виступає у ролі спостерігача, який інформує учасників гри про ситуацію на ринку, здійснює аналіз та коригування рішень учасників гри.

Гра імітує ситуацію, коли на грошовому ринку:

- населення намагається збільшити свої доходи за рахунок підвищених ставок по депозитам;

- підприємства намагаються отримати кредити по мінімальним відсотковим ставкам;

- комерційні банки планують максимізувати свій прибуток, за умови мінімальних ставок по депозитам та максимальних ставок по кредитам;

- Національний банк здійснює монетарну політику (змінює облікову ставку та норму резервування) в залежності від економічної ситуації, яка склалася в конкретний момент часу.

На початку гри викладач надає інформацію про:

- наявність у населення певної суми вільних коштів (заощаджень);

- потребу підприємств в кредитних коштах;

- власні активи комерційних банків;

- облікову ставку НБУ та норму резервування.

Після з'ясування загального порядку виконання роботи викладач видає завдання підгрупам учасників.

Для спрощеного виконання завдань вважаємо, що населення не потребує кредитів, а підприємства не мають власних вільних коштів, НБУ не застосовує інших інструментів регулювання грошового ринку, крім зміни облікової ставки та норми резервування. Виходячи із зазначених умов, всі субєкти намагаються максимізувати свій дохід і на грошовому ринку встановлюється певна рівновага.

В ході гри в країні відбувається економічне зростання: у підприємств збільшується потреба в інвестиційних коштах, а населення отримує більше доходів і відповідно збільшує обсяг заощаджень. Параметри економічного зростання визначає викладач і демонструє на дошці

Як наслідок, зростає попит на гроші, що змушує НБУ змінити облікову ставку та норму резервування з метою недопущення «перегріву» економіки. Під впливом цих змін комерційні банки звертаються за кредитами до НБУ та змінюють ставки по депозитам і кредитам. Відповідно змінюється пропозиція грошей. Процес підсилюється дією мультиплікатора. Всі субєкти повинні враховувати дію мультиплікатора, граничну схильність до заощадщення, дохідність своїх операцій. Відповідно, кожна з підгруп розраховує ці показники в ході гри.

Поступово в економіці встановлюються нові параметри рівноваги. Рівновага на грошовому ринку свідчить про те, що на цьому ринку не має ні профіциту, ні дефіциту грошей. Але така ситуація існує лише в тенденції, яка постійно порушується і відновлюється під впливом механізму функціонування банківської системи.

Кожна підгрупа учасників гри ілюструє свої дії відповідними економічними розрахунками, які надає викладачу для узагальнення та оцінки своєї діяльності.


Методологічні рекомендації для проведення розрахунків учасниками гри

 

Національний банк регулює грошову пропозицію через комерційні банки. Загальна здатність банків надавати кредит залежить від величини депозитних грошей та пропорцій їх розподілу.

Зв'язок між функціями залучення депозитів та видачі кредитів комерційними банками спирається на розподіл залучених коштів на дві частини.

Перша – відрахування в банківські резерви (R), які складаються з двох компонентів:

1. обов’язкові резерви, норма яких регулюється Національним банком;

2. додаткові резерви, що їх комерційні банки створюють самостійно.

Кошти, які тримаються як резервні, не приносять відсотка. Тому для того, щоб видати гроші вкладнику на його вимогу, банку достатньо тримати у вигляді резерву тільки частку внесків, які зберігаються у вигляді касової готівки або як депозити у Національному банку. Це і є банківські резерви.

Головною функцією вимоги обов’язкових банківських резервів є необхідність контролю НБУ за величиною грошової пропозиції. За законом всі комбанки повинні мати обов’язкові резерви.

Загальна норма банківських резервів визначається відносно депозитних грошей (D) за формулою:

 

rr = R/D (1)

Друга – кредитні гроші (МС), які обчислюються як різниця між депозитними грошима і банківськими резервами за формулою:

МС = D – R (2)

 

Гроші, які залучають комерційні банки на свої депозити, перевищують банківські резерви. Перевищення депозитних грошей над банківськими резервами дозволяє банкам створювати кредитні гроші.

Механізм створення грошей. Процес перетворення резервів у банківські гроші спирається на дві умови:

1. Національний банк визначає норму обов'язкових резервів а значить впливає на банківські резерви;

2. використовуючи кредитні гроші, банківська система перетворює їх у нові депозити і таким чином збільшує банківські гроші. Цей процес називається «багаторазове розширення (експансія) банківських депозитів».

Отже, особливість комерційних банків полягає в тому, щоб залучаючи початково на депозит певні суми грошей, вони володіють здатністю створювати нові депозити. Це означає, що між початковим приростом депозитних грошей (∆D) і створеними депозитами існує не проста, а помножена, тобто мультиплікативна, залежність.

Така здатність банківської системи на базі залучення грошей на свої депозити створювати нові гроші, тобто збільшувати пропозицію грошей, вимірюється депозитним мультиплікатором (md). Який знаходиться в оберненій залежності від норми резервування:

md = 1/rr (3)

Якщо резервна норма встановлена, то спираючись на початковий приріст депозитних грошей, можна обчислити приріст грошової пропозиції:

∆MS= ∆D × md (4)

 

Наведена модель грошової пропозиції відповідає спрощеним умовам її формування, тому що в ній грошова пропозиція зводиться лише до депозитних грошей.

Банківський прибуток являє собою різницю між процентами на вкладений капітал(депозит) і виплатою процентів за позиками.

Населення впливає на грошовий ринок через зміну обсягів депозитів, які в свою чергу залежать від заощаджень.

Заощадження (S - saving) – це відкладене на майбутнє споживання чи частина доходу, яка не споживається в теперішньому часі.

Отже, важливим є визначення механізму за яким домогосподарства визначають скільки споживати, а скільки заощаджувати.

Для цього доцільно ознайомитись з кейнсіанською концепцією споживання.

У своїй концепції споживання Дж. М. Кейнс виходив з гіпотези абсолютного доходу. Він звернув увагу на те, що суб'єкти формують своє споживання в залежності від отриманого ними поточного доходу.

На відміну від представників класичної школи Кейнс вважав, що розподіл доходу на споживання і заощадження залежить не від процентної ставки, а від переваг споживача. Кейнс сформулював так називаний основний психологічний закон, що характеризує поведінку споживачів, схильних, як правило, збільшувати своє споживання зі зростанням доходів, але не в тій мірі, у якій росте їхній дохід.

Бажання людей зберігати частину доходу обумовлена:

• прагненням забезпечити резерв на випадок непередбачених обставин;

• прагненням забезпечити свою старість, дати освіту дітям, необхідністю утримувати утриманців;

• бажанням забезпечити доходи у формі відсотка;

• бажанням насолоджуватися почуттям незалежності;

• наміром забезпечити необхідні кошти для комерції;

• бажанням залишити спадщину;

• просто скнарістю.

До такого висновку Кейнс прийшов виходячи з «знання людської природи» і «детального вивчення минулого досвіду».

Реакцію споживача на зміну доходу виражають гранична схильність до споживання і гранична схильність до заощадження.

Гранична схильність до споживання (MPC – marginal propensity to consume - c/) частка приросту витрат на споживання при будь-якій зміні індивідуального доходу:

 

с/ = (5)

 

де ΔС — приріст витрат на споживання;

Δ Y— приріст індивідуального доходу.

Гранична схильність до заощадження (MPS - marginal propensity to save - s/) частка приросту заощаджень при будь-якій зміні індивідуального доходу:

s/ = (6)

 

де ΔS — приріст заощаджень;

ΔУ— приріст індивідуального доходу.

Сума граничної схильності до споживання і граничної схильності до заощадження для будь-якої зміни доходу після сплати податків завжди дорівнює одиниці:

 

с/ + s/ = 1 (7)

 

Підприємтсва оцінюють ефективність отриманих кредитів шляхом порівняння їх ставки із середньою нормою прибутковості в економіці, яку визначає викладач.


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)