АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ЗЕМЛЯ В КОСМІЧНОМУ ПРОСТОРІ

Читайте также:
  1. Античні міста – поліси, їх культура в українських землях.
  2. Відповідальність у часі та просторі
  3. Главная заземляющая шина
  4. Заземляющие проводники
  5. Заземляющие устройства электроустановок напряжением выше 1 кВ в сетях с изолированной нейтралью
  6. Заземляющие устройства электроустановок напряжением выше 1 кВ в сетях с эффективно заземленной нейтралью
  7. Заземляющие устройства электроустановок напряжением до 1 кВ в сетях с глухозаземленной нейтралью
  8. Земля в Солнечной системе
  9. Земля і Місяць
  10. Земля как объект охраны. Юридическое понятие «Земля». Категории земель
  11. Земляной полотно, верхнее строение колеи и искусственные сооружения

Астероїди – малі планети. В Сонячній системі обертаються між орбітами Марса і Юпітера.

Астрономічна одиниця – одиниця виміру відстані в астрономії: дорівнює середній відстані від Землі до Сонця (149,6 млн. кілометрів).

Астрономія – наука про будову й розвиток небесних тіл, їх систему та Всесвіт в цілому.

Вісь Землі – це уявна лінія, яка проходить через центр і полюси Землі, навколо якої вона обертається.

Всесвіт (космос) – це весь існуючий світ. До його складу входять галактики (зоряні світи), в тому числі й наша Галактика.

Галактика - це велетенська скупчення зірок. До складу галактики входять сотні мільярдів зірок. Всі галактики поділяють на еліптичні, які мають вигляд кіл або еліпсів, спіральні, що складаються з ядра та кількох спіральних рукавів, і неправильні, в яких не простежується симетрія.

Зоря – розпечене небесне тіло, що випромінює світло. Складається з сильно нагрітих газів.

Знаки зодіаку – 12 сузір'їв, по яких проходить річний шлях видимого руху Сонця серед зірок.

Комети – малі небесні тіла, що складаються з яскравої голови та хвоста. Розміри їх величезні, а маси малі. Комети рухаються за своїми орбітами.

Метеори – невеликі небесні тіла, величиною з шпилькову голівку, що світяться в променях Сонця на нічному небозводі.

Метеорити – кам'яні, залізні і залізокам'яні небесні тіла, що падають на Землю з космічного простору.

Орбіта – шлях небесного тіла у космічному просторі.

Планета – великі кулясті небесні тіла, що рухаються навколо Сонця по колових орбітах. Планети світять відбитим сонячним світлом.

Полярна зоря – найяскравіша зоря в сузір'ї Малої Ведмедиці. Розташована поблизу північного полюса Всесвіту. Звідси і її назва.

Світловий рік – відстань, яку проходить промінь світла від зір протягом земного року.

Телескоп – оптичний астрономічний прилад для розглядання і фотографування небесних світил.

 

 

ЗЕМЛЯ НА ПЛАНІ ТА КАРТІ

 

Абсолютна висота – висота місця над рівнем океану.

Азимут – кут на місцевості або на карті, що утворюється напрямом на північ і напрямом на обраний пункт. Кути зчитуються від напряму на північ за ходом годинникової стрілки.

Відносна висота – висота, що показує перевищення однієї точки поверхні Землі над другою.

Географічна довгота – величина дуги паралелі в градусах від початкового меридіана до заданого місця.

Географічна широта – величина дуги меридіана в градусах від екватора до заданого місця.

Географічна карта – зменшене зображення земної поверхні на площині прийнятими умовними знаками.

Географічні координати – географічна широта і географічна довгота будь-якої точки на земній кулі.

Глобус – модель земної кулі з контурами суходолу й водних просторів.

Горизонталі – лінії на планах місцевості та географічних картах, що з'єднують точки земної поверхні, які лежать на одній висоті над рівнем моря.

Горизонт – частина земної поверхні, яку ми бачимо навколо себе на рівній відкритій місцевості.

Градусна сітка – сітка на географічній карті чи на глобусі, що утворюється від пересічення меридіанів з паралелями.

Грінвічський меридіан – початковий (нульовий) меридіан, що проходить через Грінвічську обсерваторію в Англії. Від нього ведуть міжнародний рахунок довгот на земній кулі в напрямку з заходу на схід від 0 до 360 ° або в обидві сторони від 0 до 180 ° з приписками «східна» або знака «плюс», «західна» або знаку «мінус». На градусній рамці географічних карт вказують: «на схід від Грінвіча» або «на захід від Грінвіча».

. Географічна карта, мапа – зображення у певному масштабі території земної поверхні на площині, виконане за допомогою умовних знаків із застосуванням географічної (картографічної проекції). Вона показує розміщення, властивості і зв'язки різних природних і соціально-економічних об'єктів та явищ.

Карти великомасштабні – з масштабом від 1:5000 до 1:200000, загальногеографічні карти такого масштабу називають топографічними.

Карти середньомасштабні – масштаб яких від 1:200000 до 1:1000000, загальногеографічні карти такого масштабу називають оглядово-топографічними.

Карти дрібномасштабні – масштаб дрібніший від 1:1000000, загальногеографічні карти такого масштабу називають оглядовими.

Масштаб – умовна міра, що показує, у скільки разів відстань на місцевості зменшена при зображені її на карті чи на плані.

Масштаб числовий – відношення довжини ліній на плані або карті до довжини відповідних ліній в натурі. Зображується у вигляді лінійного дробу, чисельник якого одиниця, а знаменник – ступінь зменшення проекції. До прикладу, запис 1:5 000, або означає, що 1 см на плані відповідає 5 000 см (50 м) на місцевості. Більш крупним є той масштаб, у якого знаменник менше – 1:1 000 крупніше за 1:25 000. На топографічних планах і картах звичайно використовують такі масштаби: 1:1 000, 1:2 000, 1:5 000, 1:10 000, 1:20 000, 1:25 000, 1:50 000, 1:100 000, 1:200 000, 1:500 000, 1:1 000 000 і дрібніше.

Масштаб іменований – біля кожного числа записана назва одиниці вимірювання. Наприклад: в 1 см - 2 км.

Масштаб лінійний – відрізок, поділений на рівні частини, на якому біля кожної поділки вказане число, що показує довжину відповідного відрізка в натурі.

Меридіани – умовні лінії на глобусі і карті, що проведені від полюса до полюса, які показують напрям «південь — північ».

Нівелір – прилад для визначення відносної висоти місця, тобто перевищення однієї точки над другою.

Орієнтування – вміння визначати на місцевості сторони горизонту за Сонцем, зорями, компасом, місцевими ознаками.

Паралелі – лінії, проведені на глобусі і карті паралельно екватору. Паралелі розміщені під прямим кутом щодо меридіанів.

План – докладне картографічне зображення у великому масштабі (1:10000 і більше) невеликої ділянки місцевості, в межах якої кривизна поверхні не враховується.

Полюси – умовні точки на земній поверхні, через які проходить земна вісь.

Полярні кола – паралелі 66о30’ північної й південної широт, вище яких можна спостерігати «полярні дні» й «полярні ночі».

Початковий (нульовий) меридіан – меридіан, від якого ведеться відлік інших меридіанів на захід і схід у градусах. Він проходить через Гринвіцьку обсерваторію (поблизу Лондона).

Екватор – паралель, проведена на однаковій відстані від полюсів.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)