Вчитель не повинен боятися конфлікту, а опановувати технологію поведінки у конфліктній ситуації і майстерність її розв'язання

З'ясуємо, перш за все, причини виникнення конфліктних ситуацій у педагогічній діяльності.

1. При організації педагогічної взаємодії вчитель зустрічається з певними труднощами.

· Школярі потребують: хтось більше уваги, піклування, До когось потрібні більш жорсткі вимоги. Головне, правильно і гнучко будувати систему стосунків, прагнути до того, щоб у ній переважали гуманістичні, а не авторитарні відносини. Якраз гнучкість у поведінці вчителя і є найбільша трудність у діяльності педагога.

2. Часто у відносинах 93 панують стереотипи, очікування певної поведінки учня. Якщо очікування не справджується, вчитель часто нервує, прагне повернути все по-старому, робить їдке зауваження, а у відповідь одержує протест.

· Важливою особливістю взаємин педагога й учнів є різниця їхніх соціальних статусів. Якщо учитель орієнтується тільки на виконання учнем своєї соціальної ролі, не враховує змін у його поведінці і вчинках, порушує принцип гуманізму, то це приводить до погіршення стосунків між ними.

2. Ще одна складність і особливість педагогічної діяльності — її

· публічний характер, встановлення взаємин відбувається прилюдно. Учні очікують мудрих рішень вчителя. Якщо це очікування справджується, то сприймається і учнями як природне, якщо ні — авторитет надовго втрачається.

Вчитель в процесі публічної взаємодії часто перестає діяти творчо, боїться йти на риск, не виходить за рамки стандарту, інколи діяти треба швидко, не вистачає часу на розмірковування. А якщо врахувати ще й нервове напруження у гострій ситуації, то годі чекати мудрих рішень.

Недарма радять: не поспішай судити, дай час подумати: і собі, і учням, не приймай швидких, непродуманих рішень. Легко грюкнути дверима класу і сказати "Я більше тебе бачити не хочу", але ж і зайти в клас доведеться, і учня побачити знову.

У загальному плані причинами порушень у взаємодії вчителя з учнями можуть бути дії і слова вчителя, властивості особистості учителя і учня, загальна обстановка в школі. І звідси, найбільш типовими причинами конфліктів у роботі вчителя з учнями можуть бути:

· недостатня можливість учителя прогнозувати на уроці поведінку учнів (її зміни можуть бути викликані, скажімо, втомленістю, відповідальною контрольною роботою або конфліктною ситуацією, що мала місце на попередньому уроці);

· несподіваність вчинків учнів часто порушує запланований хід уроку, викликає в учителя роздратування і 94 прагнення будь-що забрати "перешкоди"; недостатність інформації про причини того, що сталося, затрудняє вибір оптимальної поведінки і тону звертання;

· свідками ситуації стають інші учні, тому учитель прагне будь-що зберегти свій соціальний статус і тим самим часто доводить ситуацію до конфліктної;

· учителем, як правило, оцінюється не окремий вчинок учня, а його особистість, така оцінка часто визначає ставлення до учня інших вчителів і однолітків (особливо в початковій школі);

· оцінка учня нерідко будується на суб'єктивному сприйманні його вчинку і недостатній інформованості про його мотиви, особливості особистості, умови життя в сім'ї;

· учитель затрудняється провести аналіз ситуації, що виникла, поспішає суворо покарати учня, мотивуючи це тим, що зайва суворість у ставленні до учнів не завадить;

· важливе значення має характер стосунків, які склалися між вчителем і окремими учнями; особисті якості і нестандартна поведінка останніх є причиною постійних конфліктів з ними;

· причиною конфліктів часто бувають особистісні якості вчителя (роздратованість, грубість, безпомічність, самовдоволення та ін.).

· Додатковими факторами виступають: переважаючий поганий настрій при взаємодії з учнями, відсутність педагогічних здібностей, інтересу до педагогічної діяльності, життєва не влаштованість учителя, загальний клімат і організація роботи в педагогічному колективі.

Учителю слід пам'ятати, що різниця віку і життєвого досвіду учасників педагогічного конфлікту породжує і різну ступінь відповідальності за помилки при його розв'язанні, Що поведінка учителя в конфліктній ситуації спостерігається учнями і носить виховуючий характер. Професійна позиція вчителя зобов'язує взяти на себе ініціативу у розв'язанні конфлікту і на перше місце зуміти поставити інтереси учня 95 як особистості, що формується.

Всяка помилка вчителя при розв'язанні конфлікту породжує нові ситуації, які можуть стати конфліктними. Конфлікт легше не допустити, ніж його потім розв'язати.

Але інколи причиною конфлікту може бути об'єктивна необхідність загострення суперечності, яка "тліє", необхідність більш яскраво виразити свою морально виправдану позицію, довести учням свою безкомпромісність у боротьбі зі злом — асоціальними, аморальними вчинками окремих учнів. тут, звичайно, ризик — і педагогічний, і звичайний життєвий. Але є і професійне відчуття відповідальності за моральний розвиток учнів.

При розв'язанні педагогічних ситуацій слова і дії вчителя, обрані ним способи педагогічного впливу на учня і колектив в силу різних причин можуть виявитися помилковими. Тоді педагогічна ситуація переходить в конфлікт. Чітку межу між ситуацією і конфліктом в педагогічній діяльності визначити важко, тому і дається спільна їх класифікація.

Серед потенційно конфліктних педагогічних ситуацій можна виділити такі:

· ситуації і конфлікти діяльності, які виникають з приводу виконання учнем навчальних завдань, успішності, поза навчальної діяльності;

· ситуації і конфлікти поведінки, тобто вчинків, які виникають з приводу порушення учнем правил поведінки в школі (частіше на уроках) і поза школою;

· ситуації і конфлікти відносин, які виникають у сфері емоційно-особистісних стосунків учителя і учнів, у сфері їх спілкування в процесі педагогічної діяльності.

1. Ситуації з приводу навчальної діяльності часто виникають на уроках між вчителем і учнем або групою учнів (класом) і проявляються у відмові учня (учнів) виконувати навчальне завдання. Це може відбуватись з різних причин: втомленість, трудність у засвоєнні навчального матеріалу, 96 невиконання домашнього завдання, а часто і невдале зауваження вчителя замість конкретної допомоги при затрудненнях у навчальній роботі.

Подібні конфлікти часто бувають з учнями, які відчувають труднощі в навчанні, коли вчитель веде предмет в даному класі недовго і взаємини між ним і учнями обмежуються контактами тільки навколо навчальної роботи. Таких конфліктів, як правило, менше на уроках класних керівників, в початкових класах.

2. Останнім часом спостерігається збільшення подібних конфліктів через те, що вчителі часто пред'являють підвищені вимоги до засвоєння предмета, а оцінки використовують як засіб покарання тих, хто не підкорюється вчителю, порушує дисципліну на уроці. Тим самим зникає справжній мотив навчальної діяльності, знижується інтерес до навчання, деякі здібні учні залишають школу.

3 Інколи педагогічна ситуація може набути характеру конфлікту в тому випадку, коли вчитель допустив помилку в аналізі вчинку учня, зробив необґрунтований висновок, не виявив мотиви. Особливо шкідливо, якщо вчитель дає оцінку не тільки вчинку, але й особистості учня, чим викликає, зрозумілий протест у учнів, а часом і прагнення вести себе так, щоб виправдати очікування вчителя. В результаті ситуація губить свій виховний сенс, може перетворитись на конфліктну.

У результаті невмілого розв'язання ситуації часто виникають конфлікти відносин, які носять, як провило, тривалий, затяжний характер. Такі конфлікти породжують неприязнь або ненависть учня до вчителя, надовго порушують взаємодію з вчителем. Можливий певний розрив стосунків. Гуманізація школи вимагає від багатьох учителів перегляду своєї позиції в конфліктах, пропонує не поспішати звинувачувати учнів.

Деякі типові конфліктогенні ситуації в школі. на встановлення першого контакту з класом.

97 Від того, як буде організована педагогом перша зустріч з класом, великою мірою залежать дальші відносини з дітьми, успіх педагогічної роботи.

Учні активно пізнають нового вчителя, особливо підлітки, хочуть, щоб він їх помітив, поспішають проявити себе, правда, не завжди так, як цього чекає вчитель.

· Найкращий вихід для вчителя — відреагувати нестандартно на несподіваний вчинок учнів,

· в жодному разі не просити втрутитися адміністрацію школи.

· Найціннішим є виявлення щирої зацікавленості до школярів, бажання з ними співробітничати, спокійне прийняття їхніх способів самовираження.

· Б. Ситуації та конфлікти з учнями початкових класів: причиною яких є неврівноваженість нервової системи дітей;

· які виникають через недостатню саморегуляцію дітьмисвоїх емоцій;

· в основі яких лежать труднощі адаптації учнів до школи;

· викликані нерозумінням дорослими особливостей дитячої психіки (бажання дітей допомогти вчителю, зробити йому щось приємне, прагнення залучити вчителя до своїх дитячих ігор тощо).

Поиск по сайту: