Психологічні основи допиту неповнолітніх

Зростання агресивних тенденцій в підлітковому середовищі відбиває одну з дуже гострих соціальних проблем суспільства, де за останні роки зросла молодіжна злочинність, особливо злочинність підлітків. Почастішали випадки групових бійок, які носять жорстокий характер, збільшилася кількість злочинів неповнолітніх проти особистості, які тягнуть за собою важкі тілесні ушкодження. Причому проблема агресивності підлітків, яка торкається всього суспільства в цілому, викликає глибоке хвилювання як педагогів, батьків, так і юридичних працівників.

Слідчий повинен знати, що формування чуттєвих уявлень у підлітків відзначається унаочно образною спрямованістю і недостатньою розвиненістю узагальнень по суттєвих ознаках. У них менший обсяг сприйняття і довготривалої пам'яті, ніж у дорослих, частіше всього неточне відображення просторових якостей об'єктів (величина, віддаленість, кольорові відтінки та ін.). Для підлітків характерні також складність словесного оформлення події через низьке сформування понятійної сфери і небагатого словарного запасу.

Разом з тим психіці підлітків притаманні і позитивні якості, які сприяють встановленню істини, а саме:

♦ підвищена орієнтувальна діяльність,

♦ загострена увага до окремих деталей події,

♦ безпосередність,

♦ щирість.

Знання психологічних особливостей підлітків дає можливість юридичним працівникам більш цілеспрямовано вирішувати завдання розслідування злочинів, у тому числі проведення допиту. Найчастіше виділяють п'ять етапів допиту неповнолітнього:

- на початковому етапі допиту слідчий в усній формі отримує від підлітка його анкетні дані (вік, в якій школі і в якому класі вчиться, в яких умовах живе, з ким товаришує і т.д.). Основне завдання даного етапу - діагностика особистості допитуваного. Багато відомостей про підлітка слідчий може отримати заздалегідь із бесід з батьками, від інспектора дитячої кімнати, від дільничного інспектора;

- на другому етапі допиту відбувається встановлення психологічного контакту. Темою бесіди тут, як правило, є навчання підлітка, його захоплення, інтереси і т.д. На даному етапі виробляється загальна лінія поведінки обох співрозмовників, визначаються такі параметри спілкування, як його ритм, темп, невербальні засоби і т.д.;

- третій етап - це головна частина допиту, завданням якої є отримання від допитуваного необхідної інформації по справі;

- на четвертому етапі допиту слідчий зіставляє отриману від підлітка інформацію з вже наявною і в питально-відповідній формі намагається усунути суперечності, неточності, неясності і т.п.;

- на п'ятому, заключному етапі допиту слідчий заносить в протокол отриману інформацію (при цьому зберігаються лексичні особливості мови неповнолітнього), подає її в письмовому вигляді допитуваному, який, підтвердивши правильність записаного в протокол, його підписує.

Вивчаючи особистість неповнолітнього, слідчий повинен в першу чергу встановити його позитивні якості, час зміни його поведінки в гіршу сторону, з'ясувати причини, які сприяли цим змінам та ін. Це дозволить слідчому створити правильне уявлення про людину, вибрати правильну тактику допиту і належні міри психологічного впливу на підлітка [1, c. 161-163].

Успішність допиту неповнолітнього багато в чому залежить від вибору місця і обстановки його проведення. Практика показує, що допит неповнолітнього підозрюваного (звинуваченого) доцільно проводити в кабінеті слідчого. Суворість і офіційність зустрічі підкреслює підлітку важливість і значимість розслідування. Тривалість допиту підлітка повинна бути не більше однієї години, допит дітей молодшого шкільного віку до 30 хвилин, а дітей дошкільного віку - не більше 20 хвилин. При допиті неповнолітнього, який не досяг 14 років, присутність педагога обов’язкова (він може дати необхідну слідчому консультацію по встановленню психологічного контакту з підлітком, по визначенню форми постановки питань і т.п.)

Істотний позитивний вплив на покази підлітка чинить спокійна, безконфліктна обстановка допиту. Неповнолітньому допитуваному спочатку слід пояснити, з якого приводу проводиться допит, які його обов'язки і права. Після встановлення психологічного контакту, слідчий спонукає підлітка до вільної розповіді, у ході якої, як правило, його не перебивають і не підказують напрямок розповіді. Потім з допомогою питань уточнюються і перевіряються окремі деталі подій, їх послідовність. Для активізації відповідей на питання слідчого підлітку необхідно надавати мнемонічну допомогу - нагадування послідовності розвитку подій, пред'явлення речових доказів, допит у різних планах, ознайомлення допитуваного з показами інших осіб, допит на місці події та ін.

Враховуючи психічні особливості підліткового віку, у ході допиту необхідно дотримуватися ряду педагогічних вимог:

а) не акцентувати увагу підлітка на тих обставинах, які можуть нанести шкоду його вихованню;

б) припиняти нецензурні вирази і кримінальний жаргон;

в) не допускати цинічних оцінок, проявів розв'язності і вульгарності.

У той же час мовна діяльність самого слідчого повинна бути коректною, ввічливою, з проявом поваги до особистості неповнолітнього, без підлещування і панібратства.

При розслідуванні групових злочинів важливо з'ясувати організатора, "вожака" злочинного угруповання і його дійсної ролі.

Як правило організаторами злочинних груп неповнолітніх виступають раніше судимі дорослі чи юнаки, які вже притягалися до кримінальної і адміністративної відповідальності. Вони мають більший життєвий досвід, фізично сильніші за інших і саме цим привертають і підкоряють своїй волі нестійких і таких, що відчувають певні життєві труднощі підлітків з негативною орієнтацією.

Досить часто неповнолітні намагаються приховати справжніх організаторів таких угруповань з різних мотивів: страх, поради близьких, почуття брехливої дружби і т.д. У цьому випадку слідчий, впливаючи на психіку підлітка, може використовувати також такі допустимі прийоми, як демонстрація своєї обізнаності, розвінчання "вожака", пред'явлення доказів та ін.

Психологічно складним є допит дітей дошкільного віку (від 3 до 6 років) і молодшого шкільного віку (від 6 до 10 років). Підготовка і проведення допиту даної категорії неповнолітніх обов'язково вимагає врахування їх вікових особливостей. Відзначимо коротко деякі з них:

- діти в такому віці дуже піддаються навіюванню дорослих;

- у них розвинута схильність до уяви;

- діти відчувають труднощі в установленні причинно-наслідкових зв'язків явищ і значення дій малознайомих людей;

- пам’ять у такому віці відзначається мимовільним і слабким розвитком спрямованості на відмінні особливості об'єктів;

- діти сприймають зовнішній образ людини, як правило, не точно (погано запам’ятовують риси обличчя, зміщуються поняття "молодий"і "старий" і т.д.) та ін.

У ході підготовки до допиту дітей дошкільного і молодшого шкільного віку слідчому корисно використати консультації педагога і психолога.

Залучення дитини до спілкування повинно відбуватися поступово: спочатку дати йому можливість освоїтися з місцем проведення допиту, потім провести орієнтовну бесіду на доступній дитині мові, а потім перейти до діалогу. Складність питань необхідно нарощувати поступово, надаючи мнемонічну допомогу допитуваному. Багато слідчих спонукають дитину повторювати питання вголос, що можна вважати оправданим прийомом.

Знання психологічних особливостей підлітків, дітей дошкільного і молодшого шкільного віку забезпечує індивідуальний підхід до кожної особистості при підготовці і проведенні допиту, що підвищує його ефективність[4, c. 126-128].

Поиск по сайту: