 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Програмне забезпечення
|
Читайте также: |
Лекція № 2.
Тема 2 Теоретичні основи інформатики.
Мета: Ознайомити студентів з принципами подання інформації у комп'ютер,
системами числення, апаратним складом сучасних ПЕОМ та різнови-
дами програмного забезпечення ПК.
План.
1. Огляд сучасних ЕОМ, основне призначення та структура.
2. Поняття і функції процесора, пам’яті, пристроїв уведення/виведення інформації.
3. Зовнішні пристрої ПК.
1.
Приклад розкладення числа 29 у двійковій системі числення:
29:2=14+1
14:2=7+0
7:2=3+1
3:2=1+1
1=1 число буде мати вигляд: 11101
1. Огляд сучасних ЕОМ, основне призначення та структура.
Програмне забезпечення.
Перші комп’ютери мали фіксований склад обладнання, що накладало жорсткі обмеження на їх характеристику. На зміну їм прийшли комп’ютери з відкритою архітектурою, зі змінним складом обладнання, набір якого визначається вимогами, що висуваються до ПК. Сучасні комп’ютери являються багатопроцесорними. Модель процесора Pentium Pro виконує арифметичні операції над числами з плаваючою комою, усі попередні моделі для виконання цих операцій комплектувалися окремим математичним співпроцесором.
Особливістю сучасних персональних комп’ютерів є наявність загальної шини і внутрішніх роз’ємів, призначених для використання додаткових плат. Додаткові плати призначені для розширення функціональних можливостей персональних комп’ютерів (до 8 підключень), вони називаються адаптерами, чи контролерами.
ПК потрібно розглядати як набір ресурсів, доступних його користувачам за допомогою програм, написаних відповідно до правил системних мов програмування.
Нині сформувалися три підходи до застосування ПК:
- перший - використання для автономної роботи;
- другий - для роботи у складі локальних мереж;
- третій - використання як інтелектуальних терміналів великих або середніх
комп’ютерів.
Усі ресурсикомп’ютера поділяються на два основних класа:
- обладнання (апаратні засоби -hard ware );
- програми (програмне забезпечення - soft ware ).
2. Апаратні засоби - сукупність усіх пристроїв, з яких складається комп’ютер,
або які можуть додаватися до нього при необхідності.
Модульна структура комп’ютера дає можливість адаптувати її до потреб користувача.
До основних пристроїв комп’ютера належать:
- процесорний (системний блок);
- дисплей (монітор);
- клавіатура.
Додаткові пристрої: принтер, сканер, CD-RW, DVD-ROM, миша, модем, ZIP, мультимедіа – пристрої, стример, плотер, ТВ-тюнер, Web-камера, мережний фільтр, відеопроектор, маніпулятори: миша, джойстик, трекбол, дигитайзер.
В залежності від свого призначення і конструктивних особливостей розрізняють наступні категорії ПК: настільні (desktop), переносні (portable), блокнотні (notebook), наколінні (laptor) (ноутбуки), карманні (poket) комп’ютери. Найбільш потужними є настільні ПК.
Системний блок. До його складу входять:
- материнська плата;
- жорсткий диск;
- пристрій для роботи з CD та DVD дисками;
- дисководи для гнучких дисків;
- блок живлення.
Корпус блока визначає не тільки зовнішній вигляд, але і розташування материнської плати і інших вузлів ПК. Для настільних ПК визначають 2 типа корпуса:
- настільний, горизонтальний корпус desktop (slim line);
- вертикальний tower (mini, midi- tower)
Ø Материнська плата.
Її характеристикою є архітектура. Застарілі моделі - IZA та VESA, останні PCI, AGP.
До складу материнської плати входять:
- процесор;
- оперативна пам’ять (RAM);
- звукова карта;
- відеокарта;
- мережна карта;
- перезаписуючий постійний запам’ятовуючий пристрій (ППЗП).
Найважливішим елементом материнської плати є мікропроцесор.
Мікропроцесор – електронний блок, що виконує логічні та арифметичні операції.
Мікропроцесор входить до складу процесора, який включає в себе також оперативну пам’ять (ОП), кеш пам’ять, блоки керування і синхронізації, а також загальну шину для обміну інформації. До загальної шини можуть підключатися додаткові процесори із системою команд, що відрізняються від команд ЦП.
Сучасними виробниками процесорів є фірми: Intel та AMD.
Продуктивність комп’ютера залежить від шини обміну даними, тактової частоти, розрядності процесора, апаратної технології ядра, ємності кеш - пам’яті.
Вони відрізняються інтерфейсом та технологіями побудови- кількістю використаних ядер та швидкістю(ТЧ) або частотою ядра. В ПК фірми АМD – декілька шин обміну даними (внутрішні та зовнішні), які працюють на різних частотах. З’являються моделі з декількома ядрами 2-х, 4-х ядерні. Кількість ядер визначає кількість процесорів.
Моделі з однаковою кількістю ядер відрізняються між собою кєш –пам’яттю 1-го та 2-го рівня. Такі моделі вважаються дуже продуктивними і їх неможливо завантажити на 100%, щоб процесор треба було перезавантажувати.
Ø Модифікації мікропроцесорів: у комп’ютерах типу IBM PC використовують МП фірми Intel: Intel 486, Pentium (PRO)- Pentium4, Celeron. Сучасними вважаються сумісні з фірмою Intel комп’ютери фірми AMD: Athlon, Duron.
· Тактова частота характеризує швидкість виконання операцій в 1 секунду і вимірюється в мегагерцах (МГц),один мегагерц- мільйон тактів в секунду. Тактова частота може коливатися від 60 до 1200 Мгц, найбільш популярні ПК з ТЧ 800-1200 Мгц (Pentium4).
· Розрядність. Перші мікропроцесори були 4-х розрядними, сучасні - 8 (1 байт),
16 (2 байта), 32- розрядними (4 байта), 64-розрядні (як два 32- розрядних). Чим
більша розрядність, тим більший об’єм інформації поступає в одиницю часу на
мікропроцесор. При рівній розрядності швидше працює той комп’ютер, у якого
вища тактова частота.
Ø Пам’ять комп’ютера. Пам’ять комп’ютера призначена для збереження інформації. Головна характеристика пам’яті - ємність. Розрізняють два види пам’яті комп’ютера: внутрішню та зовнішню.
До внутрішньої пам’яті відносять:
§ постійну пам’ять (ROM), яка заповнюються заводом - виробником;
§ оперативну пам’ять (ОП), яка визначає обчислювальну потужність персонального комп’ютера.
Оперативна пам’ять - (ОЗП, RAM).
Зберігає інформацію лише на час праці комп’ютера і характеризується високою швидкістю виконання операцій. Недоліком цієї пам’яті є її невелика ємність, від 640 Кб до 512 Мб. Для забезпечення продуктивної роботи сучасні програми вимагають не менше 2 Гб оперативної пам’яті, краще 4 Гб.
Сучасні модулі ОП-DD2, SDRAM, DDR3.
Сучасні комп’ютери комплектують кеш - пам’яттю (Cash), яка має найвищу швидкість і використовується для прискореного доступу до оперативної пам’яті та обміну даними між процесором та оперативною пам’яттю. Кеш - пам’ять збільшує швидкодію вінчестера на 40 - 90 % і може мати ємність від 64 Кб, в сучасних ПК від 2 Мб-32 Мб.
Кеш - пам’ять у комп’ютерів фірми АМD< Intel.
Поиск по сайту: