|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Шифр МКХ -10– В-26
Паротитна інфекція – гостре інфекційне захворювання вірусної етіології з повітряно-краплинним механізмом передачі з переважним ураженням залозистих органів та нервової системи. ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ: КЛІНІЧНІ: - Початок гострий з підвищення температури тіла; - Припухлість привушної слинної залози в перший день хвороби. В наступні дні теж з`являється припухлість інших слинних залоз; - Припухлість тістуватої консистенції, щільна при пальпації (особливо при відкриванні рота), шкіра над нею незмінена; - Збільшення та інфільтрація вихідного отвору протоку привушної залози з вінчиком гіперемії – симптом Мурсона; - Слабкість, головний біль, шум, біль у вухах, зниження слуху, сухість в роті. Інші прояви паротитної інфекції: - Панкреатит: на фоні підвищення температури з’являється постійний біль у животі, зниження апетиту, нудота, блювота; - Орхіт: виникає на 5 – 8 день хвороби, гостро з підвищення температури до 38-40ºС, симптомів інтоксикації, набряк та різкий біль в яєчках, що посилюється під час руху, відчуття важкості внизу живота, шкіра на мошонці гіперемірована, натягнута, блищить; - Менінгіт: розвивається на 3–6 день захворювання, гостро з підвищення температури до 38 - 39ºС, головного болю, блювоти, сонливості, адинамії, менінгеальних симптомів; - Оофорит, струміт, бартолініт, мастит. Критерії тяжкості - ступінь виявлення уражених залоз – припухлість, набряк, болючість; ураження ЦНС, інших залоз; - ступінь загальної інтоксикації – температура тіла, порушення загального стану. ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: 1. Загальний аналіз крові - лейкопенія, відносний лімфоцитоз, еозинопенія, рідше – моноцитоз та підвищення ШОЕ;. 2. Аналіз сечі на діастазу; 3. Імуноферментний аналіз - виявлення в крові специфічних антитіл класу Ig M до вірусу паротиту. ЛІКУВАННЯ Вдома можна лікувати дітей з легкими та середньо-тяжкими формами хвороби при ізольованому ураженні слинних залоз. Базисна терапія. - Ліжковий режим: при ізольованому ураженні слинних залоз - до 7 днів, серозному менінгіті – до 14, при орхіті – 10 днів. - Дієта: годувати хворого 5 – 6 разів на добу теплою, рідкою або напіврідкою їжею, виключають сирі овочі та фрукти, фруктові та овочеві соки, жирні та гострі страви. - Полоскання порожнини рота після їжі 5% розчином борної кислоти, відваром ромашки тощо. - Сухе тепло на привушні слинні залози Додатково: - При панкреатиті (протокол лікування панктеатиту) - При орхіті (протокол лікування орхіту) - При менінгіті (протокол лікування серозних менінгітів). Етіотропна терапія. Показана при тяжких формах паротитної інфекції: - рекомбінантні інтерферони. Курс 7–10 днів. - Індуктори ендогенного інтерферону - Препарати з противірусною та імуномодулюючою дією (інозина пранобекс).
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |