|
|||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ЛІКУВАННЯ. — Режим – ліжковий до зникнення симтомів інтоксикації, напівліжковий – до нормалізації самопочуття, зникнення жовтяниці та нормалізації лабораторнихБазисна терапія: — Режим – ліжковий до зникнення симтомів інтоксикації, напівліжковий – до нормалізації самопочуття, зникнення жовтяниці та нормалізації лабораторних показників; — Дієтотерапія - стіл 5-5а за Певзнером. Легка форма: — Базисна терапія. Середньотяжка форма: — Базисна терапія. — Пероральна дезінтоксикаційна терапія в об'ємі 40-50 мл/кг (5% розчин — Ентеросорбенти – 1-2 тижні (при холестатичному варіанті). — У періоді реконвалесценції - жовчогінні препарати (холосас, оксафенамид та ін.). Тяжка форма (без ознак гепатодистрофії): — Базисна терапія. — Дезінтоксікаційна терапія - внутрішньовенне крапельне введення — Ентеросорбенти - 2-3 тижні; — Препарати лактулози - у віковій дозі 10-14 днів; — При наявності ознак холестазу – дезоксихолієва кислота 10 г/кг; — Преднізолон призначається при загрозі розвитку фульмінантної форми Фульмінантна форма: — Режим - суворий ліжковий; — Дієта - №5а з обмеженням білків до 40% на добу; Проводиться катетеризація судин по Сельдингеру та призначається: — Преднізолон 10-15 мг/кг на добу через 4 години рівними дозами без — Дезінтоксикаційна терапія: альбумін, 5% розчин глюкози, розчин Рингеру, 0,9 % розчин хлориду натрію - із розрахунку 50-100 мл/кг на добу під контролем діурезу; — Екстракорпоральні методи детоксикації при неефективності терапії: — Гіпербарична оксигенація; — При набряково-асцитичному синдромі – корекція водно-електролітного балансу та білкового складу крові; — Калій-зберігаючі сечогінні засоби (верошпірон, тріамкур, спіронолактони). — Свіжезаморожена плазма 10 мл/кг як джерело факторів згортання крові; — Гепарин 100-300 ОД/кг при загрозі ДВЗ-синдрому; — Інгібітори протеолізу (трасилол, контрикал, гордокс) у вікових дозах при розвитку ДВЗ-синдрому; — Антибактеріальна терапія парентерально з метою попередження інфекційних ускладнень. Антибіотик підбирається з урахуванням гепатотоксичності; — Промивання шлунка та висока очисна клізма; — Препарати лактулози;
2. ПРОТОКОЛ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ДИФТЕРІЇ У ДІТЕЙ ШИФР МКХ – 10 – А36 Дифтерія А36.0 Дифтерія глотки А36.1 Дифтерія носоглотки А36.2 Дифтерія гортані А36.3 Дифтерія шкіри А36.8 Інша дифтерія А36.9 Дифтерія, неуточнена Дифтерія – гостре інфекційне захворювання, яке викликається паличкою Леффлера та характеризується утворенням фібринозних нальотів у місці інвазії збудника, найчастіше на слизових оболонках ротоглотки та дихальних шляхів, загальною інтоксикацією, ураженням серцево-судинної, нервової систем та нирок. ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ: КЛІНІЧНІ: - Клінічні прояви залежать від клінічної форми дифтерії по тяжкості та локалізації; Дифтерія мигдаликів легкого ступеня тяжкості: - початок гострий; - температура тіла нормальна, або субфебрильна, триває 1-2 дні; - збільшення мигдаликів рівномірне кулясте; - гіперемія слизової оболонки мигдаликів із ціанотичним відтінком; - наліт фібринозного або частково фібринозного характеру – (еластична плівка, щільно поєднана з поверхнею мигдаликів, не розтирається між шпателями, зберігає форму у воді) знімається важко або без труднощів, поверхня слизової оболонки ротоглотки після зняття нальоту кровоточить або не кровоточить, розміщений на одному або обох мигдаликах у вигляді острівців білувато-сірого, або білого кольору; - може бути наліт, розміщений на мигдаликах гнійного характеру; - біль у горлі незначний; - регіонарний підщелепний лімфаденіт; - головний біль, слабкість, кволість; - епідеміологічні дані – контакт з хворим на дифтерію дорослим, або дитиною, порушення календаря щеплень проти дифтерії. Дифтерія мигдаликів середньотяжка: - гострий початок; - температура тіла фебрильна, субфебрильна, триває 2-3 дні; - біль у горлі помірний, нерідко не відповідає характеру і поширеності процесу; - збільшення піднебінних мигдаликів рівномірне кулясте; - гіперемія слизової оболонки ротоглотки здебільшого із ціанотичним відтінком; - наліт плівчастий, фібринозного характеру, щільний, блискучий, сіруватого кольору, розміщений на одному, або обох мигдаликах у вигляді острівців або суцільної плівки, важко знімається, оголюючи поверхню, що кровоточить, нерідко виходить за межі мигдаликів; - набряк мигдаликів, слизових оболонок ротоглотки, який значно вираженіший у порівнянні із місцевою гіперемією; - регіонарний підщелепний, або шийний лімфаденіт; - головний біль, слабкість, кволість, зниження апетиту, нудота, одноразова блювота; - блідість шкіри; - тахікардія; - епідеміологічні дані - контакт з хворим на дифтерію, порушення календаря щеплень проти дифтерії. Дифтерія мигдаликів тяжка: - гострий початок; - температура тіла гектична, фебрильна в перші години захворювання, у подальшому субфебрильна або нормальна на фоні погіршення загального стану; - головний біль, слабкість, кволість, ломота в м”язах та суглобах, порушення сну, знижений або відсутній апетит, повторна блювота; - біль у животі; - біль у горлі помірний, відчуття клубка у горлі, утруднене ковтання; - блідість шкіри, периоральний ціаноз; - різко виражений набряк мигдаликів та м”яких тканин ротоглотки дифузного характеру; - наліт фібринозного характеру, плівчастий, щільний, сірувато-білого або брудно-сірого кольору, не знімається шпателем, поверхня слизової під ним кровоточить, розміщений на мигдаликах та за їхніми межами – на піднебінних дужках, язичку, м”якому та твердому піднебінні, бічній та задній поверхні горла; - гіперемія слизової оболонки ротоглотки із ціанотичним відтінком; - регіонарний підщелепний та шийний лімфаденіт; - запах з рота солодко-гнильний, приторний; - набряк підшкірно-жирової клітковини шиї різного поширення (від підщелепної ділянки до грудей, обмежений або поширений, однобічний або симетричний); - геморагії на слизовій оболонці твердого та м”якого піднебіння; - ранні ускладнення. Гіпертоксична форма дифтерії мигдаликів: - дуже гострий початок; - біль в горлі при ковтанні; - біль в ділянці шиї; - біль при відкриванні рота; - біль при пальпації лімфатичних вузлів; - температура тіла гектична; - прогресуюча слабкість, млявість, запаморочення, нудота, багаторазове блювання, анорексія; - набряк мигдаликів та супутніх слизових оболонок ротоглотки різко виражений; - гіперемія ротоглотки із ціанотичним відтінком; - регіонарний підщелепний, шийний лімфаденіт; - наліт на піднебінних мигдаликах плівчастий, фібринозний. Ларингеальна дифтерія (дифтерійний ларинготрахе.т, дифтерійний круп): - початок поступовий; - температура тіла субфебрильна; - осиплість голосу в перші години (добу) хвороби, потім – афонія; - кашель спочатку гучний, грубий, гавкаючий, потім – беззвучний; - швидке наростання симптомів дихальної недостатності; - у розпал хвороби характерне утруднення дихання під час вдиху, шумне дихання з подовженим вдихом, за участю допоміжної мускулатури; - характерна стадійність – катаральна стадія – стенотична – асфіктична; - в асфіктичній стадії – серцеві тони приглушені, пульс частий, аритмія; сплутанна свідомість, непритомнімть, судоми. - під час ларингоскопії – набряк, гіперемія слизової оболонки, сіруваті плівки в гортані та на істинних голосових зв'язках, при поширеному крупі плівки в трахеї та бронхах; - часте поєднання із дифтерією мигдаликів та назофарингеальною дифтерією. Назофарингеальна дифтерія (дифтерійний назофарингіт, дифтерійний фарингіт): - утруднення носового дихання; - гугнявість голосу; - біль в горлі з іррадіацією у вуха; - виділення з носу сукровично-гнійні; - відсутнє видиме запалення у порожнині носа; - при задній риноскопії набряк та помірна гіперемія слизової оболонки глоткового мигдалика і (або) на його поверхні фібринозних плівки; - "списоподібний" наліт, який сповзає по задній стінці глотки; - регіонарний (задньошийний) лімфаденіт; - прояви загальної інтоксикації помірні або значні (млявість, блідість, анорексія, підвищення температури). Дифтерія переднього відділу носа: - утруднення носового дихання і смоктання у дітей першого року життя з невеликим слизовим, серозно-слизистим або кров”янисто-гнійним виділенням; - подразненням шкіри біля отворів носу з екскоріаціями та тріщинами; - температура тіла субфебрильна, рідко фебрильна; - в”ялий тривалий затяжний перебіг; - під час риноскопії – типові фібринозні дифтеритичні нальоти на перегородці носа а іноді поверхневі ерозії, можуть бути на раковинах, дні носу, у навколоносових пазухах; - починається з ураження однієї половини носа, потім процес переходить на другу половину носа; - набряки у ділянці перенісся, щік, під очима – при тяжкій формі. Дифтерія іншої локалізації: - відноситься ураження очей, вух, пошкодженої шкіри, зовнішніх статевих органів, травного каналу (стравоходу, шлунку); - частіше комбінується з дифтерією ротоглотки, гортані, носа; - характерні типові місцеві зміни – фібринозний наліт, під яким у разі його зняття виявляється кровоточива поверхня; - регіонарний лімфаденіт; - набряк навколишньої підшкірної клітковини; - токсикоз незначно виражений.
Комбінована форма: - найчастіше зустрічається дифтерія мигдаликів і дифтерійний фарингіт; - дифтерія мигдаликів і переднього відділу носа; - дифтерія мигдаликів і ларингеальна дифтерія; - швидке наростання клінічних симптомів та їхня динаміка; - токсикоз значно виражений; - поліморфізм клінічних проявів. ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА: 1. Загальний аналіз крові – лейкоцитоз, нейтрофльоз, зсув формули вліво, прискорення ШОЕ. 2. Бактеріоскопія секрету ротоглотки і носових ходів – наявність або відсутність бактерій морфологічно подібних до коринебактерій дифтерії. 3. Бактеріологічна діагностика слизу з ротоглотки, з носу та інших місць ураження – виділення культури коринебактерії дифтерії та визначення її токсигенних властивостей. 4. РПГА крові з дифтерійним діагностикумом – зростання титру антитоксичних антитіл у сироватці крові у динаміці хвороби. 5. РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові. 6. РПГА крові з еритроцитарним діагностикумом до введення ПДС - визначення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові. Дослідження для діагностики ускладнень: 7. Коагулограма – гіперкоагуляція або коагулопатія. 8. Загальний аналіз сечі – можлива протеінурія, циліндрурія, мікрогематурія, підвищена питома вага. 9. Ниркові тести – підвищення рівню залишкового азоту, сечовини, азоту сечовини. 10. ЕКГ – дослідження у динаміці. 11. Огляд отоларингологом, кардіологом та неврологом у динаміці. 12. Ларингоскопія пряма та непряма при ларингеальній дифтерії. 13. Риноскопія при назофарингеальній дифтерії. 14. Задня риноскопія при назофарингеальній дифтерії.
ЛІКУВАННЯ 1. Госпіталізації підлягають усі хворі в залежності від тяжкості до боксованого або реанімаційного відділення інфекційного стаціонару. 2. Дієта – вітамінізована, калорійна, щадно оброблена їжа. 3. Етіотропна терапія – введення протидифтерійної сиворотки (ПДС), доза та кратність введення залежить від ступеню тяжкості та клінічної форми дифтерії. Після встановлення діагнозу дифтерії чи вірогідній підозрі на неї ПДС вводиться в перші дві години після госпіталізації. ПДС не вводиться дітям, у яких діагноз дифтерії встановлений після 7-го дня захворювання і відсутні симптоми інтоксикації та нашарування на мигдаликах. ПДС вводиться тільки після постановки внутрішньо-шкіряної проби. - При легкій формі дифтерії вся доза ПДС вводиться одноразово внутрішньом’язово і складає від 20 000 – 40 000 МО. - Повторне введення сироватки в цій же дозі можливе при збереженні через добу симптомів інтоксикації та збереженні чи поширенні нашарувань на мигдаликах. - При легкій формі в умовах стаціонару, коли постановка діагнозу дифтерії викликає труднощі, можливе спостереження за хворим протягом 8-24 годин до кінцевого встановлення діагнозу без введення ПДС. - При середньотяжкій формі дифтерії перша доза ПДС становить 50 000 – 80 000 МО, через 24 год при необхідності вводиться повторна доза. - При тяжкій формі дифтерії курсова доза ПДС складає 90 000-120 000 МО – 120 000-150 000 МО. Перша доза має складати 2/3 курсової. У добу госпіталізації вводять ¾ курсової дози. Кратність введення ПДС складає 12 год, якщо вся доза сироватки вводилася внутрішньовенно інтервал складає 8 год. При дуже тяжких формах захворювання показане внутрішньовенне крапельне введення сироватки. Половину розрахованої дози уводять внутрішньовенно, другу половину внутрішньом”язово.
Доза ПДС в залежності від тяжкості дифтерії
4. Антибактеріальна терапія: при легких формах: еритроміцин, рифампіцин в середину, при середньотяжких та тяжких - парентерально напівсинтетичні антибіотики пеніцилінового та цефалоспоринового ряду. Тривалість курсу антибактеріальної терапії складає 10-14 днів. Препарати призначають у вікових дозах. 5. Місцева санація ротоглотки – полоскання та орошення ротоглотки дезинфікуючими розчинами. 6. Дезінтоксикаційну терапію глюкозо-сольовими та колоїдними розчинами при середньотяжкій та тяжкій формах з обліком добової потреби в рідині і патологічних витрат. 7. Глюкокортикостероїди – при середньотяжкій формі у дозі 2-3 мг/кг по преднізолону та тяжкій формі у дозі 10-20 мг/кг по преднізолону. УСКЛАДНЕННЯ: (лікування згідно відповідних протоколів) Дифтерійна кардіопатія; Міокардит; Токсична полінейропатія: Метаболічна енцефалопатія; Набряк головного мозку; Токсичний нефрозонефрит Імунокомплексний нефрит Гостра ниркова недостатність ІТШ ДВЗ – синдром Серцево-судинна недостатність Дихальна недостатність Поліорганна недостатність Неспецифічні ускладнення: паратонзилярний абсцес, отит, пневмонія.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.014 сек.) |