Ринок наукових досліджень і ліцензійної торгівлі

У середині XX сторіччя під впливом науково-технічної революції, інтеграційних процесів і структурних зрушень у світовій економіці тривалий період розвитку міжнародного обміну ліцензіями змінився революційним етапом, що характеризується різкою інтенсифікацією і ростом обсягів торгівлі винаходами, науковими знаннями і секретами виробництва і залученням у її орбіту практично усіх країн світу. Якщо за весь еволюційний період розвитку міжнародної торгівлі ліцензіями (кінець XVIII – середина XX сторіччя) обсяг валютних надходжень до початку 50-х рр. досягав 350-400 млн. дол. у рік, то до початку 90-х рр. поточного сторіччя він збільшився більш ніж у 80 разів і склав 30 млрд. дол. у рік. На сучасному етапі варто говорити про якісно новий стан міжнародної торгівлі ліцензіями, розвиток якого призвело до освіти у світовому капіталістичному господарстві нового, самостійного ринку світової торгівлі, що робить зростаюче вплив на всю систему світогосподарських зв'язків сучасного суспільства.

Представлені в таблиці 4 дані характеризують географічну структуру міжнародної торгівлі ліцензіями, її головні центри і зміни, що пройшли в них, у 1960-1989 р. Вони дають можливість не тільки оцінити розміщення сил у сфері міжнародної ліцензійної торгівлі, але і простежити зміни по найважливіших економічних районах світу на протязі останніх 30 років. Очевидно, що динаміка міжнародної торгівлі ліцензіями в цих регіонах відбиває не тільки зміну ролі і місця окремих держав у світовому капіталістичному господарстві, вона свідчить про зростаючі ролі ліцензійної торгівлі в зовнішньоекономічній діяльності.

Найбільші держави-експортери в 1994 р.

Табл. 4(/стор.52/МЕВ/Авдокушкін Є.Ф./)

Протягом багатьох десятиліть США займають ведуче місце серед країн капіталістичного світу по обороті ліцензійної торгівлі, однак, з 1960 по 1989 рік їхня частка знизилася з 38,6 до 27,9%. Це відбулося головним чином за рахунок зменшення питомої ваги США в експорті ліцензій з 70,8 до 47,0%. В зазначені роки найбільш високими темпами росли експорт і імпорт ліцензій у країнах Західної Європи, що забезпечило їм першість в обороті, імпорті, а з 1989 р. і в експорті ліцензій серед інших центрів міжнародної торгівлі ліцензіями. Разом з тим американські фірми міцно утримують передові позиції в експорті ліцензій у порівнянні з фірмами інших країн капіталістичного світу. Ведуча роль Сполучених Штатів в експорті ліцензій визначається не тільки величезним науково-технічним потенціалом країни, але і проведеної американськими транснаціональними корпораціями активною політикою економічної експансії на основі спільного вивозу капіталу і продажу ліцензій. Аналіз напрямків цієї політики показує, що трохи послабляючи свою діяльність у торгівлі ліцензіями з незалежними фірмами, американські корпорації одночасно підсилюють позиції в ліцензійній торгівлі між розташованими в США материнськими фірмами і їхніми численними філіями і дочірніми компаніями за рубежем. Це забезпечує монополіям значно більш високі прибутки і міцне положення на закордонних ринках.

В імпорті ліцензій за останні 50 років питома вага США значно збільшилася. Це свідчить про те, що США помітно змінили свою політику у відношенні закупівель закордонної технології і різко розширили їхні обсяги наприкінці 80-х років. По цьому показнику в 1989 р. США ввійшли в число ведучих країн-імпортерів ліцензій, значно відстаючи лише від Японії.

У 1960-1989 р. найбільш динамічним центром світової капіталістичної торгівлі ліцензіями залишалися промислово розвинені країни Західної Європи. У 1989 р. по обороті ліцензійної торгівлі наступні місця після США (14060 млн. дол.) і Японії (7340 млн. дол.) зайняли (млн. дол.): Великобританія – 4333, Італія – 4134, ФРН – 4050, Франція – 3021, Нідерланди – 2390, Бельгія і Люксембург – 1869, Швеція – 1041.

Значний ріст державних засобів і витрат приватних фірм на НИОКР і збільшення інвестицій капіталу за рубежем дозволили ведучим західноєвропейським країнам домогтися високої ефективності у використанні за рубежем науково-технічного потенціалу шляхом продажу ліцензій. Розвиток процесів спеціалізації в проведенні наукових досліджень і кооперації в промисловому використанні їхніх результатів сприяло росту ліцензійної торгівлі переважно між країнами регіону, а також зі США і Японією. Слідом за США західноєвропейські країни займають ведучі місця по розмірах надходжень від продажу ліцензій. У 1989 р. ці надходження складали (млн. дол.): Великобританія – 2205 (8,8%), Італія – 1619 (6,4%), ФРН – 1360 (5,4%), Франція – 1146 (4,6%), Нідерланди – 773 (3,1%), Бельгія і Люксембург – 705 (2,8%).

Завдяки високим темпам розвитку ліцензійної торгівлі в країнах Західної Європи за 30-літній період значно зросла їхня частка у світовому ліцензійному обміні: по обороті з 34,4 до 49%, експорту з 28,6 до 42,3%, імпорту з 40 до 55,6%. По обороті, експорту й імпорту ліцензій цей регіон займає перше місце на капіталістичному ринку ліцензій.

Одним з важливих центрів капіталістичної ліцензійної торгівлі є Японія. Поряд із ФРН ця країна протягом усього післявоєнного періоду займала ведучі позиції в капіталістичному світі по імпорті ліцензій. У 1960-1989 р. Японія збільшила закупівлі ліцензій більш ніж у 56 разів. Японські фірми, що купують ліцензії, використовують їх (ліцензії) не тільки для переозброєння ведучих галузей своєї економіки, але і як потенціал для розвитку власних науково-технічних досліджень. Збільшення витрат на НИОКР і доробку придбаних по ліцензіях розробок дозволило Японії до початку 80-х рр. значно активізувати експорт ліцензій. Значно відставала в 70-і рр. від США і ведучих країн Західної Європи по обсягах продажів ліцензій Японія в 1989 р. вийшла на третє місце по цьому показнику.

Найбільш численну групу в капіталістичному секторі ліцензійної торгівлі складають країни, що розвиваються, Азії, Африки і Латинської Америки. Важливим критерієм для їхнього об'єднання в сфері ліцензійної торгівлі є не географічні, а економічні ознаки. Для цих країн характерний порівняно низький рівень розвитку національного економічного і науково-технічного потенціалу, істотно обмежуючий не тільки продаж, але і покупку і можливості використання іноземних ліцензій. Питома вага цих країн в експорті ліцензій у 1989 р. склав 1,4% і лише в два рази збільшився в порівнянні з 1970 р.

У міжнародній статистиці немає даних, що свідчать про розміри виробництва і торгівлі товарами, що виготовляються по ліцензіях, за винятком лише окремих зведень про рівень виробництва по ліцензіях деяких видів продукції.

Зроблені на основі статистичних даних про виплати за використання ліцензій оцінні розрахунки показують, що в 1989 р. у капіталістичному світі по ліцензіях була зроблена продукція на суму більш 500 млрд. дол.

Для характеристики світового ринку ліцензій безсумнівний інтерес представляє його галузева структура. Формування галузевих ринків визначається тенденціями розвитку і структурних змін у світовій економіці, спеціалізацією виробництва і концентрацією НИОКР і винахідницької діяльності в наукомістких галузях виробництва, де виробляються товари з високими споживчими властивостями. Взаємозв'язок обсягів і напрямків вкладень засобів на НИОКР зі станом і напрямками розвитку галузевих ринків ліцензій неважко простежити шляхом аналізу наявних статистичних даних, хоча вплив НИОКР на ліцензійну торгівлю виявляється, як правило, не відразу, а через період (3-5 років), необхідний для освоєння і використання винаходів його власниками, виходу на ринок і впровадження нової технології у покупця ліцензій.

Для світового ринку характерно переважний розвиток ліцензійної торгівлі в електротехнічній і електронній промисловості, загальному машинобудуванні, приладобудуванні, автомобільної, авіаракетної промисловості, хімії і нафтохімії, біотехнології, у галузі ресурсозберігающчх технологій та ін. У 70-80-і роки одержав швидкий розвиток комерційний обмін винаходами в галузі навколишнього середовища. Активний процес насичення науково-технічними досягненнями прогресивних галузей промисловості впливає на ринок ліцензій, зміцнює його матеріальну базу, значно прискорює темпи росту ліцензійної торгівлі і веде до інтенсивного формування міжнародних галузевих ринків ліцензій. Наприкінці 80-х років на частку окремих галузевих ринків ліцензій приходилася: електротехніка й електроніка – 19%, загальне машинобудування – 18,8%, хімія і нафтохімія – 17,4%, транспортне машинобудування – 10,2%, текстильна і харчова промисловість – 6,2% всього обсягу комерційних операцій на світовому ринку ліцензій. Уповільненими темпами відбувається розвиток міжнародної торгівлі ліцензіями в металургії, металообробці, будівництві, сільськогосподарському виробництві, суднобудуванні і ряді інших традиційних галузей економіки.

Галузева спеціалізація ліцензійної торгівлі мала місце і по окремих країнах. Домінуюча роль на п'ятьох основних галузевих ринках ліцензій (хімія і нафтохімія, загальне машинобудування, електротехніка й електроніка, транспортне машинобудування, текстильна і харчова промисловість) належить шістьом країнам – США, Великобританія, ФРН, Франції і Японії. Наприкінці 80-х років їхня частка склала більш 83% усієї торгівлі ліцензіями в цих галузях. Разом з тим в останнє десятиліття з'явилася тенденція до скорочення цієї частки переважно за рахунок деякого ослаблення позицій США на цих ринках і росту обсягів торгівлі ліцензіями в інших країнах Західної Європи, Канаді, Австралії і ряді інших.

В даний час у капіталістичному виробництві склалися нові напрямки технічного прогресу, що впливають на галузеву структуру ліцензійної торгівлі. До них відноситься виробництво засобів амортизації, що розширюється, і насамперед обчислювальної техніки. Розроблені в останні десятиліття мікроелектронні схеми з високим рівнем інтеграції дозволили реалізувати нові рішення у виробництві верстатів із програмним керуванням, високоефективних як у масовому, так і в дрібносерійному виробництві. На базі спільного застосування багатоцільових верстатів із програмним керуванням, промислових роботів і гнучких виробничих систем предметами ліцензій стають і комплексно-автоматизовані виробництва з використанням єдиних транспортних систем і централізованого керування на базі ЕОМ. Одержують усе більший розвиток виробництво побутової техніки з використанням мини- і мікрокомп'ютерів, а також оснащення її програмним керуванням.

До характерних рис сучасного світового ринку ліцензій відносяться концентрація і випереджальні темпи розвитку торгівлі ліцензіями між родинними фірмами (чи між материнськими компаніями і філіями) транснаціональних корпорацій у порівнянні з ліцензійним обміном між незалежними фірмами. У середині 80-х років ТНК володіли близько 80% усіх патентів на нову техніку і технологію, на їхню частку приходилося близько 65% валютних надходжень від продажу ліцензій на світовому ринку, а на закордонних підприємствах корпорацій більш 20% продукції вироблялося з використанням ліцензій материнських компаній. Ведуче місце у внутріфірмовій торгівлі ліцензіями займають американські ТНК, на частку яких у 1989 р. приходилося 78% всього експорту ліцензій США.

Сучасне значення світового ринку ліцензій для різних країн світу складається насамперед у створенні механізму технологічного обміну новітніми досягненнями науки і техніки між конкуруючими підприємцями.

Поиск по сайту: